Усереднений розклад

У 2012 р. собівартість виробництва української сталі в порівнянні з 2011 р.
може зменшитися на 4,5-5% - через очікуване зниження середніх розцінок на
основну сировину для чорної металургії. Але повною мірою скористатися даною
перевагою металурги навряд чи зможуть. Конкуренція на основних експортних
ринках сталі при непевному попиті з боку споживачів може призвести до того,
що знизяться і середні ціни на металопродукцію. При песимістичному варіанті
розвитку подій для вітчизняних метзаводів це може повністю нівелювати
можливий виграш за собівартістю.

Глобальні тенденції...

Минула осінь чітко продемонструвала пряму залежність між глобальними
макроекономічними трендами і станом справ у чорній металургії України, що
поставляє на експорт 75-80% випущеної продукції. Слідом за цінами на сталь
(з середини вересня їх падіння склало 100 і більше дол./тонн для зовнішніх
ринків) українські метпідприємства почали знижувати і обсяги виробництва.
За даними ОП "Металургпром", в листопаді було виплавлено 2,876 млн тонн
сталі, що на 4,5% менше попереднього місяця. Ці показники можуть ще
зменшитися в грудні-2011 і повторитися в січні-2012.

Причина такого виробничо-цінового негативу - сповільнення темпів
економічного зростання в розвинених країнах світу. Зниження ділової
активності зачепило й основні металоспоживаючі галузі. Компанії реального
сектора до того ж зіткнулися з проблемою доступу до фінансових ресурсів. В
умовах зростання побоювань щодо настання другої хвилі рецесії банки
скоротили або ускладнили кредитування. У сукупності ці фактори не сприяли
нарощенню експортних продажів навіть на тлі здешевлення української сталі.

У своїх прогнозах-2012 галузеві експерти поки вважають за краще
дотримуватися помірно оптимістичних сценаріїв. "Самостійно ми не аналізуємо
в деталях макроекономічні тенденції, але використовуємо певні індикатори
для оцінок ситуації з металургійного сектору. Ми вважаємо, що економічні
показники в цілому знизяться під впливом в основному психологічних
факторів. Але економіка при цьому продовжить фізичне зростання, хоч і не
такими темпами. І падіння в промисловості (машинобудуванні) та капітальному
будівництві - головних сферах споживання сталі - у наступному році ми не
очікуємо", - заявив директор ДП "Укрпромзовнішекспертиза" Володимир Власюк,
презентуючи на прес-конференції в Києві своє бачення ключових тенденцій на
сталевому і сировинному ринках у наступному році.

З одного боку, такий макротренд дозволяє припускати, що в 2012 р. буде
поставлений черговий рекорд в глобальному виробництві сталі - 1,564 млрд
тонн проти 1,51 млрд тонн за результатами 2011 р. З іншого боку, за
оцінками В.Власюка, наступного року в світі збільшаться також металургійні
потужності до 2,1 млрд тонн (в поточному - 2 млрд тонн), і їх надлишок
подолає позначку в 500 млн тонн. Ця обставина призведе до посилення
конкуренції на експортних ринках сталі в умовах сповільнення темпів
розвитку світової економіки.

Даний фактор, у свою чергу, зумовить скорочення середньорічних розцінок на
металопродукцію. На відміну від 2009-2011 рр., коли цей показник зростав на
100-150 дол./тонн щорічно, в 2012 р. відбудеться його зниження на 20-27
дол./тонн. За розрахунками Укрпромзовнішекспертизи, в 2012 р. середньорічна
ціна складе: по квадратній заготовці - 605 дол./тонн (632 у поточному
році), по гарячекатаному рулону - 645 (670 дол./тонн в 2011 р.). Більш
сприятливою для металургів, за цінами і попиту на їхню продукцію,
передбачається друга половина наступного року.

Разом з тим тиск з боку надлишкових метпотужностей в світі сталеві компанії
зможуть трохи компенсувати за рахунок скорочення витрат на основні види
металургійної сировини - ЗРС і коксівне вугілля. У 2012 в порівнянні з 2011
р. середньорічна ціна на залізорудну сировину знизиться за квартальними
контрактами на 8,2% (зі 171 до 157 дол./тонн FOB для матеріалу з 66%
вмістом Fe при поставках з Бразилії до Азії), на спотовому ринку - на 3,6%.
Середня по року ціна на коксівне вугілля в квартальних контрактах-2012 може
знизитися ще значніше - понад 20% відносно аналогічного показника-2011 (з
289 до 230 дол./тонн на умовах FOB Австралія).

"Якщо розглядати історію взаємодії металургійних і сировинних ринків
протягом останніх років, то складається враження, що останні почали
домінувати над першими. Сировина, здавалося, почала грати свою незалежну
роль. Згадуються, наприклад, періоди, коли в окремі пікові моменти ціна
коксівного вугілля доходила до 450 дол./тонн. Але в наступні 2-3 роки,
швидше за все, виявиться фаза повернення сировини властивого йому
призначення у вигляді базису для розвитку металургії. На основних
сировинних ринках намітився досить стійкий тренд щодо цін вниз", - зазначив
під час тієї ж прес-конференції керівник проекту "Дельфіка" Олександр
Крайніков.

На його думку, ця тенденція зумовлена двома факторами. По-перше, наступного
року при загальному збільшенні глобальної виплавки сталі все ж відбудеться
зниження темпів її споживання (а приріст у металовиробництва сповільниться
до 3,6% проти 6,6% у поточному році). По-друге, в 2012 р. почнуть вводити в
експлуатацію нові проекти з видобутку ЗРС і коксівного вугілля, частина з
яких була запущена ще в докризовий період. Іншими словами, сировинні
потужності будуть зростати на тлі сповільнення динаміки споживання руди і
вугілля метпідприємствами.

До цього експерт додав, що події другої половини поточного року чітко
показали - в нинішній ситуації з попитом на металопрокат колишні ціни на
сировину вже ринково неприйнятні. Минулої осені розцінки спотового ринку по
ЗРС обвалилися з майже 190 до менше 130 дол./тонн. Потім був відскок до
близько 150 дол./тонн, але ненадовго. І зараз ціни споту на залізну руду в
світі, за висловом Крайнікова, "дрейфують на рівні 140-145 дол./тонн".

Поряд з цим, підкреслив він, середньорічні розцінки на брухт чорних металів
в 2012 р. незначно зростуть відносно рівня-2011. Залежно від регіону таке
збільшення складе 2-5% (середньорічні ціни на лом HMS 1 і 2 можуть
підвищитися з 439 до 450 дол./тонн FOB Роттердам). Це буде зумовлено
збереженням колишньої тенденції з недостатньою пропозицією металобрухту від
основних експортерів з країн ЄС та СНД. А наша країна, за даним прогнозом,
наступного року остаточно закріпить статус системного імпортера брухту.
Пояснення - в збіднінні металофонду України багаторічним експортом сталевих
напівфабрикатів і недостатнім внеском у брухтозаготівлі з боку вітчизняних
машзаводів та інших підприємств, що обробляють прокат.

...в українських проявах

Аналітик ІК Phoenix Capital Роман Тополюк погоджується, що у своєму
середньому значенні брухт чорних металів у 2012 році подорожчає як у світі,
так і в нашій країні. За його оцінками, наступного року середньорічні ціни
на лом в Україні можуть зрости на 7-8% з показника-2011 в 357 дол./тонн за
матеріал категорії 3А. Але при цьому він вказує на такий аспект. Навіть з
введенням в експлуатацію в Україні нового споживача цього виду сировини
(комплексу "Дніпросталь" компанії "Інтерпайп"), прогнозований попит на
нього в 2012 р. цілком може бути покритий за рахунок української
брухтозаготівлі - рівень виплавки сталі буде далекий від пікового в 2007
році. Все залежить від того, як меткомбінати будуть розраховуватися за
поставлений брухт, а значить, як буде фінансуватися первинна його заготівля
в країні. Погіршення розрахунків буде призводити до того, що в моменти
різкого збільшення виробництва сталі імпорт металобрухту буде зростати.

Базовий сценарій Phoenix Capital не передбачає і якогось значного зниження
середньорічних розцінок на залізорудну сировину. Згідно з прогнозом цієї
компанії в наступному році ціни на ЗРС залишаться стабільними - на рівні
175 дол./тонн в портах Китаю за руду з 63,5% вмістом Fe. В даний момент,
каже Тополюк, спотові ціни на ЗРС, дійсно, демонструють не найвищий рівень,
що багато в чому пояснюється низьким попитом на руду в Китаї. Ця країна в
останні роки визначає ключові тренди в залізорудному сегменті, що впливають
і на українське ціноутворення.

"Сьогодні спостерігається затоварення в китайських портах на рівні до 96-97
млн тонн залізної руди. Це стало наслідком заходів китайського уряду щодо
охолодження місцевої економіки, в результаті чого попит на сталь і рівень
її споживання в країні були знижені. На початку грудня центробанк КНР
пом'якшив норму резервування для банків. Очікується, що подібна політика
збережеться і на початку наступного року. У такому випадку цілком можна
очікувати нарощення обсягів споживання і виробництва сталі в Китаї, а
значить - відновиться і попит на ЗРС", - вважає аналітик.

На ситуацію з залізорудними цінами, на його думку, також буде сильно
впливати "велика трійка" операторів глобального ринку ЗРС. "Незважаючи на
плановане введення додаткових потужностей і можливе посилення конкуренції в
секторі залізорудної сировини, Rio Tinto, BHP Billiton і Vale постараються
не допустити системного зниження цін на ЗРС в 2012 році. Вони мають певні
можливості для цього", - упевнений він. (Представники Vale, до речі,
нещодавно заявляли, що через 2-3 місяці ціни на руду стабілізуються на
рівні 140-150 дол./тонн. Після чого можуть ще збільшитися під впливом
несприятливих погодних умов в основних регіонах видобутку ЗРС. Додатково ж
підштовхнути ціновий тренд по руді вгору - аж до 180 дол./тонн - на їхнє
переконання, цілком здатне плановане в Китаї розширення можливостей для
кредитування місцевих компаній).

Експерт "Case Україна" Євген Дубогриз впевнений, що ціноутворення по сталі
і метсировині для світу і України сьогодні поставлено в чітку залежність
від результату боргової кризи в ЄС: "Доти, доки в Європі не знайдуть
дієвого способу вирішення своїх фінансових проблем, на що в кращому випадку
піде весь I квартал-2012, підходи до формування цін будуть абсолютно
протилежні тим, які спостерігалися в 2009-2010 роках. Тоді ціни визначалися
"знизу" - по ланцюжку від гірничорудних і вугільних компаній до
металургійних підприємств. І кінцевий покупець металу змушений був і,
головне, міг приймати такі правила гри. Грошей в економіці було чимало,
доступ до їх отримання в кредит не був утруднений, і здійснити закупівлю
сталевого прокату можна було і на позикові кошти - у розрахунку на швидке
економічне зростання".

Але в останні три місяці, продовжує він, ситуація з визначенням ціни на
сталь кардинально змінилася. Зараз їх задає "зверху" кінцевий споживач,
який опинився в умовах дефіциту коштів. В результаті спостерігається
одночасно і зниження продажів, і здешевлення металопрокату. Металурги ж
потрапили у цінові ножиці, коли їх маржа урізується як сировинниками, так і
споживачами сталі.

В особливо скрутному становищі перебувають вітчизняні неінтегровані
метвиробників. Нинішній рівень їх рентабельності EBITDA, за даними
Є.Дубогриза, становить 5-10%. Для інтегрованих комбінатів цей показник
досягає 25-30%, а у виробників ЗРС може перевищувати 50%. У поточному році,
за інформацією Укрпромзовнішекспертизи, торгова маржа неінтегрованих
меткомпаній України при реалізації квадратної заготовки впала до 18 з 37
дол./тонн роком раніше. У деяких з них цей показник у період осіннього
цінового спаду йшов в нуль, а то і в негативну площину.

У наступному році картина навряд чи покращиться, стверджує представник
"Case Україна". Для 2012 він також прогнозує певне зниження середньорічних
цін на ЗРС і коксівне вугілля. Але обумовлює два можливі сценарії. Базовий
його різновид припускає, що середня по року вартість ЗРС всередині країни
відносно рівня-2011 знизиться незначно - менш ніж на 1% до 138 дол./тонн,
на умовах FCA, за концентрат з 67% вмісту Fe. Песимістичний варіант містить
показник зниження понад 11%, до 124 дол./тонн. На коксівне вугілля марки
"К" середньорічні ціни внутрішнього ринку за оптимістичним сценарієм
складуть 190 дол./тонн FCA, або -5,5% до аналогічного значення 2011 р.
Песимістичний вектор - 170 дол./тонн (-14%).

Наслідком зазначених процесів, зазначає він, стане зменшення собівартості
виробництва української сталі в наступному році - залежно від сценарію до
рівня від 530-535 до 580-585 дол./тонн товарної заготовки для
неінтегрованих метпідприємств. За розрахунками Укрпромзовнішекспертизи, в
2012 цей показник у випадку з випуском квадратної заготовки знизиться на 28
дол./тонн, до 560 дол./тонн (тоді як у 2011 р. він зріс на 118 дол./тонн в
порівнянні з попереднім роком). Ймовірність цього і тут пов'язують з
очікуваним здешевленням всередині України ЗРС і коксівного вугілля в
середньому на 13 і 10% відповідно.

"Хоча повною мірою скористатися позитивом зниження собівартості
неінтегровані метзаводи не зможуть. Середньорічне зниження цін на
металопродукцію може бути значніше, ніж прогнозований виграш в
собівартості. Для таких компаній рівень рентабельності EBITDA у 2012 навряд
чи перевищить 5-6%. Це означає, що їх показник чистого прибутку стане
від'ємним", - резюмує Дубогриз.

При подібних розкладах стабільно вести виробничу діяльність можна лише за
наявності кредитного підживлення. Але чи буде в наступному році відкрито до
неї постійний доступ на прийнятних умовах і в потрібних обсягах - ось
велике питання і одна з головних інтриг українського ГМК-2012...

Сергій Кукін
За матеріалами МінПром

Finance.ua