Газета "Сільські вісті"

Микола МОТОРНИЙ.

НОК України. Під час участі у 52-й Генеральній асамблеї Європейського олімпійського комітету президент НОК України Вадим Гутцайт провів зустрічі з міністрами спорту, керівниками міжнародних спортивних організацій, президентами НОК європейських країн. Обговорювались питання надання міжнародною спортивною спільнотою підтримки українським спортсменам, зокрема, можливості їхніх тренувань у європейських країнах. Під час спілкування із президентом Міжнародного олімпійського комітету Томасом Бахом Вадим Гутцайт розповів про втрати, яких зазнає український спорт через російську агресію, та наголосив на незмінній позиції України щодо неприпустимості участі громадян рф і білорусі у міжнародних спортивних змаганнях у будь-якому статусі.

Європейські партнери вкотре наголосили, що залишаються солідарними з Україною та продовжать підтримку наших спортсменів.

Футбол. Виконавчий комітет Союзу європейських футбольних асоціацій (УЄФА) скасував своє рішення від 26 вересня 2023-го про допуск до міжнародних турнірів юнацьких збірних росії (гравці до 17 років). В УЄФА заявили, що "не вдалося знайти технічного рішення, яке дозволило б російським командам грати". Насправді ж після інформації, що російські юнацькі збірні будуть допущені до міжнародних турнірів, понад десяток футбольних федерацій (зокрема, України, Англії, Польщі, Латвії, Литви, Румунії, Норвегії, Ірландії) заявили, що бойкотуватимуть змагання з їхньою участю. Тож виконком УЄФА скасував пролобійоване його проросійськими членами рішення.

Нагадаємо, що УЄФА та ФІФА відсторонили всі російські клуби та збірні від міжнародних турнірів після початку повномасштабного вторгнення військ рф в Україну 2022 року.

Фехтування. В італійському місті Кальярі відбувся розіграш Кубка Європи серед клубних команд. В активі українських фехтувальників дві нагороди: "срібло": Влада Харькова, Олена Кривицька та Дар'я Варфоломеєва (шпага, жінки, командні змагання); "бронза": Андрій Погребняк, Максим Коржовий, Богдан Пнівчук та Євген Лазаренко (рапіра, чоловіки, командні змагання).

Кульова стрільба. Чемпіонат Європейської юнацької ліги (фінал) завершився у Таллінні (Естонія). Третє місце посіли Юлія Ісаченко, Ольга Лепська, Максим Гімон, Іван Мартинов (пістолет, командні змагання).

Бокс. На міжнародному турнірі з боксу серед жінок та чоловіків (Албена, Болгарія) українські спортсмени вибороли 11 медалей різного гатунку. Золотими призерами стали Ярослав Михалушко (67 кг), Юрій Захареєв (71 кг), Богдан Толмачов (86 кг).

Сумо. Чемпіонат світу серед дорослих та юніорів до 18 років відбувся в столиці Японії Токіо. Збірна України серед дорослих посіла перше загальнокомандне місце, завоювавши 10 нагород (8-1-1). Юніорська команда сумоїстів завершила змагання із третім результатом.

Рукопашний бій. На чемпіонаті Європи (Оснабрюк, Німеччина) національна збірна України здобула 25 нагород (11-9-5) і стала першою у загальнокомандному заліку.

Сільські Вісті

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Харківська область.

Фото автора.

У Шевченківській громаді, що в Куп'янському районі, російська ракета "Іскандер"забрала життя 55 мешканців села Гроза, які зібралися на поминки. Цей злочин московських нелюдів став наймасовішим убивством цивільних на Харківщині.

Загинули миттєво

ВІД сільського кафе, в яке влучила ракета, начинена п'ятьма сотнями кілограмів вибухівки, нічого не залишилося. Ті, хто перебував усередині, загинули миттєво. Є надія, що виживуть кілька людей, які були на подвір'ї, хоча всі вони у тяжкому стані. Серед загиблих - хлопчик 2015 року народження...

- Тут усе подвір'я було встелене людськими тілами, це тяжке видовище, - каже начальник Куп'янського РВ ГУ Держслужби з надзвичайних ситуацій полковник Вадим Кіяшко.

Рятувальники кілька днів поспіль намагалися знайти ще когось під завалами. Навчені на пошук людей собаки нюхають руїни, але намарно - нікого там уже нема.

За більш як півтора року повномасштабної війни Вадим Кіяшко бачив стільки трагедій, що свідомості пересічної людини із цим не впоратись. Адже його підрозділи перебувають на території, яку ворог хоче захопити, а тому скаженіє, не шкодуючи зброї. Нещодавно російські військові поцілили плануючою бомбою у польовий шпиталь в одному із сіл за Осколом, а коли рятувальники прибули на місце злочину, то повторним ударом було вбито і поранено кількох із них.

Утім, побачене полковником у селі Гроза, що знаходиться за 60 кілометрів од фронту, вражає своєю безжальністю і цинізмом.

Поминки стали похоронами

СЕЛО Гроза, яке з'явилося на слобожанських землях лише 1922 року, невеличке. Колись доходило до пів тисячі населення, у наші часи тут нараховувалося зо 330 душ. Нині ж, після окупації, яку пережила Гроза, та масового вбивства, що сталося 5 жовтня, важко й сказати, скільки людей тут житиме. У маленького села невеличке й кладовище. Колись на ньому було від п'яти до десяти похоронів на рік, а тепер комунальники розчистили землю для пів сотні поховань. На деяких ділянках, обснованих мотузками, напис: "Зайнято". У міру того, як упізнають загиблих рідні чи встановлюють особу завдяки генетичній експертизі, людей ховають.

Одна з могил, обкладена вінками, - під жовто-синім прапором. "Тут cпочиває Козир Андрій. 21.12.1972 - 29.03.2022. Вічна пам'ять" - написано на табличці, прикріпленій до хреста. Саме під час поминального обіду, влаштованого родичами воїна після його перепоховання, і влучила в кафе ракета.

Голова Шевченківської військової адміністрації Сергій Стариков розповідає, що Андрій Козир загинув торік навесні й був похований у Дніпрі, адже Гроза тоді перебувала в окупації. Син воїна Денис вирішив перепоховати прах батька в рідному селі. На поминки зібралися родичі, сусіди, знайомі. Саме тоді й було завданого підступного удару.

- У родині Андрія загинули всі: дружина, син, невістка, сваха і племінники, - каже сусід Козирів Олександр.

За його словами, нема такого двору, з якого хтось не загинув би, - вважай, російська ракета вбила кожного шостого жителя села. Серед них і брат Олександра, вчитель із двома вищими освітами - викладав математику, фізику. Тепер школа без педагога. Більшість тих, хто прийшов пом'янути Андрія, - люди роботящі, віком від 40 до 60 років. Як і родина Козирів. Село залишилося без найкращих мешканців.

Обід було призначено на тринадцяту, а ракета прилетіла і вбила людей за 20 хвилин по тому. Дочекалися, звірили дані й натиснули на кнопку... В селі міркують, хто та наволоч, яка винна у смерті десятків своїх земляків. Олександр переконаний, що 12 років тюрми чи навіть пожиттєве ув'язнення для такої тварюки замало, потрібно віддати її на суд родичів загиблих.

Нелюди

ПРЕССЕКРЕТАР президента рф дмітрій пєсков, коментуючи масове вбивство в селі Гроза, як і завше, бреше, буцімто рашисти "не завдають ударів по цивільних цілях", а тільки "по об'єктах військової інфраструктури, місцях скупчення військовослужбовців, представників військового керівництва". А Ізюм, а Кривий Ріг, а Дніпро, а Вінниця, а Кременчук?.. А Харків, де вже наступного дня після трагедії в Грозі від обстрілу загинули бабуся з онуком?

Це блюзнірство - витончене знущання. Очевидно, що операція з убивства цивільних планувалася заздалегідь, на це витрачено дорогу ракету. Андрій Козир загинув понад рік тому, тож зрозуміло, що на перепохованні військових чинів не буде, а прийдуть тільки родичі та односельці. Виродки мали на меті залякати їх, потішитися з горя.

З іншого боку, а хіба вбивати військових, які на своїй землі, захищають рідний край, можна? Хіба вони не такі самі люди, не чиїсь батьки, чоловіки та дружини, сини й доньки, як цивільні? Мене особливо зачіпає, коли чую від деяких співгромадян просторікування про поділ українців на допустимі "категорії смертності".

Чому росіяни вбивають? Бо дістають насолоду від відчуття безкарності. А ще тому, що можуть це робити, бо світ дозволяє їм...

Коли цей номер газети готувався до друку, стало відомо, що Служба безпеки України викрила двох зрадників, які навели ракету на кафе. Припущення підтвердилися: мерзотники виявилися місцевими жителями. Брати- колабораціоністи 30-річний Володимир та 23-річний Дмитро Мамони у період окупації села стали поліцаями: один служив "водієм конвойної групи", другий - "інспектором дорожньо-патрульної служби". Коли наші визволили Харківщину, зрадники дременули до росії, де продовжували робити чорну справу, вивідуючи у своїх знайомих та родичів інформацію про розміщення військових і заходи на території району. За їхнім наведенням рашисти і скоїли масове вбивство у селі Гроза. Як заявили в СБУ, щодо обох братів складено підозри в держзраді, пособництві у вчиненні порушень законів та звичаїв війни, поєднаних з умисним убивством. Ведеться робота для встановлення їхнього місцезнаходження та покарання.

Сільські Вісті

Керівна команда Укрпошти програє колабораціоністам

Гервасій ЛЮШНЯ.

ЩЕ ОДНІЄЮ жертвою сміливих експериментів гендиректора Укрпошти І. Ю. Смілянського от-от може стати багатолюдне село Музиківка, що всього за півтора десятка кілометрів од окупованого лівого берега Дніпра.

У визволеній від зовнішнього ворога Музиківці проживає майже 2700 осіб. Немало! Плюс кількасот чоловік у територіально приналежних до Музиківки селах Висунці, Мірошниківка, Східне і Загорянівка.

Навіть не в цю, "братерську", а у минулу війну солдатські трикутники і похоронки приходили в кожне село без затримки. А нині, запитаєте ви?

Та хто ж його відповість, якщо у майже рік тому визволеному Херсоні так і не відновила своєї діяльності дирекція Укрпошти. Люди, обізнані із ситуацією, подейкують, що як такої дирекції взагалі не буде. А що ж із величезним приміщенням у центрі міста, спорудженим державним коштом? Його, кажуть, відомство, очолюване паном Смілянським, збирається продати. Така ж доля, ходять чутки, чекає на головпоштамти у сусідньому Миколаєві й несусідньому Хмельницькому...

А хто ж доставлятиме українцям українські газети?

На це запитання головний редактор незалежного видання "Новий день"у м. Херсоні заслужений журналіст України Анатолій Жупина відповів: "Ті умови, на які нас підбиває Укрпошта, влаштовують хіба що її саму. Передплати газет взагалі досі не відкрито. У поштовиків стосовно газетярів своя логіка: приперти редакції до стіни і вичавити з них якомога більше коштів за доставку преси. Та куди вже більше! Пропонують віддавати газету під реалізацію на таких умовах: 42 відсотки од виручених коштів собі, решту нам. Уявляєте?!"

...А в Музиківці не листи і посилки шукають, а хоч якого вже листоношу. Та хто ж підрядиться працювати на наймитських умовах? Хто зголоситься обходити з важкою поштарською сумкою п'ять сіл за крихти з панського столу топменеджера І. Ю. Смілянського?

Може б, ви, Ігоре Юхимовичу, хоч би на тиждень прибули в Музиківку, наділи поштарські обладунки і походили по селах, понівечених війною, га?

Що ж до експериментів Смілянського, то вони, вочевидь, на всі сто відсотків влаштовують його покровителів у владі - президентську адміністрацію, Кабмін, Міністерство інфраструктури. Влаштовують усіх, тільки не народ, приречений на бездіяльну владу.

"Не зайняті нами ніші негайно займуть вороги..."Цей перефразований рядок із популярної пісні стовідсотково справджується на окупованому зайдами і колабораціоністами лівобережжі Дніпра.

На Всесвітній день пошти (відзначається щороку 9 жовтня) до Скадовська навідався перший заступник керівника путінської адміністрації сергій кирієнко. Цей наглядач за окупованою територією Херсонщини прибув із почесною кремлівською місією - вручив почесну грамоту президента російської федерації керівнику ГУП "пошта Херсон"віктору фірману, подяки президента - заступникам начальника риммі петровій і дмитру шкляру. Про це повідомив у своєму Telegram-каналі рекрутований кремлем губернатор Херсонської області володимир сальдо. Високопоставлений запроданець також сповістив, що найкращі співробітники підприємства були нагороджені почесними грамотами міністерства цифрового розвитку і масових комунікацій Херсонської області.

Він же, сальдо, як і він же, кирієнко, високо оцінили діяльність колабораціоністів - до речі, талановитих вихідців із колишньої Херсонської дирекції Укрпошти. За словами чолового окупаційної влади, за трохи більше року роботи "пошта Херсон"відкрила близько пів тисячі відділень у Херсонській області, які надають населенню весь спектр поштових послуг: доставка кореспонденції, прийом посилок, бандеролей, листів, прийом і відправка грошових переказів по територіях рф і близького зарубіжжя. Однак на поточний момент найважливіше завдання "пошти Херсона" - доставка пенсій і соціальної допомоги по всій тимчасово окупованій Херсонщині, включаючи 15- кілометрову прифронтову зону. Незважаючи на труднощі та небезпеку, всі виплати здійснюються вчасно.

Вам не заздрісно, пане І. Ю. Смілянський? Чи вам і вашим високопоставленим патронам і патроншам все, як той казав, по барабану - і нині, і прісно?..

Сільські Вісті