"Наші чоловіки пішли на війну не для того, щоб ми сіли і плакали"

21.09.2024

"Наші чоловіки пішли на війну не для того, щоб ми сіли і плакали"

Джерело: www.bbc.com

"Наші чоловіки пішли на війну не для того, щоб ми сіли і плакали"

Автор фото, Maria Ivashchenko

Підпис до фото, Чоловік Марії Іващенко загинув, захищаючи Україну від
російських загарбників
Author, Віталій Шевченко
Role, BBC Monitoring
53 хвилин(и) тому

Чоловік Марії Іващенко, Павло пішов добровольцем до війська того дня, коли
Росія вторглася в Україну у 2022 році.

Через шість місяців він загинув під час українського наступу на Хорсонщині.
Так Марія стала однією із сотень тисяч українців, які втратили своїх
близьких через війну.

Щоб упоратися зі своїм горем, Марія відвідувала заняття, організовані
групою Жива. Справжні історії кохання. Там вони діляться своїми почуттями,
і шукають розради та втіхи у малюванні. Вони супроводжують свої картини із
написанням історій про свою любов.

Марія каже, що малювання допомагає висловити і впорядкувати спогади та ті
моменти, які люди можуть боятися переживати знову.

"Існує повна довіра. Ніхто вас не судитиме, смієтеся вич и плачете, - каже
вона і додає: Вони вас розуміють без жодних умов. Немає потреби нічого
пояснювати".

"Є причина, чому проєкт називається "Жива". Ми повертаємося до життя.
Багатьох із нас цей проєкт витягнув із безодні".

Автор фото, Maria Ivashchenko

Підпис до фото, Марія Іващенко допомагає іншим впоратися з болем втрати,
зокрема, і через малюванняЗасновниця "Жива" Олена Сокальська каже, що до
цього часу учасницями проєкту стали понад 250 жінок. А ще близько 3000 - у
списку очікування.

Олена розповідає, що на картинах зазвичай малюють те, що нагадує жінкам про
час із своїми коханими або ж мрії, які вони мали. Дехто малює себе та своїх
чоловіків, додає Олена.

"Дуже часто вони малюють янголів, свої родини або дітей як янголів", -
розповідає вона. - Ці малюнки відзначають кінець життя, яке в них було, і
початок нового життя".

Психологічна агонія війни

На додачу до травми від втрат, небезпека та нестабільність під час війни
впливають на мільйони українців.

Як пояснює психотерапевт Ганна Стативка, під час воєн люди втрачають
безпеку та стабільність, що є базовими людськими потребами:

"Коли ці дві базові ресурси раптом зникають, це створює багато стресу".

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, За майже три роки російської аресії українці страждають не
лише від фізичних втрат У ситуації, коли війна триває довго, стрес може
стати хронічним, із такими симптомами як тривожність, депресія, апатія,
безсоння, брак концентрації та складності із пам'ять.

"Ви не можете довгий час перебувати у стані напоготові", - каже
психотерапевтка, додаючи, що це відбивається на ментальному та фізичному
здоров'ї.

Те саме відбувається і з українським суспільством загалом.

Масштаб кризи

Дослідження та статистика показують, що кількість українців, які мають
проблеми із психічним здоров'ям є великою, і вона зростає.

За даними МОЗ, цього року кількість пацієнтів, які скаржаться на
психологічні проблеми, подвоїлася.

"За перші два квартали 2024 року ми маємо стільки ж звернень, як це було,
наприклад, у 2021-му за рік", - заявив ВВС Україна міністр охорони здоров'я
Віктор Ляшко.

А маркетологічні дослідження свідчать, що продаж антидепресантів зріс на
50% порівняно із довоєнним 2021 роком.

Дослідження, опубліковане у спеціалізованому медичному журналі Lancet,
допускає, що 54% українців (включно із біженцями) мають ПТСР (пост-
травматичний стресовий розлад). Сильну тривожність мають 21%, високий
рівень стресу - 18%.

Інше дослідження, проведене у 2023 році, показало, що 27% українців
відчувають депресію або смуток. Це на 20% більше, ніж у 2021 році, до
російського повномасштабного вторгнення.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Десятки тисяч українців загинули за час російського
вторгнення в УкраїнуЗа оцінками Світової організації з охорони здоров'я
(WHO), більшість населення України стикається з негативними наслідками
життя у війні для свого здоров'я.

"Симптоми можуть бути різними. Дехто відчуває смуток, дехто - тривогу, в
когось проблеми зі сном, хтось втомлений і виснажений. Дехто стає
агресивнішим. Є люди, які мають непояснювані соматичні синдроми, від болю
чи просто поганого самопочуття", - розповів ВВС представник WHO в Україні
Ярно Хабіхт.

Відповідь на проблему

Водночас Україна зробила великий прогрес у подоланні пост-радянського
ставлення до проблем, пов'язаних із психічним здоров'ям, зазначає
представник WHO. Ярно Хабіхт каже, що у перші місяці війни ментальний
добробут був серед пріоритетів.

"Українці почали говорити про психічне здоров'я, і, гадаю, це є чимось
унікальним, чого ми не бачили у багатьох інших місцях", - каже він.

Перша леді України Олена Зеленська популяризує програму з ментального
здоров'я "Ти як?"

Вона також ініціювала третій Саміт перших леді та джентльменів, який було
присвячено психічному здоров'ю.

Одним зі спів-ведучих форму був Стівен Фрай, британський актор, письменник
та активіст кампаній за ментальне здоров'я.

В інтерв'ю BBC Ukrainecast він описав психологічні виклики, з якими
стикаються українці, як "нагальну кризу". Але також заявив, що вражений
тим, як багато вони роблять, аби дати відповідь на цю проблему.

"Це неймовірно, що в Україні про це говорять, - заявив Стівен Фрай. - В
цьому, безумовно, сила України. День, коли росіяни почнуть говорити про
ментальне здоров'я своїх вояків та кризу серед них, буде днем, коли вони
почнуть рухатися від того тоталітарного жаху, в якому вони загрузли нині".

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Такі групи як "Жива. Справжні історії кохання" допомагають
українцям впоратися із психологічною ціною війни Як каже психотерапевтка
Ганна Стативка, один із способів відповіді українців на травму війни є
єднання.

Вона каже, що люди більш готові допомагати один одному, стали ввічливішими,
навіть у громадських місцях.

"Люди більше говорять із сусідами. Багато хто волонтерить, донатить,
намагається допомагати іншим. Це буде стабілізуючи фактор. Ми бачимо більше
довіри один до одного, більше емпатії", - каже психотерапевтка.

Марія Іващенко нині сама виховує чотирьох дітей. Вона знову посміхається,
хоч інколи і крізь сльози. Тим, хто також стикнувся із втратою близьких
вона каже: "Не бійтеся говорити з людьми. Вийдіть зі своєї бульбашки. Не
залишайтеся на самоті".

"Найважливіше - не здаватися і не думати, що ти самотній в цьому світі, чи
що всім байдуже. Ні, це не так", - каже вона.

"Наші чоловіки пішли на війну не для того, щоб ми сіли і плакали, але щоб
ми продовжували жити".

Вплив війни відчуватимуть і наступні покоління, проте українці вже зараз
роблять багато, аби побороти травму.

Нововолинський портал