Зроби сам

Нова криза в Європейському союзі та пов'язані з цим побоювання інвесторів
послаблюють приплив зовнішніх вкладень в Україну, і в наступному році
країна буде все більше спиратися на внутрішні інвестресурси.

За 9 місяців 2011 року інвестиції в основний капітал в Україні зросли
відносно січня-вересня-2010 на 21,2%, до 117,216 млрд грн. у фактичних
цінах без ПДВ. Основна частина вкладень зроблена за рахунок власних коштів
підприємств - 59% (або 69,186 млрд грн.), ще 17,2% (понад 20 млрд грн.)
інвестовано за рахунок банківських кредитів та інших позик.

Промисловість лідирує

За словами фахівців, тим самим чи не 2/3 всього обсягу інвестицій виконано
за рахунок внутрішніх ресурсів компаній. "Це свідчить, що становище
вітчизняного бізнесу не таке вже й погане. І якщо брати в цілому, то
очікування другої хвилі кризи на ньому поки не позначилися", - говорить
глава держпроекту InvestUkraine Сергій Євтушенко. Дійсно, 45,6% вкладень в
основний капітал спрямовано на капітальне будівництво об'єктів і споруд, а
ще 34,3% - на машини, устаткування і транспортні засоби. Останнє вже
призвело до помітного зростання імпорту машинобудівної продукції. На думку
експерта, все це означає, що власники українських промпідприємств
продовжують активно оновлювати основні фонди в боротьбі за ринки збуту.

Промисловість традиційно лідирує за залученням інвестресурсів: у звітний
період її сукупна частка в загальній структурі внесків склала 39,7% (52,912
млрд грн.). Це майже на 30% більше, ніж роком раніше. Видобувні галузі
освоїли 12% від всієї національної суми інвестицій в основний капітал - це
на 42,4% перевищує минулорічний показник. У свою чергу, частка переробних
галузей у структурі вкладень склала 19,3%. Для порівняння: всі типи
будівництва "поглинули" за 9 місяців року 3,6% капіталовкладень в країні -
4,864 млрд грн., це на 19,2% більше від січня-вересня-2010.

С. Євтушенко зазначає: інвестори продовжують вкладення, незважаючи на
деякий спад промвиробництва. Так, у листопаді воно впало на 2,8% до жовтня.
Але за результатами 11 місяців року позитивна динаміка збереглася (+7,8%).
У машинобудуванні зафіксований приріст випуску продукції на 17,4% до січня-
листопада-2010, в приладобудуванні - на 13,7%. І правда, в 2011 інвестиції
в ці галузі пожвавилися. "Дані індустріальні сегменти виробляють товар з
високою доданою вартістю, але потрібно вкласти ще багато грошей, щоб
"підтягнути" вітчизняні машини і прилади до світових стандартів", -
констатує президент групи УПЕК Анатолій Гіршфельд.

За підсумками всього цього року, вважає перший віце-прем'єр, глава
Мінекономрозвитку Андрій Клюєв, збільшення промвиробництва в країні складе
близько 7,5%. "Це створює хороші передумови для подальших вкладень в
оновлення основних фондів і, отже, для посилення конкурентоспроможності
базових галузей", - вважає він.

Прямі іноземні

Щодо прямих іноземних інвестицій (ПІІ) деякі фахівці повідомляють про їх
відтік в III і особливо в IV кварталі. Про це, зокрема, говорить президент
Європейської бізнес-асоціації Томаш Фіала. Однак показники за період з
початку року поки позитивні: в Держагентстві з інвестицій повідомляють, що
за 10 місяців приплив ПІІ в країну склав 5,5 млрд дол - на 35,7% більше,
ніж у січні-жовтні 2010. Ця сума практично покриває дефіцит національного
рахунку поточних операцій. Голова Держінвестицій Владислав Каськів
допускає, що після закінчення року ПІІ досягнуть 7,5 млрд дол.

Втім, експерти впевнені: лякатися можливого відтоку зовнішніх інвестицій не
варто. Тому що він викликаний насамперед звуженням глобального
інвестиційного ринку. За оцінкою А. Клюєва, з початком боргової кризи в
Євросоюзі міжнародні інвестори почали перестраховуватися і переводити свої
кошти з emerging markets (ризикові ринки) в більш захищені активи.

Наприклад, відтік зовнішніх інвестресурсів з РФ в 2011 році очікується на
рівні 70 млрд дол, хоча ця країна входить до економічно динамічної п'ятірки
БРІКС. Якби не подібний тренд, українські показники ПІІ були б явно вищими.

Відзначимо також, на 1 січня 2011 обсяг ПІІ в акціонерний капітал, внесених
за весь час незалежності, склав 48,466 млрд дол, що на 8,2% більше, ніж на
початку року. Причому лідирують країни ЄС - 80% всіх вкладень (38,787 млрд
дол), а з СНД надійшло всього 8%. Це означає, коментує С. Євтушенко, що
економіка єврозони має для України значення не тільки в плані зовнішньої
торгівлі. І з Брюсселем дійсно можна йти на якісь компроміси заради своїх
економічних інтересів.

Серед країн з відомих причин лідирує Кіпр - 12,089 млрд дол (24,9%), далі
йдуть Німеччина з 7,288 млрд, Нідерланди - 4,914 млрд, Австрія - 3,448
млрд, Росія - 3,440 млрд, Великобританія - 2,504 млрд.

Більша частина ПІІ припадає на фінанси (33,4% або 16,199 млрд дол), а в
промисловості зосереджений 31% сукупного обсягу - 15,009 млрд дол. Так,
металургія займає в загальній структурі ПІІ 12,5% (6,074 млрд дол.), хімія -
3% (1,357 млрд), машинобудування - 2,5% (1,227 млрд дол.) При цьому
вкладення РФ, в першу чергу, звернені на ГМК, фінанси, АПК,
телекомунікації, інфраструктуру.

Внутрішній фактор

Неважко помітити, що значна частина закордонних інвестицій припадає на
офшори (це стосується і Нідерландів, і, певною мірою, Британії). Тим самим
кошти повертаються в країну, але в більш захищеному режимі. У зв'язку з цим
глава українського представництва Європейського банку реконструкції та
розвитку Андре Куусвек на форумі Investconference in Kyiv 2011 акцентував
Мінпрому подальше зростання значення внутрішнього інвестування та
реінвестування. За його даними, "з'явилася нова хвиля місцевих підприємців,
готових відповідати нашим вимогам (ЄБРР - Авт.) З аудиту, корпоративного
управління, юриспруденції. Цього року у нас в приватному секторі кількість
проектів зросла на 50%".

Також аналітики звертають увагу на такий ресурс для внутрішнього
інвестування, як залучення коштів, що знаходяться на руках у населення. За
оцінками першого заступника голови НБУ Юрія Колобова, "в панчохах" у
громадян величезні суми - 60-70 млрд дол, навіть частини якої вистачило б
на кілька стратегічних інвестпроектів. "Потрібно планомірно відновлювати
довіру до банківської системи - тоді будуть зростати депозити фізосіб і
обсяг доступних ресурсів. Зростання довіри до гривні може вивільнити ще 5
млрд дол/рік, а перехід на оплату російського газу в рублях - додатково 8
млрд дол/рік" , - підсумовує банкір. Нарешті, за рахунок емісії золотих
монет, забезпечених золотом сертифікатів та облігацій внутрішньої
держпозики Нацбанк найближчими роками планує залучити від населення ще
понад 10 млрд дол.

Крім того, до пожвавлення інвестактивності призведе зростання попиту на
товари широкого вжитку, який підвищить дохід їх виробників, а потім по
ланцюжку - і обсяг коштів в розпорядженні банків і підприємств важкої
індустрії.

Свою роль зіграють і національні проекти - цільові державні інвестплани,
активно презентовані за кордоном. В. Каськів зазначає: нацпроекти містять
конкретні бізнес-моделі з логікою реалізації, що спрощує розгляд
потенційними інвесторами. Офіційно затверджено 11 національних проектів (на
15 млрд дол) і запропоновано Комітету економічних реформ при Президентові
ще 3. За словами голови Держінвестицій, щодо більшості проектів
закінчується розробка техніко-економічних обґрунтувань і визначені
партнери. Вже підписані фінальні договори на загальну суму більше 450 млн
дол, а також рамкові угоди ще на 3,7 млрд дол.

На майбутнє

Фахівці сходяться на думці, що прискорене зростання вкладень в основний
капітал продовжиться і в І кварталі 2012 року, як і посилення ролі
внутрішніх інвестицій. Приплив ПІІ в наступному році дещо ослабне і складе
приблизно 5 млрд дол. Лідером за сукупним обсягом залучених коштів
залишиться металургія, але найдинамічніше будуть зростати вкладення в АПК і
харчопром. Екс-міністр економіки Віктор Суслов підтверджує: АПК залишається
лідером із залучення не тільки зовнішніх, а й внутрішніх інвестицій. В
ув'язці з цим знаходиться і великий інтерес інвесторів до ринку землі. Але
потенціал вкладень в земельні ресурси різко звузиться в разі заборони на
купівлю земель закордонними операторами (що допускається в рамках земельної
реформи).

Іншим популярним напрямком екс-міністр називає транспортну інфраструктуру
(порти, автодороги). "Якщо ж брати важпром, то колись потужні галузі (судно-
і авіабудування, Сільгоспмаш) зруйновані і терміново потребують
капітального відродження, - уточнює він. - Те ж саме можна сказати про ГМК,
де потрібні реконструкції основних потужностей і розвиток енергозбереження".

З урахуванням стагнації в економіці ЄС єврокомпанії будуть потроху виводити
капітали. У той же час Росія продовжить експансію у вітчизняній економіці
і, відповідно, вкладення коштів. В. Суслов вважає, що поступово будуть
зростати вкладення і з Китаю, який продовжує економічно розвиватися і
зацікавлений у просуванні на європейські ринки.

Резюмувати все сказане можна словами В. Каськіва: "У плані інвестицій
Україна - останній скарб Європи. Це великий ринок, що розвивається, зі
стратегічним положенням на мапі, високоефективною і недорогою робочою
силою, багатими природними ресурсами. Так, проблем ще чимало. Але треба не
нити над ними, а вчитися залучати інвестиційні кошти, без яких неможливі
ніякі реформи. Адже інвестиції для будь-якої країни - це як кисень в крові".

Андрій Боярунець
За матеріалами МінПром

Finance.ua