Правда та міфи про сексуальність, або як виховати цнотливість

Літо. Дні стали довгими, а ночі - короткими. Голова паморочиться від запаху
квітучого бузку, щебечуть солов'ї. Наші діти їдуть відпочивати у літній
табір, вирушають в походи, виїжджають на дачу. Зараз - найкращий час, щоб
поговорити з ними про любов, цнотливість і сексуальність.

Ніхто не займався сексуальним вихованням наших батьків, а тим більше,
поколінь перед ними. У цьому стосунку їх виховували великі сім'ї зі всіма
дітьми, котрих дарував Бог, відсутність або мізерна кількість розлучень,
релігійна мораль, яка зберігалася та плекалася у народі. Природне моральне
почуття підказувало їм, що дошлюбна цнотливість - це прекрасно, що
розлучатись не можна, що зробити аборт - означає вбити свого малюка.

Тому я цілком розумію і з повагою ставлюся до думки тих людей, котрі
говорять, що "сексуального виховання" нашим дітям не потрібно, що така
"освіта" тільки викликає нездорову цікавість і провокує тих молодих людей,
чия допитливість щодо цього питання не була настільки вираженою.

Навіть більше, як зазначають противники сексуального виховання, інформація
(вона ж - прихована реклама) про контрацепцію створює ілюзію безпеки, яка
каже - "не бійся, все під контролем". Цей "контроль", провокуючи "безпечні
сексуальні стосунки", жодної "абсолютної" безпеки не гарантує - звідси й
спалахи підліткових вагітностей та венеричних захворювань.

Таке ставлення до обговорюваної проблематики було б цілком правильним за
умов відсутності впливу навколишнього світу на нашу молодь - порнографії у
газетному кіоску по дорозі до школи, в Інтернеті і на ТБ, реклами, в якій
красиві напіводягнені дівчата рекламують все: від машин до цукерок,
фільмів, у яких симпатичні молоді герої лягають в ліжко після одного вечора
знайомства.

Повинно бути щось набагато важливіше - сім'я, в якій є тато і мама, батьки,
які вірні один одному, котрі, посварившись, можуть примиритися, котрі
люблять один одного та своїх дітей такими, якими вони є, а не такими, якими
вони повинні бути. І це, мабуть, найважче, тому що порядну сім'ю у нашій
країні пора вже вносити до своєрідної "Червоної книги".

Діти сприймають наш стиль життя, наше відношення до життя набагато швидше
та якісніше, ніж наші повчання і навіть нейтрально подану інформацію.
Інформація без нашого стосунку до неї нічого не значить. Це, однак, не
означає, що не потрібно говорити з підлітками про секс, але важлива не
інформація сама по собі, а наше ставлення до життя, природною частиною
якого є сексуальність.

Коли ми говоримо з підлітками про сексуальність, нам варто пам'ятати про
декілька речей. Перш за все, підлітки дуже гостро відчувають фальш і
нещирість, тому доросла людина, котра з ними розмовляє повинна бути
спокійна, впевнена в собі, в своїй здатності відповісти на будь-яке питання
і, найголовніше, вона повинна бути впевненою в тому, що цнотливість для
підлітків можлива й абсолютно необхідна для їхнього блага.

В юності людина впевнена у власному безсмерті, й жодні аргументи
негативного характеру - залякування і т. ін. - не зможуть переконати її.
Суттєво кращим стане спокійний виклад об'єктивних фактів, виграшу, вигоди
та користі цнотливого способу життя.

На жаль, наш світ має розбещене уявлення про значення та призначення
сексуальності. Із багатоманітних міфів у цій сфері найбільш тривожними є
такі:

"Секс - це центр Всесвіту, чим більше людина його отримує, тим щасливішою
стає. Якщо неможливо займатися сексом, потрібно прагнути до сексапільності
в одязі, поведінці, ході і т.д.".

Журнали, музика, кіно переповнені безтурботними юнаками та дівчатами, котрі
легко стрибають у ліжко один до одного, отримують задоволення від сексу і
не зіштовхуються з жодними негативними наслідками своєї поведінки.

"Я - найважливіша особистість у Всесвіті". Цей міф підштовхує підлітків до
використання інших людей в особистих цілях, коли до іншої людини ставляться
не як до суб'єкта, людини, рівної собі, а як до об'єкта, предмета, речі,
якими можна маніпулювати.

"Міф про безпечний секс" як про можливість уникнути наслідків своїх дій.
Дослідження, проведені в різних країнах, показують, що причиною від 15 до
30 % підліткових вагітностей є недієвість презервативів.

Крім того, є багато підстав стверджувати, що презервативи, які вважаються
зараз панацеєю від епідемії СНІДу, захищають від нього та інших венеричних
захворювань не більше, ніж на 50 %.

Розмовляючи з підлітками про секс, варто розповісти їм такі факти:

*Сексуальність (sex - "стать") - це те, ким людина є - чоловіком чи жінкою,
а не те, що вона робить. Чоловіки та жінки відрізняються не лише анатомічно
та фізіологічно, але і психічно, психологічно: способом сприйняття світу
(чоловіки більш раціональні, жінки більш емоційні), реакцією на те, що
відбувається.

Статевий акт є лише однією з форм вираження сексуальності.

Сексуальність - це благо, коли вона використовується за призначенням, так
само, як, скажімо, гроші, на які можна купити книги чи квіти, а можна -
наркотики чи зброю.

Нормальна людина буде використовувати гроші за призначенням, щоб купувати
їжу чи одяг, але людина, котра робить із банкнот кораблики чи обклеює ними
стіни - неадекватна.

Призначення сексуального акту - це вираження подружньої любові та
продовження роду, і єдине природне місце його реалізації - це сім'я.

*Сексуальний акт не є потребою. Людина може прожити без їжі 40 днів без
води - тиждень, без повітря - 5 хвилин, але вона не помирає через
відсутність сексу. Життя людей, котрі дотримуються обіту чистоти - монахів -
підтверджує те, що можливо жити без сексу.

При цьому, приймаючи обіт чистоти, монахи чи монахині не втрачають своєї
чоловічості чи жіночності - навіть у їхній релігійній діяльності
простежується стать.

Сексуальний потяг - це імпульс, поштовх, який можна і потрібно
контролювати. Міра дорослості людини - це міра її вміння контролювати себе
і свої потяги. Скажімо, маленька дитина не може контролювати своє
роздратування. Роздратувавшись, вона кричить, кидається на підлогу і
б'ється об неї головою, але для дорослої людини така поведінка буде
неприйнятною.

Самоконтроль - це ознака зрілості, це риса дорослої людини.

*Хлопці та дівчата по-різному сприймають секс. Дівчата більш емоційні,
інтуїтивні, в їхньому житті велике значення має фантазія. Хлопчики часто не
розуміють, що їх необережні люб'язності можуть викликати в дівчаток
переживання типу: він мною явно цікавиться - він же сів поруч зі мною...

Для хлопчиків дуже важливим є фізичний аспект любові. Вони легко
збуджуються від самого лише вигляду представниці протилежної статі, тому
дівчатам потрібно розуміти, що їх занадто відверте вбрання викликає у
хлопців цілком конкретні емоції, які ті не завжди можуть проконтролювати.

Дівчина, котра отримує задоволення від обіймів та поцілунків, гадає, що
юнак відчуває такі ж ніжні, приємні почуття, як і вона, тоді як її приятель
думає, що вона так само збуджена, як і він, і так само прагне більшого.

*Людська природа така, що ми швидко звикаємо до будь-якої діяльності й
шукаємо способи зробити її все більше збудливою. Коли хлопчик і дівчинка
вперше беруть один одного за руки, вони переживають бурю емоцій, але вже
через тиждень їм хочеться обійняти, поцілувати один одного і т.д. Якщо у
них задовго до того наперед немає твердого рішення зупинитися, то вони
опиняться у ліжку.

Тому слід наперед обдумувати свої вчинки та свою поведінку, оскільки
сексуальне збудження діє на мозок як алкоголь чи наркотик, знижуючи
здатність до розумного прийняття рішень. Воно дає настільки приємні
відчуття, що підлітки вже не хвилюються про можливі наслідки.

*Коли підлітки не продумують наслідків своїх дій, вони вважають, що
вагітність чи хвороба - це випадковість, якої вони безумовно не хотіли.

Слід сказати їм, що сексуальні стосунки не є грою випадку, а результатом
безлічі послідовно прийнятих ними раніше рішень: знайомитись чи ні з цією
компанією, з цим хлопцем, який має цілком визначену репутацію, їхати чи ні
з ним на дачу, пити чи не пити спиртне, залишатись чи ні удвох в квартирі,
де більше нікого немає і т. д.

Потрібно заохочувати підлітків до прийняття ними такого типу рішень
заздалегідь і свідомо, щоб вони встановлювали самі для себе певну визначену
лінію поведінки і чітко визначали свої межі в знайомствах і в сексі.

*Непотрібно боятися говорити "ні". "Ні" - це позитивне, а не негативне
слово. Коли маленька дитина тягнеться до вогню, ми говоримо їй "ні" не
тому, що не любимо її, а тому, що ми піклуємося про неї і прагнемо її
убезпечити.

Те саме справедливо і в стосунку до сексу, - ми говоримо "ні", тому що
прагнемо убезпечити себе від вагітності, хвороб, СНІДу, тому що прагнемо
краще пізнати іншу людину, хочемо розвивати в собі можливості до
самоконтролю, вміння спілкуватися, повагу до особистості іншої людини.

*Дошлюбний секс рано чи пізно закінчується розривом у стосунках. Розійтися
з людиною, з якою ти був близьким, дуже важко, тому що під час сексуального
акту виникає сильне взаємне прив'язання - це було передбачено природою, яка
хоче забезпечити кожну дитину і матір'ю, і батьком.

Коли зв'язок із різних причин розривається, буває дуже боляче, тому що
кожен залишає іншому частину себе, своєї особистості.

Часто, щоб притупити біль розлуки, молоді люди вступають у нові зв'язки. Як
і у випадку зі шматочком пластиря, приліпленого на руку: якщо відірвати
його від руки, це спричинить біль, але той самий шматочок пластиря,
приліплений ще раз, відірветься вдруге менш болісно.

Вчетверте чи вп'яте при відриванні болю не буде зовсім, але, на жаль, цей
пластир вже зовсім не буде клеїти. Так само втрачається і здатність людини
відчувати прив'язаність до іншої людини, любити, довіряти іншому.

Принцип сексуального самоконтролю - цнотливість - це використання
сексуальності за її правдивим призначенням. Люди, котрі перебувають у
шлюбі, покликані отримувати радість і задоволення від сексуальної
близькості один з одним, уникаючи ситуацій, у яких вони можуть піддатися
спокусі вступити в близькість з іншими.

Підліткам і неодруженим людям варто переводити свою сексуальну енергію у
творчість - навчання, спорт, мистецтво. Цнотливість означає діяти з любов'ю
до партнера, в його інтересах, контролюючи свої сексуальні почуття.

Багато підлітків прагнуть до сексу, тому що їм не вистачає любові,
прийняття їх іншими людьми. Їм набагато легше скинути одяг і розділити один
з одним тіла, ніж зняти з себе маски і розділити свої думки, мрії, надії.
Ми повинні переконати їх, що кожний з них цінний, єдиний і достойний поваги.

Навіть в християнських сім'ях сьогодні нерідко стаються шлюби "навздогін",
коли дочка чи майбутня невістка вагітна. Тому дуже важливо, щоб батьки щиро
розмовляли зі своїми дітьми про сім'ю, про майбутнє батьківство, про
сексуальність у контексті віри, передаючи віру своїм дітям.

Важливо щиро говорити зі своїми дітьми, але набагато важливіше інше -
любити власних дітей, любити свого чоловіка чи дружину, любити самого себе.
Любити дітей просто за те, що вони є, а не за те, чого вони досягнули чи
повинні досягнути.

Любити з довготерпеливістю і милосердям, не заздрячи, не підносячись, не
шукаючи свого, не дратуючись, всьому вірячи, всього надіючись, все
переносячи...Так, як ми хотіли б, щоби любили нас. Так, як любить нас
Господь.

Своїми силами ми цього зробити не зможемо. По своїй природі ми - егоїсти,
нездатні по-справжньому любити.

Тільки Христос може дати нам Свою Любов, тільки він може змінити наше
життя, приростити гілку, що відпала, воскресити наше мертве серце.

Без нашого власного навернення, без покаяння, переміни свого серця і свого
життя - любов і в тому числі й сексуальне виховання дітей будуть
беззмістовними і шкідливими, і першими, хто відчує фальш, будуть наші діти.

Тетяна Макієнко

Переклад з російської Галина Калинська-Корчук

За матеріалами: pravmir.ru

Додати коментар

JComments

ДивенСвіт