24 жовтня, у Всесвітній день боротьби з поліомієлітом, закарпатцям нагадали
про необхідність профілактики небезпечного захворювання, яке в одному з
двохсот випадків спричиняє невиліковний параліч.
Зокрема, директор обласного департаменту охорони здоров'я Анатолій
Пшеничний на брифінгу зазначив, що минулого року в Україні виявили два
випадки зараження поліовірусом. Їх підтвердили у невакцинованих дітей, а
один із них зафіксували на Закарпатті.
У лютому - як відповідь на спалах поліомієліту в Україні - запустили
форсовану імунізацію дітей, які не мали щеплення або ж не отримали повний
цикл. У вересні на Закарпатті, як інформує прес-служба
облвійськадміністрації, провели місячник активної кампанії з вакцинації. За
цей період медики імунізували більше двох тисяч дітей. Найкращі показники
охоплення щепленнями - в громадах колишніх Іршавського і Міжгірського, а
також нинішніх Рахівського і Тячівського районів.
"Та водночас важливо досягти щорічного показника охоплення імунізацією
щонайменше 95% малюків, щоб нарешті позбулися цієї хвороби в Україні", -
вважає Анатолій Пшеничний. Бо етіологічного лікування від поліомієліту не
існує, мають бути лише превентивні профілактичні заходи, тобто вакцинація.
Поліомієліт здебільшого вражає дітей, і саме імунізація зменшує
навантаження цієї хвороби на суспільство, наголосив експерт Бюро ВООЗ,
координатор на реагування спалаху поліомієліту в Україні Реймонд Данколі:
"У 1988 році було прийнято рішення про викорінення поліомієліту, але до
цього часу 350 тисяч дітей у всьому світі вже отримали параліч через це
захворювання, 125 країн були ендемічними з поліомієліту. Зараз таких країн
є дві - Афганістан і Пакистан".
Під час перебування на Закарпатті фахівці ВООЗ планують поспілкуватися з
медичними працівниками та провести роботу з ромським населенням, адже
важливо, щоб усі спільноти регіону долучалися до вакцинації.
Лікарка-епідеміологиня відділу епіднагляду Центру громадського здоров'я
Ірина Кисляк розповіла про загальну епідемічну ситуацію в Україні. Й
додала, що в 2002 році Україна, як і вся Європа, отримала сертифікат
країни, вільної від поліомієліту, тож повинні вживати заходів, зокрема
виявляти гострі та в'ялі паралічі, які свідчать про те, що є настороженість
нашої медичної спільноти до поліомієліту. Вона закликала батьків дбати про
здоров'я своїх дітей і проводити щеплення від поліомієліту та проти інших
захворювань.
На тлі численних звісток про масштабне розграбування російськими окупантами
медичних закладів півдня України майже непоміченою промайнула заява голови
Херсонської облради Олександра Самойленка на брифінгу в Ucraine Media
Center Odessa.
А повідомив він про цинічне пограбування обласного онкодиспансеру. "Вивезли
з онкодиспансеру опромінювач, який використовували для променевої терапії
для лікування онкохворих", - інформує Олександр Степанович.
А означає ця новина справжню катастрофу для хворих на злоякісні утворення,
котрих на Херсонщині щороку додається по 4-5 тисяч. Адже згадане обладнання
є не просто надзвичайно коштовним, а життєво важливим для них.
Лінійний прискорювач "Unique"виробництва США придбали коштом медичної
субвенції державного бюджету. Свій внесок зробили також обласна та районні
громади - у цінах 2018 року він коштував 41,8 мільйона гривень!
Та недарма медики так наполегливо доводили необхідність його придбання:
після запуску обладнання на базі Херсонського онкодиспансеру створили
Південний центр променевої діагностики й терапії, куди приїжджали на
лікування не тільки мешканці усієї Херсонщини, а й одесити та миколаївці.
Тепер доступу до цих надсучасних медичних технологій вони не матимуть.
"Викрадення лінійного прискорювача означає, що онкологія на Херсонщині
знову відкотиться не у вчорашній, а навіть у позавчорашній день. І
невідомо, чи змогли окупанти його демонтувати без шкоди для апаратури. Аби
ви розуміли: прискорювач - це багатотонне обладнання. І воно є таким
габаритним, що в двері не влізло. Для його встановлення у стіні приміщення
довелося пробивати спеціальний отвір розміром три на п'ять метрів. А сам
апарат забетонований на глибину до півметра. Аби його винести, прискорювач
треба скрупульозно розібрати "на мільйон деталей". І я дуже сумніваюся, що
апарат можна буде потім правильно зібрати знову та грамотно провести тонке
налаштування електроніки. Це ж не танк чи бронетранспортер", -
прокоментувала ситуацію лікарка Херсонського обласного онкологічного
диспансеру, котра попросила не вказувати її особистих даних з міркувань
безпеки. Вона знає, про що каже - адже безпосередньо брала участь в
організації процедури закупівлі прискорювача та організації в Херсоні
Південного центру променевої діагностики й терапії.
За темпами поширення онкологічних захворювань впродовж останнього
десятиріччя Херсонщина залишалася у п'ятірці найпроблемніших у цьому плані
українських регіонів. Тому лікарі дуже стривожені, що тутешні пацієнти із
раковими недугами позбавлені доступу не те що до кваліфікованого лікування,
а й до ліків та консультацій, бодай дистанційних. Адже мобільний зв'язок та
Інтернет, надто на правобережжі Дніпра, окупанти заблокували.
Тобто кількість пацієнтів із занедбаними формами небезпечної хвороби
зростає просто на очах. А у випадку з онкологією навіть кілька тижнів чи
місяців без операції чи хіміотерапії можуть означати, що людське життя буде
втрачене незворотно. І "дякувати"за це потрібно лише людожеру путіну та
його посіпакам.
Не менше двох операцій щодня проводить дніпровський кардіохірург Сергій,
рятуючи життя поранених захисників, місцевих мешканців та переселенців з
інших регіонів.
Як розповіли в ОВА, вперше за операційний стіл Сергій став під час
інтернатури, 37 років тому. Він каже, що тоді було страшно, а тепер
з'являється хвилювання, коли доводиться готуватися до складного пацієнта,
для якого хірургічне втручання - єдиний можливий порятунок.
"Є таблиця EuroScore ІІ. Вносиш у неї показники пацієнта. Вона видає
відсоток ризику. Він може бути і 80. Ти йдеш в операційну і розумієш, що
вірогідність того, що пацієнт виживе, дуже мала. Але лишається ще 20%. Хіба
ними можна нехтувати?" - ділиться хірург.
З початком війни значно побільшала кількість тяжких пацієнтів, як й
інфарктів через постійний стрес або запізнього звернення до лікаря.
"Нині багато й переселенців серед наших пацієнтів. З Харківської,
Донецької, Луганської, Запорізької областей. У них чимало проблем. Житла
немає. Вони втратили все, що мали, і це теж тяжко. Їх ми прооперували вже
понад тисячу", - розповідає Сергій.
Доводиться йому оперувати й захисників з проникаючими пораненнями серця -
ці втручання особливо складні. Такі операції можуть тривати від двох до
п'яти годин. Проводять їх на відкритому серці.
"У нас був 33-річний військовий з вогнепальним осколковим пораненням
грудної клітини. Уламок пройшов через легеню, потім серце та застряг у
життєво небезпечній ділянці. Інколи цей шматок ворожого металу складно
знайти. На рентгені ти його бачиш. Заходиш у серце і не знаходиш, бо він
прикритий тканинами", - каже медик.
У таких випадках зупиняють серце. Пацієнт не дихає і стає холодним. Поки
команда із п'яти-семи спеціалістів оперує - працює апарат штучного
кровообігу. По закінченні людину зігрівають, "вмикають"серце, дихання та
повертають на світ Божий.
"Був у мене тяжкий пацієнт. Після операції щороку приходить привітати мене
з Днем медпрацівника. Цьогоріч спитав у нього, вкотре вже. Він каже -
сімнадцятий раз. Розумієте? Людина живе сімнадцять років! Коли ти це
усвідомлюєш, розумієш, що недарма обрав саме кардіохірургію", - впевнений
хірург.