Газета „Голос України”

Президент Франції Франсуа Олланд здійснив свій перший візит у новій якості. Буквально одразу після інавгурації глава Французької Республіки вирушив до Берліна на зустріч із канцлером Ангелою Меркель. Долетів він туди з другої спроби: блискавка вдарила в літак Олланда, і йому довелося повернутися до Парижа, щоб змінити борт. Утім примхи природи не зупинили нового главу держави і він усе-таки прибув до Німеччини, щоб донести до Меркель свої новаторські ідеї. Канцлер їх вислухала з посмішкою.

Річ у тім, що Олланд зазіхає на її улюблене "дітище" - європейський фіскальний пакт, вимагаючи зосередитися не тільки на економії, а й на економічному зростанні.

"Я говорив про це під час передвиборної кампанії і повторюю зараз: як президентові республіки, мені хотілося б переглянути те, що колись було встановлено, зосередитися на економічному зростанні. Знову зробити предметом обговорення ті засоби, які колись здавалися нам кращими, на неформальному саміті 23 травня", - сказав Франсуа Олланд.

Новий президент Французької Республіки хоче переглянути європейський фіскальний пакт. Меркель - проти, але вона уважно вислухала те, що пропонує Олланд. Для федерального канцлера питання бюджетної дисципліни - принципове. Берліну здається неприродним, що в той час, коли більшість держав ЄС скорочують держвидатки, Франсуа Олланд обіцяє збільшити мінімальну зарплату та знизити пенсійний вік.

"Питання в тому, в кого є ідеї з приводу зростання, і що це за ідеї. Зростання - всього лише загальне поняття, справжнє зростання досягається людьми. Тому я буду рада обговорити різні ініціативи, як його досягти, і, можливо, в процесі обговорення зіштовхнуться різні точки зору. Але поки що все складається так, що я з нетерпінням чекаю нашого подальшого співробітництва", - дипломатично заявила Ангела Меркель, котру, як вважають європейські експерти, не може не хвилювати загроза франко-німецькому союзу, що протягом останніх десятків років був локомотивом будівництва єдиної Європи..

У підсумку головними досягненнями перших переговорів Меркель та Олланда аналітики називають лише їхні запевнення в тісному співробітництві двох країн для подолання кризи й допомога Греції. На спільній прес-конференції в Берліні (на знімку) лідери Франції і Німеччини намагалися применшити розбіжності щодо того, як досягти цієї мети. "Усі бачать між нами більше розбіжностей, ніж існує насправді", - зазначила Меркель, а Олланд у свою чергу утримався від критики прихильності канцлера ФРН до політики "затягування пасків".

Яна СТАДІЛЬНА (за матеріалами повідомлень зарубіжних агентств).

Фото Сіньхуа/Укрінформ.

Голос України

Славилось село Каменный Брод залежами каменного угля, урожаями щедрыми каждый год, пекарней, в которой хлеб пекли для всех окрестных сел, колодцами чистыми с кристальной водой и людьми добрыми и сердечными. Но было в том селе еще одно диво, которым народ здешний гордился: знахарка там жила. Не простая такая - и гадала, и от недугов крестьян лечила. А, случалось, и богатство наворожит, если делом добрым ее отблагодаришь. Не нужно было ей ни денег, ни нарядов роскошных - только бы уважали и помогали, когда понадобится.

Богатством ее были травы разные, из которых зелье волшебное варила, и ожерелье красное. Говорят, непростое было оно, каждая коралловая бусина за определенные чары отвечала. Раздавишь одну - желание сбудется, растопчешь другую - сто лет проживешь, третью - и мертвого из могилы поднимет. Говорят, снимала знахарка ожерелье лишь ночью: положит возле себя и стережет даже во сне. А впрочем, зачем оно кому нужно? Жила она со всеми в мире, и гневить ее никто не желал. Имя ее было Ольга, но в селе все Олечкой звали.

Выйдет Олечка вечером во двор, сядет в саду рядом с домом да и плетет веночки волшебные: их на голову наденешь - волосы длинные, блестящие будешь иметь. Обступит ее детвора со всех сторон, как цыплята наседку, и учатся такому диву - цветочек к цветочку класть, травинку к травинке. В селе все девушки ходили с косами до самых пят, а парни кучерявые. Как опустятся сумерки на село, разложит Олечка костер и развлекает малышей историями. За добрый нрав любили ее и стар, и мал.

Жил в том селе Денис Скромненко. Статный был парень, черноволосый, с высоким челом, трудолюбивый, а главное - душу имел светлую и сердечную, детей любил. Девушки его привечали, бегали за ним днем и ночью, а он - ну, хотя бы какой-нибудь из них знак подал! Полюбилась ему Олечка... Каждый вечер приходил вместе с детьми к ее саду, любовался стройной фигурой, слушал разговоры, но сам не подходил, все боялся, что своей любовью прогневит знахарку.

А мать Денисова переживала, что сын ее без пары ходит, что внуков нет, что наследство оставить некому. Потому как и усадьба у них большая, и добра много, и скот справный, к которому женская рука нужна. Дала парню месяц на выбор девушки подходящей, а если никого по душе не найдет, то мать уже присмотрела ему хорошую пару. Денису та девушка не приглянулась, и решил завоевать Олечку.

Пришел он к ее хате, собака на цепи громко зарычала, пытаясь цапнуть парня за ногу, а хозяйки нет. Ждал на пороге с час. Как слышит голос ее щебетливый, звонкий. Тут и она сама появилась, открывает калитку, входит в сад, вся такая красивая, румяная, веселая, в юбке длинной багряной и красивой вышиванке. А под руку парень ее ведет. Испугался Денис сначала, спрятался за сарай, наблюдает. Стояла пара немало времени, Оля что-то говорила парню, он пожирал ее глазами, а тогда поцеловал горячо и ушел...

Просидел Денис во дворе до глубокой ночи, подсматривая в окно. Дождался момента, когда Олечка сняла свое коралловое ожерелье, положила его на стул рядом с кроватью и уснула. Ворвался бессовестный парень в хату. На ощупь добрался до стула, схватил ожерелье и выпорхнул назад в сени. Остановился, чтобы глаза привыкли к темноте.

- Убегаешь? - взволнованно спросил сзади тихий девичий голос.

Денис вздрогнул от неожиданности и обернулся. Знахарка стояла бледная, но не испуганная, смотрела на него спокойным, немного удивленным взглядом. В глазах застыл вопрос.

- Что же у тебя за желания такие, что ожерелье волшебное пришлось воровать?

Денис окончательно растерялся. Он не желал обижать девушку, а тем более ее сердить. Хотел, было, вернуть ожерелье и бежать, но... не видать тогда ему Олечку своей женой никогда. А какой позор пойдет по всем соседним селам.

- Тебя хочу! - с жадным блеском в глазах сказал парень, облизывая пересохшие от волнения губы.

- Так сорви одну бусину, загадай желание - и получишь желаемое...

Денис сначала недоверчиво посмотрел на знахарку, но амбиции победили здравый смысл. Резким движением дернул за нитку, бусины покатились по полу, одна упала прямо ему под ноги. Не долго раздумывая, юноша стал на нее сапогом и мысленно произнес: "Хочу знахарку - Олечкой зовут!"Бусина треснула и раскрошилась на тысячи мельчайших осколочков, а через мгновение к ногам застывшего Дениса упало мертвое тело Олечки. Он припал ухом к ее груди, но сердце не билось. Приложил дрожащий палец к запястью - нет пульса.

Горько зарыдал Денис, прижимая к себе неподвижное тело, а тогда увидел, как из него вылетел маленький призрак. Парень едва не сомлел, побледнел, как полотно, и ни пары с уст.

- Ты хотел меня? Так получай! - холодно сказал призрак. - Дурень, ты выбрал бусину смерти, и твое желание исполнилось. Теперь до кончины ты будешь ходить ко мне на могилу, пока сам не сгниешь от одиночества. Не будет у тебя ни родных, ни друзей.

...На сороковой день после похорон Олечки все село выкосила страшная болезнь. И только Денис Скромненко чудом остался жив. Не было у него ни друзей, ни родных, лишь наклонившийся от времени и ветра крест на заброшенном кладбище.

Светлана Корчадым (17 лет). "Юн-Пресс".

Голос України

У Тернополі з 31 травня по 3 червня на міському стадіоні відбудеться перший чемпіонат світу з футболу серед команд діаспори. Свою участь уже підтвердили колективи українських емігрантів з Канади, Чехії, Естонії, Молдови. Очікується також приїзд команд з Польщі, Сербії, Хорватії, можливо, і з інших країн.

Головна нагорода - перехідний кубок, виготовлений у Нідерландах. Переможцям також покажуть замки Тернопілля. Турнір проводитимуть щороку в різних містах України. Цього разу він відбудеться під егідою Української Всесвітньої координаційної ради, міської ради і Міжнародної організації заробітчан "Четверта хвиля". Ідея виношувалася давно, і лише тепер її вдалося реалізувати.

Важливо, що тепер Тернопіль може приймати спортивні заходи не лише національного, а й міжнародного рівнів. Днями тут відкрито оновлений центральний стадіон, у реконструкцію якого вклали майже 17 мільйонів гривень з державного та місцевих бюджетів. Арена вміщує 15 тисяч глядачів. Над трибунами із пластиковими сидіннями є накриття, а сучасне освітлення встановила місцева корпорація "Ватра".

На час проведення Євро-2012 головна спортивна арена міста стане найбільшою неофіційною фан-зоною в Україні. Тут встановлять ще два великі світлодіодні екрани, обладнають ВІП-зону, налагодять харчування, відбуватимуться шоу- програми. Очікують також іноземців, тому персонал володіє англійською. Організатори прагнуть залучити до вболівальницького процесу якомога більше тернополян і гостей міста, популяризувати спорт серед молоді.

Тернопільська область.
Любов ЛЕВИЦЬКА.

Голос України