Прибудинкова територія: неабиякі пристрасті

Поділитись

Активні мешканці одного з багатоквартирних будинків, розташованого в
"спальному" мікрорайоні, намагалися звільнити свою прибудинкову територію
від численних авто

В один із вихідних днів я став мимовільним свідком досить
неприємноїісторії: активні мешканці одного з багатоквартирних будинків,
розташованого в"спальному" мікрорайоні, намагалися звільнити свою
прибудинкову територію відчисленних авто, власники яких, приїхавши до
торгового центру, вирішилиорганізувати тимчасову автостоянку для своїх
"залізних коней" саме у дворіцього житлового будинку.

Історія ця могла б закінчитися досить сумно, якби у розв'язання конфліктуне
втрутилися працівники міліції. Не надавши цій події особливого значення,
явже почав забувати про неї, коли одного разу мені зателефонував мій давній
другі попросив під'їхати до нього.

"Я тобі покажу, що робиться з прибудинковою територією будинку, в
якомурозташована моя квартира", - трохи хвилюючись, пояснив свій дзвінок
він.

Не відкладаючи в "довгий ящик" свій візит, в один із днів я був у
своготовариша. Зустрівши мене, він одразу почав мене знайомити з територією
навколобудинку. Весь двір був зайнятий персональними авто, при цьому можна
булоспостерігати досить інтенсивний рух автомобілів: одні виїжджали, і
відразу їхмісце займали інші...

"Знаєш, - сказав мій приятель, - я сучасна людина і розумію, щобізнес-
центр, який знаходиться поруч, не передбачив паркінгу для автомобілівсвоїх
працівників і відвідувачів, але чому вони свої проблеми переклали
намешканців, використовуючи при цьому прибудинкову територію мого будинку?"

"Так, одна історія - це випадковість, а от дві - вже закономірність", -
подумавя і вирішив дізнатися, що ж таке прибудинкова територія і чому на
нійрозпалюються часом неабиякі за драматизмом події.

Одразу хочу відзначити, що навіть в період, коли основу економічної
системидержави становила соціалістична власність на засоби виробництва у
формідержавної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності, а
основуособистої власності громадян становили тільки трудові доходи, то
навіть тодівласник житлового будинку, наприклад, у селі, знав кордони своєї
земельноїділянки.

У містах ситуація виглядала інакше: всі знали тільки межі своєї
квартири(якщо вона була, природно), а от яка територія належить до
багатоквартирногобудинку, це питання мало кого цікавило.

Ситуація змінилася з набуттям незалежності Україною і початком
приватизаціїдержавного житлового фонду громадянами країни. Саме в цей
період з'явилисяперші документи, в яких були прописані особливості
прибудинкових територій.

Найбільш зрозуміло про прибудинкову територію було сказано в наказі
No31/30/53/396 від 5 квітня 1996 року, який затвердив "Положення про
порядоквстановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого
житловогофонду...". Це був документ, який розробили спільно Державні
комітети України:по земельних ресурсах; містобудування та архітектури; по
житлово-комунальномугосподарству, а також Фонд держмайна.

Зокрема, там йшлося, що прибудинкова територія - це "земельна
ділянкабагатоквартирної житлової забудови, яка необхідна для розміщення
таобслуговування житлового будинку і пов'язаних з нею господарських та
технічнихбудівель і споруд".

Положення визначало, що прибудинкова територія включає: територію
піджитловим будинком; проїзди і тротуари, а також озеленені території та
ігровімайданчики для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Крім цього до складу прибудинкової території входили майданчики
длявідпочинку дорослого населення, занять фізичною культурою,
тимчасовогозберігання автомобілів, господарських цілей, вигулу собак та
інші території,пов'язані з утриманням та експлуатацією будинку...

Погодьтеся: все ясно і зрозуміло, але напередодні 2006 року, а саме
13грудня 2005 року, розробники своїм наказом No 383/13/3161 вирішили
скасуватиспільний наказ No 31/30/53/396 від 5 квітня 1996 року. При цьому
ДержкомземуУкраїни було доручено розробити Положення про порядок
встановлення меж,передачі у власність та надання в оренду земельних ділянок
для обслуговуваннябагатоквартирних житлових будинків...

Про прибудинкові території йдеться і в Законі України від 29 листопада
2001року No 2866-III "Про об'єднання власників багатоквартирного
будинку":"Прибудинкова територія - це територія навколо багатоквартирного
будинку,визначена актом на право власності або користування земельною
ділянкою іпризначена для обслуговування багатоквартирного будинку" .

Мова про цю територію йде і в Земельному кодексі України. "Земельніділянки,
- говорить стаття 42 Кодексу, - на яких розташовані багатоквартирні
житловібудинки, а також прилеглі до них будівлі, споруди та прибудинкові
територіїдержавної або комунальної власності, надаються в постійне
користуванняпідприємствам, установам і організаціям, які здійснюють
управління цимибудинками".

Виникає закономірне питання: "Чому на сьогоднішній день
багатоквартирнібудинки розташовані на неоформлених земельних ділянках,
тобто безправовстановлюючих документів? Юристи відзначають, що цей факт не
виключаєможливість використання даної території. При цьому, кажуть вони, за
кожнимбагатоквартирним будинком закріплена територія, необхідна для
йогообслуговування і яку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку
можеотримати у власність або в користування...

А ось тут якраз не все так просто: є бажання, але немає
можливості.Запитаєте, чому? Зараз (чомусь знову саме наприкінці року) йде
підготовказаконопроекту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодооб'єднань співвласників багатоквартирного будинку" до другого
читання.

Одним із проблемних питань, яке вже виникло при розгляді цьогозаконопроекту
на засіданні Комітету Верховної Ради України з питаньбудівництва,
містобудування і житлово-комунального господарства та регіональноїполітики,
було питання землі.

Дивним виглядає той факт, що більшість народних обранців не особливохочуть,
щоб земля передавалася у власність ОСББ. При такому підході сподівання,що
прибудинкова територія стане оазою процвітання, можна віднести
дофантастичних проектів...

Микола Бойко, спеціально для ІА "Україна Комунальна".

Твітнути

Україна Комунальна