Рублити з плеча: Українська влада зміцнює російську валюту

Національний банк виступає за інтернаціонал і дружбу народів - з нового
року до традиційних долара і євро на міжбанківському ринку додадуться рублі
і юані. Теоретично виграти від цього повинні компанії, які торгують через
умовний українсько-китайський і цілком реальний українсько-російський
кордон. Замість того, щоб обмінювати гроші для своїх торгових операцій,
вони зможуть спокійно розраховуватися в національних валютах. Але на
практиці поки тільки китайці готові приймати гривню в обмін на свої товари.
А Центробанк Росії не поспішає давати гривні зелене світло. За словами
голови НБУ Сергія Арбузова, переговори з Росією про свопові операції -
угоди про обмін валют за фіксованими курсами - ще ведуться.

При цьому українська влада вже перевела в рублі розрахунки за газ між
"Нафтогазом" і "Газпромом" і готова піти на ще більш ризикований крок -
використовувати рубль для формування валютного резерву в наступному році.

"Політика Нацбанку по суті правильна - введення в обіг валют країн, з якими
Україна тісно співпрацює, дозволяє знизити тиск на гривню з боку долара", -
упевнений колишній міністр економіки Віктор Суслов. Однак, враховуючи
прогнози про девальвацію російської валюти, такий крок загрожує знеціненням
резервів. Крім цього, рішення влади створює додаткові валютні ризики для
"Нафтогазу" і ще сильніше прив'язує Україну до Росії.

Нерівний обмін

За офіційною версією, додати рубль та юань в обіг НБУ підштовхнула нестача
доларів. Тільки "Нафтогаз" щомісяця потребує $700-800 млн., щоб
розраховуватися за газ з Росією. Постійно зростає розрив між обсягами
експорту та імпорту - якщо ще в січні він становив $416 млн., то вже в
кінці вересня досяг 9,5 млрд. У підсумку за перші два місяці осені валютні
резерви НБУ зменшилися на $4,1 млрд. У відповідь Нацбанк створив штучний
дефіцит гривні, щоб банки не спекулювали валютою, і почав працювати над
зниженням попиту на долар у зовнішньоторговельних операціях.

З Китаєм українським чиновникам вдалося домовитися без особливих проблем.
Зустрівшись на початку листопада, керівники центральних банків схвалили
розрахунки в національних валютах без залучення валют третіх країн. За
дев'ять місяців Україна купила китайських товарів на $4,5 млрд., а продала,
в свою чергу, всього на $1,5 млрд. Перехід на гривнево-юаневі розрахунки
призведе до того, що в Китаї залишиться істотний обсяг гривні. Що, за
оцінками експертів, має підштовхнути китайців збільшити закупівлі
українських товарів, насамперед продовольства.

З Росією ж переговори затяглися. Хоча ще в жовтні прем'єр-міністр Микола
Азаров запропонував росіянам розраховуватися за газ в рублях, відповідну
угоду було підписано лише на початку грудня. І, на відміну від Китаю, Росія
не дозволяє купувати рублі за гривню безпосередньо. А значить, ні НАК
"Нафтогаз", ні Україна в цілому нічого не виграли від цієї угоди.

До цих пір "Нафтогаз" мав проблеми з купівлею однієї валюти, а тепер йому
потрібно купувати дві. "Зараз НАК купуватиме долари на міжбанку, потім
рублі на російському ринку і віддаватиме їх "Газпрому". Тобто фактично всі
валютні ризики будуть перекладені на "Нафтогаз", - розмірковує експерт
Міжнародного центру перспективних досліджень та політичних консультацій
Олександр Жолудь.

Заяви уряду про те, що плата за газ може бути покрита за рахунок
переведення товарообігу між Росією і Україною на рублі, не викликають
довіри в експертів, оскільки в основному експорт до Росії йде від приватних
компаній, не зацікавлених у тому, щоб отримувати виручку в рублях. Курс
рубля досить нестабільний, і експерти пророкують девальвацію російської
валюти вже на початку наступного року.

"Це було сказано для того, щоб якось виправдати своє рішення і не
пояснювати, навіщо потрібен рублевий резерв", - коментує заяву Сергія
Арбузова про те, що НБУ не буде обмінювати долари під час створення резерву
в рублях, екс-заступник голови НБУ Сергій Яременко. За його словами,
створення рублевого резерву означає скорочення в ньому частки долара і
євро. "Тут є ризик, викликаний тим, що рубль - це більш слабка валюта, а
значить, у випадку його девальвації резерви НБУ, поки що зафіксовані у
вільно конвертованій валюті, будуть знецінюватися", - упевнений виконавчий
директор Фонду Блейзера в Україні Олег Устенко.

У підсумку залишається єдиний спосіб отримати рублі, зберігши свої доларові
запаси, - кредити. Відмова МВФ видати ще один кредит Україні привела до
того, що альтернативою стала Росія - вже в жовтні Газпромбанк позичив
"Нафтогазу" $550 млн. для оплати жовтневого газового рахунку.

"Росія - зараз єдина країна, яка дає Україні кредити", - констатує Віктор
Суслов. Але наростання боргу під високі відсотки (кредит Газпромбанку був
виданий під 8,5%, а ставка МВФ - 3,5%) буде змушувати Україну постійно йти
на поступки російському керівництву.

Хоча є і хороший для України прогноз. "Якщо курс долар/гривня буде
стабільним, а курс долар/рубль стане зростати, то для України кредити в
рублях будуть автоматично дешевшати", - зазначає Олександр Охріменко,
президент Українського аналітичного центру.

Суцільна політика

На відміну від України, для Росії розширення зони рубля несе прямі
економічні та політичні вигоди. "Для Росії цінним і корисним є розширення
обігу рубля, зміцнення його позицій як валюти міжнародних контрактів і
формування резервів, - вважає головний економіст російської компанії "Фінам
Менеджмент" Олександр Осін. - Те, що Україна стане платити за російський
газ рублями і дозволить російським компаніям розплачуватися за українські
товари рублями, підвищує попит на рублі".

Крім цього, на засіданні Держдуми в кінці листопада прем'єр-міністр Путін
заявив, що перехід України на рублі може означати те, що рубль поступово
стане резервною валютою регіону. На думку Віктора Суслова, це також може
бути кроком назустріч Митному союзу, до якого зараз активно заманюють
Україну.

"Насправді це суто політичне рішення. Російська економіка дуже залежить від
імпорту, тому їм потрібна валюта, а не рублі. Особливо напередодні
девальвації і з урахуванням того, що рублі вони завжди можуть додрукувати
самі", - упевнений Володимир Лановий, колишній міністром економіки на
початку 90-х років.

У той же час пов'язана зобов'язанням платити за газ валютою сусідньої
держави Україна збільшує свою залежність, або купуючи щомісяця на
російському ринку валюту, потрібну для розрахунків, або грузнучи в боргових
зобов'язаннях перед російськими банками. Ввівши в обіг російську валюту в
односторонньому порядку, українська влада ніби натякає, що європейський
вибір для України знову відкладається.

Наталія Гузенко
За матеріалами Фокус

Finance.ua