Газета «День»


"Вашингтон шукає нових виходів для вирішення внутрішньополітичних питань", - експерт

Наталія Пушкарук

ФОТО REUTERS

Днями законодавці з обох американських партій - Демократичної та Республіканської - під час зустрічі в Білому Домі з президентом США Дональдом Трампом погодилися спільно працювати над розробкою законопроекту щодо імміграції. Як пише "Голос Америки", робота буде зосереджена на способах вирішення чотирьох головних проблем, зокрема безпеки кордонів, "ланцюгової міграції" (легалізація у США через родинні зв'язки), майбутнього візової лотереї та становища іммігрантів-мрійників (так званих dreamers, дітей незаконних іммігрантів).

Як пише Reuters, Трамп сказав, що підпише законопроект, який надасть законний статус сотням тисяч незареєстрованих "мрійників", якщо в документі будуть норми щодо безпеки кордонів, включаючи фінансування стіни з Мексикою. "Це не означає дві тисячі миль стіни, тому що це непотрібно... через гори, річки тощо, - сказав Трамп і додав: - Але нам потрібно, щоб на певній частині цього кордону була стіна. Якщо в нас не буде її, у нас ніколи не буде безпеки".

"ПРЕЗИДЕНТ ВІДХОДИТЬ ВІД РАДИКАЛЬНОЇ ДО ПАЛІАТИВНОЇ ПОЗИЦІЇ"

"День"почав розмову з американістом, професором Київського університету імені Бориса Грінченка Олександром ЦВЄТКОВИМ з питання про те, наскільки важлива та на часі для США ця реформа:

- Зараз непростий час, особливо для Білого Дому та політичного істеблішменту у Вашингтоні. Всі останні події відбувалися на тлі виходу книжки Майкла Вулфа про "кухню Білого Дому", що в критичному вигляді показує формування політичного курсу країни через Білий Дім. Крім того, раніше ніхто так не збурював аудиторію під час вручення "Золотих глобусів", як цього разу Опра Вінфрі, яка своїм палким виступом збурила всю атмосферу політичного життя. Вона виступила проти сексуальних домагань і расової дискримінації, що було підхоплено феміністським рухом "Час настав". Усе це стало тлом для політичних дебатів щодо імміграції.

Проблема в тому, що коли Дональд Трамп ще боровся за президентську посаду, він виступив із різким, радикальним підходом до імміграційних питань, зокрема, різко поставивши питання про депортацію нелегальних іммігрантів, яких на території США нараховують до 11 млн людей.

Зараз у дискусії двох партій на позапартійній основі було досягнуто паліативу - відкласти на деякий час розгляд так званої DACA (Deferred Action for Childhood Arrivals - Програма відкладеної дії щодо прибуття дітей. - Ред.), іншими словами, питання депортації дітей нелегальних подружжів, які народилися на території США. Відбулася зміна президентської позиції у підходах до цього питання. Зараз у політичному істеблішменті Вашингтона виникає три полюси: Республіканська і Демократична партії в Конгресі та позиція президента, який дещо відходить від своїх попередніх позицій - від радикальної до паліативної.

Все це накладається на нове питання - про майбутній великий договір щодо імміграції, який стосуватиметься всіх нелегалів, тобто понад 11 млн людей у США. Це дуже резонансне питання для цієї країни, і зміна позиції президента якраз може виявитися тим додатковим фактором, який може вирішити те, що не було вирішено попередніми трьома президентами.

Тому привертає увагу така зміна курсу і така можливість на фоні обструкцій у політичному житті відносно Білого Дому та політичного істеблішменту.

- Дональд Трамп наполягає, що в законопроект має бути включена стаття щодо зведення стіни на кордоні з Мексикою. На вашу думку, які аспекти має враховувати ця міграційна реформа?

- Стіна - це, все ж таки, прив'язка до попередніх радикальних виступів президента. Найбільше зараз буде значити питання щодо дітей, котрі народилися в США, і яке, швидше за все, буде вирішено згідно з підходами двох партій, як і майбутня угода щодо 11 млн мігрантів. Це найбільш потужна домовленість, якої може бути досягнуто. Ще немає певності, що це станеться, але перспективи з'явилися. І це настільки серйозно, що є зміни в позиціях консерваторів, у їхніх підходах до цього питання, є й певні розчарування. Наприклад, скоріше за все, закінчується сильна кар'єра Стіва Беннона, якого відсторонили від редакційної роботи в його журналі Breitbart News. Узагалі всі ці події свідчать, що Вашингтон шукає нових виходів для вирішення внутрішньополітичних питань, йому зараз конче потрібно досягти якихось позитивних результатів, і це використовується обома партіями, щоб вирішити питання, які були нагальними упродовж останніх років. Треба розуміти, що це відбувається в Америці - країні іммігрантів. Тобто це питання хвилює дуже багатьох.

- У США заговорили про можливі президентські амбіції телеведучої Опри Вінфрі. Крім того, у Білому Домі підтвердили, що президент США Дональд Трамп братиме участь у президентських виборах 2020 року. Про що свідчать такі новини?

- До 2020 року, звичайно, ще є час. Але Опра Вінфрі своїми виступами торкається найбільш нагальних питань на порядку денному Америки - сексуальні домагання, підтримка феміністського руху, виступи проти расової дискримінації - як афроамериканка. Вона уособлює ті політичні моменти, які зараз на слуху.

Особлива увага до цього питання ще й тому, що хоча президентські вибори відбудуться в 2020 році, проміжні вибори до Конгресу будуть уже в 2018 році. Обидві партії будуть змагатися за те, щоб формувати політичний порядок денний до проміжних виборів. Вони шукають лідерів, які б допомогли їм досягти позитивних результатів. Для демократів це один із моментів, коли вони можуть перебудуватися і налаштовуватися на нового лідера.

Наталія ПУШКАРУК, "День"

Газета День


"Дякуючи, ми ніби допомагаємо одне одному жити", - вважає соціальний психолог Вадим Васютинський

Марія Прокопенко

СКРІНШОТ ІЗ КЛІПА "ДЯКУЮ"

Слово "дякую"є одним із найуживаніших. Ми кажемо його, коли зворушені іншими добрими словами чи вчинками, коли нам поступаються в черзі чи коли ми купуємо, наприклад, тістечка. Тож не дивно, що існує Міжнародний день "Дякую". Хоча історія його доволі туманна. Часто зазначають, що свято започаткували ООН і ЮНЕСКО, трапляється версія, що його придумали спритні виробники листівок. Але ідея прижилась у різних країнах, в Україні така традиція існує вже десять років.

Найкраще святкувати цей день, якомога частіше дякуючи - але, звісно, у межах доречності. Ще один хороший варіант - "провокувати"людей казати "дякую"усілякими хорошими вчинками.

"На такого типу дати реагує дуже невелика частина людей. Такі дні виконують функцію певного увиразнення тих чи інших соціальних норм. А соціальні норми - це умовності, які допомагають нам жити, стереотипи поведінки, які несуть прихований зміст. За ними стоять певні традиції, випробувані часом. Але ми не аналізуємо їх глибоко, просто дотримуємося та й усе. І час від часу бажано над ними замислюватися, розуміти істотну умовність нашої поведінки", - говорить Вадим Васютинський, доктор психологічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.

МАЛЮНОК АННИ ГАВРИЛЮК

Така норма висловлення подяки поширена в світі, навіть саме слово "дякую"у багатьох мовах звучить подібно. Але, звертає увагу Вадим Васютинський, у різних середовищах цієї норми дотримуються неоднаково. "Навіть у межах України є відмінності, - продовжує соціальний психолог. - Скажімо, звичка дякувати більше поширена у західних регіонах. Втім, коли дякують дуже часто, у цьому слові меншає глибокого психологічного змісту. Можна сказати, що на заході країни і далі, в Європі, частіше дякують формальніше.
Натомість у східних регіонах дякують рідше, але роблять це, так би мовити, щиріше. Нічого поганого немає ані в тому, ані в тому, це просто певні особливості".

Формальне висловлення подяки, наприклад, у крамниці, теж важливе, адже робить спілкування легшим. "Те, чого ми навчились у 1990-х роках, - продавці почали активно дякувати. У радянські часи цього не було. Тоді покупець і продавець були носіями функції. Продавець торгував від імені держави, а покупець передавав гроші, які йшли державі. Ніхто не робив якоїсь послуги. Коли ця сфера приватизувалася, кожен продавець став зацікавлений у тому, щоб купили саме в нього, він розуміє, що покупцеві треба догоджати. До речі, не всі люди з цим впоралися. Знадобилось чимало часу, щоб слово "дякую"перестало бути для багатьох продавців ніби чимось принизливим. Насправді це є виявом ввічливості, в якому немає нічого поганого, - розмірковує Вадим Васютинський. - Доволі багато представників старшого покоління не вважають за потрібне у ситуаціях, коли не відчувають справжньої вдячності, казати це слово. Бо коли ти вдячності не відчуваєш, але дякуєш, то ніби трошки брешеш. Це справа особистого вибору, стилю поведінки тощо".

В останні кілька років часто лунають слова подяки на адресу військових. Це навіть стало сюжетом одного з відеороликів єдності, представлених Міністерством інформаційної політики наприкінці минулого року. У відео діти в автобусі малюють на вікні слово "Дякуємо", звертаючись до дівчини- військової, яка сидить на вокзалі.

"У 2014-2015 роках, особливо коли змінювалась українська армія, люди, зокрема діти, часто дякували військовим за те, що вони нас захищають. Зараз це трохи ослабло. Важко сказати, чи треба дякувати завжди. Але коли є певний ритуал, наприклад, як нещодавно, зустрічі полонених - це дуже потрібно, - переконаний Вадим Васютинський. - Не сумніваюся, що абсолютно всім військовим це приємно. Вони можуть це приховувати, реагувати не зовсім очікувано, але у глибині сприйняття подяки лежить одна з наших базальних потреб - у визнанні. Ми потребуємо позитивної оцінки з боку оточення. Нам усім приємно, коли нас визнають. Взагалі, дякуючи, ми ніби допомагаємо одне одному жити, виявляємо психологічну підтримку".

Коли ми особливо чимсь зворушені, бракне слів. Хочеться сказати щось більше, ніж поширене "дякую". Але не соромтеся цього слова - якщо воно підкріплене сильними емоціями, це відчують. Між іншим, Вадим Васютинський зауважує, що коли людина очікує на подяку і не отримує її - це, певним чином, невелика, а, трапляється, і велика психологічна травма. Тому соціальний психолог резюмує: "Якщо ви вагаєтеся, дякувати чи ні, краще подякувати".

Марія ПРОКОПЕНКО, "День"

Газета День


"День"нагородили відзнакою за висвітлення міжнародної тематики

Наталія Пушкарук

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / "День"

Газета "День"отримала сертифікат від Ради зовнішньої політики "Українська призма"за висвітлення нашим виданням тематики у сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики. Вручаючи нагороду, голова Ради зовнішньої політики "Українська призма"Геннадій МАКСАК сказав: "Щороку ми робимо підсумки того, що відбулося в зовнішній політиці. Цього року, оскільки минула сота річниця дипломатії, ми вирішили зробити експертне опитування і запитати, хто не тільки з дипломатів займається краще цією справою, а й хто більш професійно займається журналістикою у сфері зовнішніх відносин. Це важливо, щоб ми робили ці заміри постійно, тому що треба розуміти, хто і чим займається професійно".

"Очевидно, що газета "День"і, зокрема, редактор міжнародного відділу Микола Сірук - це те, що тримає "дах"у міжнародній журналістиці", - сказала під час події головний редактор "Дня"Лариса ІВШИНА. "Я не люблю, коли часом кажуть, що в Україні немає міжнародної журналістики. Можливо, її немає в тому обсязі, який потрібен для такої великої країни, як наша. Але вона була і є. Вона нерівноцінна й нерівномірна, але вона є завдяки тому, що є "аксакали", які вчаться та інших вчать", - зазначила вона. За словами головного редактора, видання Бібліотеки газети "День" - "Дві Русі", "Війни і мир", "Українці - поляки: брати, вороги, сусіди", "Сила м'якого знака", "Повернення в Царгород", "Сестра моя Софія" - "це все по периметру наших міжнародних відносин". "Ми замість держави і замість "грантового суспільства"робимо те, що за 20 років визначає нову гуманітарну політику", - наголосила Лариса Івшина.

"Творча і професійна атмосфера в газеті "День"є стимулом для якісної міжнародної журналістики", - у свою чергу відзначив Микола СІРУК.

НА ФОТО: РЕДАКТОР МІЖНАРОДНОГО ВІДДІЛУ ГАЗЕТИ "ДЕНЬ"МИКОЛА СІРУК ПІД ЧАС ВІДРЯДЖЕННЯ ДО ІЗРАЇЛЮ В ЖОВТНІ 2009 РОКУ В ОТОЧЕННІ ІЗРАЇЛЬСЬКИХ ЖІНОК- ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ У ДОЛИНІ НЕГЬОВ, НЕПОДАЛІК ВІД МОГИЛИ ТА ХАТИНКИ-МУЗЕЮ ЗАСНОВНИКА ІЗРАЇЛЬСЬКОЇ ДЕРЖАВИ БЕН-ГУРІОНА

Рада зовнішньої політики "Українська призма" - ця організація є мережевим неурядовим аналітичним центром, метою якого є участь у запровадженні демократичних основ вироблення і реалізації зовнішньої та безпекової політик органами державної влади України, здійснення міжнародних і загальнодержавних проектів та програм, спрямованих на поліпшення зовнішньополітичного аналізу та експертизи, посилення участі експертної спільноти у процесі ухвалення рішень у сфері зовнішньої політики, міжнародних відносин, публічної дипломатії.

Наталія ПУШКАРУК, "День"

Газета День

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины