Посланці міста Лева: мистецтво однієї родини
В Одеському художньому музеї відкрилася виставка "Мистецька родина", яка
презентує творчість львівської сім'ї Пухінди-Турецьких: Наталії Пухінди й
Івана Турецького та їхніх дітей Ольги і Лук'яна. Представлені експонати
охоплюють різні види мистецтва: живопис, графіку, художнє скло і фотографію.
Творчість львів'ян ми бачили хіба що у ретроспекції, що в Одесі також
трапляється досить рідко. Пригадую лише цьогорічну виставку в галереї НТ-
Арт, де були презентовані роботи Р. Сельського, М. Райх, М. Мороза та інших
львівських класиків, чиї твори придбані на аукціонах. А тут - безпосереднє
мистецтво наших сучасників, які виборюють своє місце під сонцем.
Причому усі представляють львівську школу, бо троє із заявлених мають за
плечима Львівський державний коледж декоративно-ужиткового мистецтва ім. І.
Труша та Львівську національну академію мистецтв (раніше ЛДІПДМ). Виняток
становить лише Наталія Пухінда, яка до вступу у Львівський державний
інститут прикладного і декоративного мистецтва освоювала фахові ази в ОДХУ
ім. М. Грекова. Тож у біографії художниці ця виставка має особливе
значення, як, зрештою, і попередня, що відбулася у Кіровограді (місті, де
пройшли дитячі та юначі роки майстрині).
Сімейна пристрасть цієї мистецької родини - збирання антикваріату. Вишукані
речі, що часто демонструють суто жіночі уподобання (кераміка, художнє скло,
капелюшки, вази і квіти), набули нового звучання у натюрмортах Наталі
Пухінди. Вони об'єднані у серію з промовистою назвою "Арт-деко у Львові" -
стилю, що прийшов на зміну сецесії. Зазначимо, що саме модерн на тривалий
час визначав естетику "міста Лева" і, поряд з більш раннім бароко, є
особливо для нього показовим.
Стилістика бароко, до речі, надихає іншого представника цієї мистецької
сім'ї - Івана Турецького. Старовинні, окуті легким сфумато вулички Львова
із зримо-незримою присутністю людини є об'єктом художнього зацікавлення
Лук'яна Турецького, а тонізуючі у своїй колористичній свіжості і
вишуканості вироби із художнього скла у дусі поп-арту за авторства Ольги
Турецької створюють особливо камерну і затишну атмосферу виставки. Вони
приваблюють вдаваною наївністю, органічним поєднанням кольору і пластики.
Ольга працює у техніці ф'юзинг (від анг. fusion - сплав). Для представлених
майстрів у цілому характерні естетизм, вишукана декоративність, певна
зануреність в епохи минулого, але без іронії.
Повертаючись до робіт Наталії Пухінди, хочеться відзначити її індивідуальну
стилістику, що знайшла закінчене вираження у натюрморті: лінеарна пружність
і графічність силуету предметів, що ретельно виписані, подаються
декоративною і виразною плямою з мінімумом світлотіні. Композиційно вони
продумані і не перевантажені; за настроєм просвітлено-святкові,
демонструють певну культовість мистецтва, а звідси й тягу до салонності і
навіть кітчу як прикметну ознаку часу.
Іван Турецький більше відомий як графік і геральдист. Якщо представлена
графічна серія "Пори року" не стала несподіваною для майстра мініатюри та
арабесок, то серія його живописних безпредметних композицій, що
демонструють, з одного боку, сповнену ірраціональності схвильовану барокову
пульсацію і переплетення кольорових площин, з іншого - інтелектуальну
ускладненість, значно розширюють світ образів та формальних підходів
львів'янина. Принагідно зазначимо, що Іван Турецький відомий також як автор
екслібрисів, марок, авторських гральних карт, костюмованих у національному
дусі, традиції яких закладав свого часу Г. Нарбут. Іван був також учасником
конкурсу на проект державного герба України та герба м. Львова.
Твори цієї мистецької родини нині представлені у багатьох приватних
колекціях України та за кордоном. Володимир КУДЛАЧ.
Чорноморські новини
