Газета "Сільські вісті"


Леонід ЛОГВИНЕНКО.

м. Харків.

Георгію був лише рочок і два місяці, коли тато пішов на війну. Мама Наталя благала чоловіка Сергія не йти, але той сказав: "Я воюватиму за вас...".

З БАШКИРІВКИ його ротну тактичну групу 92-Ї окремої механізованої бригади відкомандирували виручати оточені під Іловайськом добровольчі батальйони. Там їх накрила ворожа артилерія.

Як загинув Сергій, ніхто не бачив. Рік вважалося, що він пропав безвісти, аж поки волонтери з "Чорного тюльпана"знайшли братську могилу з похованими вісьмома воїнами... Як встановила генетична експертиза, серед них був і Сергій Бризгайло.

- Мабуть, підсвідомо я хотіла, аби він і надалі вважався зниклим безвісти, - зізнається пані Наталя. - Я б чекала чоловіка, сподіваючись, що він живий. Але реальність невблаганна.

Їхній старшій доньці Каті - чотирнадцять років. Катя все розуміє, але не хоче визнавати, що тато загинув. Каже, що експерти помилилися.

До психологічної кризової служби "Родинне коло", створеної на базі Харківського регіонального інституту державного управління, родини полеглих несуть свій біль. У Надії Сергіївни Пересічанської нещодавно загинув син.

- Щоб він не пішов на війну, я навіть ховала документи, а потім зрозуміла, що марно, й віддала паспорт, - розповідає жінка. - У вересні його направили під Зайцеве, а через місяць він загинув. Старший син відслужив і повернувсь, а молодшого забрала війна.

Довго після цього мати не могла отямитися: плакала, ходила на кладовище, аби поговорити з сином. Та душу Надії Сергіївни пронизує біль не лише через його загибель, важко їй і від того, як сприймають війну в Україні її родичі. Народилася жінка в російському Іваново, але вже 49 років живе в Харкові, виховала двох синів-патріотів. Двоюрідна сестра, яка мешкає в Росії, перестала з нею спілкуватися, після того як Надія Сергіївна критично висловилася про Путіна. Інші родичі звинувачують у зазомбованості. Вони, бач, перебуваючи за тридев'ять земель, краще знають, що відбувається в Україні - телевізор дивляться регулярно.

Психолог, президент всеукраїнської асоціації багатодітних родин Юлія Ібрагім перелічує проблеми, на які наражаються близькі загиблих воїнів. Одна з них - земельна. Якщо в сільських районах вона вирішується добре, то в Харкові, щоб отримати ділянку під будівництво, потрібно стати в чергу, де навіть пільгова - це близько півтори тисячі чоловік. Юлія говорить і про затримки в оформленні пільг зі сплати комунальних послуг, проблеми зі вступом дітей до ВНЗ, безоплатним проживанням у гуртожитках... Ще важче вирішувати питання, які указами та постановами не вирішиш. Бо їх породжує, як кажуть, людський фактор.

От вона поспішала в "Родинне коло"і зустрілася в автобусі з колегою, викладачем харківського вишу. Поки розмовляли на нейтральні теми, колега була привітною, доброзичливою. Але вираз її обличчя і тон миттєво змінилися, коли дізналася, що Юлія їде на зустріч із сім'ями полеглих. Мовляв, а з якого боку полеглі? Та з нашого, сказала, це наші герої віддали життя за Україну. З'ясувалося, що для цієї викладачки вони ніякі не герої.

- Мені важко про це говорити, але людей з таким мисленням в харківських вищих навчальних закладах і в середній школі чимало, - каже кандидат наук Ібрагім. - Часто, замість того, аби морально підтримати дітей, у яких загинули на фронті батьки, допомогти їм упоратись із горем, вони ятрять їхні душевні рани.

- А нещодавно один поранений хлопець, якого ми провідували в госпіталі, - розповідає Юлія Ібрагім, - сказав, його мати, мовляв, не знає, що він тут. Бо прокляне, коли дізнається, що син пішов захищати Україну. Він готовий, зізнався, життя віддати за рідну землю, а мати продовжує мріяти про "єдіний, нєдєлімий".

Ось у якому оточенні подекуди живуть сім'ї полеглих. Усі ці проблеми в "Родинному колі"обговорюються з психологами. На зустрічі запрошуються чиновники, комісари військкоматів, священики. Однак допомога не лише в цьому. Рідні загиблих кажуть, що важливішим є те, що їх не полишили сам на сам із горем, допомогли повернутися до життя. А якщо не забули про них, значить, пам'ятають і тих, хто поліг за Україну.

На фото автора: Георгій з мамою.

Сільські Вісті


Олена БЕГМА.

Королівський монетний двір Канади анонсував введення в обіг монети номіналом 20 доларів у формі яйця-писанки.

ПАМ'ЯТНУ монету "Традиційна українська писанка"обмеженим накладом - усього 4 тисячі екземплярів виготовлено зі щирого срібла (у кожній 31,39 грама благородного металу). На аверсі традиційний для нашої великодньої писанки орнамент, виконаний у техніці гарячої перетинчастої емалі. Кольори теж підібрано зі значенням. Жовтий символізує молодість і чистоту, чорний - родючу землю й ідею вічності, червоний - радість і пристрасть життя, зелений - надію і відродження... На реверсі викарбувано портрет королеви Єлизавети Другої (Канада є домініоном Великої Британії).

Ескіз розробила канадська художниця українського походження Анна Мораш. Не випадково саме їй була доручена ця робота, адже грошовий знак є своєрідною даниною шани нашим етнічним братам і сестрам, яких у Країні Кленового Листя сьогодні проживає понад 1,2 мільйона. Це дев'ята за чисельністю мовно- етнічна група там. А сама Канада, до речі, є третьою після України і РФ за числом етнічних українців.

В офіційному повідомленні сказано, що "це перша монета у формі традиційної української писанки в історії Канадського монетного двору". Та й чи ще десь у світі є така? Випуск приурочено до 125-річчя першої хвилі еміграції українців. Принагідно нагадаю: цьогоріч тамтешня українська громада відзначає також 75-річчя заснування Конгресу українців Канади, який восени проводитиме свої збори та обиратиме президента.

Хоч на монеті й зазначено номінал - 20 доларів, вона, ясна річ, не для широкого обігу, а пам'ятна. Тож передусім поповнить колекції нумізматів. А також для когось стане чудовим дарунком. І - вкладанням коштів із далеким прицілом, адже з роками тільки зростатиме в ціні. Сьогодні на сайті монетного двору заявлена її вартість - 114,95 канадського долара (це десь 2100 гривень).

Сільські Вісті


I калачем не заманиш

КОЛИСЬ за крісло голови "Укрспирту"між клановими угрупованнями точилася справжня війна, тепер у нього нікого й калачем не заманиш, бо з цього державного підприємства останнім часом не вибувають перевірки відповідних органів, які намагаються викрити корупційні схеми. "Було багато конкурсних комісій. Але люди не хочуть брати участь у конкурсах, оскільки велика відповідальність, великі ризики. А ті, хто згодні, не підходять за рівнем - номінаційний комітет їх не пропускає", - пояснив міністр аграрної політики Олексій Павленко. Зараз прийнято постанову, згідно з якою Мінекономрозвитку спільно з компаніями з підбору персоналу спробують розширити пул, зробити серйозну рекламну кампанію щодо залучення кандидатів. "Сподіваюся, ми отримаємо пул кандидатів, нехай навіть з інших країн. Ми хочемо запросити фахівців із Прибалтики, Норвегії, Швеції", - повідав О. Павленко. Він зазначив, що ситуація навколо "Укрспирту"складна. Підприємство має бути приватизоване, але відповідні закони "застрягли"у Верховній Раді. Із 56 заводів об'єднання працюють тільки сім! Ще 20 із них могли б функціонувати, але простоюють. Міністр упевнений, що "Укрспирт", залишаючись стратегічним підприємством, має перейти на біоетанольний напрям.

Оксана СНІЖКО.

Повертаємо статус житниці

ЗАКРИТТЯ для нашої країни російського ринку змусило шукати нові шляхи збуту, зокрема для "фірмового"експорту - сільгосппродукції. І двері відчинилися - згідно з даними звіту Міністерства агрополітики США, Україна за 2015-2016 маркетинговий рік продала за кордон загалом 10,9 млн т пшениці, 8,9 млн т кукурудзи і понад 3,9 млн т ячменю.

Найбільших успіхів досягнуто у торгівлі з країнами Азії. За оприлюдненою інформацією, з червня по жовтень минулого року Україною було експортовано 7,5 млн т пшениці, що на 22% перевищує показники 2014-го. Зокрема, до Східної та Південно-Східної Азії - 3 млн т (в 2,7 разу більше), країн ЄС - 1,1 млн т (приріст 22%). Ширше відкрилися ринки екзотичних для нас країн: Таїланду - 1,1 млн т (у 3,5 разу), Південної Кореї - 0,7 млн т (приріст - 58%), Індонезії - 0,6 млн т (в чотири рази).

Крім того, про наміри виділити Україні десять із половиною мільярдів доларів для інвестування у сільгоспвиробництво заявила Саудівська Аравія.

Маргарита БІЛИК.

Сільські Вісті

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины