Журнал «Український тиждень»


17 вересня

Чим займеться новий директор із кібербезпеки Білого Дому

Колишній директор Агентства національної безпеки США Кріс Інгліс був призначений на посаду директора із кібербезпеки Білого Дому у червні 2021 року. Маючи обмежені повноваження, своєю місією Інгліс вважає впровадження цілісної стратегії цифрового захисту, до реалізації котрої будуть залучені різні державні агентства, - повідомляє видання Politico.

Інгліс прийшов на новостворену посаду після низки гучних хакерських атак на приватні та державні установи у США. Так, 2020 року Росія зламала комп'ютерні системи щонайменше у дев'яти федеральних агентствах та приблизно 100 компаніях. Також в березні того ж року Microsoft розкрила хакерську кампанію проти своєї служби електронної пошти, у якій пізніше США звинувачували Китай. А в травні злочинці-вимагачі зламали мережі Colonial Pipeline і змусили закрити газопровід, який подавав паливо до більшої частини Східного узбережжя.

Позиція Інгліса, яку Конгрес затвердив у минулорічному законопроекті про оборонну політику, має небагато офіційних повноважень, однак він відповідає за перегляд бюджетів кіберагентств та оцінку їхніх рішень щодо витрат. Також зазначається, що фахівцям цікаво поспостерігати, як організують спільну роботу Інгліс та Енн Нойбергер, радниця Білого дому з питань кібербезпеки, аби не суперечити завданням один одного.

Федеральні органи іноді нехтують кібер-витратами, розглядаючи це як відволікання від інших важливіших програм. Інгліс каже, що можливо він зможе змінити це мислення, організувавши швидку допомогу від Агентства з кібербезпеки та безпеки інфраструктури (CISA) та Департаменту внутрішньої безпеки (DHS) в разі хакерських атак, що підкреслить, чому їм потрібно серйозно поставитися до цієї проблеми в майбутньому.

Також Кріс Інгліс ставить завдання забезпечити федеральний уряд структурованим підходом до надання допомоги операторам критичної інфраструктури - від лікарень і шкіл до трубопроводів та електростанцій, тобто навчати запобігати нападам і реагувати на них.

Кріс Інгліс все ще створює свій новий офіс, якому бракує постійного фінансування, а поки він черпає кошти з бюджету Білого дому на непередбачені витрати. Він сказав, що спілкувався з "десятками"потенційних співробітників, і що багато з них зараз приєднуються до його команди, яку Конгрес вирішив збільшити до 75 осіб. "Наразі ми визначаємо, які функції будуть виконувати ці люди", - сказав Інгліс.

Тиждень.ua


17 вересня

Народний депутат Олег Дунда вважає, що при легалізації подвійного громадянства в Україні необхідно обмежити українським громадянам з паспортами РФ право обиратися і бути обраними, а також займати державні посади.

Відповідну думку нардеп висловив в ефірі Апостроф TV, а також - в колонці для "Української правди". "Поки ми знаходимося в стані гібридної війни з РФ, вони тимчасово позбавляються права обіймати посади, обирати і бути обраними", - зазначив депутат. Дунда додав, що в законопроєкті про легалізацію подвійного громадянства поданим ним з колегами на розгляд Верховній Раді, вже міститься подібна норма. "Ми з колегами пропонуємо на час окупації обмежити виборче право українських громадян, які додатково мають громадянство країни-агресора", - сказав він.

Дунда також зазначив, що в міжнародній практиці вже були подібні випадки і привів у приклад Латвію, яка в 90-х на рівні закону заборонила особам, які брали участь у діяльності Комуністичної партії після 1991, обиратися в органи влади. "Європейський Суд став на захист Латвійської державності, зазначивши у висновку, що рішення прийнятне в Латвії з урахуванням історико- політичного контексту", - нагадав депутат зі "Слуги народу".

Також він звернув увагу, що близько 4 млн українських громадян мають громадянства інших держав, з них близько 2 млн мають паспорти країни- агресора. Дунда сподівається, що легалізувати подвійне громадянство вийде вже найближчим часом, з урахуванням того, що і президент Володимир Зеленський, і прем'єр Денис Шмигаль підтримують цю ініціативу.

У коментарі Тижню правозахисниця Валентина Теличенко сказала, що дуже важливо розділяти дві проблеми: перша - що робити з тими громадянами, які вже мають крім українського ще якесь громадянство, зокрема громадянство РФ; друга - умови надання права громадянам України мати ще якесь громадянство крім українського в майбутньому. "Ці дві проблеми хоч і пов'язані, але потребують кожна свого вирішення. РФ є агресором щодо України і це означає, що наявність російського громадянства в у громадян України становить додаткову загрозу національній безпеці. Якщо особа проживає на неконтрольованій території, то вона могтиме визначитися після деокупації яке громадянство вона хоче собі залишити. Якщо ж особа перемістилася на контрольовану українську територію, то вона повинна принаймні задекларувати до відповідного державного органу, що російське громадянство було їй надане поза її волею, і визначитися, бути їй з українським громадянством, чи якимось іншим", - зауважила Валентина Теличенко.

Правозахисниця не вважає правильним влаштовувати "амністію"тим громадянам України, які також уже мають і російське громадянство. "Відповідно і мови про право голосувати в Україні, займати посади на державній службі не може бути", - додала вона.

"Якщо ж говоримо про перспективу дозволити українцям набути іншого громадянства без втрати українського, то мені важливо, що РФ не повинна бути єдиною державою, чиє громадянство з українським не сумісне. А що робити з Білоруссю? Я б радше створила перелік дружніх держав, громадянство яких можна набувати без втрати українського, а не обмежувалася констатацію, що є країна-агресор і вона становить виняток, - зазначила Валентина Теличенко, підкресливши, що громадянство - це не лише право голосувати та обіймати посади в держорганах, - Це ще і захист особи з боку держави, яка надала громадянство, навіть поза її межами, це також право не бути виданим для кримінального переслідування з держави, яка надала громадянство, це також обов'язок громадянина стати на захист своєї держави, служити у війську. А це значить, що легковажити подвійним громадянство не можна".

Тиждень.ua


17 вересня

Сьогодні в Артемівському міськрайонному суді у Бахмуті мало відбутись підготовче засідання по справі проти Володимира Бурцева - одного зі звільнених заручників.

Однак засідання не відбулось через розгляд суддею іншої справи, хоча обвинувачений з'явився на слухання. Справу розглядатиме суддя Оксана Лапченко. Володимир Бурцев був оголошений у державний розшук ще у 2015 році, переданий з боку ОРДЛО - у 2019, але до суду передане провадження, датоване липнем 2021-го.

Випадок Володимира Бурцева - неординарний, тому що ця людина двічі брала участь в процесі обміну з обох боків лінії фронту. У 2015 році він був затриманий українськими правоохоронцями за участь у збройних формуваннях за місцем проживання. І переданий на обмін на українських полонених в окупований Донецьк. Але він знов потрапив на вільну територію України під час обміну заручників у грудні 2019 року: цього разу його передали українській стороні представники ОРДЛО. В січні 2020 року чоловік приїхав на постійне місце проживання в селище Бахмутського району. Зі слів матері, в нього не було жодних документів. Цю інформацію про Бурцева Тиждень отримав від волонтерів, які спочатку намагалися допомагати чоловіку відновити документи.

Її підтверджують спеціалісти "Медійної ініціативи за права людини", які стежать за цієї справою. Так про нього писала координаторка МІПЛ Тетяна Катриченко: "Колишні заручники говорять, що Бурцев у 2014-му воював на боці терористів, потім був затриманий українськими правоохоронцями та переданий під час одного з "обмінів"в ОРДЛО. На окупованих територіях його звинуватили у співпраці з СБУ й знову затримали". У цьому ж розслідуванні наводиться свідчення колишніх заручників щодо причин, за якими Бурцев знов потрапив на обмін: "Коли Бурцева передали у Донецьк, він почав їздити на "Уралі" - припускаю, возив боєприпаси. Але потім чимось недогодив своїм же, тому бойовики його й "засудили". Але Бурцев завжди був і залишається "сепаром", - говорить один з колишніх заручників про колишнього співкамерника".

Біля стін суду Володимир Бурцев розповів кореспондентці Тижня, що є людиною з інвалідністю через артрит і не міг катувати людей та вчинювати ті злочини, які йому інкримінують. Також обвинувачений додав, що зараз його також судитимуть за справами 2014-2015 років, які на нього відкривали ще до першого обміну. Зараз він свою провину не визнає і каже, що не порушував закон з того часу, як його вперше обміняли, а вдруге на обмін він просився самостійно, однак його звинуватили у завербованості спецслужбами України.

Наразі Бурцев обвинувачується у вчиненні теракту (ст. 258 ККУ), незаконному поводженні зі зброєю (ст. 263 ККУ), а також в участі у терористичній організації (ст. 258-3), але за ч. 2 цієї статті, яка передбачає звільнення особи "від кримінальної відповідальності [...] яка добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприяла її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв'язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації, якщо в її діях немає складу іншого злочину".

Також, МІПЛ повідомляє, що цього тижня Верховний суд виніс рішення про перенесення слухань у справі Євгена Бражникова з Донецької області до Києва - в Оболонський суд. Бражников - теж звільнений з полону у грудні 2019. Його обвинувачують у причетності до тортур у в'язниці НЗФ "ДНР""Ізоляція".

Про те, що колишні бранці вказували на бойовиків, які потрапили на обмін разом з ними, Тиждень також писав на початку 2020 року - (No 9 (641) від 27 лютого 2020 р.)

Тиждень.ua

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины