Мильні бульбашки від міністра
Нотатки з презентації ініціативи Миколи Присяжнюка щодо соціально-
економічного розвитку сільських територій "Рідне село"
Олександр КАРПЕНКО
Фото Анатолія Кізлова.
Голова Аграрної палати Запорізької області Владислав Сергієнко, голова
Асоціації фермерів Миколаївщини Петро Шелех, голова Асоціації обслуговуючих
кооперативів Вінниччини Анатолій Ольчедаївський намагаються достукатися до
влади з селянськими проблемами.
Фото Анатолія Кізлова.
Мені не раз доводилося бувати на представленнях економічних проектів,
програм, моделей, але на демонстраціях ініціатив - ніколи. Отож було дуже
цікаво ознайомитися із ноу-хау, яке придумала команда міністра аграрної
політики, у сфері піар-заходів.
Перед початком заходу у фойє Українського дому відбулася тиха і мирна
акція: кілька учасників зібрання тримали плакат із написом: "Молокозаводи -
селянам! Ціна на молоко - 5 гривень!". Цікавлюся, хто вони. Голова Аграрної
палати Запорізької області, керівник обслуговуючого кооперативу "Дніпро"
Владислав Сергієнко, голова Асоціації фермерів Миколаївщини Петро Шелех,
голова Асоціації обслуговуючих кооперативів Вінниччини Анатолій
Ольчедаївський, представилися. Як бачимо - солідні люди. "Наша ідея полягає
в тому, щоб із допомогою кооперації організувати переробку молока, тобто
створити селянські молокозаводи. Наш кооператив "Гонтівський" уже має щодо
цього розроблений бізнес-план, на реалізацію якого треба 500 тисяч гривень.
Розраховуємо на те, що міністр, коли буде тут проходити, зверне на нас
увагу і запропонує допомогу", - пояснює Анатолій Ольчедаївський.
Що ж, розумна пропозиція, і форма її подання цілком демократична, але
команді міністра вона чомусь не сподобалася. Керівник патронажної служби
Міністерства Михайло Чужмир став вимагати припинити "це неподобство", бо з
хвилини на хвилину має з'явитися міністр. І додав суворо: "Нам тут не треба
ніяких політичних акцій!" Вибачайте, заперечили учасники, але захід
присвячений аграрній політиці, і ми хочемо брати участь у її формуванні.
Проте службовець разом із охоронцями наполягав на своєму. Стало ясно, що
селянські пропозиції та ініціативи не вписуються у сценарій цього
оригінального заходу.
Мабуть, я дуже відстала і, як мовиться, "не просунута" людина, бо чекав, що
в залі після озвучення так званої ініціативи відбудеться її обговорення. Бо
для чого ж тоді зібралися поважні академіки і державні службовці, відомі
аграрії та кооператори? Та, вочевидь, я перебував у полоні застарілих, ще,
мабуть, радянських штампів. Адже організатори втерли носа не лише мені, а й
усій аграрній спільноті. Показали справжній піар-клас за якимись ще не
відомими світові стандартами. Уявіть собі - на сцені президія у складі
п'яти чоловік: міністр агрополітики М.Присяжнюк, голови кількох селянських
асоціацій, представники двох міжнародних організацій, які під керівництвом
модератора (ведучого) дискутують про те, наскільки корисні кооперативи для
сталого розвитку сільських територій. Їхня розмова, по суті, переливання з
пустого в порожнє. Із зали при цьому не мають права вставити навіть слова -
вони просто глядачі. Бачу, як ніяково соваються академіки, як б'є нервова
лихоманка фермерів і кооператорів, чую, як тривожно гуде аудиторія. У
президію направляють записки, але помічники міністра, які сидять у першому
ряду, чомусь не передають ті послання за адресою. Тоді один сивочолий
кооператор підводиться з місця, вириває всю ту пошту з рук чиновниці і сам
відносить її міністру. А балаканина тим часом триває: "Проект "Рідне село" -
це перенесення фокуса державної підтримки на середнього та дрібнотоварного
виробника, на тих, хто є основою продовольчої безпеки країни і головними
роботодавцями... Кооперативний рух - дієвий інструмент сталого сільського
розвитку..." Одне слово, міністерська ініціатива била зі сцени по головах
учасників зібрання, ніби розвідним ключем.
Як на мене, М.Присяжнюк повинен був оголосити конкретний план заходів
міністерства та уряду щодо розвитку сільських територій, серед яких -
розробка проектів конкретних законів, постанов і програм, змін до бюджету і
таке інше. Та замість цього звучали лише гасла, декларації, порожні
обіцянки. Чиновники мали б усвідомити, що Україна давно вже проминула
період, коли її треба переконувати в корисності кооперації чи необхідності
відродження сільських територій, сьогодні настав час реалізації конкретних
проектів (щодо кожної сільської ради), таких, наприклад, який розробив
Анатолій Ольчедаївський. Міністр говорив, що, розвиваючи кооперативний рух,
Україна запозичуватиме досвід Канади, Франції, США та інших країн. Але суть
їхнього досвіду полягає в тому, що ці держави передусім створили потужні
мережі дорадницьких служб, які й допомогли селянам в організації
кооперативів. У нас же на дорадництво останніми роками виділялися до
смішного малі кошти. Проте міністр, судячи з його промови, навіть не чув
про існування такої служби. І чому його осяяння стосувалося лише
обслуговуючої кооперації? А решта проблем? Податкова база сільських рад,
активність громад, ринок землі, територіальна реформа, обмеження
економічної влади агрохолдингів, відбудова соціальної сфери, екологія...
Чому б не покласти в основу Державної програми розвитку сільських територій
модель, яку розробив колектив Інституту економіки та прогнозування під
керівництвом академіка Валерія Гейця? Адже та модель враховує економічні,
соціальні, екологічні, демографічні аспекти розвитку села. Чільне місце у
ній відводиться кооперативам. Коли йдеться про розвиток сільських
територій, не можна вихоплювати одну проблему і підносити її на щит.
Відповідь очевидна: для міністра дуже важливо, щоб далеко не нові ідеї щодо
розвитку кооперації прозвучали в ЗМІ як "ініціатива Присяжнюка". За його
задумом, ця ініціатива під час широкого обговорення на місцях має обрости
пропозиціями селян, кооператорів, голів сільських рад, науковців. На основі
зібраного матеріалу буде розроблено і затверджено програму "Рідне село".
Уявляєте, скільки приводів для "піару" з'явиться у Партії регіонів
напередодні парламентських виборів? До речі, купу записок, які надійшли із
зали, міністр забрав із собою, так на них і не відповівши. Бо це, мабуть,
не було передбачено форматом "презентації ініціативи".
Не тільки я покидав те зібрання з тяжким серцем. Чимало його учасників
спересердя плювалися.
- Вся політика держави спрямована на те, щоб здерти з нас три шкури. Село
вони відроджуватимуть за наш рахунок, - говорив голова Сумської асоціації
фермерів Володимир Грек. - Отой процент, який маємо сплачувати від оренди
землі в сільські ради, - це нова продрозкладка. Чиновники кажуть нам: ви
хотіли державного зернотрейдера, то нате вам. А він так збив ціни на зерно,
що я й досі не можу реалізувати 70 тонн пшениці торішнього врожаю. Щоб
оформити угоди оренди паїв, мені знадобилося два з половиною роки...
- Ми побачили не ініціативу, а мильну бульбашку, якою хочуть замилити
селянам очі, відволікти їх від наболілих проблем. Усе робиться для того,
щоб ті державні землі, які є у розпорядженні територіальних громад,
перейшли до Державного земельного банку, який нині створюється і, схоже,
буде мафіозною структурою. І взагалі, поки ми не відповімо на запитання,
продаватиметься земля чи ні, про розвиток сільських територій, про нову
аграрну модель країни не може бути й мови, - викладає наболіле голова
Асоціації фермерів Миколаївщини Петро Шелех.
Цілком імовірно, що протягом найближчого часу ми станемо свідками не лише
презентацій ідей та ініціатив аграрного міністра, а і його снів, мрій та
марень, і навіть чхань. Та сподіваємось, що це триватиме лише до виборів...
Сільські Вісті
