До 80-річчя Одеської області - Земля звитяги і труда: Миколаївський район

Сторінки біографії

Миколаївський район розташований у північносхідній частині Одеської
області, в межах Причорноморської низовини. Його площа - 109,3 тисячі
гектарів, з яких 95,6 тис. га - сільськогосподарські угіддя. З півночі на
південь перетинається долинами і балками річок Тилігул і Чичиклія, які
пересихають влітку. Уздовж їхніх русел розташована більшість мальовничих
сіл. Територіально Миколаївський район межує з Березівським, Любашівським
та Ширяївським районами Одеської та Врадіївським районом Миколаївської
області.

На карті області Миколаївський район з'явився 25 травня 1945 року. Згідно з
указом Президії ВР УРСР його було виділено з території передвоєнного
АндрієвоІванівського району. У 1946 році він складався з 10 сільських рад,
до яких входили 60 населених пунктів, успішно господарювали 39 колгоспів і
один радгосп.

У 1959 році було ліквідовано АндрієвоІванівський район, його об'єднали з
Миколаївським. Через три роки останній чекала аналогічна участь - в
результаті чергового реформування він був приєднаний до Березівського
району, і лише 4 січня 1965 року Миколаївський район став повноправною
адміністративнотериторіальною одиницею Одеської області. У 45 населених
пунктах, об'єднаних селищною і 12 сільськими радами, мешкає близько 17
тисяч осіб.

Районний центр - селище міського типу Миколаївка, у якому понад 3,5 тисячі
мешканців, - розташований на відстані 153 км від Одеси, а від найближчої
залізничної станції Березівка - 63 км.

Провідна роль в економіці належить сільськогосподарському виробництву -
зерновому та м'ясомолочному. Їх розвивають 296 агроформувань усіх рівнів.

Промисловість представлена ТОВ "Миколаївський сирзавод", хлібозаводом ТОВ
"Марина", ТОВ "Миколаївська друкарня". Торговельну діяльність здійснюють
118 об'єктів торгівлі та громадського харчування.

В районі функціонують 16 загальноосвітніх шкіл, дві школиінтернати, 3
навчальновиховних комплекси, дитяча музична школа, дитячоюнацька спортивна
школа, 9 дошкільних закладів. Ісаївський професійноаграрний ліцей готує
кваліфікованих спеціалістів.

Мережу лікувальних установ складають центральна районна лікарня на 100
ліжок, АндрієвоІванівська дільнична лікарня на 25 ліжок, Стрюківська
амбулаторія загальної практики сімейної медицини, 24 фельдшерські та
фельдшерськоакушерські пункти.

Забезпечують культурний відпочинок будинки культури та сільські клуби (21),
31 бібліотека, Миколаївський історикокраєзнавчий музей та літературний
музей імені Степана Олійника в селі Левадівка.

Голова райдержадміністрації Володимир Чорний: "У перспективі - розвинений,
успішний та багатий край"

- Життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека людей -
найвищі соціальні цінності. Уся робота місцевої влади спрямовується на
поліпшення соціальної складової життя району, підвищення соціальної
захищеності усіх верств населення на основі послідовного зміцнення
економіки, активізації інноваційноінвестиційної діяльності, підтримки
малого і середнього бізнесу.

Виходячи з того, що район сільськогосподарський, виробництво
агропромислової продукції є пріоритетним в реальному секторі економіки.
Прогресивний рух уперед стає можливим за умови збереження найкращих
традицій землеробства, професіоналізму та самовідданої праці кожного члена
колективу - від механізаторів до головних спеціалістів та керівників.
Останні, крім того, подбали про суттєву зміну технічного потенціалу своїх
підприємств - на поля району вийшло багато нової сучасної сільгосптехніки.

Спостерігаються здобутки у нарощуванні виробництва тваринницької продукції.
Треба дбати й про реалізацію зібраного та збереження залишків. Необхідні
залучення інвестицій і створення нових робочих місць. Перший крок в цьому
напрямі вже зроблено. Поблизу Миколаївки приватне акціонерне товариство
"Полтавське хлібоприймальне підприємство" будує сучасний зерновий елеватор.
Вирішується питання щодо реанімації консервного заводу в селі Стрюковому.

Велика увага приділяється розвитку підприємницької діяльності, яка
залишається найбільш динамічним сектором економіки, що суттєво впливає на
соціальноекономічний розвиток району.

Поліпшення якості освіти та медичної допомоги шляхом зміцнення
матеріальнотехнічної бази залишаються головним завданням влади. Значно
сприяє цьому реалізація проекту "Народний бюджет".

Цікавий і привабливий наш край своїми культурними та мистецькими
традиціями. Маємо реальні перспективи для розвитку зеленого туризму завдяки
визначним пам'яткам архітектури та лісопарковим зонам. Сприяє цьому
традиційне свято гумору і сатири "Степанова весна", що провадиться щороку в
пам'ять нашого земляка, класика української літератури, письменника Степана
Олійника.

Серед перспективних планів розвитку району - продовження газифікації
населених пунктів, яка стартувала наприкінці минулого року, розв'язання
проблеми щодо забезпечення населення якісною питною водою, створення
підприємств з переробки сільгосппродукції та виробництва будівельних
матеріалів, ремонт доріг, забезпечення кадрами райлікарні, а лікарів -
житлом, очищення русла річки Чичиклії.

Є над чим працювати, адже наша мета - зробити наш благодатний край
привабним для життя людей.

Голова райради Олександр Молчанов:

"Разом подбаємо про майбутнє"

- Усіх депутатів районної ради об'єднує небайдужість до проблем виборців. А
той факт, що кожен з нас посвоєму уявляє вихід з тієї чи іншої ситуації,
змушує уважніше ставитися одне до одного, враховувати думки колег,
наполегливо пояснювати деякі законодавчі аспекти діяльності ради,
враховувати політичні та економічні обставини в країні. Така праця дає
відчутні результати. Тим більше, що маємо спільну мету - поліпшення
добробуту жителів району.

На сьогодні забезпечено плідне взаєморозуміння і взаємодію між районною
радою та райдержадміністрацією. Це дало можливість забезпечити реалізацію
першочергових завдань щодо формування та наповнення бюджету, виконання
програми соціальноекономічного розвитку району на нинішній рік.

Поступово вирішується питання стосовно забезпечення ефективного
використання земельних ресурсів та водних об'єктів.

Не менш важливим як колишній головний лікар вважаю продовження реформування
медичних закладів, покращення рівня забезпечення лікувальнопрофілактичних
закладів медичною апаратурою, інструментами, витратними матеріалами тощо.
Скажу відверто, що позитивний імідж влада отримує і завдяки проведенню в
населених пунктах "Народного медогляду".

Приємно констатувати, що все більше керівників територіальних громад
намагаються і вишукують можливості зробити більше добрих справ задля своїх
односельців.

Зокрема, Антонюківська, Олексіївська, Ульянівська та Настасіївська сільські
ради, громади яких долучились до реалізації спільного проекту Європейського
Союзу та ООН у рамках програми "Місцевий розвиток, орієнтований на
громаду". Наприклад, у Новогригорівці таким чином вдасться розв'язати давню
проблему з водопостачанням.

Дуже добре йдуть справи у Левадівській сільраді, де планується відкрити ще
одне приміщення дитсадка. У межах програми "Народний бюджет" позитивні
зміни заплановані чи не в кожному населеному пункті.

Бліц-опитування

За що я люблю свій рідний край?

Тетяна Матасєвич, секретар Настасіївської сільської ради:

- Я люблю свій рідний край за те, що я тут народилась, за те, що тут моя
сім'я. За його красу, яку він віддає мені. Наповнені прозорою росою і
свіжістю ранки, вечірні співи солов'їв, голубе небо над вічноплинним
Тилігулом, срібні передзвони золотокупольного храму.

Тут прекрасно у будьяку пору року. Моє село хоч і невеличке, але для мене
воно казкове, чарівне, прекрасне і рідне.

Душа співає, коли повертаєшся додому, до рідної домівки, де чекають на тебе
всі: рідні і близькі, навіть деревця, а також квіти, випещені у саду
власними руками.

Мабуть, оце і є щастя - жити на рідній землі!

Микола Пінчук, Миколаївський селищний голова:

- 20 років я живу у Миколаївці. Всією душею полюбив це прекрасне селище і
його трудолюбивих мешканців. Віддавши чимало літ служінню Вітчизні і
вийшовши на пенсію, маю сили і бажання ще послужити й миколаївській
громаді. Розумію, що потрібно докласти чимало зусиль, щоб вирішити низку
проблем. Колись мої батьки вчили мене, що не хлібом єдиним живе людина.
Сенс життя - в творенні добра людям, у піднесенні їхнього матеріального та
культурного рівнів. Чимало мешканців Миколаївської селищної ради підтримали
мою передвиборчу програму, і я вірю, що ми спільними зусиллями зробимо наш
рідний край кращим, щоб кожен міг гордитися місцем, де живе.

Тетяна Дранчук, с. Ісаєве:

- Не пам'ятаю автора цих поетичних рядків, але вони мені дуже подобаються:

Мене малу взяла за руку мати

І повела у поле навесні,

Щоб знала я, як пахне рутам'ята,

Як дихає земля у тишині.

І цвів барвінок, і цвіло там небо,

І жайворова пісня теж цвіла.

Казала мама: "Це усе для тебе",

І я тоді щасливою була. Я також беру за руку свого маленького сина Сашу і
веду стежиною до прекрасного блакитного палацу, де розташувався аграрний
ліцей (у ньому я працюю бухгалтером), до Тилігулу, зарослого різнотрав'ям.
Я хочу передати рідній кровиночці любов до рідного краю, де народилася, де
пройшло моє дитинство, де спізнала я своє кохання. Наш красивий край
оповитий романтичними легендами, і я хочу, щоб він таким залишався завжди.

Одеські вісті

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины