Урядовий кур'єр

Газета "Урядовий кур'єр"


З 2018 року "Київводоканал"хоче підняти тариф на холодну воду і водовідведення. Про це повідомили в прес-службі підприємства, передає ГолосUA.

Подорожчання пов'язане зі зростанням вартості електроенергії, паливно- мастильних матеріалів, реагентів, а також зміною рівня амортизаційних відрахувань, ремонтів основних засобів та підвищенням заробітної плати.

Ціни на холодну воду і водовідведення планують такими:

9,47 грн - за 1 куб.м. холодного водопостачання;

8,99 грн - за 1 куб.м. водовідведення.

Укрінформ

Урядовий Кур'єр


♦ 8 вересня Пенсійний фонд України

♦ 12 вересня Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції

♦ 15 вересня Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

♦ 19 вересня Національна поліція України

♦ 22 вересня Державна фіскальна служба України

♦ 26 вересня Державна міграційна служба України

♦ 29 вересня Державна служба України з питань праці

Примітка.Пряма телефонна лінія Кабінету Міністрів працює за номером 254-05- 65. Час проведення брифінгу з 13.40 до 14.00, прямої телефонної лінії - з 14.00 до 16.00. Місце проведення: м. Київ, вул. Інститутська, 7 (другий поверх, кім. 206).

Урядовий Кур'єр


За три місяці народні обранці мають дати старт перетворенням в освітній, медичній, судовій та пенсійній сферах

Сьома сесія Верховної Ради восьмого скликання стартувала спокійно. У сесійній залі під хорове виконання Державного гімну вставали разом із народними депутатами Прем'єр-міністр і члени уряду, керівники центральних органів виконавчої влади, судової гілки влади, посадові особи, яких Верховна Рада обирає і дає згоду на їх призначення, представники громадських організацій та іноземних дипломатичних представництв.

Розгляду технічних питань передував виступ Голови Верховної Ради Андрія Парубія. Він нагадав про статтю 83 Конституції, оголосивши сьому сесію відкритою, та висловив сподівання, що найближчим часом буде поставлено крапку в кадрових питаннях Центральної виборчої комісії, Рахункової палати, щодо призначення омбудсмена.

Своєрідними законодавчими боргами народних обранців є й інші проекти документів, пов'язані із запровадженням реформ. А з 15 вересня вони матимуть справу з проектом закону "Про державний бюджет України на 2018 рік". Його в Кабінеті Міністрів обіцяють подати на розгляд вчасно.
Пріоритетами проекту кошторису мають стати децентралізація, підтримка реального сектору економіки, медицина й обороноздатність.

"Я переконаний, що ми спільно з урядом, як і торік, зможемо пройти всі етапи у повній системі обговорення, по комітетах, фракціях для того, щоб вийти на зважений документ, який буде підтримано у цій залі", - наголосив Андрій Парубій. Та "пріоритетом No1"упродовж сесії для нардепів все-таки залишиться національна безпека та оборона. Його Голова Верховної Ради назвав питанням збереження української державності.

"Незалежність і власна держава - це єдина гарантія безпеки всього народу. Коли українські воїни зламали плани Путіна і, жертвуючи собою, зупинили агресора в межах кількох районів Донецької і Луганської областей, у нас є всі можливості захистити й утвердити незалежність України", - сказав Андрій Парубій, додавши, що запорукою перемоги стане єдність усіх парламентаріїв.

Іще спікер сподівається, що восени народні обранці підтримають усі потрібні для повноцінного реформування країни законопроекти. Найближчі три місяці він називає навіть особливим періодом: "Ми матимемо історичний шанс для завершення цілого ряду реформ, які було нами започатковано на попередніх сесіях, які було напрацьовано в комітетах, які пройшли суспільне обговорення з громадським, експертним середовищем". На часі чотири реформи: медична, судова, пенсійна, освітня.

Відсутність рішень стане злочином

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман звертався до парламентаріїв одразу після Андрія Парубія. Він так закликав усіх об'єднатися заради ухвалення найважливіших для країни рішень: "Я мав честь працювати з вами і працюю зараз в якості Прем'єр-міністра. Я знаю, що ви прийшли не руйнувати, а створювати. Я вірю, що ви хочете бути дотичними до нашого успіху. Я боротимуся за успіх держави і хотів би, аби ми боролися разом. Саме від нас залежить, яким буде українське завтра. Вірю в нашу перемогу. Я хочу закликати всіх нас об'єднатися для ухвалення конкретних рішень, які дадуть людям змогу одержати якісну пенсію, якісну освіту, охорону здоров'я, отримати доступ до якісного та справедливого правосуддя... Я хочу, щоб ми боролися разом - коаліція і опозиція, позафракційні депутати, які вболівають за Україну".

Потім глава уряду закликав народних обранців припинити постійні чвари, натомість "зробити зміни в країні", "зробити Україну успішною". Про те, що Україна за всю історію незалежності "ще ніколи не була настільки близькою до ухвалення правильних системних рішень, які дають змогу змінити стан справ у державі й зробити зміни незворотними", Володимир Гройсман говорив і напередодні відкриття сесії в ефірі одного з вітчизняних телеканалів. Його слова цитує департамент інформації та комунікацій з громадськістю секретаріату КМУ: "Нам потрібно розв'язати низку проблем у державі. Люди не повинні чекати рішень. Ми дуже близько підійшли до реформи освіти, до нової пенсійної системи та системи охорони здоров'я. Ми також говоримо про закони для бізнесу... Нам потрібно створювати, а не руйнувати. І 50 законопроектів, розроблених урядом, зроблять зміни незворотними".

Освітню реформу він виокремив найбільше, адже йдеться про нові принципи навчання, про підтримку престижу праці вчителя. "Реальна зарплата вчителя зросла. Наступного року - чергове підвищення зарплат. Ми також говоримо про модернізацію шкіл і передбачаємо мільярд гривень на переоснащення початкової освіти", - додав Прем'єр.

Справедливість він вбачає і в основі пенсійної реформи, ухвалення якої передбачає підвищення пенсій для 9 мільйонів пенсіонерів уже в жовтні. "Якщо не проголосують, приміром, за реформу охорони здоров'я, буде те, що ми вже маємо. Давайте об'єднаємося. Я беру на себе відповідальність. Ухвалюємо рішення... Відсутність рішень та відповідальності - це злочин... Годі лаятися одне з одним. Долаялися за 25 років, і що?.. Ми вже налагодили роботу в багатьох сферах. Нам принципово - вірити в успіх України. Зміни треба розпочати зараз, і не відкладати їх на потім", - резюмував Прем'єр.

Розпочинали з освіти

Проект закону "Про освіту" (реєстраційний No 3491-д) розпочали розглядати під кінець вранішнього засідання. Перший заступник голови комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський повідомив, що до другого читання було подано близько 1100 поправок. Із них враховано 70%. За основу проект закону ухвалили 6 жовтня 2016 року. Автори документа запевняють, що його норми здатні змінити систему й запровадити децентралізацію управління освітою, переорієнтуватися на формування у дітей необхідних для життя ключових компетентностей, оновити стандарти освіти, забезпечити поступовий перехід до 3-річної старшої профільної школи й забезпечити справжню профілізацію. Також передбачено навчання учнів за програмами 12-річної повної загальної середньої освіти: для початкової освіти та профільної середньої освіти - з 1 вересня 2018 року, для базової середньої освіти - з 1 вересня 2022 року. На час верстки газети розгляд проекту закону "Про освіту"ще тривав.

Загалом, перші години роботи парламентаріїв були доволі напруженими. Лише з четвертої спроби їм вдалося ухвалити порядок денний пленарних засідань Верховної Ради з 5 по 8 вересня. При цьому народні обранці відмовилися включати до переліку "важливого на тиждень"законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів нерезидентів- інвесторів у цінні папери" (No 7052). Чи стануть привабливими державні цінні папери України для інвесторів, покаже час. Учора порядок денний роботи на сьому сесію народні обранці не підтримали взагалі.

Суперечок не викликав лише проект закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції та прикордонних районах України" (реєстраційний No 6565). Його підтримали за основу 267 із 372 присутніх у сесійній залі парламентаріїв. Ним передбачено спрощення процедури видачі ліцензій на мовлення в зоні проведення АТО й прикордонних районах. Зокрема йдеться про закріплення механізму прискореної видачі тимчасових дозволів на телерадіомовлення на територіях, найуразливіших до зовнішнього негативного інформаційного впливу, а також визначення особливих умов переходу від аналогового до цифрового мовлення на окремих адміністративно-територіальних одиницях.

Голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар зазначила, що великі компанії не зацікавлені у веденні мовлення у зоні АТО та на прикордонних територіях, бо не зможуть заробити на рекламі. Цим проектом документа планується простимулювати українців створювати місцеві радіо- і телестанції в зоні розмежування. "Норми спрямовано на те, щоб ці мовники не приїжджали в Київ, не брали участі в різних конкурсах Нацради з питань телебачення і радіомовлення, щоб вони не сплачували ліцензійний збір, а просто робили місцеві радіостанції й отримували дозволи терміном на один рік", - сказала Вікторія Сюмар.

У пояснювальній записці до проекту вказано, що нині необхідною умовою оперативного поширення телерадіомовлення є видача Національною радою спеціального документа - ліцензії, яка передбачає дозвіл на зазначений вид діяльності, але істотною проблемою залишається тривала процедура видачі ліцензії.

Урядовий Кур'єр

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины