Газета "Урядовий кур'єр"


Учорашній день Прем'єр-міністра Арсенія Яценюка розпочався не з позачергового засідання уряду, як цього можна було сподіватися, а з ділової зустрічі. Гостями глави уряду були члени делегації Всесвітнього єврейського конгресу, очолюваної його генеральним директором Робертом Зінгером.

Роберт Зінгер розповів про діяльність Всесвітнього єврейського конгресу у питаннях відстоювання миру і глобального діалогу між народами і релігіями, повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну.

Генеральний директор Всесвітнього єврейського конгресу високо оцінив зусилля уряду України зі сприяння встановленню в країні міжетнічного і міжконфесійного порозуміння й співпраці. Він зауважив, що такий висновок - це результат не лише аналізу ситуації в Україні, але і його зустрічей з релігійними діячами, єврейськими активістами, представниками різних верств українського суспільства.

Арсеній Яценюк підкреслив, що послідовна боротьба, яку веде вітчизняний уряд з антисемітизмом та всіма проявами ксенофобії, расизму й шовінізму, є невід'ємною частиною глибоко осмисленої стратегії Української держави з утвердження фундаментальних прав і свобод людини та єдності українського суспільства. Прем'єр-міністр наголосив, що згадана стратегія грунтується на відданості громадян України цінностям людської гідності, свободи й справедливості.

Сторони обговорили широке коло питань, які стосуються сучасного стану міжнародних відносин, проблем, пов'язаних з агресією Російської Федерації проти України, а також життя єврейських громад у нашій країні. Особливу увагу було приділено підготовці до 75-х роковин трагедії у Бабиному Яру, які світ, схилившись у жалобі, відзначатиме у вересні наступного року.

У зустрічі взяли участь віце-президенти Всесвітнього єврейського конгресу Андрій Адамовський та Борис Фуксман, а також радники Прем'єр-міністра України Віктор Єленський та Йосип Зісельс.

Відділ новин "Урядового кур'єра"

Урядовий Кур'єр


У Єврокомісії Києву пообіцяли безвізовий режим, але наполягяють на активній боротьбі з корупцією

Офіційний Брюссель вважає, що Україна демонструє помітний прогрес у сфері візової лібералізації, тому може розраховувати на успіх. Про це заявив глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер під час спільної прес-конференції з Президентом України Петром Порошенком, який відвідав столицю Євросоюзу з робочим візитом.

Протекція від глави ЄК

За словами Жана-Клода Юнкера, Україна показала "дуже непоганий прогрес"і 17 серпня надіслала ЄК звіт про виконання плану дій щодо візової лібералізації. Проте Юнкер наголосив, що він одноосібно не скасовує віз для українців. "Рішення ухвалюватиме кожна країна-член ЄС, але я особисто зроблю все, щоб позиція Єврокомісії була найпозитивнішою", - пообіцяв глава ЄК.

Він нагадав, що для отримання безвізового режиму Києву належить ще виконати чимало завдань, головне з-поміж яких - боротьба з корупцією. "Гадаю, зрештою ми зможемо ухвалити позитивне рішення", - наголосив Жан-Клод Юнкер. Він також висловив впевненість, що глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі між Україною та ЄС запрацює з 1 січня 2016 року.

У Єврокомісії схвально зустріли новину з Києва про реструктуризацію державного боргу України. "Ми дуже задоволені, що ці переговори завершилися, і, сподіваємося, Україна зможе продовжити процес реформ, який вже розпочато", - цитує УНІАН слова Юнкера.

Мінські угоди порушує Росія

Однією з тем переговорів Петра Порошенка стала ситуація на сході України та імплементація мінських домовленостей. Жан-Клод Юнкер наголосив, що їх необхідно втілювати у життя: "Це стосується більшою мірою Росії, оскільки не видно, щоб російська сторона виконувала свої зобов'язання щодо стабільності в Україні".

Петро Порошенко поінформував главу Єврокомісії про останні події в зоні АТО, зокрема про порушення проросійськими бойовиками мінських угод, і наголосив на необхідності негайного припинення вогню на Донбасі. "Чому ми маємо чекати цілий тиждень припинення вогню? Це є прямим зобов'язанням російської сторони, адже ми припинили вогонь", - наголосив Петро Порошенко (уже повідомлялося, що 26 серпня Тристороння контактна група з врегулювання ситуації на Донбасі домовилася про припинення вогню до 1 вересня).

Петро Порошенко заявив, що не припускає ймовірності проведення так званого Мінська-3: "Хочу окремо наголосити: не існує і не існуватиме ніякого Мінська третього, бо у нас вже є повний комплекс мінських домовленостей, і їх треба виконувати". Він висловив сподівання, що ЄС невдовзі продовжить персональні санкції проти окремих російських політиків, які сприяли анексії Криму та причетні до військової агресії на Донбасі. Крім того, за словами Петра Порошенка, він має намір найближчим часом провести телефонні перемовини у нормандському форматі, під час яких говоритиме про незаконне ув'язнення в Росії українських громадян, зокрема Олега Сенцова та Олександра Кольченка, а також про порушення мирних домовленостей Росією.

За його словами, під час зустрічі з президентом Єврокомісії вони обговорювали ймовірну небезпеку проведення незаконних місцевих виборів на Донбасі, які керівництво псевдореспублік призначило на 18 жовтня та 1 листопада. "Ми вважаємо, що це становить серйозну небезпеку для мінського процесу, і закликаємо російську сторону втриматися від їх проведення", - сказав глава держави.

На сьогодні лише дві із 28 країн-членів ЄС не ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС - Греція та Кіпр. У Брюсселі Петро Порошенко та Жан-Клод Юнкер домовилися звернутися до керівництва цих двох держав з проханням пришвидшити ратифікацію угоди. У Брюсселі Петро Порошенко провів зустріч з головою Європейської Ради Дональдом Туском та Прем'єр-міністром Бельгії Шарлем Мішелем.

Урядовий Кур'єр


А навчальні програми стануть цікавішими

Розширене засідання уряду за участі керівників областей охопило спектр проблем, що постають нині перед економікою, соціальною сферою, суспільством. Зокрема про оцінку діяльності місцевої влади й підготовку країни до наступного опалювального сезону, систему субсидій і розрахунків за спожиті енергоносії ми розповідали у минулому номері.

Утім, згаданими темами коло актуальних питань не обмежується. На п'яти наступає новий навчальний рік, і зустріти його, так би мовити, у всеозброєнні - обов'язок не лише батьків школярів, а й відповідних владних структур. Тож про підготовку до 1 вересня звітував перед урядом міністр освіти і науки Сергій Квіт.

Він оприлюднив оптимістичну інформацію про збільшення кількості учнів середніх шкіл. Порівняно з минулою осінню цьогоріч їх буде більше на 38 тисяч, а вперше шкільний поріг переступлять 414 тисяч дітлахів.

На ремонтні роботи в навчальних закладах спрямовано близько 1 мільярда 155 мільйонів гривень. Зводять і готують до будівництва нові навчальні заклади. "Дві школи - в столиці, три - у Київській області, по одній - в Полтавській і Тернопільській областях, і до кінця року чотири школи у Львівській області", - поділився планами міністр.

Профільне відомство провело значну роботу з розвантаження шкільних програм, аби зробити їх цікавішими для школярів. Окрім того, з 1 вересня у навчальних закладах впроваджуватимуть Концепцію національно-патріотичного виховання. За дорученням Прем'єр-міністра збільшено кількість годин для вивчення іноземної мови: з двох до трьох на тиждень у дев'ятих класах і з 3 до 3,5 - у десятих і одинадцятих.

Нарешті міністерство наважилося скасувати 1600 звітних документів у галузі. "На жаль, є випадки, коли на місцевому рівні цю звітність поновлюють", - додав ложку дьогтю Сергій Квіт, порадивши обласним адміністраціям звернути на цю проблему особливу увагу.

Йшлося й про оптимізацію мережі малокомплектних шкіл. Урядовець навів річну вартість підготовки одного учня, яка становить понад 50 тисяч гривень, що економічно не виправдано. За словами міністра, ці кошти можна використати для зміцнення матеріально-технічної, кадрової політики в навчальних закладах областей. "Якісне навчання дітей у малоформатних школах неможливе. Через це учням буде складно вступати до університетів", - передає позицію Сергія Квіта прес-служба Міносвіти.

При цьому він запевнив, що процес оптимізації не стосуватиметься початкових шкіл. Тобто де народилася дитина, там вона й ходитиме до початкової школи.

Крім того, державним бюджетом передбачено кошти на придбання близько 40 автобусів. У Харківській, Вінницькій, Луганській, Черкаській областях уже закуплено 10 таких транспортних засобів. Брак автопарку - це системна проблема, зауважив міністр. Чимало автобусів надали для потреб АТО. "Ми намагаємось закласти кошти в бюджет наступного року для вирішення цього питання", - пояснив Сергій Квіт.

Цікавою виявилася інформація про ліквідацію корупційних схем відбору та друку шкільних підручників. Так, цього року на відкритому онлайн-конкурсі вчителі самі обирали підручники для 4-х і 7-х класів. Завдяки публічності й прозорості конкурсу не подано жодної апеляції. А міністерство розробляє кілька проектів доступу учнів до електронних версій підручників.

Загалом друк навчальних посібників обійшовся державі у 255 мільйонів 307 тисяч гривень. Друга половина коштів має надійти з місцевих бюджетів. "Це можуть бути і субвенції, і кошти місцевих бюджетів. Розроблений міністерством проект постанови дасть змогу виплачувати тим, хто не має заборгованості за субвенціями", - розповів Сергій Квіт.

Він також торкнувся й скорочення мережі вищих навчальних закладів з низьким рівнем якості освіти. Лише торік з різних причин закрито 76 із них. Шляхи були різні: від об'єднання до припинення дії ліцензії.

Підсумовуючи вступну кампанію, урядовець зауважив, що, обираючи вищий навчальний заклад, абітурієнти почали більше цікавитися рівнем якості освіти, яку вони отримають у майбутньому.

У цьому році до вітчизняних університетів вступило 477 тисяч осіб. Прийнято на навчання до вищих навчальних закладів 20 500 випускників шкіл із Луганської та Донецької областей і 963 - із Криму. "Наше завдання - створити сприятливі умови для дітей з окупованих територій. Для цього міністерство готує урядові законодавчі ініціативи", - резюмував Сергій Квіт.

Урядовий Кур'єр

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины