Тимчасовий бюджет чи бюджет тимчасовиків?
Юрій Сколотяний "Дзеркало тижня. Україна" No47,
Фото Андрій Товстиженко, ZN.UA
Спостерігаючи рік у рік за тим авральним поспіхом, з яким незадовго до
настання новорічних свят щоразу ухвалюється бюджетний закон, мимоволі
закрадається підозра, що така ситуація щоразу створюється навмисно. За
"українськими стандартами" цього року бюджет було прийнято, у загалом-то,
ще у комфортні строки - за цілий тиждень і один день до зміни календарного
року. Однак той факт, що головний фінансовий кошторис країни приймається
без нормального аналізу та обговорення, не може вважатися прийнятним: адже
скільки хитрих і вигадливих статей можна приховати в і так не простому для
прочитання документі. Особливо якщо для цього навіть у людей причетних
залишається на його прочитання не більше доби. Але ж із наскоку такий
міцний горішок, як наш український казенний розклад, не розкусити навіть
просунутим користувачам експертного рівня.
Тож детальний аналіз статей вже ухваленого бюджетного закону все ще
попереду - в нашому розпорядженні, як і у більшості опитаних нами
експертів, він опинився тільки після обіду у четвер (його чомусь берегли
від передчасних витоків мов зіницю ока).
А либонь піди знай, які там правки і корегування було внесено урядом у
численні статті та рядки бюджетного законопроекту після того, як прем'єр-
міністр дав команду "заново" його перераховувати за ціною газу 416 дол. за
тисячу кубометрів. Хоча і в попередньому варіанті документа (вже, до речі,
ухваленому в першому читанні, якщо нам не зраджує пам'ять) теж було
закладено саме таку газову ціну.
Важливим, звісно, є і факт перегляду у бік зниження основних макропрогнозів
- нарешті урядовці усвідомили, що наступний рік буде дуже непростим.
Щоправда, прогноз стосовно ВВП було знижено з 5,5 до 3,9% зростання (при
цьому номінальний ВВП склав 1,5 трлн. грн.), прогноз збільшення експорту
знижено з 9,2 до 6,3%, імпорту - з 13,3 до 6,4%.
І все ж таки після такого зниження прогноз ВВП дуже складно назвати
помірним і консервативним. Дай боже, щоб нинішнього інерційного запасу
вистачило хоча б на 2-2,5% зростання економіки наступного року. І,
здається, саме про це урядовцям неодноразово торочили представники
останньої МВФ-ської місії, котра побувала у Києві. І, до речі, якщо
оптимісти матимуть рацію, і зростання нашої багатостраждальної економіки за
підсумками 2012 р. виявиться-таки більшим за 2-3%, ніхто від цього не
засмутиться. І можна буде з піднесеним настроєм переглянути держбюджет десь
у середині наступного року. А так країна знову житиме на межі фолу, і
розпорядники бюджетних коштів, особливо на місцевих рівнях, ризикують знову
в найпотрібніший момент недоотримати обіцяного фінансування.
З іншого боку, цікава й така деталь: у результаті перегляду бюджетного
прогнозу щодо зростання ВВП його було знижено майже на 30% від його
початкового параметра (5,5%). Але плановані Мінфіном потенційні доходи
зведеного бюджету при цьому скорочено порівняно з першим читанням лише на
4,4 млрд. грн. (до 424,1 млрд.), тобто тільки на одну соту. А витрати то й
зовсім зросли - на 8,7 млрд. грн. (до 473,6 млрд.).
Ну де, скажіть, знайдуться компенсатори, якщо не за рахунок значно вищої
інфляції чи підвищення фіскального тиску (хоча Мінфін і декларує плани
скоротити співвідношення податкових надходжень до ВВП порівняно з 2011
роком на половину відсоткового пункту - до 19,1%)? За рахунок виведення
економіки з тіні? Не смішіть!
Які статті було зрізано? З примітного - відмова від фінансування
національних проектів, хоча їх начебто вже розроблено. З одного боку,
неприємно - де ж тоді брати стимули для модернізації та інноваційного
розвитку економіки? З іншого - може й добре, згадуючи, скільки наших грошей
"пиляють" при "освоєнні" коштів на інвестиції та інфраструктуру.
Урочистий випадок - наші народні депутати таки відмовилися від частини
своїх привілеїв. Армію урізали в асигнуваннях більш як на мільярд.
Щоправда, при цьому в цілому на 30 млн. грн. було збільшено витрати на
утримання Кабміну і забезпечення діяльності президента. Про що, природно,
не забарилася заявити опозиція вустами віце-спікера Миколи Томенка, який
заявив, що те ж саме стосується судової адміністрації, МВС та інших органів
влади.
Ще опозиція, а точніше - фракція БЮТ, яка не голосувала разом із
комуністами за бюджетний законопроект, назвала його антиконституційним і
пообіцяла оскаржити у відповідному суді. "Фактично цілий розділ, що
відноситься до зняття пільг усім категоріям пільговиків, знайшов своє
відображення в цьому проекті бюджету", - заявив опозиційний прем'єр-міністр
Сергій Соболєв. За його словами, саме цю норму влада намагалася
неодноразово провести в парламенті окремими законопроектами. "І тепер вони,
не соромлячись, вкладають цей розділ у тіло бюджету", - наголосив Соболєв.
Ну а опозиційний міністр соцполітики Андрій Павловський нагадав, що це
прямо суперечить Конституції, і Конституційний суд неодноразово ухвалював
рішення з приводу спроб скасувати пільги законом про держбюджет.
Випад у відповідь, мовляв, адже по-іншому ніколи й не було, і якщо в
бюджеті нема грошей, то й платити нема з чого, в принципі, має деякі
резони. Та тільки навіщо тоді було підписувати з чорнобильцями й афганцями
меморандуми? І знімати з розгляду горезвісний законопроект No9127, обіцяючи
не підтримувати його в парламенті, щоб потім узаконити ручне управління
пільгами в перехідних положеннях бюджетного закону?
Що стосується соціалки, то базові соціальні стандарти, як гордо декларує
Мінфін у своєму прес-релізі, наступного року буде підвищено в середньому на
14%. Схоже, що в словосполученні "в середньому" і криється суть.
"При цьому буде впроваджено нові розміри мінімальної зарплати і на 25,6%
підвищаться оклади працівників бюджетної сфери", - свідчить прес-реліз. Але
якщо порахувати збільшення мінімалки протягом наступного року (від 1073
грн. з 01.01.2012 до 1134 грн. з 01.12.2012), то вийде, що воно
(збільшення) становитиме лише 5,9%. Тобто менше, аніж запланована споживча
інфляція (5,6%).
Можна, звісно, тільки вітати більш ніж дворазове (порівняно з 2010-м)
збільшення допомоги при народженні дитини (тепер вона становитиме 27 460
грн. для першої, 54 920 грн. - для другої і 109 840 грн. - для третьої і
наступних дітей). Але чому тоді тільки на 7,6% (з 1017 грн. на 01.01.2012
до 1095 грн. з 01.12.2012) зросте прожитковий мінімум, який також не
встигатиме за планованою на наступний рік інфляцією?
Хай там як, можливо, що в нинішній бюджет і не варто надто довго
вчитуватися. Оскільки міністр фінансів уже заявив про намір переглянути
бюджет уже через два місяці "у зв'язку з переглядом ціни на газ".
Причому ціну на газ, мабуть, переглядатимуть у будь-якому разі. Або росіяни
таки підуть на серйозні поступки щодо ціни газопоставок (у що, на
прийнятних для Києва умовах, досі не віриться), або Україні таки доведеться
в недалекому майбутньому йти на уклін до МВФ. Тим більше що без повноцінної
програми Фонду Києву буде дуже складно залучити ті 98 млрд. грн.
запозичень, які передбачені тепер вже в законі про бюджет.
Однак поновлення фінансування МВФ є можливим лише за умови підвищення
газових тарифів для населення. Причому вже більше ніж у півтора разу, які
спочатку були передбачені 2011 року домовленостями з фондом. Адже вже цього
року дефіцит "Нафтогазу", судячи з усього, становитиме не менш як 25 млрд.
грн. А наступного (при середньорічній ціні у 416 дол. за тисячу кубометрів
блакитного палива і збереженні діючих тарифів для населення) недоїмка
становитиме ну ніяк не менше 25-30 млрд. грн. Тому 12 млрд. грн.,
закладених у бюджет-2012, на капіталізацію НАКу ніяк не вистачить, щоб
звести кінці з кінцями у його фінансах. Та й прогноз дефіциту держфінансів
у 2,5% ВВП за такого розкладу теж ну ніяк не клеїться.
Однак різке підвищення тарифів у рік виборів означатиме вирок не тільки
міністру фінансів, а й усьому діючому уряду, позиції якого і так не
вирізняються стійкістю. Альтернатива - емісійне фінансування дефіциту - це
інфляція і девальвація з усіма логічними наслідками. І це вже буде вирок не
тільки уряду, а усій нинішній владі.
Тож у будь-якому разі, якщо в Кремлі таки не зглянуться (або національні
інтереси остаточно не здадуть), вже через місяць-два українській владі
доведеться робити дуже непростий вибір.
Дзеркало тижня. Україна
