З пустого в порожняк
Тиждень тому Бізнес писав про складнощі, пов'язані з виконанням Бюджету-
2011. Полягають вони в основному в тому, що навіть при реалізації планів з
наповнення доходної частини бюджету державі катастрофічно не вистачає
коштів для фінансування витрат.
У наступному році, з урахуванням стану світової економіки і наближення
виборів у нас в країні, проблем навряд чи стане менше. Але, схоже, фантазії
представників нинішньої влади вистачає лише на те, щоб вирішувати їх
екстенсивним шляхом - введенням нових або підвищенням ставок діючих
податків.
Два тижні тому Бізнес писав про анекдотичний законопроект про податок на
багатство, підготовлений під патронатом віце-прем'єра Сергія Тігіпка. У
його ж відомстві, Мінсоцполітики, був підготовлений інший безглуздий
документ - про введення пенсійного збору з операцій з офшорними
юрисдикціями.
Втім, у разі прийняття будь-якого з цих документів буде не до сміху.
Бюджету навряд чи перепаде щось істотне, а от проблеми можуть виникнути у
досить широкого кола наших громадян!
Однак бадьорими ініціативами представника радянського комсомолу у владі,
який, до речі, не з чуток знає, як користуватися офшорами, справа не
обмежується. Відразу два законопроекти подібного штибу запропонував депутат-
"регіонал" Олег Царьов.
Що дивно
Перш за все варто згадати його (спільний з Юрієм Каракаєм) законопроект
N9356 від 28.10.11 р. "Про внесення змін до Податкового кодексу України
щодо перегляду ставок деяких податків і зборів", який 18 листопада був
прийнятий Верховною Радою в першому читанні.
Документ передбачає збільшення деяких ставок (за акцизами, збором за першу
реєстрацію транспортного засобу, екологічним податком, рентною платою за
видобуток вуглеводнів, платою за користування надрами для видобутку
корисних копалин і в цілях, не пов'язаних з нею, платою за землю, збором за
користування радіочастотним ресурсом, зборами за спеціальне використання
води і лісових ресурсів), виражених в абсолютних величинах, на індекс цін
виробників або індекс споживчих цін.
За відсутності даних за 2011 р. індекси взяті з урядової постанови N701 від
11.08.10 р., якою затверджено макропрогнози на 2011 р.
Податковий кодекс (п.4 розділу XIX) дійсно передбачає щорічне внесення до
парламенту до 1 червня законопроекту про перегляд таких ставок. Робити це
повинен Кабмін, і відповідна спроба навіть була здійснена майже у
встановлений термін. Проте урядовий законопроект N8630 від 03.06.11 р. в
результаті не був включений депутатами навіть до порядку денного.
Ще одна невідповідність видається більш значущою: в зазначених положеннях
Кодексу згадуються 9 платежів, але не встановлюється ніякого зв'язку між
внутрішньоукраїнськими ціновими індексами та ставками рентної плати за
видобуток вуглеводнів.
Проте ні профільний Комітет парламенту, ні сама Верховна Рада не звернули
уваги на цей нюанс. Більше того, у рішенні Комітету зазначається, що в
законопроекті N9356 ставки проіндексовані відповідно до останньої редакції
постанови N701.
Тобто за індексом цін виробників 117,9% - для платежів, пов'язаних з
використанням надр, і за індексом споживчих цін 108,9% - для інших
платежів. Насправді ж ставки платежів, пов'язаних з використанням надр,
проіндексовані за "старим" індексом 111,3%! Хоча відповідні зміни до
постанови були внесені ще 6 червня - за три з половиною місяці до
реєстрації законопроекту N9356.
З урахуванням динаміки цінових індексів це означає, що в разі прийняття
Закону в запропонованому вигляді ставки платежів для користувачів надр
підвищаться на величину, меншу, ніж реальний індекс. А всі інші ставки,
навпаки, на величину більшу, ніж реальний індекс!
Нарешті, варто відзначити, що, підвищуючи на індекс інфляції ставки, розмір
яких номінований в євро (зокрема, акцизи на нафтопродукти), українська
влада визнає, що "єврова" інфляція в Україні дорівнює гривневій. Це,
звичайно, не зовсім так, хоча б через курсові коливання - адже гривня
фактично прив'язана до долара, а не до євро. Але головне - це ще раз
ставить під сумнів сенс прив'язки ставок будь-яких податків до іноземних
валют.
У проходженні законопроекту дуже зацікавлений уряд. Однак майбутнє
документа, як і раніше, туманне, оскільки серед голосуючих занадто багато
платників тих же "надро-платежів", не згодних навіть на мінімальне
підвищення ставок зборів.
Мовчання - золото
Інший, зовсім вже свіжий законопроект Царьова (N9577 від 09.12.11 р.)
набагато оригінальніший. Його автор вирішив одним пострілом убити двох
зайців, тобто одним законом перекроїти два пенсійні збори, які справляються
при користуванні послугами мобільного зв'язку та при купівлі-продажу
ювелірних виробів.
Все геніальне просто, вирішив Олег Царьов і запропонував обкладати
пенсійним збором не тільки користувачів мобільного зв'язку, а й...
операторів. На додачу до 7,5% для перших пропонується стягувати ще й 5% з
другої. На чому планується "зрубати" 900 млн грн. Хто насправді виявиться
кінцевим платником цієї немаленької суми, очевидно. Незрозуміло тільки таке
дивне ставлення влади саме до цього виду послуг.
Можливо, воно пов'язане з солодкими спогадами про ті часи, коли нинішні
можновладці ходили в малинових піджаках з "мобілами" розміром в хорошу
цеглину, а ті, хто не мав малинових піджаків, змушені були користуватися
телефонами-автоматами...
До речі, провідні українські оператори мобільного зв'язку (ПрАТ "Київстар",
ПрАТ "МТС Україна" і ТОВ "Астеліт") вже відреагували на дивну ініціативу
пана Царьова, направивши звернення на ім'я голови Верховної Ради Володимира
Литвина та голови профільного Комітету ВР Віталія Хомутинника з
аргументованим проханням зняти з розгляду законопроект N9577.
Одночасно пропонується змінити і визначення поняття "звичайна ціна" для
операцій з реалізації ювелірних виробів шляхом обміну на брухт дорогоцінних
металів, а також для ювелірних виробів, виготовлених з давальницької
сировини. Передбачається, що звичайна ціна буде розраховуватися як середня
ціна на ринку ювелірних виробів України з урахуванням ваги і проби виробу,
а також порядку дорогоцінного каменя (відповідно до загальноприйнятої
класифікації). Очікуваний ефект від цього нововведення автор оцінив в 450
млн грн.
В цілому ж два нововведення (про арифметичне диво!), за версією Царьова,
повинні принести державі 1450 млн грн. - Це випливає з Пояснювальної
записки. У свою чергу, це дозволить підвищити пенсії 14-15 мільйонам
українських пенсіонерів на 150-200 грн. (З тієї ж записки!). Воістину,
депутатський геній арифметику легко перетворює на ніщо.
Офшорна порожнеча
Відповідно до законопроекту про введення пенсійного збору з операцій з
офшорними юрисдикціями пропонується обкладати збором за ставкою 12%:
перерахування на користь нерезидента, зареєстрованого в офшорній зоні;
перерахування іншій особі (в тому числі не зареєстрованій в офшорній зоні)
за зобов'язаннями перед нерезидентом, зареєстрованим в офшорній зоні;
негрошову форму виконання зобов'язань перед нерезидентом, зареєстрованим в
офшорній зоні;
майнові права і (або) обов'язки, у зв'язку зі зміною осіб у зобов'язанні (у
тому числі шляхом переведення боргу, уступки вимоги), сторонами якого
виступають резидент і нерезидент, зареєстрований в офшорній зоні.
При цьому перелік офшорних юрисдикцій, як і зараз, пропонується визначати
розпорядженням Кабміну (останній подібний перелік затверджено
розпорядженням Кабміну N143 від 23.02.11 р).
У доданому до законопроекту проекті розпорядження перелік офшорів
пропонується збільшити з 36 до 70. Принцип їх відбору, мабуть, відомий
тільки самому Тігіпку (що там, наприклад, роблять Гонконг і Індонезія?).
Зауважимо лише, що включення до нього Мальти неминуче викличе скандал з ЄС.
Інший член ЄС (за сумісництвом головний інвестор в українську економіку) -
Кіпр - у списку не помічений. При цьому вирішити проблему дії між островом
і Україною договору про уникнення подвійного оподаткування зразка 1982 р.
автор законодавчої ініціативи не пропонує.
Саме цей договір, а не "офшорність" Кіпру (чисті офшори стати членами ЄС не
могли, і Кіпру свого часу довелося змінити своє податкове законодавство,
хоча воно і залишилося ліберальним) призводить до того, що основна частина
виведених з України капіталів йде на Кіпр.
Інші офшорні і "напівофшорні" юрисдикції в цих цілях використовуються
значно менше. Зате вони застосовуються при реалізації товарів за заниженими
цінами з подальшою реалізацією за ринковими і акумулюванням коштів в
офшорі. Однак ця офшорна "діра" запропонованим законопроектом ніяк не
закривається - в ньому йдеться лише про виведення грошових ресурсів.
У результаті корисний ефект від можливого прийняття Закону буде дорівнювати
нулю. Зате в українських компаній виникнуть проблеми з придбанням товарів
(робіт, послуг) у низці країн.
Марков Олександр
За матеріалами Бізнес
Дебет-Кредит
