24 жовтня, у Всесвітній день боротьби з поліомієлітом, закарпатцям нагадали
про необхідність профілактики небезпечного захворювання, яке в одному з
двохсот випадків спричиняє невиліковний параліч.
Зокрема, директор обласного департаменту охорони здоров'я Анатолій
Пшеничний на брифінгу зазначив, що минулого року в Україні виявили два
випадки зараження поліовірусом. Їх підтвердили у невакцинованих дітей, а
один із них зафіксували на Закарпатті.
У лютому - як відповідь на спалах поліомієліту в Україні - запустили
форсовану імунізацію дітей, які не мали щеплення або ж не отримали повний
цикл. У вересні на Закарпатті, як інформує прес-служба
облвійськадміністрації, провели місячник активної кампанії з вакцинації. За
цей період медики імунізували більше двох тисяч дітей. Найкращі показники
охоплення щепленнями - в громадах колишніх Іршавського і Міжгірського, а
також нинішніх Рахівського і Тячівського районів.
"Та водночас важливо досягти щорічного показника охоплення імунізацією
щонайменше 95% малюків, щоб нарешті позбулися цієї хвороби в Україні", -
вважає Анатолій Пшеничний. Бо етіологічного лікування від поліомієліту не
існує, мають бути лише превентивні профілактичні заходи, тобто вакцинація.
Поліомієліт здебільшого вражає дітей, і саме імунізація зменшує
навантаження цієї хвороби на суспільство, наголосив експерт Бюро ВООЗ,
координатор на реагування спалаху поліомієліту в Україні Реймонд Данколі:
"У 1988 році було прийнято рішення про викорінення поліомієліту, але до
цього часу 350 тисяч дітей у всьому світі вже отримали параліч через це
захворювання, 125 країн були ендемічними з поліомієліту. Зараз таких країн
є дві - Афганістан і Пакистан".
Під час перебування на Закарпатті фахівці ВООЗ планують поспілкуватися з
медичними працівниками та провести роботу з ромським населенням, адже
важливо, щоб усі спільноти регіону долучалися до вакцинації.
Лікарка-епідеміологиня відділу епіднагляду Центру громадського здоров'я
Ірина Кисляк розповіла про загальну епідемічну ситуацію в Україні. Й
додала, що в 2002 році Україна, як і вся Європа, отримала сертифікат
країни, вільної від поліомієліту, тож повинні вживати заходів, зокрема
виявляти гострі та в'ялі паралічі, які свідчать про те, що є настороженість
нашої медичної спільноти до поліомієліту. Вона закликала батьків дбати про
здоров'я своїх дітей і проводити щеплення від поліомієліту та проти інших
захворювань.
Ужгород.
Фото прес-служби ОВА.
Голос України
Сергій ЯНОВСЬКИЙ
2 листопада 2022 5
На тлі численних звісток про масштабне розграбування російськими окупантами
медичних закладів півдня України майже непоміченою промайнула заява голови
Херсонської облради Олександра Самойленка на брифінгу в Ucraine Media
Center Odessa.
А повідомив він про цинічне пограбування обласного онкодиспансеру. "Вивезли
з онкодиспансеру опромінювач, який використовували для променевої терапії
для лікування онкохворих", - інформує Олександр Степанович.
А означає ця новина справжню катастрофу для хворих на злоякісні утворення,
котрих на Херсонщині щороку додається по 4-5 тисяч. Адже згадане обладнання
є не просто надзвичайно коштовним, а життєво важливим для них.
Лінійний прискорювач "Unique"виробництва США придбали коштом медичної
субвенції державного бюджету. Свій внесок зробили також обласна та районні
громади - у цінах 2018 року він коштував 41,8 мільйона гривень!
Та недарма медики так наполегливо доводили необхідність його придбання:
після запуску обладнання на базі Херсонського онкодиспансеру створили
Південний центр променевої діагностики й терапії, куди приїжджали на
лікування не тільки мешканці усієї Херсонщини, а й одесити та миколаївці.
Тепер доступу до цих надсучасних медичних технологій вони не матимуть.
"Викрадення лінійного прискорювача означає, що онкологія на Херсонщині
знову відкотиться не у вчорашній, а навіть у позавчорашній день. І
невідомо, чи змогли окупанти його демонтувати без шкоди для апаратури. Аби
ви розуміли: прискорювач - це багатотонне обладнання. І воно є таким
габаритним, що в двері не влізло. Для його встановлення у стіні приміщення
довелося пробивати спеціальний отвір розміром три на п'ять метрів. А сам
апарат забетонований на глибину до півметра. Аби його винести, прискорювач
треба скрупульозно розібрати "на мільйон деталей". І я дуже сумніваюся, що
апарат можна буде потім правильно зібрати знову та грамотно провести тонке
налаштування електроніки. Це ж не танк чи бронетранспортер", -
прокоментувала ситуацію лікарка Херсонського обласного онкологічного
диспансеру, котра попросила не вказувати її особистих даних з міркувань
безпеки. Вона знає, про що каже - адже безпосередньо брала участь в
організації процедури закупівлі прискорювача та організації в Херсоні
Південного центру променевої діагностики й терапії.
За темпами поширення онкологічних захворювань впродовж останнього
десятиріччя Херсонщина залишалася у п'ятірці найпроблемніших у цьому плані
українських регіонів. Тому лікарі дуже стривожені, що тутешні пацієнти із
раковими недугами позбавлені доступу не те що до кваліфікованого лікування,
а й до ліків та консультацій, бодай дистанційних. Адже мобільний зв'язок та
Інтернет, надто на правобережжі Дніпра, окупанти заблокували.
Тобто кількість пацієнтів із занедбаними формами небезпечної хвороби
зростає просто на очах. А у випадку з онкологією навіть кілька тижнів чи
місяців без операції чи хіміотерапії можуть означати, що людське життя буде
втрачене незворотно. І "дякувати"за це потрібно лише людожеру путіну та
його посіпакам.
Херсон.
Голос України
Володимир РИБАЛЬЧЕНКО
2 листопада 2022 5
Не менше двох операцій щодня проводить дніпровський кардіохірург Сергій,
рятуючи життя поранених захисників, місцевих мешканців та переселенців з
інших регіонів.
Як розповіли в ОВА, вперше за операційний стіл Сергій став під час
інтернатури, 37 років тому. Він каже, що тоді було страшно, а тепер
з'являється хвилювання, коли доводиться готуватися до складного пацієнта,
для якого хірургічне втручання - єдиний можливий порятунок.
"Є таблиця EuroScore ІІ. Вносиш у неї показники пацієнта. Вона видає
відсоток ризику. Він може бути і 80. Ти йдеш в операційну і розумієш, що
вірогідність того, що пацієнт виживе, дуже мала. Але лишається ще 20%. Хіба
ними можна нехтувати?" - ділиться хірург.
З початком війни значно побільшала кількість тяжких пацієнтів, як й
інфарктів через постійний стрес або запізнього звернення до лікаря.
"Нині багато й переселенців серед наших пацієнтів. З Харківської,
Донецької, Луганської, Запорізької областей. У них чимало проблем. Житла
немає. Вони втратили все, що мали, і це теж тяжко. Їх ми прооперували вже
понад тисячу", - розповідає Сергій.
Доводиться йому оперувати й захисників з проникаючими пораненнями серця -
ці втручання особливо складні. Такі операції можуть тривати від двох до
п'яти годин. Проводять їх на відкритому серці.
"У нас був 33-річний військовий з вогнепальним осколковим пораненням
грудної клітини. Уламок пройшов через легеню, потім серце та застряг у
життєво небезпечній ділянці. Інколи цей шматок ворожого металу складно
знайти. На рентгені ти його бачиш. Заходиш у серце і не знаходиш, бо він
прикритий тканинами", - каже медик.
У таких випадках зупиняють серце. Пацієнт не дихає і стає холодним. Поки
команда із п'яти-семи спеціалістів оперує - працює апарат штучного
кровообігу. По закінченні людину зігрівають, "вмикають"серце, дихання та
повертають на світ Божий.
"Був у мене тяжкий пацієнт. Після операції щороку приходить привітати мене
з Днем медпрацівника. Цьогоріч спитав у нього, вкотре вже. Він каже -
сімнадцятий раз. Розумієте? Людина живе сімнадцять років! Коли ти це
усвідомлюєш, розумієш, що недарма обрав саме кардіохірургію", - впевнений
хірург.
© ElVisti IC 1997-2022 || О проекте