Газета "Урядовий кур'єр"


За усталеною традицією, 9 листопада, в День української писемності та мови, розпочався 19-й Міжнародний конкурс знавців української мови ім. П. Яцика. Цього року - в Сумах. Про перебіг заходу й перспективи творчого змагання юних мовознавців читачам "УК"розповідає президент Ліги меценатів України, головний меценат конкурсу Володимир ЗАГОРІЙ.

- Володимире Антоновичу, стартував черговий 19-й конкурс з української мови імені Петра Яцика. Чи були якісь особливості сумського свята і як загалом оцінюєте початок конкурсу?

- Особливості справді є в кожному мовному марафоні. І вони здебільшого зумовлені особливостями тієї області, в якій починається конкурс.
Погодьмося, що, скажімо, Черкащина, Львівщина, Закарпаття, Волинь, Запоріжжя, Крим (де вже починався конкурс) - це як різні квіти з букета, який називається Україна. Усюди своя мовна ситуація й домінування тих чи тих традицій, настроїв. До того ж не забудьмо, що конкурс починається не тільки в різних областях, а й у різні часи - досить згадати Помаранчеву революцію і Революцію гідності - усе це також спричиняло різні емоційні вібрації, відчутні не тільки в суспільстві загалом, а й у нашому конкурсі зокрема.

Сумщина - прикордонна з Росією область. Це особливий чинник і своєрідний контекст, у якому відбувається цей патріотичний захід. Плюс - грозовий колорит і тривоги гібридної війни. Очільники області, які відкривали дійство в театрі імені М. Щепкіна, наголосили, що за таких умов і в такій ситуації цей патріотичний конкурс тут особливо актуальний і матиме позитивний резонанс. Я також у цьому переконаний, бо відчув у театрі непідробну патріотичну атмосферу. Юнь не просто демонструє пієтет до державної мови - вона не уявляє себе поза нею. Можливо, саме в Сумах, поблизу Росії, цей мотив звучав іще пристрасніше, ніж, наприклад, у Львові, де на такі запитання дали відповідь дуже давно і зовсім спокійно говорять про те. Цей емоційний регістр також вирізняє свято української мови у слобожанському краї.

- Наскільки можливі зміни, уточнення або доповнення до попередніх сценаріїв проведення нинішнього мовного марафону?

- Загалом сценарій проведення конкурсу - це вже майже канон. У ньому чотири етапи. Перший - у навчальному закладі. Переможці його потім змагаються на районному рівні. Далі третій рівень - обласний. А ті, хто здобув перемогу, міряються знаннями державної мови вже на четвертому, всеукраїнському рівні. А тоді - врочистий фінал. У середині травня у столичному театрі імені Івана Франка відбувається закриття масового мовного марафону і вручення його найпрестижніших премій.

У діаспорі все це відбувається скрізь з урахуванням реальних для цього можливостей і рівня знань української мови. Наприклад, у Росії конкурс з відомих причин уже не відбувається кілька років. Турнір у Криму припинився з початком його анексії Росією. На території колишнього Союзу, де ще є українські школи чи гімназії (наприклад у Грузії, Латвії й Казахстані), конкурс відбувається на їхній базі. Так само мовні змагання відбуваються у Канаді й Австралії. А там, де немає українських шкіл, дітей на знання нашої мови перевіряють представники українських громадських організацій.

Отже, не зовсім коректно вимагати, щоб між собою змагалися у знанні української мови діти тих країн, де є повноцінні державні українські школи та недільні школи. А тим більше ще й діти з країн, де навіть недільних шкіл немає. Тому переможців і призерів ми визначаємо окремо в кожній країні. Немає тих, кого преміюємо як найкращих знавців української у східній чи західній діаспорі, як це визначаємо в Україні. Преміюємо дітей у країнах - переможці з Грузії, Латвії, Казахстану чи Австралії.

Зміни чи доповнення до конкурсу - це передовсім щорічна ротація в його журі, очолюваному директором Інституту української мови НАН України Павлом Гриценком. Усі області мають у ньому представництва. Але для уникнення корупції постійно змінюємо склад журі. За цим прискіпливо стежить наша наглядова рада, голова якої - професор "Львівської політехніки"Ірина Фаріон, відома своєю принциповістю та безкомпромісністю. Координаційна рада конкурсу працює під керівництвом виконавчого директора ліги лауреата Шевченківської премії Михайла Слабошпицького.

- Кожен старт - це й майбутній фініш. Хто прийматиме естафету від Сумської області?

- Отже, позаду 19 стартів. 19 міст України брали на себе роль того пункту, з якого на всю державу і світову нашу діаспору йшов сигнал: Міжнародний конкурс з української мови розпочато! Нині цей клич прозвучав із Сум, де дійство відбулось особливо врочисто. Мимоволі порівнюєш, як саме де організовували відкриття конкурсу. Так-от, саме Суми показали один із найвищих рівнів відповідальності у ставленні до конкурсу, а тому й такий високий рівень цього дійства. Це таки справді серйозний старт, розгін на довгу дистанцію. А відомо, що від старту багато залежить на будь-якій дистанції.

Під час закриття кожного конкурсу в київському театрі імені Івана Франка область, яка відкривала його в себе, називає, кому вона хоче передати естафету патріотичного марафону. Скажімо, Черкащина передавала Волині, Волинь - Запоріжжю, Запоріжжя - Кримові, Крим - Рівненщині, Рівненщина - Вінниччині, Вінниччина - Київщині, Київщина - Хмельниччині, а Хмельниччина - Сумщині. Тепер освітяни Сумщини, очолювані енергійною і креативною (як показала організація в Сумах) Вікторією Гробовою, мають вирішити, кого для прийняття естафети покличуть на святкову сцену театру ім. Івана Франка.

Не сумніваюся в головному: Сумщина, подавши гідний приклад цієї справи наступникові, чекатиме такого самого рівня патріотичної та професійної відповідальності й від нього. І конкурс імені Петра Яцика так само тріумфально йтиме Україною й у всій світовій нашій діаспорі. Бо це наша спільна державна справа, від якої чимало всього залежить у долі української державності.

Олександр ВЕРТІЛЬ, "Урядовий кур'єр"

ДОСЬЄ "УК"

Володимир ЗАГОРІЙ.Український науковець, підприємець і благодійник, доктор фармацевтичних наук професор, завідувач кафедри промислової, клінічної фармації та клінічної фармакології НМАПО імені П.Л. Шупика. Голова наглядової ради ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця".

Закінчив Ленінградський хіміко-фармацевтичний інститут (1974) та Академію народного господарства при раді міністрів СРСР (1986-1988).

Президент Ліги меценатів України; фінансово й організаційно підтримує гуманітарні та освітні проекти. Упродовж 15 років - головний меценат Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, голова його опікунської ради. Мабуть, саме тому його внесли до свого санкційного списку кремлівські політстратеги.

Урядовий Кур'єр


Більшівцівська ОТГ на Прикарпатті повністю переходить на сортування сміття

Нині тут запроваджено розділення відходів лише у селищі Більшівці, а вже за місяць планують розмітити ще 10 майданчиків із контейнерами в усіх дев'яти селах громади. Про це розповів Василь Саноцький, голова Більшівцівської територіальної громади Галицького району Івано-Франківської області.

Чисті вулиці й береги, сучасні гойдалки й гірки для дітей у парку - усе це і не тільки стало наслідком запровадження у Більшівцях сортування сміття. Однак шлях до цього був тривалим.

- Перші три майданчики з контейнерами для різних видів сміття у Більшівцях ми поставили самі ще у 2013 році: біля школи, садочка та Народного дому, - розповів Василь Саноцький. - Потім до цієї справи долучилося екологічне бюро УГКЦ, встановили ще такі майданчики, тепер маємо їх 11. Домовилися із підприємцем, який збирає скло, папір та пластикові пляшки. Він забирає ці відходи, сам їх вивозить. Сплачує нам за них, і ці гроші йдуть на потреби громади. Пояснюю людям: це гроші не мої й не державні, а ваші. За них закупили саджанці фруктових дерев, щоб висадити їх у парку, біля школи та церкви. Облаштували дитячий майданчик, обладнали його сонячними батареями для освітлення. А частину сміття, яке залишається, машина забирає на полігон двічі на місяць.

Дедалі більше людей сортують сміття. За підрахунками голови, нині це понад 70% жителів селища. І контейнери для відходів наповнюються частіше.

- У жовтні плануємо охопити розділенням усю ОТГ, - ділиться планами голова. - Гроші на облаштування 10 майданчиків є, шукаємо підприємця, який би виконав роботи. У селі Кінашів встановимо два майданчики з контейнерами, у решті сіл - по одному. Там також треба буде привчати людей до сортування.

Саме навчити цього людей виявилося найважчим завданням, зізнається Василь Саноцький. Роботу провели і в церкві, і в школі. Однак досі є ті, хто палить не лише листя, а й пластикові пляшки. А добиватися сортування можна лише роз'ясненнями - штрафувати порушників, як за кордоном, селищна рада не має повноважень.

- Це ідеальний спосіб збирання відходів, - переконаний голова ОТГ. - Люди не лише нічого не платять за вивезення сортованого сміття, а ще заробляють на цьому кошти, які йдуть на благоустрій селища. І нема розкиданих на вулицях пляшок та обгорток, не доводиться збирати відходи на берегах річок і в парках. Сам маю внуків, разом вчилися складати сміття в різні ящики: окремо пластик, папір, скло.

Інструкції з правилами сортування розмістили на кожному майданчику й роздавали селянам у вигляді буклетів. Про потребу цивілізовано здавати відходи на переробку люди чули навіть на проповідях.

Місцевий священик Василь Завірач агітує жителів Більшівців сортувати сміття вже понад 10 років. Розповідає, що майже щонеділі шукав можливість розповісти про стан довкілля, навіть пов'язував то з євангельською темою. Часто згадував, що природу створив Бог і це власність Бога, а ми тимчасово нею користуємося. Нам предки залишили чисту природу, а що залишаємо ми?

Надія МАКУШИНСЬКА для "Урядового кур'єра"

Урядовий Кур'єр


Мовне питання в Україні неминуче стає предметом маніпуляції для різних політичних сил під час передвиборчих кампаній. І процес ухвалення нового закону про державну мову, який має замінити одіозний закон "Колесніченка - Ківалова", скасований Конституційним Судом, не став винятком. Новий мовний законопроект почали використовувати в політичній боротьбі ще до розроблення і оприлюднення його повної оновленої версії.

Верховна Рада ухвалила законопроект 5670-д у першому читанні 4 жовтня. Над його текстом (автори народний депутат і голова профільного комітету Микола Княжицький, "Народний фронт", та Ірина Подоляк, об'єднання "Самопоміч"), працювали понад 70 народних депутатів з усіх фракцій. Проте зібрати необхідну кількість голосів для ухвалення вдалося лише після кількох спроб. Оскільки, крім законопроекту 5670-д, на розгляд депутатів було винесено ще два мовні законопроекти: No5556 авторства представника Блоку Петра Порошенка Ярослава Лесюка та No5669 від представника партії "Свобода"Михайла Головка. Парламентарії проголосували за законопроект лише після того, як його автори погодилися до другого читання внести в нього істотні правки, зокрема з урахуванням тексту законопроекту Ярослав Лесюка.

Законопроект No5670-д декларує використання української мови у всіх сферах суспільного життя: судочинство, документообіг, освіта, мистецтво, кінематограф, книговидавництво, ЗМІ, сфера обслуговування тощо. Він зобов'язує не лише перших осіб держави, а й інших чиновників і працівників освітніх та медичних закладів комунальної й державної форм власності вільно володіти державною мовою. Порушників мовного закону штрафуватимуть у розмірі від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів. Знущання з української мови законопроект прирівнює до наруги над державними символами, що карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

Мовний законопроект No5670-д перебуває на розгляді профільного комітету. Усі ті, хто за нього вболівають, сподіваються винести його на голосування у другому читанні у грудні. Проте схоже, що законопроект про українську мову можуть поховати під лавиною поправок. Бо у Верховній Раді є сили, які саботують його підготовку до розгляду у другому читанні. Саме цим можна пояснити те, що до мовного законопроекту надійшло 2038 поправок від депутатів різних політичних фракцій і громадських об'єднань. Лише порівняльна таблиця поправок, яку мають незабаром оприлюднити, займає понад 500 сторінок. І якщо їх усі розглядатимуть у комітеті, а потім, як вимагає регламент, у сесійній залі, то розгляд закону у другому читанні затягнеться на місяці, застерігають експерти.

Як розповів в особистій розмові один зі співробітників секретаріату Комітету з питань культури та духовності, лише 200-300 правок до мовного законопроекту конструктивні, спрямовані на його поліпшення, уточнення норм принципово не змінюють суті документа. Серед них посилення англійської у сфері науки чи надання ширших можливостей кримськотатарській мові. А є група поправок, які суперечать одна одній, наприклад, повністю скасувати квоти на застосування української мови на телебаченні або, навпаки, зробити її використання 100-відсотковим. Проте, кажуть у комітеті, найбільше неконструктивних правок, котрі мають на меті загальмувати розгляд законопроекту, вихолостити його суть. І надходять вони від депутатів "Опозиційного блоку". Деякі з них мають глузливий зміст, розповідають у комітеті, адже чимало депутатів у Верховній Раді вважають зумисне затягування і саботування законопроектів нормальною політичною боротьбою.

Експерти вважають, що доля мовного законопроекту цілком у руках пропрезидентських сил парламенту. Якщо Президент Порошенко вирішить справді послідовно втілювати в життя своє передвиборче гасло "Армія, мова, віра", то ймовірно, що депутати БПП, серед яких на сьогодні нема одностайності щодо законопроекту про мову, використають свій вплив, щоб допомогти комітету оперативно розглянути поправки до законопроекту, а під час голосування віддадуть свої голоси на його підтримку.

Урядовий Кур'єр

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины