В зоні дорогих грошей

Економічна криза, в яку заглиблюється єврозона внаслідок боргового колапсу
і подальшої економії бюджетних витрат, змушує аналітиків прогнозувати
зниження цін на ключові позиції європейського високотехнологічного експорту.

Аналітики рейтингового агентства Standard & Poor's вважають, що п'ять
країн, які є найбільшими нетто-експортерами єврозони - Нідерланди,
Німеччина, Бельгія, Австрія та Фінляндія, - будуть дуже чутливі до
погіршення зовнішнього попиту і зіткнуться з більш значним зниженням ВВП в
2012 р. порівняно з периферійними країнами, які є чистими імпортерами. "На
нашу думку, відсутність вирішення боргових проблем Європи може призвести до
більшого економічного спаду. З урахуванням збільшення ризиків, ми очікуємо
серйознішої рецесії в єврозоні в наступному році", - йдеться в заяві S&P.

Зниження обсягів експорту європейських країн буде означати і автоматичне
зниження попиту на імпортні товари в єврозоні, що не може не позначитися на
обсягах експорту з України. Так, за даними Держкомстату, обсяг експортних
операцій з Європою перевищує третину всього експорту нашої країни.

Ключовими споживачами товарів з України виступають Німеччина, Італія,
Австрія, Нідерланди, Великобританія, Угорщина і Франція (в цілому ці країни
з початку року купили українських товарів на суму близько $8 млрд. -
половину експорту в ЄС) - країни, наслідки кризи для яких, на думку S&P,
будуть найбільш відчутними.

Аналітики поки не беруться прогнозувати вплив європейської кризи на обсяги
експорту товарів з України, проте погоджуються з тим, що потік валютної
виручки в країну істотно знизиться. Ціни на ключовий товар українського
експорту - метал - знову пішли вниз. Індекс London Metal Exchange (LMEX), у
розрахунок якого входять шість видів металів, знизився в цьому році вперше
з 2008 р. вже на 23%. Погіршення зовнішньої кон'юнктури істотно позначилося
на металургійній продукції, обсяги експорту якої зросли лише на 16,7% в
порівнянні з жовтнем 2010 р. (за січень - вересень 2011 р. річні темпи
зростання склали 31,7%). Крім того, значно сповільнилися річні темпи
зростання експорту продукції машинобудування (до 21,0% в порівнянні з 36,1%
за січень - вересень 2011 р.).

До четвертого кварталу ц.р. дефіцит торгівлі з легкістю компенсувався
припливом валюти по фінансовому рахунку платіжного балансу. Проте
погіршення ситуації в єврозоні призвело до скорочення обсягів фінансових
інвестицій в економіку України. Сам глава Нацбанку Сергій Арбузов визнає,
що ситуація з платіжним балансом на 2012 р. є невизначеною і буде залежати
від багатьох факторів. У першу чергу від відновлення програми МВФ,
успішності подолання боргової кризи в розвинених країнах (передусім
єврозони), змін умов поставок газу з Росії.

Залучати позикові ресурси в поточних умовах стає дуже складно - помітне
зростання кредитно-дефолтних свопів по більшості країн світу (для України
рівень CDS з початку року зріс майже вдвічі, і зараз ризик дефолту нашої
країни оцінюється найвище в Східній Європі) робить запозичення дуже
дорогим. Звичайно, серед зобов'язань на $ 27,5 млрд., що залишилися в
пасивах банків, - майже не залишилося публічних боргів. Велика частина
зовнішнього боргу банківської системи - гроші материнських структур, які
при необхідності можуть бути пролонговані.

Хоча, звичайно, це не вирішує проблеми вартості цих позик. Хвиля зниження
рейтингів найбільших банків і суверенів агентством Fitch веде до зростання
вартості позик навіть для першокласних фінустанов і урядів. "Зараз навіть
Росія з її нафтою може розраховувати на отримання єврокредитів за ставкою
вище 6% річних. А країни типу України можуть залучати гроші в євро за
ставками 11-13% річних, - говорить президент Українського аналітичного
центру Олександр Охріменко. - Коли ставки за запозиченнями були на дуже
низькому рівні, ніхто не звертав уваги на суму позик. Тепер, коли ставки
зросли, для одного обслуговування відсотків щотижня потрібно залучати
мільярди нових інвестицій".

У цих умовах для українських банків головним джерелом ресурсів стають
валютні депозити населення. На поточний момент в Україні можна дешевше
залучити валюту, ніж за кордоном. "Я не очікую, що українські банки будуть
виходити на зовнішні боргові ринки в 2012 р.", - говорить Євген Гребенюк,
старший аналітик ІК "Трійка Діалог Україна".

Тому прогнозувати якесь зниження ставок за валютними депозитами в Україні
не варто. Навпаки, експерти чекають навіть деякого підвищення вартості
валюти - в умовах грошового голоду, який підтримує НБУ для зниження попиту
на готівкову валюту, банки можуть вдатися до такого способу отримання
валюти, як крос-фондування.

Необхідною умовою для запуску цього процесу є легітимізація російського
рубля як резервної валюти - для чого потрібно внесення змін до
класифікатора валют НБУ, щоб прирівняти рубль до інших твердих валют.
"Після цього банки будуть залучати депозити в доларах і євро, частину цієї
валюти продавати на міжбанківському ринку за гривню - для видачі кредитів,
і одночасно залучати кредити в рублях (сьогодні їх вартість близько 5-7%
річних)." В результаті банки отримуватимуть гривню для кредитування, рублі
будуть використовуватися як база розрахунку обов'язкових валютних
нормативів банку, а пасиви у валюті будуть своповані через російські
рублі", - говорить Олександр Охріменко.

Втім, опитані банкіри не очікують, що така схема буде широко
використовуватися всіма фінустановами. "Швидше за все, застосовувати
подібну методику отримання гривні зможуть росіяни, а також ті банки, які
сьогодні працюють з НАК "Нафтогаз" - Укрексімбанк, Ощадбанк і Дельта Банк, -
припускає голова правління одного з великих банків. - При цьому я
сумніваюся, що отримані таким чином гривні (досить дорогі - їх вартість
буде близько 15% річних) використовуватимуться для кредитування. Їхня доля -
міжбанківське фінансування, на якому в умовах грошового голоду можна дуже
добре заробити".

Олександр Дубинський
За матеріалами Экономические Известия

Finance.ua