Російські окупанти не мають оперативних здобутків на полі бою - Федоренко

23.02.2025 р., 14:47

Російські окупанти не мають оперативних здобутків на полі бою. На деяких
відтинках Донеччини, на Куп'янщині ворог має певні тактичні успіхи, але
платить за них надзвичайно високу ціну. Це констатує в ефірі Українського
Радіо командир 429-го окремого полку безпілотних систем "АХІЛЛЕС" у складі
Сухопутних військ ЗСУ Юрій Федоренко. Він проаналізовав бойові дії на
напрямку Глибокого (Харківщина), на Куп'янщині. Перед новим роком ворог
активно намагався заскочити на Куп'янськ Лівобережний, але Сили оборони
України росіян тоді розгромили і ситуацію стабілізували, розповідає
Федоренко. Нині ворога ані у Куп'янську Вузловому, ані у Куп'янську
Лівобережному немає. Федоренко також оцінив наслідки відключення терміналів
Starlink для України, якщо до цього дійде справа. Наразі Ілон Маск
відключення спростував.

Ілюстративне фото: facebook / Угруповання Об'єднаних сил / Joint Forces
Task Force

Російські окупанти не мають оперативних здобутків

Якою є ситуація на Харківщині - тому напрямку бойових дій, де нищить
російських окупантів ваш підрозділ?

У нас ситуація залишається без змін, противник більш ніж активний. Я
розділю на декількох частинах.

Перша частина - це напрямок Глибокого, Харківщина. Противник залишається
наполегливим, намагається нарощувати зусилля, але останній період успіху на
цьому відтинку не має. Сили оборони України повною мірою контролюють
ситуацію, ініціатива перебуває в наших руках.

Другий відтинок - це Куп'янщина, яка в своїй обороні не є одноманітною, її
теж варто розділити на відтинки.

Перший відтинок - це напрямок населеного пункту Кругляківка. Торік
противнику вдалося шляхом численних штурмів і жертв російських окупаційних
військ організувати клин і "розрізати" угруповання Сил оборони на дві
частини. Противник залишив на полі бою спаленими 200 одиниць техніки -
танків, БМП, БТР. Число окупантів, які загинули на полі бою, порахувати
доволі складно. Після цього успіху ворог постійно намагається розширити
клин, рухаючись вниз по течії в напрямку Загризового і вгору по течії - до
Колесниківки. Але останній місяць був повною мірою блокований Силами
оборони і ворог успіху не має, але при цьому зазнає достатньо суттєвих
втрат. Тільки за останній тиждень ворог втратив 10 одиниць броньованої
техніки, по живій силі сказати точно достатньо складно.

Друга частина - це напрямок Куп'янська Лівобережного та Куп'янська
Вузлового. Перед новим роком ворог активно намагався заскочити на Куп'янськ
Лівобережний, тоді навіть був прорив бойових порядків, коли 3 одиниці
техніки зі штурмовою піхотою опинилися поблизу очисних споруд. Але ворога
тоді розгромили і ситуацію стабілізували. На поточний момент присутності
ворога ані на Вузловому, ані на Лівобережному немає.

Наступний відтинок, вище по течії, - район Дворічного. Оскільки Сили
оборони блокували ворога на попередніх відтинках, противник пішов по
флангах. Якщо казати про річку Оскіл, то саме в цих місцях вона має досить
нешироке русло і є достатньо мілководною. Користуючись сприятливими
погодними умовами, ворог переправився до населеного пункту Новомлинськ і
зайняв певний плацдарм. І тоді ворог був блокований Силами оборони,
російських окупантів вдалося скинути в річку Оскіл. Противник пішов ще вище
і мав успіх з точки зору перекидання живої сили, займання правобережного
плацдарму. На поточний момент присутність ворога на правому березі
достатньо активна, він намагається максимально розширити плацдарм, щоб мати
технічну можливість провести інженерну підготовку та навести штатні
переправи - для перекидання легкоброньованої, броньованої техніки,
артилерії, а також для забезпечення свого угруповання необхідними засобами.
Сили оборони України, зі свого боку, вживають всіх заходів щодо вогневого
контролю противника, ведуться складні бої щодо блокування російських
окупантів.

А чи змінюється тактика росіян? Чи відомо щось стратегічно про їхні
подальші плани?

Ворог воює у повний зріст точно останні пів року. І зараз, навіть якщо б
він і хотів, наростити не може, не має за рахунок чого. Водночас наказ для
противника залишається незмінним - тільки вперед, незважаючи на великі
втрати в техніці, у живій силі. Для противника принципово важливо у період
політичної турбулентності, яка почалася з початку виборчої кампанії в США,
відхопити максимально української землі. Але Сили оборони України цього
зробити не дають. Ми маємо пам'ятати, що воюємо проти колись другої армії в
світі, противника, який переважає нас силами та засобами і, незважаючи на
це, українське військо та нація, яка забезпечує наше військо, змогли
досягти такого результату, що ворог не має оперативних здобутків на полі
бою. Так, на деяких відтинках Донецької області, на Куп'янщині ворог має
певні тактичні успіхи, але платить за це надзвичайно високу ціну.

"Тих, хто слабкий, будуть намагатися бити всі"

Якщо говорити про геополітичну складову. Як ваші побратими і посестри
сприймають ті заяви, які несуться потоком з-за океану?

Розділю цю відповідь також на дві частини.

По-перше, українське військо - це частина українського соціуму. На поточний
момент воює переважно мобілізаційний ресурс - ваші вчорашні сусіди, які
сьогодні отримали загальновійськовий вишкіл, набули базових навиків для
можливості ефективно захищати свою Батьківщину зі зброєю в руках. Як в
українському суспільстві немає однорідної думки і кожен бачить по-своєму
те, що відбувається на міжнародній політичній арені, так і в Силах оборони
є абсолютно різні думки. Але, якщо у цивільних є більше спроможностей
проаналізувати інформацію і висловити свою думку, то Сили оборони зайняті
складною цілодобовою роботою із розгрому противника. В полку "Ахіллес" всі
думки зайняті тим, як утримати певну ділянку, як забезпечити доставку
логістичних вантажів, як наростити спроможності щодо мінування, як вибити
противника з позиції, яку той тимчасово зайняв.

Юрій Федоренко. Фото: facebook / fedorenkoyurii

Якщо пройтися по поверхні й проаналізувати те, що відбувається, то
українська нація має запам'ятати раз і назавжди - тих, хто слабкий, будуть
намагатися бити всі. Україна на сьогодні демонструє силу не тільки на полі
бою, а й в міжнародних відносинах. Позиція США до кінця для себе
залишається незрозумілою, мовляв, "ми не можемо вгамувати терориста Росію,
тож давайте спробуємо вгамувати Україну, яка й так бореться і з військом,
яке суттєво переважає, і з економікою, не тільки РФ, але й третіх країн".
Адже станом на сьогодні ми додатково воюємо й проти Північної Кореї, як
вони воюють проти нас своїми солдатами на полі бою.

Думаю, ця політична турбулентність має завершитися в своїй гострій фазі до
кінця березня, як і може дещо змінитися динаміка бойових дій. Адже в тому
темпі, в якому воює РФ, їй треба буде час для того, щоб поповнити бойові
втрати і провести певні перегрупування.

"Чи виживемо ми без Starlink? Так, виживемо. Чи ускладниться робота? Більш,
ніж суттєво"

Поговорімо ще про Starlink. Спочатку були обережні заяви, потім вже гострі,
про те, що США погрожують відключити Україну від Starlink в разі відмови
підписати угоду про рідкісноземельні метали. Далі підключилася Польща, яка
на рівні міністра цифровізації сказала, що Польща оплатила Starlink для
України.

Міністр цифровізації Кшиштоф Гавковський зазначив, що Польща купувала
термінали Starlink для України, оплачує їхню роботу, і продовжуватиме це
робити. Й потім з'являється заява Ілона Маска, який звинувачує
інформагенцію, що написала про загрозу відключення України від Starlink, у
неправді. Що ви про це думаєте? Наскільки це критично?

Якщо казати про Starlink, то завжди залишалася загроза, ще до початку
політичної турбулентності, щодо того, що можуть бути певні перебої з
роботою, тому що компанія, яка відповідає за виготовлення та забезпечення
функціонування, завжди мала свій погляд на ті події, які відбуваються в
світі. Зокрема, і на війну Росії проти України. Якщо переважна більшість
світу бореться і допомагає відстоювати справедливість, демократичні
цінності, боротися проти диктатур в світі, то низка компаній борються за
власний прибуток.

Зараз Starlink відіграє одну з ключових ролей у забезпеченні зв'язку,
необхідного для виконання завдань. На поточний момент це безальтернативний
засіб. Але, з іншого боку, в нас були і продовжують залишатися відтинки
фронту, де подібний засіб застосовувати достатньо складно або повністю
неможливо. Відповідно, з'явилися альтернативні джерела передачі даних. Тому
Україні зараз потрібно зробити все можливе і неможливе, щоб той позитивний
досвід передачі сигналу, який у нас виникав на певний відтинках фронту,
максимально швидко і оперативно поширився на всю лінію бойового зіткнення й
розповсюдити в тих місцях, де зараз немає активних бойових дій, але де
напрямки є загрозливими.

Чи виживемо ми (без Starlink - ред.)? Так, виживемо. Чи ускладниться
робота? Більш, ніж суттєво. Чи є у нас можливості й спроможності протягом
короткострокової перспективи вжити певних заходів для нехай не
повноцінного, але заміщення? Я вважаю, що так. Плюс заяви не означають дії,
а інколи є дії без заяв. Тому ми маємо бути готові до будь-якого сценарію
подій.

А росіян користуються Starlink?

Звісно. Російські війська достатньо активно на тимчасово окупованих
територіях України застосовують Starlink. РФ не має можливості закуповувати
їх напряму, тому вони купляють їх через треті країни і потім застосовують
на лінії бойового зіткнення. Треба розуміти противника - вони чисельні та
ресурсні. Але креативу та ідей в моменті у них немає, за моїм переконанням.
Україна і українське військо борються за право жити, тому швидкість думки,
впровадження технологій в нас рухається швидше, ніж у ворога. Але ворог,
незважаючи на те, що не має іскри думки, достатньо активний за рахунок
агентурної мережі і за рахунок деяких наших несвідомих блогерів, а також
деяких представників Сил оборони переймає кращий досвід, який є в Сил
оборони - як технологічний, так і досвід ведення бойових дій та взаємодії.
В них не працювала тема поєднання аерокомпоненти з вогневими засобами
дрібного гатунку, як це відбувається зараз. Сили оборони ж користуються
таким принципом вже більше двох років. Тому ми маємо бути в тому, що
озвучуємо, в тому, що відбувається на фронті, які в нас наміри, достатньо
зважені.

"Ми доотримаємо ту допомогу, яку Байден надав Україні"

А як щодо зброї, яку нам постачає США? Чи може скластися ситуація, коли
вона перестане нам надходити?

Адміністрація попереднього президента США Байдена ухвалила рішення і цей
військовий пакет допомоги зараз постачається в Україну. Це рішення
заветувати будь-яким чином Трамп не може. Тобто ми доотримаємо ту допомогу,
яку Байден надав Україні. Проте зараз є близько 4 млрд, заморожених
Трампом, і щодо майбутньої допомоги виникає питання. Разом з тим, цю
ситуацію добре бачать і країни ЄС. Якщо під час активної допомоги США деякі
країни ЄС віддавали останнє - наприклад, країни Балтії, а інші країни ЄС
були менш активні і більш стурбовані, ніж дієві, то станом на зараз країни
Європи усвідомили, що російський солдат може опинитися у них на території і
вони самотужки не зможуть себе захистити. Тому вже найближчими тижнями ми
зможемо ствердно сказати, яку військову та фінансову допомогу нададуть
країни ЄС і в який період часу. За моїм переконанням, в короткостроковій
перспективі в нас не відбудеться суттєвого провалу у зв'язку з політичною
турбулентністю, яка є в США. В довгостроковій перспективі це, звісно,
вплине на нашу обороноздатність напряму.

Українське радіо

Українське Радіо