Жодне підприємство не отримало права на вилов риби в басейні Чорного моря - представник Держрибагентства

21 квітня - День міграції риб.

Сергій Коваленко 56 хвилин тому

21 квітня у світі відзначається День міграції риб, метою якого є підвищення
поінформованості щодо вагомості міграції риб і залучення людства до
збереження річок. В Україні ситуація з міграцією риб і так була непростою,
а після 24 лютого 2022 року стала ще складнішою. Що впливає на ці процеси,
як вони позначилися на асортименті та безпечності риби на українських
прилавках, а також що ми особисто можемо зробити для збереження водних
екосистем нашої країни? На запитання GreenPost відповів заступник директора
департаменту організації використання водних біоресурсів, аквакультури та
наукового забезпечення Держрибагентства Олексій Ногарев.

- Які фактори, на Вашу думку, можуть впливати на стан річок в Україні, без
яких функціонування екосистеми є неможливим?

- Якщо йдеться про повноцінне, якісне функціонування водних екосистем, то
головним фактором, який може на це впливати, є водність. Останніми роками,
в зв'язку з глобальним потеплінням, спостерігаємо загалом таку тенденцію в
світі, як зменшення водності. Поверхневі стоки щорічно зменшуються, хоча
цього року навесні ми їх не спостерігаємо - зараз у нас є достатня водність.

Зарегульованість річок також впливає на повноцінне функціонування
екосистем. В Україні річки здебільшого зарегульовані греблями, починаючи
від Дніпровських водосховищ і закінчуючи греблями на малих притокових
річках. Прикладами незарегульованих річок в Україні є Десна, Тиса та їх
окремі притоки. На цих річках ми ще можемо спостерігати такі природні
процеси, як функціонування екосистем у тому нативному вигляді, як воно має
бути в природі.

- Скажіть, будь ласка, з огляду на останні події (говорячи не тільки про
ведення бойових дій, а й про підрив Каховської ГЕС), яким чином населення
може вплинути на збереження водних екосистем? Що можна зробити, а чого не
варто - в контексті і вилову риби, і, можливо, інших дій, які мають
негативний вплив на водні екосистеми нашої країни?

- Щодо Каховської ГЕС, то, мабуть, треба ще трішки часу, якоїсь
ретроспективи, аби повноцінно прослідкувати, який вплив на водні
екосистеми, на водних мешканців спричинила ця подія - наразі неможливо
провести такі дослідження через безпекову ситуацію. Що ж до діяльності
людини, то що менше людина втручається в природне середовище, то, мабуть,
для природи буде краще. Хоча якщо врахувати урбанізацію, то станом на
сьогодні ми одними діями спричиняємо якийсь вплив і відповідно мусимо
проводити і якісь інші дії, аби мінімізовувати негативний вплив. Наприклад,
через створення гребель на Дніпрі у нас річкова система перетворилась на
озерно-річкову - це означає й інтенсивні замулення, й ерозію берегів, і
втрачену здатність до самоочищення... Ми вже втрутились, і зараз просто
треба думати, які заходи проводити, щоб мінімізовувати цей негативний вплив.

- А що саме може впливати на міграцію риб? І яка ситуація в Україні з
очищенням водойм?

- Держрибагенство розглядає переважно такі заходи очищення, як біологічна
меліорація, очищення за допомогою вселення риб-меліораторів, які споживають
мікроводорості, водну рослинність - це вселення білого товстолоба, білого
амура. Тим самим ми збільшуємо рибопродуктивність, зменшуючи забруднення
органічної речовини, яка накопичується у водоймах. Звісно, ці заходи
поступаються механічній меліорації, але все ж є дієвими, і при достатніх
обсягах ми сподіваємось вийти на такий рівень, коли зможемо суттєво
покращувати стан водних екосистем.

- А оце "зариблення" відбувається на всій території України чи зараз
ідеться лише про окремі регіони?

- Зараз ми обмежені в цьому через військові дії. Раніше такі заходи
повноцінно функціонували у нас, рибовідтворювальні комплекси працювали по
всій Україні. Водосховища Дніпра зариблялися, так само й основні водойми
інших регіонах - і природні, і ті, які орендовані. Слід зазначити, що
Держрибагентством останнім часом ініційовано питання розробки регіональних
програм розвитку рибного господарства в областях, і серед основних напрямів
реалізації цих програм є заходи вселення молоді водних біоресурсів у
водойми областей, де відповідні програми розроблені та затверджені рішенням
обласних рад.

- Говорячи про події останніх років - які в нас види риб зникли, які на
межі зникнення, а які, можливо, навпаки, з'являються ще більше - і річкові,
і в акваторії наших морів?

- Фактів повного зникнення не зафіксовано - йдеться хіба що про
малочисельність окремих видів водних біоресурсів. Слід врахувати той факт,
що відсутність певного виду у водоймах окремих областей не може свідчити
про відсутність зазначеного виду загалом по Україні. Але до малочисельних
видів уже можна віднести лосося чорноморського - виду, по якому можна
стверджувати, що він на межі зникнення в Україні, оскільки трапляються дуже
одиничні факти його вилову. Також малочисельною є популяція вугра
європейського, якого ми можемо зустріти здебільшого у водоймах Шацьких
озер. Ще марена дніпровська - це теж була розвинена популяція до
будівництва гребель на Дніпрі, та через будівництво порушилися процеси її
природного відтворення. Одиничні екземпляри даного виду зустрічаються,
зокрема, в нижній течії Дніпра.

- До слова, яка у нас зараз ситуація з виловом і транспортуванням такої
риби, як бичок чорноморський? Адже раніше на прилавках в Києві й Одесі їх
було повно, а зараз цієї риби немає вже ніде. Можливо, через заборону
вилову в акваторії Чорного моря чи цей вид вже починає зникати?

- У нас видів такої риби, як бичок, не менше п'яти і їх в цілому можна
об'єднати в групу "бички". І от зараз, звичайно, для рибалок немає доступу
до Чорного моря. Безпекова ситуація не дає можливості здійснювати вилов
риби, тому, звісно, може спостерігатися певний дефіцит окремих видів на
прилавках, бо він не добувається в таких обсягах, які дозволяють його
реалізовувати. Але це жодним чином не може свідчити про те, що цей вид
перебуває під загрозою зникнення - просто відсутня можливість його
добування. Це є найбільш вірогідною причиною, чому він відсутній.

- З огляду на ведення бойових дій і підрив Каховської ГЕС - чи є безпечним
вилов риби в українських водоймах: у річках, у морях загалом та її вживання
населенням, і чи є, скажімо так, служби, які слідкують за дотриманням
заборони на вилов риби в акваторіях морів? Ідеться про всіх наших рибалок,
які на невеликих суднах раніше виходили в моря і здійснювали вилов риби на
продаж. Чи це якось контролюється і чи безпечно в таких людей купувати рибу?

- У поточному році Держрибагентством не було реалізовано жодного лоту для
промислового вилову риби в басейні Чорного моря, тобто юридично жодне
підприємство не отримало права на вилов риби в басейні Чорного моря.

Щодо фактів браконьєрства - звісно, вони можуть бути, але це явно не ті
обсяги, які дозволять повноцінно наситити ринок подібною продукцією.
Додатковий контроль також здійснює Державна прикордонна служба, і наші
мужні військові, і поліція, й СБУ. Якщо всі служби не мають права ворога
пропустити, то і на рибалку як на потенційного диверсанта буде дуже багато
уваги. Я думаю, що і ті рибалки, які мешкають в прибережних регіонах, це
розуміють і не наражаються на небезпеку. А от щодо якості рибної продукції,
то загалом вилов риби загалом є безпечним, але от збір мертвої риби є
небезпечним фактором. Що ж до контролю, то скажу, що паразитологічний
моніторинг нашими профільними науковими установами здійснюється. У
подальшому функції контролю за дотриманням санітарних норм при здійсненні
реалізації цієї риби покладено на Державну службу України з питань
безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів.

- Останнє запитання: скажіть, будь ласка, що впливає на міграцію риби з
річок у море й у зворотному напрямку та яка ситуація з міграцією риби в
наших водоймах?

- Тут треба виокремити, яка вона може бути за типом. Міграція може бути
нерестова, коли риба або йде на нерест, або скочується після нересту. Якщо
брати, наприклад, екосистеми "море-річка", то напівпрохідні осетрові чи
оселедець у морі здійснюють нагул, але на нерест піднімаються вгору за
течією. Може бути і сезонна, наприклад передзимова міграція - це більше
стосується прісноводних екосистем: риби згуртовуються в зграї, обирають
ділянки водойми, де здійснюється їх зимівля, і впадають в такий
малорухливий період, менше витрачають енергії, але в той же час ці ділянки
збагачені киснем, мають проточність, що дозволяє їм при менших затратах
енергії залишатись у повному життєвих сил стані. І ще можна виокремити
міграцію вимушену - внаслідок локального погіршення умов існування: до
прикладу, зниження рівня кисню на певній ділянці водойми або якесь хімічне
чи фізичне забруднення, тому риба вимушена буде вибиратися з цієї ситуації
і здійснювати міграцію на відстань, поки не покращиться ситуація.

Але міграція риб у класичному вигляді - це саме нерестові міграції. До
речі, наразі у водоймах України триває період весняно-літньої заборони на
лов риби в зв'язку із нерестом, тому закликаю громадян України
відповідально ставитись до наших екосистем, дотримуватись правил риболовлі
при здійснення рибальства та не забруднювати довкілля, перебуваючи на
берегах водойм України.

- Дякуємо за розмову!

GreenPost