Чутися людиною і в останні хвилини життя

Почути від лікарів страшний смертельний діагноз - це завжди шок. Коли
медики визначають рідним тобі людям термін життя у кілька місяців чи кілька
років, найважче не піддатися розпачу, не опустити руки перед недугою.
Важкохворі, які опиняються удома, часто прикутими до ліжка, потребують не
лише уваги і співчуття своїх рідних, але й спеціалізованої медичної
допомоги. Ставити крапельниці, робити ін'єкції, забирати судно, промивати
катетер, робити масаж від пролежнів - це далеко не повний перелік процедур,
які падають на плечі рідних важкохворої людини. З січня 2012 року на базі
благодійного фонду "Карітас Івано-Франківськ УГКЦ" працює проект
"Паліативна допомога", який дає змогу вмираючій людині прожити відведений
їй час гідно й полегшує родичам догляд за хворим.

Наданням медичної допомоги невиліковним хворим в Івано-Франківську
займається обласний хоспіс. Однак цей заклад на кількадесят ліжок може
допомогти лише мізерній частині прикарпатців, які зіткнулися зі смертельним
діагнозом. Більшість важкохворих опиняються вдома, буквально на руках у
своїх рідних. "Найбільші проблеми починаються тоді, коли хвора людина
змирилася зі своїм діагнозом, а її рідні ніяк не можуть усвідомити цього,
впадають у відчай, не знають, що робити з хворим, як йому можна допомогти.
Деколи не знають навіть елементарного - що поруч із ліжком хворого має
завжди стояти шклянка води", - розповідає координатор карітасівського
проекту "Паліативна допомога" Ольга Соляник.

Проект надає допомогу людям на термінальній стадії захворювання, коли
лікарі встановлюють, що діагноз невиліковний. Сьогодні працівники Карітасу
опікуються 16 важкохворими, серед яких онкохворі, люди з ВІЛ-СНІД, з
туберкульозом та іншими невиліковними недугами. Як пояснює медичний
працівник проекту Христина Стефанишин, коли хворого виписують зі
стаціонару, родичам не пояснюють, як доглядати за ним удома, тож рідні
опиняються у важкій ситуації і не знають, до кого звернутися по допомогу чи
бодай за консультацією. "Більшість таких хворих мають виведений назовні
кишківник і калоприймачі, потребують крапельниць, знеболення, перев'язок,
лікувальної фізкультури, яка не дозволяє атрофуватися м'язам при лежачому
способі життя. Ми робимо вдома абсолютно всі медичні процедури, яких
потребує хворий, а також роз'яснюємо родичам усі аспекти догляду". Часто
медпрацівник надає ще й психологічну допомогу родині, яка не може змиритися
зі страшним діагнозом.

Карітас допомагає ліками, надає реабілітаційне обладнання - милиці,
інвалідні візки, ходунки тощо. "До нас часто звертаються родичі онкохворих
на 4-ій стадії захворювання, яким потрібне щоденне дороге знеболення. Якщо
нам телефонують зранку, ми можемо привезти препарати впродовж того ж дня", -
зауважує Ольга Соляник. Кому потрібно, привозять памперси, перуть білизну
на базі Карітасу.

У мешканки села Крихівці пані Надії дідусь опинився прикутим до ліжка після
третього інфаркту. "З Нового року дідусь не ходить. Цілими днями лежить,
вже почали утворюватися пролежні, ми не знали, що з цим робити. Намагалися
дідуся лікувати своїми силами, але ліки від серця дуже дорогі, до того ж,
він приймає сечогінне, і в нас чи не всі гроші йшли на памперси. Одного дня
ми запросили священика, щоб він висповідав дідуся, а він запропонував нам
звернутися за допомогою до Карітасу. Нам одразу дали необхідних ліків на
півтори тисячі гривень, памперсів. Особлива подяка медичному працівнику
Христині, яка приходить до дідуся, міряє тиск, температуру, робить йому
масаж і показує, як робити лікувальну фізкультуру. Коли вона йде, дідусь
плаче, як дитина. Дуже тішиться, що до нього прийшли, провідали, ще й
поспілкувалися з ним".

Франківчанин Олександр Шевчук вдячний всім працівникам Карітасу, які
допомогли його важкохворій дружині Марії. "Десять місяців тому у неї
виявили цироз печінки. Дружина хворіє також на гепатит, серцеву
недостатність, хронічний панкреатит, ниркову недостатність, має онкопухлину
у прямій кишці", - розповідає Олександр. Кожні три місяці його дружина
повинна проходити курс крапання, щодня випиває по 10-12 пігулок. "Лікарі
дають гарантію, що вона проживе ще 5-10 років за умови ретельного лікування
і курсу операцій, але на це все потрібні величезні гроші". Останнім часом
стан Марії значно погіршився. Олександр звертався у різноманітні благодійні
фонди, до місцевих депутатів, але всюди, за його словами, відповідали, що
не мають грошей.

"Тільки у Карітасі нам допомогли одразу. Купили ліків на суму понад 1000
гривень, з допомогою яких дружина підлікувала печінку, нирки і підшлункову.
Їй стало набагато краще".

Для Олександра, який працює охоронцем у банку на зарплату 1300 гривень і
знімає квартиру за 1000 гривень, така допомога є суттєвою. "Я радий, що в
Івано-Франківську є така організація, яка може безкорисливо допомагати
важкохворим. Чесно кажучи, не віриться, що десь у світі є ще безкоштовна
допомога".

Якість життя до останньої хвилини - за таким принципом працює "Паліативна
допомога". Як пояснює Ольга Соляник, завданням проекту є забезпечення
максимальної якості життя хворого до останньої хвилини, намагання зробити
життя його і людей, які його оточують, якнайкомфортнішим. Хворим та їх
родичам допомагають два медичні працівники, соціальний працівник, лікар та
священик. Отець Любомир Стефанишин каже, люди бояться спілкуватися зі
священиком, бо це їм нагадує про смерть. "Спілкування з духівником є дуже
важливим. Природно, що людина одразу журиться через думки про смерть, але я
нагадую людям, що смерть у християнській вірі - це не кінець, їх чекає
життя вічне. Намагаюся обнадіювати людей, адже навіть у своїй сім'ї вони
щодня говорять переважно про проблеми, забувають, що віруюча людина зі
смертю приходить до нового життя, нічого не закінчується, якщо людина
вірить".

Коли є хвороба, рідним варто стриматися від емоцій і нервів, намагатися не
ставити свої переживання на перший план, а оточити хвору людину співчуттям,
любов'ю та милосердям, нагадує отець Любомир. "Дуже приємно бачити, як люди
з вдячністю сприймають нашу працю і розуміють, що до них хтось може прийти
на допомогу виключно з любові і милосердя".

Проект "Паліативна допомога" працює на базі БФ "Карітас Івано-Франківськ
УГКЦ" за фінансової підтримки Карітасу Відня. Звертайтесь за тел. 099-20-23-
354 (Ольга Соляник), (0342) 77-99-89 , (0342) 77-86-89. Адреса: с.

Крихівці, вул. Крихівецька, 102.

Наталка ГОЛОМІДОВА

Галицький Кореспондент