Озимі вимагають грошей

Мінагропрод відрапортував про стан озимих культур. За останньою інформацією
з полів, лише 26,8% або 1,69 млн. га з 6,3 млн. га паростків знаходяться в
хорошому стані. Ще 2,4 млн. га або 39,4% - в задовільному стані. На 33,8%
площ, що становить 2,13 млн. га, посіви слабкі і розріджені.

Це означає, що половина майбутнього врожаю пшениці безповоротно втрачена.
Фермери опинилися сам на сам з проблемою покриття збитків. "Щоб розрахувати
збиток, завданий посушливою погодою, необхідно площі, що підлягають
пересіву, помножити на $300 з 1 га", - повідомили в одному великому
агрохолдингу в Дніпропетровській області. Там також будуть пересівати
культури, але керівник відмовився говорити про вкладення та плани на весну.
Якщо провести повідомлену ним калькуляцію, вийде, що пересівання культур
потягне більш ніж на 7 млрд. грн., якщо врахувати, що відновленню підлягає
площа близько 3 млн. га.

"Очевидно, що фермер залишається сам на сам із цією проблемою. Складно
сказати, як він відреагує на таку економіку землеробства до настання
весни", - сказав "і" Іван Томич, голова Союзу сільськогосподарських
обслуговуючих кооперативів. Він радий, що селянам вдалося відстояти
стратегічне питання - залишити землю у спокої на час прийняття адекватного
земельного законодавства. "Бути впевненим у тому, що в тебе буде в оренді
до наступної посівної земля, це те, чого ми домагалися і досягли на даний
момент", - говорить він. Нагадаємо, продаж сільгоспземель відкладається до
наступного року. А отже, поки фермери зможуть спокійно використовувати свої
наділи для посіву агрокультур. "Для нас це важливіше від будь-яких втрат і
пересівань", - констатує Іван Томич. Адже в іншому випадку селянам не було
б що пересівати.

У той же час якість пересіву у фермерів буде не дуже високою. "Однозначно
треба сказати, що не слід очікувати занадто великих вкладень в пересівання
культур і якість нового врожаю буде на порядок нижчою. Адже пересів вимагає
додаткових вкладень не тільки в посівний матеріал, але і в підгодівлю.
Добрива зараз фермери взагалі не закуповують - дорого", - сказав Іван Томич.

Ймовірно, що пересівання озимих будуть здійснювати ті компанії, у яких є
гроші. Директор консалтингового агентства ААА Сергій Наливка впевнений, що
робити це будуть фермери і компанії середньої руки. "У них завжди є
готівка, їх кредитні зобов'язання не перевищують 30% від капіталу компанії.
У них є доступ до зберігання зерна, а значить, вони дочекаються сприятливої
кон'юнктури, продадуть зерно і пересіють загиблі культури", - розповідає
він. Не всі великі агрохолдинги здійснять пересівання. За словами Наливки,
більшості з них перекрита дорога до кредитних ресурсів як усередині країни,
так і на закордонних майданчиках, а система управління в компаніях не на
належному рівні і не дозволяє таким гігантам бути мобільними і швидко
реагувати на виклики ринку, вважає експерт. Очевидно, що основний тягар
втрат буде покладено на плечі агрохолдингів.

Тепер основне - чим будуть пересівати загиблі культури і на що сподіватися
аграрію в наступному сезоні. Для компаній це болюча тема, про яку вони
взагалі з пресою говорити не хочуть, оскільки зв'язуватися з пшеницею
навесні фермери вже не будуть - у нас немає практики вирощування ярої
пшениці продовольчої якості. "Упевнений, що з 3 млн. га сільгоспземель 2
млн. га буде пересіяно кукурудзою. Близько 1 млн. га піде під соняшник. На
сою буде виділено близько 500 тис. га. Це розумне рішення з урахуванням цін
на агропродукцію", - говорить Наливка . А пшениці все одно буде вирощено
більше, ніж потрібно країні. "Наважуся перспективи озимої пшениці оцінити
мінімум в 9 млн. т. За внутрішньої потреби на рівні близько 6 млн. т нам
цього буде достатньо", - говорить Сергій Наливка. Природно, недобір
позначиться на нашому рейтингу як експортера в майбутньому сезоні. Якщо в
цьому маркетинговому році ми запланували до поставок за кордон більше 10
млн. т пшениці, то в 2011-2012 р. експорт може не перевищити 3-4 млн. т.
Але поки це дуже приблизна цифра.

Враховуючи майбутнє зростання витрат, цілком логічно, що пересівати будуть
тими культурами, які дозволять розраховувати на віддачу. А це, насамперед,
соняшник і кукурудза - найбільш рентабельні культури. У той же час при
таких втратах пшениці експерти не виключають, що продовольче зерно в
майбутньому сезоні також принесе чималі гроші. "Чиказька біржа чуйно реагує
на причорноморське зерно. При такій загибелі озимих в Україні та
очікуваному зниженні експортних поставок котирування продовольчої пшениці
можуть істотно зрости в наступному році. А фермери зможуть розраховувати на
зростання закупівельної вартості пшениці в середньому на 300 грн за тонну
від поточних цін в наступного року. Це означає, що ціни на пшеницю можуть
піднятися до 1800-2000 грн. за тонну в залежності від класу. Ми нашим
клієнтам радимо притримувати "продовольку" до такого підвищення", -
говорить Сергій Наливка.

За матеріалами Экономические Известия

Finance.ua