Видиш, брате мій...

Певен, що вам не раз доводилося чути пісню "Журавлі" - цей реквієм, або
таки й гімн тим, кому довелося емігрувати з України, рятуючи себе, своїх
рідних та близьких від більшовицьких репресій.

Якби Богдан Лепкий створив лише цей текст (музику пісні написав його брат
Левко Лепкий), то й тоді він здобувся б на світову славу автора геніального
твору. А проте за кількістю написаного він поступається хіба лише Івану
Франку. Понад 80 власних книжок написав цей поет і прозаїк, перекладач,
художник-маляр, та ще й упорядкував і видав 62 томи творів української
класики з ґрунтовними дослідженнями.

Але справжнім мистецьким подвигом, виявом високого патріотизму стала його
пенталогія про гетьмана Івана Мазепу - українського вождя, котрий збуджував
уяву багатьох європейських мистців і сьогодні ще викликає лють у ворогів
Української Незалежності. Неабияку творчу та громадянську мужність треба
було мати, щоби взятися за таку болючу, а передусім - політично небезпечну
тему. Ця багатотомова епопея мусила б увести її автора у пантеон
найвидатніших майстрів слова. Та ба! Ще у тридцятих роках саме за
оригінальну мазепіану Богдана Лепкого було ошельмовано "класовим ворогом".
Сьогодні, щоправда, ця термінологія дещо спростилася - нині вживається
слово "зрадник". Ще називали Богдана Лепкого "західноукраїнським фашистом",
хоча народився він на Поділлі, у хаті польського повстанця - і в цьому
якраз можна добачити певний символ. А походив зі старовинного священичого
роду.

Й тут якраз до слова буде сказати про польський бік життєпису Богдана
Лепкого. Українська доля прирекла його на кочове життя. Значна частина його
минула у Польщі. Ще до того був обраний сенатором польського парламенту,
захищаючи там права українців. Уже у Польщі став професором славетного
Ягеллонського університету (окупувавши Польщу, німці позбавили його
роботи). Багато перекладав. Свою культурологічну місію бачив у тому, щоб
надбання рідної культури зробити доступними для Європи. А духовні цінності
інших народів донести до українців рідною мовою. Дружив з найвідомішими
польськими діячами. Він і похований у гробовці свого товариша-поляка на
Краківському цвинтарі. На надгробку лише три слова: Богдан Лепкий поет. І
дати: 9.ХI.1872 - 21.VII. 1941. Вже пізніше, в 1972 році, скульптор
Григорій Пєцух створив там барельєф славетного українця.

"Журавлі" це і його емігрантська доля. З неймовірною силою почуття у цьому
творі виражено любов до Вітчизни, біль розлуки з нею. Нічого подібного нема
в українській літературі двох минулих століть. Як рівно ж нема в
українській художній літературі такого глибокого втілення образу Мазепи, як
у його пенталогії.

У тій Україні, в якій живемо зараз, великий гетьман Іван Мазепа усе ще -
зрадник. Про це можна і почути з телеекрана, і прочитати. Тому нема цих
книжок у бібліотеці, а в книгарнях - то й поготів. Роман КРАКАЛІЯ.

Чорноморські новини