Сільські вісті

Газета "Сільські вісті"


Ярослав БАЧИНСЬКИЙ.

Тернопільська область.

Фото автора.

- БДЖОЛІ треба низько вклонитися, - після щирого рукостискання по- філософськи розмірковує пасічник Василь Дольний.

У напоєному густим ароматом жнивного поля повітрі на узліссі урочища відчувається незрівнянний запах меду. Медозбір нинішнього року видався на славу. Василь Тарасович зібрав із кожної бджолосім'ї (а їх загалом 120) по 15-17 кілограмів цілющих кристалів здоров'я.

Разом із помічником Володимиром Починком він доглядає пасіку, що розмістилась у лісовому урочищі Дубівці. Гарно тут на солодкій господарці. 2018-го багатогалузеве сільгосппідприємство ТОВ "Агрокомплекс", якому й належить пасіка, засіяло чимало гектарів гречкою, багаторічними травами та іншими медоносними культурами. Та й фруктових садів у селах Дубівці, Ігровиця, Стегниківці, Добриводи вдосталь. Крім того, маленькі невтомні трудівниці не забувають про узлісся, де медоносять квітки ожини, дички яблунь, груш, черешень і вишень.

У розмові з Василем Дольним з'ясувалося, що не всі бджоли однакові. На пасіці дубівцівського сільгосппідприємства є і місцеві комахи, і українські степові, й карпатські. Трапляються й такі собі бджоли-злодії: нападають на вулики, вбивають охорону і викрадають мед. Але це буває рідко, лише тоді, коли немає медозбору.

Василь - бджоляр із діда-прадіда, хоча й спеціальну освіту з догляду золотокрилих комах також здобув. Після армійської служби закінчив річну школу бджільництва у Києві. Уже 30 років пасічникує. Його дід Пилип теж був відомим на всю округу пасічником. Сам виготовляв дуплянки, рамки, необхідне приладдя та обладнання, медогонки тощо. Знав кількадесят рецептів лікування недуг і давав поради людям. Батько Тарас розповідав про лікувальні властивості меду і продуктів бджільництва - це безмежна комора здоров'я і наснаги. Дідусеву й батькову дорогу нині й торує Василь Дольний, згадуючи науку й таїни поважного ремесла.

Сільські Вісті


Ганна КЛІКОВКА.

ГАЛИНА Виставкіна, яка мешкає в Якимівському районі, створила сімейну молочну міні-ферму на 20 корів. Співфінансували родинний бізнес Канадський проект "Розвиток молочних кооперативів"та районний бюджет. З останнього у рамках Програми підтримки розвитку молочних ферм сімейного типу були надані кошти на часткове відшкодування будівництва та реконструкції приміщення для утримання великої рогатої худоби у сумі 100 тисяч гривень. Крім цього, сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Жовтневий"Токмацького району разом із Міжнародним благодійним фондом "Добробут громад"надав технологічне обладнання для реконструкції ферми, устаткування для молокоприймального пункту та двох корів голштинської породи. Міцним підмурівком нової міні-ферми є згуртована і працьовита родина, в якій усі працюють заради спільної мети. Наслідувати їх приклад мають намір ще кілька домогосподарств у районі.

Для потреб переміщених осіб

У БЕРДЯНСЬКУ почав приймати внутрішньо переміщених осіб та соціально незахищених людей Єдиний центр комплексної допомоги. Тут комплексно надають послуги відділ сім'ї, молоді та спорту, служба у справах дітей та міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Мета проекту - поліпшити доступність і якість соціальних послуг для внутрішньо переміщених осіб і жителів громади, створити комфортне середовище для розвитку підприємництва серед переселенців та містян.

Для Бердянська це актуально, адже у місті проживає близько 10 тисяч переселенців, які не від добра залишили рідні домівки. На 500 квадратних метрах центру зробили капітальний ремонт: реконструкцію підлоги, стін, даху, замінили вікна тощо. Передбачено вигоди для людей з обмеженими можливостями.

З Австралії до Вільнянська

У ЗАПОРІЗЬКОМУ художньому музеї відкрито оновлену виставку "З Австралії - з любов'ю"художника Віктора Грозного, який багато років мешкав в Австралії, 2002 року помер на чужині. Ця далека країна на картинах художника-аматора постає яскравою, екзотичною і дещо казковою. Через усі полотна митця тонкою ліричною струною проходять Україна, хутір Зелений у Вільнянському районі на Запоріжжі, де народився і прожив перші 17 років художник. Віктор Грозний після Другої світової війни опинився в Австралії. У Сіднеї вчився малювати, працював у жанрі так званого наївного малярства. Здійснив кругосвітню подорож, враження від якої передав на полотні.

Усе життя художник згадував Україну. Влітку 1988 року, відвідавши малу батьківщину, він вирішив подарувати Запорізькому музею створені впродовж життя картини, згодом ще 321 робота поповнила музейні фонди. Вже багато років вони радують відвідувачів. Цього разу в експозиції близько 50 полотен, частина з яких експонується вперше.

Гусарка не перестає дивувати

ПРОЕКТ "Сільський Ревізор"присвоїв Гусарці Більмацького району звання "Ремеслове Село 2018 року". Цю відзнаку відоме не лише в області село дістало за розвиток ткацького мистецтва. Цей промисел бере витоки у понад столітній давнині, коли Олександрівська земська управа, вивчивши ткацьке ремесло в Гусарці, надала 200 рублів для навчання місцевих майстрів- ремісників нових технологій у Полтавській школі мистецтв, яка тоді готувала килимарів для всієї України. З Гусарки до школи чи не першим направили Якова Слабишева. Повернувшись із Полтави, він почав майструвати і вдосконалювати ткацькі верстати. Один із них і зараз можна побачити в місцевому музеї. Гусарські килими і доріжки протягом десятиліть демонструвалися на виставках, а зараз майстри беруть участь у всіх святкових заходах в області й за її межами. Дванадцять килимарниць удостоїлися звання "Майстер декоративно-прикладного мистецтва". Жителі села також займалися лозоплетінням і різьбленням по дереву. Прикметно, що традиції поважних майстрів усіляко підтримує молодь - сучасні гусарські майстри розширили коло своїх захоплень. Вони вишивають нитками і бісером, виготовляють вироби із солоного тіста, картини з тканини тощо. Всім майстриням села Гусарка притаманні індивідуальність, виняткова декоративність, відчуття композиції.

Першачкам Нової школи

УСІ ШКОЛИ області вже замовили нові підручники для навчання перших класів у Новій українській школі. Це підручники з математики, іспанської, французької, німецької та англійської мов, а також українські букварі. Загалом замовлено 39012 підручників, з них 37428 для учнів та 1584 - для педагогічних працівників. Отримати книжки школи регіону розраховують до початку навчального року.

У вересні за шкільні парти у 509 закладах загальної середньої освіти в області прогнозовано сядуть 18,3 тисячі першокласників, вони будуть розподілені на 830 класів.

Поки діти відпочивають, у дорослих свої клопоти, серед яких передусім освоєння коштів, наданих на розбудову нового освітнього простору. На придбання дидактичних матеріалів, меблів, комп'ютерного оснащення, відповідного мультимедійного контенту для початкових класів тощо на умовах співфінансування територій розподілено засоби субвенції в обсязі 38 мільйонів 360 тисяч гривень. Зараз території посилено працюють над процедурами закупівель.

Субсидія стимулює рекорди

З ТРАВНЯ нинішнього року під час розгляду питання про призначення субсидії враховуються доходи обох із подружжя, навіть якщо вони вже давно не живуть разом. Це нововведення призвело до збільшення кількості розлучень. Зокрема, про це повідомили працівники Мелітопольського міського РАЦСу. У липні їх зареєстровано 54, це своєрідний антирекорд, кажуть співробітники відділу.

Також дуже зросла кількість звернень до суду щодо скасування реєстрації постійного місця проживання. Простіше кажучи, господарі почали активно "виписувати"тих мешканців зі своїх осель, які, вочевидь, "заважають"отримати субсидію.

Сільські Вісті


Тетяна ОСТАПЕНКО.

Вінницька область.

Фото автора.

ТІ, хто проходить повз хату Зінаїди Бадрак, що у селі Ковалівка Немирівського району, часто зупиняється, щоб помилуватися красою її подвір'я. "Бачу, машина якась стишила хід, а затим далі поїхала, - розповідає господиня. - Школярі перед першим та останнім дзвоником завжди тут фотографуються у вишиванках".

За ворітьми пані Зіна розбила клумби, висадила квіти. Двір обгородила тином, повісила глечики, полакувала їх, щоб не псувалися в негоду. З сітки й автомобільної шини зробила соняшник, пофарбувала й прикріпила до тину. З- за розмаїття квітів на подвір'ї виглядає гном. Біля колодязя розкинули крила білі лебеді. Далі посеред зеленого споришу виросли тюльпани. Все це жінка виготовила власноруч із наявних матеріалів.

Спершу дехто з односельців навіть не розумів тітку Зіну, мовляв, то все дурниці. Але вона на те не зважала, висаджувала свої канни й троянди, сіяла чорнобривці, айстри та нічні красуні. "Я хліба не куплю, а на квіти грошей не пошкодую. Душа в мене радіє, коли все цвіте. Торік улітку була посуха. Колодязь мій висох, то я воду аж із третього кутка носила, щоб квіти полити".

Хата Зіни Бадрак хоч і старенька, глиняна, але доглянута, помащена, пофарбована. Любо глянути. Та найбільше, звісно, вабить око двір. Обійстя нашої односельчанки можна побачити навіть в Інтернеті. Якось газовий контролер прийшов знімати показники лічильника, зробив фото і виставив в одній із соціальних мереж. Каже, що обходив усю Ковалівку, а такої краси ніде не бачив.

Сільські Вісті

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины