Журнал «Український тиждень»


За рік, що минає, українські військові отримали танки, БМП, літаки, артилерію, протитанкові ракетні комплекси, засоби протиповітряної оборони та іншу бойову техніку та зброю.

У 2017 році держконцерн "Укроборонпром"на 100% забезпечив виконання Державного оборонного замовлення. Про це в п'ятницю, 29 грудня, повідомляє прес-служба держконцерну.

"За цей рік до Збройних Сил Національної Гвардії та інших силових структур України передано 3 673 одиниць військової техніки та озброєння. З них 2053 - абсолютно нове та модернізоване озброєння. Цей результат став можливим завдяки роботі більш ніж 130 підприємств-учасників Концерну", -йдеться в повідомленні.

Зазначається, що українські військові отримали танки, БМП, літаки, артилерію, протитанкові ракетні комплекси, засоби протиповітряної оборони та іншу бойову техніку та зброю.

Зокрема, йдеться про більше, ніж півсотні танків "Булат", відновлених на харківському ДП "Завод ім. В. О. Малишева", десятки нових БТР-4 та БТР-3 від "ХКМБ ім. Морозова"та "Київського бронетанкового заводу", нові РЛС та засоби РЕБ від запорізької "Іскри", ракетне озброєння від КБ "ДККБ "Луч"та ДАХК "Артем"та інших зразків озброєння від заводів "Укроборонпрому".

Крім того, у 2017 році легкий переносний ракетний комплекс "Корсар", розроблений ДП "Державне Київське Конструкторське Бюро "Луч"був прийнятий на озброєння ЗСУ, що дозволило створити всі умови для розгортання серійного виробництва цієї зброї.
Читайте також: "Летюче око"та "Корсар". Яку військову техніку отримали ЗСУ у 2017 році

Нагадаємо, 26 грудня глава Міністерства оборони Степан Полторак підсумував досягнення реформи Збройних сил України в 2017 році.

Тиждень.ua

Тиждень.ua


Нещодавно на одному з наших КПВВ відбувся, начебто, курйозний випадок: літня жінка намагалась пройти в пільгову чергу, запевняючи всіх, що має на це право. Бо, мовляв, її син - командир танку в армії ДНР. До речі, син теж крокував через лінію зіткнення разом з нею, тому їх двох і затримали після несподіваного зізнання.

В цьому випадку, звичайно, можна просто покепкувати з недолугої тітки, що схибила, переплутав, на якому з КПВВ що можна казати. Але, як на мене, тут більше приводів замислитись над глибокими проблемами, що ховаються за цим анекдотичним випадком. Можливо багатьом обізнаним людям, які завжди все знають та орієнтуються в інформаційному полі, як у власному домі, важко в це повірити, але десь в іншій реальності існують багато тих, в кого в голові суцільний безлад щодо подій, котрі відбуваються в країні. З різних причин: через низький інтелект, через важкі хвороби, через вельми поважний вік. І дуже часто - через неможливість "переварити"реальність, в якій вони опинились. Отримуючи інформацію з обох чи з одного боку, вони розуміють, що відбувається щось незвичне та небезпечне. Але усвідомити, що саме відбувається, навіть попри вже чотири роки війни, не вдається. Показова нейтральна риторика міжнародних та українських благодійних та правозахисних організацій, що працюють в зоні війни, теж роблять свою справу. Не "війна", а "конфлікт", не "бойовики чи російські війська", а "військові формування з обох сторін", не "окупована", а "неконтрольована українською владою"територія - прийнятий протокол спрощує надання допомоги, але геть плутає мізки людям, у яких від постійних обстрілів та небезпеки загострюються лише основні інстинкти - вижити. Багато літніх людей взагалі не можуть внести в свою життєву парадигму зміни про напад "братнього народу" - ну не існує в їхньому радянському всесвіті подібної опції!

Читайте також: Йти в інший бік

Тому ми й бачимо, і не тільки на Донбасі, постійний дрейф ідеї, що олігархи б'ються між собою, а люди з обох боків однакові. Зазвичай це призводить до позиції "ми за мир", але в окремих випадках до більш дивних висновків. Як, наприклад, ця бабця, яка звичайно, дуже пишалась своїм сином, який є "цілим"командиром танку, не дуже вдаючись до таких дрібниць, хто з ким воює. Схожа форма, частіш за все слов'янська зовнішність, навіть мова інколи однакова. Де ж тут вчасно зрозуміти, хто ж з ким воює... Буквально на днях одна вчителька з невеличкого міста на Донеччині розповіла, що на зустрічі з військовими вона спитала учнів, а з ким зараз війна? І діти, які не були налякані чи під впливом "двійки", а розмовляли відверто, розгубилися: бо вони не мали чіткої відповіді на це питання. Хоча вони точно мають вільний доступ до всіх українських ЗМІ, а в місті майже кожного дня відбуваються патріотичні чи начебто патріотичні заходи. Здається, з цим гібридом все ж треба щось робити. І противагою різноманітним маніпуляціям з Росії може бути тільки чітка інформаційна політика України. І ось чого точно не треба робити, так це намагатися згладжувати всі гострі моменти саме для мешканців сходу, на чому постійно наполягають, наприклад, місцеві чиновники. Мовляв, це напружує і без того важку атмосферу. Але люди потребують чітких відповідей по важливим фактам, а чому напружуються чиновники, це зрозуміло.

Читайте також: Інакодумці чи вороги

Але є ще один цікавий висновок, який можна зробити з історії "бравого"танкіста. Десь місяць назад я вже писала історію добровольця -переселенця з Донецька, якого в Києві за пільгами УБД послали за місцем прописки. І СБУ надав йому перепустку для перетину лінії фронту саме з таким формулюванням, навіть не запідозрив сарказму. Можливо, цей танкіст теж чесно написав хто він та чого їздить туди-сюди? Чи, може, ще й попросив дозвіл проїхати на своєму транспорті, тобто на танку? Виходить, перетин лінії фронту може дозволити собі кожний танкіст, бо всі ці перепустки є дірявим ситом, черговою бюрократичною блуканиною, яка не працює. І я зовсім не здивуюсь, якщо за грошима за інвалідністю потягнуться в наші управління соцзахисту бійці різних родів їхніх військ. Хтось буде купувати довідки про побутові травми. А хтось, можливо, як та бабця, буде впевненим, що все нормально, бо людина ж постраждала від якогось "конфлікту", який вівся між "військовими формуваннями з обох боків"за "підконтрольну чи не підконтрольну територію". Погодьтесь, з такими формулюваннями ми точно будемо оплачувати їм всілякі пільги, а не тільки забезпечувати якусь чергу для матері терориста.

Тиждень.ua


Також істотно зросли фондові індекси Казахстану (+64%) та Монголії (+63%).

Найбільше зростання у 2017 році серед фондових індексів показав український UX (+80%). Про це свідчить рейтинг активів, складений експертами агентства Bloomberg.

Як пояснюють автори рейтингу, це пов'язано зі сподіваннями на відновлення економіки України та масштабним "змаганням"інвесторів на ринках, що розвиваються.

За даними дослідження, проведеного експертами агентства, також істотно зросли фондові індекси Казахстану (+64%) та Монголії (+63%).

Серед валют, найбільш прибутковими стали інвестиції у криптовалюти, які принесли їх власникам до 6000% прибутку, однак побоювання інвесторів з приводу надійності цих вкладень залишаються досить сильними.

Що стосується нецифрових валют, то найбільш прибутковим виявився мозамбіцький метикал.
Читайте також: The Economist: Покоління інвестицій у хороше

Варто зазначити, що 12 років тому валюта Мозамбіку вважалася найслабшою у світі (пізніше це "звання"отримав зімбабвійський долар), курс якого до долара США за 2017 рік зріс на 21%.

Друге місце у списку найбільш вигідних для інвестицій валют поділили чеська крона і польський злотий, курси яких піднялися на 18%.

Рейтинг включає також і найбільш збиткові активи року, що минає.

Так, за підсумками 2017 року сильно знецінився узбецький сум, офіційний курс якого впав на 60%, тобто більше ніж удвічі. На початку вересня ЦБ Узбекистану опустив курс національної валюти одразу з 4210 сумів до 8100 сумів за долар. Таким чином, найбільша на даний момент в Узбекистані купюра в 50 тис. сум (випущена в обіг влітку 2017 року) вартує зараз трохи більше 6 доларів.

РБК-Україна

Тиждень.ua

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины