Свято-Анатоліївська церква просить подарувати... дзвони

Фото: Сергій КОСЕНКО Храм без дзвонів - як гай без солов'я, кажуть у
народі. Тим часом церква святого мученика Анатолія, розташована біля
обласної лікарні в Черкасах, уже більш ніж півроку "мовчить" - у квітні
дзвони забрали з дому Божого...

Настоятель отець Микола Машко розповів, що у 1995 році, коли відкрили
церкву, його попередник отець Микола Ткачук домовився із обласним
краєзнавчим музеєм, аби взяти три дзвони в оренду. Рік за роком договір
продовжували.

- У квітні приїхали музейники, у них була перевірка, то вони зняли ці
дзвони, повернули в музей і більше договір не продовжували, - каже отець
Микола.

У музеї пояснюють - експонати з фондів вони не мають права тримати так
довго поза музеєм. Замість узгоджених двох років у Свято-Анатоліївській
церкві дзвони були 16 років.

- Дзвони є складовою частиною державного музейного фонду України і не
підлягають відчуженню. Ми матеріально відповідаємо за них, - говорить
головний хранитель фондів Валентина Мухова. - Ці дзвони експонувалися на
виставці ковальства і лиття. Загалом із нашими фондами працюють науковці з
різних музеїв України та з-за кордону.

До того ж, музейники ображені на керівництво церкви за пошкодження
експонату - один із дзвонів повернули тріснутим.

До речі, ці дзвони датуються кінцем ХІХ - початком ХХ століття, вони
зібрані музейними працівниками на території області. Цікаво, що один із них
зовсім не церковний. Сто років тому він висів на залізничній станції
Бобринська і подавав сигнал, коли підходив потяг.

Отець Микола каже, що цікавився у вітчизняних підприємств вартістю нових
дзвонів. Комплект, а це 7 штук різної ваги від кількох десятків кілограмів
до кількох сотень, коштує в межах 10 тисяч доларів. Для парафіян таку суму
зібрати майже неможливо. А без мелодійного передзвону православний храм
уявити важко. Дзвони мають звучати під час кожного богослужіння і після
завершення служби, перед літургією, на вінчанні і відспівуванні.

- Ми зверталися і до парафіян, і до знайомих, і до людей, які мають кошти, -
каже отець Микола. - Начебто і не відмовляють, але й не допомагають.
Приходили і лікарі з обласної лікарні, питали, чому немає дзвонів. Живемо
тільки обіцянками. Парафіяни шкодують, що дзвонів немає. Але ж вони люди
незаможні і не можуть дозволити собі витратити зайве...

Вікторія ЧЕРКАСОВА

Прес-Центр