Український тиждень

Журнал «Український тиждень»


За словами президента, український народ і вся Україна вступає в іншу історичну епоху.

Увечері в суботу, 10 червня, президент України Петро Порошенко відкрив святковий концерт з нагоди запровадження безвізового режиму з ЄС на Європейській площі в Києві. Текст промови Порошенка оприлюднила прес-служба глави держави.

"Дорога і найкраща Україно! Зі святом вас, дороге світове українство!

От нам, браття-українці, й усміхнулась доля, про яку мріяло і боролося не одне покоління наших предків!

Сьогодні ми з вами зібралися, щоб разом виконати справжню "оду радості"з нагоди отримання законного та реального права і можливості безвізових подорожей українців до Європейського Союзу.

Навколо нас чудове літо, а відчуття - неначе дивне і передноворічне. Менше чотирьох годин залишилося до того моменту, як годинник проб'є дванадцяту, і омріяний безвізовий режим для українців до Європейського Союзу - стартує! І я хочу сказати, що насправді це набагато більше, ніж початок нового року. Бо ми з вами, український народ і вся Україна, вступаємо в іншу історичну епоху. І ця подія знаменує остаточний розрив нашої держави з Російською імперією, а українського демократичного світу - з авторитарним "русским миром".

"Прощай, немытая Россия, страна рабов, страна господ. И вы, мундиры голубые, и ты, им преданный народ", - написав колись великий російський поет Михайло Лермонтов.

А я окремо хочу звернутися до тих росіян, які в умовах жорсткої імперської диктатури знаходять в собі мужність засуджувати російську агресію проти України, знаходять мужність вимагати демократичних прав і свобод і хотів би нагадати слова іншого поета - Олександра Пушкіна: "Товарищь, верь, взойдет она, звезда пленительного счастья, Россия вспрянет ото сна, і на обломках самовластья напишут ваши имена".

Друзі, ми з вами не замовляли дату, але наше остаточне і безповоротне розставання з Москвою відбудеться напередодні 12 червня, головного державного свята Росії - дня проголошення її суверенітету. І в цьому, до речі, є певний символізм. Ми нарешті незалежні один від одного - політично, економічно, газово-енергетично, і навіть духовно, нарешті, ми вільні від їхніх "скреп". Єдине, дорогі друзі, що засмучує - це надвисока ціна, це той кривавий рахунок, який нам, українцям, виставив Кремль за наше природне право самим будувати своє життя.

Читайте також: Порошенко запустив "таймер безвізу"

Дорогі мої співвітчизники!

Ми зібралися на Європейській площі в центрі нашої давньої столиці. Вдихаючи аромати квітів та зелені, в яких в ці дні буквально потопає Київ, кожен з нас відчуває смак свободи - такої свободи, більшої за яку ми ще не знали. Я твердо розумію і знаю, про що говорю. Бо належу до того покоління, яке, щоб поїхати за кордон, ще мусило отримувати виїзну візу. Так, хтось вже забув, а хтось і вперше чує: до того, як подати документи на в'їзд в зарубіжну країну, треба було спитати ще й спеціального дозволу відлучитися з Радянського Союзу. Пам'ятаєте будинок ОВІР на бульварі Шевченка? Там ці дозволи видавали.

І ми маємо особливо цінувати свою свободу. Тому я особливо хочу звернутися до молоді - цінуйте цю свободу. Тим більше, що її прямо зараз охороняють зі зброєю в руках найкращі з нас, українців!

Як поінформувала мене Державна міграційна служба, більше чотирьох мільйонів громадян вже отримали біометричні паспорти. Це спростовує твердження про те, що українцям вони не потрібні. Уже 10% українців їх мають і вони необхідні для того, щоб скористатися безвізом. І черга охочих не скорочується. Але я хочу всіх заспокоїти, прошу не хвилюватися. Наголошую - вистачить на всіх і документи видаватимуть і після 11 червня. У безвіза є початок, а кінця йому не буде. І ми всі в цьому впевнені, бо я вірю у велике майбутнє стильної, об'єднаної Європи, яка солідарна з нами українцями!

Читайте також: В МЗС України створили робочу групу для допомоги в перший день безвізу

Отже, безвіз має не лише символічне, але й практичне значення для величезної кількості наших співвітчизників. Влада виконала реформаторський План з візової лібералізації. Тепер працюємо над тим, щоби безвіз став доступним для ще більшої кількості українців. Відкриваємо відносно недороге залізничне сполучення. Здешевлюємо авіаційні перельоти, залучаючи лоукости і знижуючи ціну на квитки авіаційних компаній. Можу навіть відкрити, ще одну приємну новину. У моїх переговорах з керівництвом Євросоюзу і з лідерами країн-членів ми розпочали боротьбу за скасування плати за роумінг для українців на території Європейського Союзу. Ми збільшуємо спроможності прикордонних пунктів пропуску.

Із стартом безвізу відбулася ще одна надзвичайна подія - це завершення ратифікації Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Боротьба за підписання якої розпочиналася три з половиною роки тому на цьому місці. Король Нідерландів Віллем-Олександр днями підписав закон, яким його країна дала зелене світло Асоціації. Його Величність поставив крапку в історії, що затягнулася, і в якій мені, нашим дипломатам і всій нашій команді добряче попрацювати.

Тепер на нас всіх чекає тривала й кропітка робота з виконання цієї Угоди. Але це все завтра, післязавтра, а сьогодні ми з вами святкуємо. Це наша перемога! Ми цього - варті!"

Нагадаємо, 22 травня офіційний вісник Євросоюзу опублікував рішення про безвізовий режим з Україною. Це означає, що підписана угода запрацює через 20 днів з дня опублікування і українці зможуть їздити в країни ЄС без віз із 11 червня. Для виїзду в країни ЄС без візи українцям необхідні біометричні паспорти.

Тим часом в Україні запрацював сайт "Відкрий Європу", який роз'яснює правила перетину кордону та перебування в ЄС.

Тиждень.ua

Тиждень.ua


Відповідно до мажоритарної системи, голосування проходить не за загальнонаціональними списками, а за конкретного кандидата у кожному виборчому окрузі.

На заморських територіях Франції розпочалося голосування в рамках першого туру парламентських виборів. Про це повідомляє Le Figaro.

Виборці вже почали голосувати на островах Сен-П'єр і Мікелон. Вони повинні обрати свого депутата з числа п'яти кандидатів, серед яких і нинішній міністр заморських територій Аннік Джирардин, яка відноситься до Радикальної партії лівих.

На цих територіях відкрито чотири виборчі дільниці для 4971 виборця.

Читайте також: Перемога Макрона: все тільки починається

Згодом до Сен-П'єр і Мікелон приєднаються виборці Гваделупи, Мартініки, Французької Гвіани і Французької Полінезії.

На більшій частині Франції виборчі дільниці відкриються вранці в неділю, 11 червня.

Як відомо, парламентські вибори у Франції відбудуться у два тури: 11 і 18 червня. На них буде обрано 577 депутатів національних Зборів Франції.

Відповідно до мажоритарної системи, голосування проходить не за загальнонаціональними списками, а за конкретного кандидата у кожному виборчому окрузі.

Як повідомлялося, раніше у Франції відбулися вибори президента. Ним став Еммануель Макрон, який 14 травня вступив на посаду.

Новое время

Тиждень.ua


У середині 1990-х я єдина в класі мала книжки українських письменників. І хоча школа була українська, наприклад, твори Миколи Трублаїні були тільки в мене, для решти існувала якась читанка-підручник, а тих творів повністю ніхто так і не прочитав.

Матеріал друкованого видання No 23 (499) від 8 червня

"Український тиждень"

У 2000 році мій шкільний друг переїхав до Херсона із Західної України і тривалий час був єдиним, із ким я розмовляла українською поза межами власної родини. Він і досі це згадує з подивом, бо люди різного віку дивилися на нього як на якесь дивне створіння і постійно запитували, чи він часом не із села.
В університеті кожен новий предмет починався із запитання викладача "На каком язикє будєт лєкция?", і у 100% випадків група наполягала на російській мові, позбавляючи студентів гарантованого права навчатися українською.
Останніми роками українську мову все частіше можна почути просто на вулицях Херсона, у побуті та на офіційних заходах. Політик, що дозволяє собі публічне спілкування російською, приречений на постійний тролінг з боку активістів та колег. Тому, знаю це достеменно, ті з місцевих депутатів та чиновників, хто не говорив українською, навіть мали репетитора.
Коли й чому сталася така позитивна зміна, я спробувала розібратися передусім для себе. Потрібно зазначити, що в Херсоні ставлення до української мови було як до чогось дуже неінтелігентного, сільського. Як каже письменник Антон Санченко, свого часу в автобусі Херсон - Городній Велетень на українську всі переходили десь у Комишанах (це передмістя Херсона). Усім хотілося позбутися провінційності, й саме російська мова спілкування чомусь вважалася найпростішим способом це зробити.
Звісно, питання мови завжди визначалося політикою. У 2003 році в Херсоні розпочався процес викорінення всього українського з історії краю: за підтримки місцевої влади в культурне життя міста ввели Потьомкіна й усе, що з ним пов'язане.

Мені приємно, що, на відміну від багатьох наших сусідів, ми сором'язливо не сховалися за нейтральними вулицями Веселими й Абрикосовими, а дозволили українській історії потрапити в щоденний побут херсонців

Чиновникам того часу, а саме особисто тодішньому меру Володимиру Сальдо, здавалося, що прославляння Потьомкіна, Єкатєріни ІІ та інших імперських персонажів наближає їх самих і всіх нас до аристократичного буття. Вже пізніше вияснилося, що цей процес не був випадковим, а слугував частиною інформаційної війни за "русский мир", що й досі триває. Проукраїнські організації всіляко маргіналізувалися, будь-які спроби українізації сприймалися ворожо. Навіть Помаранчева революція й гуманітарна політика Віктора Ющенка не змінили суттєво ситуації в Херсоні, оскільки місцева влада в ті часи належала не проукраїнським силам, а здебільшого Партії регіонів.
На мою думку, значну роль в популяризації української мови неочікувано для тодішніх регіоналів відіграла їхня партійна установка на голосування за російську мову як регіональну. У серпні 2012 року Херсонська обласна та Херсонська міська ради ухвалили рішення про статус регіональної мови. Це хоч і не викликало на ту пору протестів вуличних, проте заклало підвалини протесту внутрішньому, який, я переконана, став початком Майдану. Оскільки люди, незадоволені президентом Януковичем і владою Партії регіонів з різних причин, починали підтримувати все українське, зокрема й мову.
Використовувати українську в спілкуванні з друзями й на роботі, одягати вишиванку на урочистості, слухати українську музику й цікавитись історією Херсонщини без Потьомкіна й інших російських постатей - це все стало найпростішою системою розпізнавання "свій - чужий".
Вже під час Революції гідності та, звісно, після нападу Москви зник навіть контекст, у якому було б можливе обговорення мовного питання. Українська мова сьогодні модна й популярна, її використання позбулося шлейфу "сільської".
Зрозуміло, що свою роль у цьому відіграли й ті, хто всі ці роки, попри супротив влади, зберігав українську історію Херсона та Херсонщини.
Наприклад, Благодійний фонд "Героїка", громадська ініціатива зі спорудження пам'ятників і пам'ятних знаків борцям за волю України. Також важливою була навіть проукраїнська діяльність різних політичних партій і тисяч шкільних учителів та викладачів вишів. Особливо хочеться зауважити, що в боротьбі за звучання української мови в ефірі велику роль відіграла обласна телерадіокомпанія "Скіфія". Хоч її контент не дуже сучасний, а за часів Майдану вони не уникнули огидної владної цензури, з екранів телебачення завжди лунала українська мова.
Неабияк вплинула й декомунізація. У Херсоні міський голова вчасно підписав рішення про перейменування вулиць. Так у нас з'явилися вулиці Генерала Алмазова та Кедровського, вулиці Небесної Сотні та Героїв Крут. Мені приємно, що, на відміну від багатьох наших сусідів, ми сором'язливо не сховалися за нейтральними вулицями Веселими й Абрикосовими, а дозволили українській історії потрапити в щоденний побут херсонців.
Не хочеться бути надмірним оптимістом, адже політичні партії при владі змінювались і до цього, кардинально переінакшуючи вектор гуманітарної політики від проукраїнського до проросійського. Утім, тепер я чомусь спокійна: будуть які завгодно погані наші, але їхніх вже не буде.

Тиждень.ua

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины