Кінець банди рекетирів

Микола НЕЧИПОРЕНКО.

Дніпропетровська область.

Саме так: організованою злочинною бандою рекетирів визнали СБУ та
Генеральна прокуратура угруповання, створене директором ТОВ "АПК "Спаський"
депутатом міськради Юрієм Пришедьком. Цього пройдисвіта з 90-х, як
називають його у народі, мали б посадити за ґрати ще 17 років тому, якби на
Дніпропетровщині належно працювали непродажні правоохоронні органи.

Залякуванням, викраданням і розбоєм

У СЕЛО Спаське, що неподалік околиць Дніпра, Юрій Пришедько заявився на
початку 2000-х із запевненнями зарадити бідності нещодавніх колгоспників.
Селяни спершу піддалися спокусливим обіцянкам і уклали угоди з його АПК
"Спаський", але швидко збагнули, що цей "інвестор" дбає тільки про своє
збагачення. Тож 2004-го частина людей переадресувала свої земельні паї в
оренду більш спроможного місцевого фермерського господарства під орудою
чесного й справедливого Анатолія Гайворонського (нині визнаного в області
керманича фермерського руху, заступника голови Всеукраїнського конгресу
фермерів). Він не зміг відмовити землякам, хоча й розумів, що неприємностей
не уникнути. Та ніхто не міг передбачити настільки підлих учинків мстивого
Пришедька, який оголосив себе "скривдженим".

У розпал жнив він привіз ватагу молодиків із кийками, що оточили поле,
оренду на яке ТОВ "АПК "Спаський" із волі селян утратило. Тепер на ньому
дозрів хліб, вирощений ФГ Гайворонського. Це збіжжя й намагалися вкрасти
рекетири, запустивши свій збиральний комплекс. Та супроти них, захищаючи
своє, сміливо виступили селяни.

Пришедько, кинувши людям погрозливі слова, відступив. Утім, свої грізні
попередження він почав утілювати у "взаєминах" з Анатолієм Івановичем.
Після того як півтори сотні розчарованих пайовиків теж забрали від
Пришедька власні земельні паї, він повторив спробу захопити врожай на полі.
Зовсім знавіснівши, разом зі своїм незмінним помічником - місцевим
хуліганом Леонідом Ігнатенком налетів на фермера з кулаками, розбив на
друзки його телефон. Жорстоко побитого, зі зламаними пальцями на руці,
Анатолія Гайворонського запхали в автомобіль і повезли манівцями подалі від
села.

- Возили і "виховували": не баламуть народ захистом його інтересів і прав,
інакше добра ні тобі, ні твоїй сім'ї не буде. Йому, Юрку Пришедьку,
доручено провчити мене так, щоб я замовк назавжди. Бо, мовляв, так допік
уже всім у районі та області, що на захист ні у прокуратурі, ні в судах, ні
в коридорах влади навіть не сподівайся, - згадує Анатолій Іванович.

Знав Пришедько, що казав, погрожуючи й залякуючи. Судячи з усього, він
дістав на це дозвіл, можливо, навіть команду районних і вищих "верхів"
разом із правоохоронними органами. Бо хоча карну справу порушили, адже
навіч бандитський напад, позбавлення волі на пів дня, тяжкі тілесні
ушкодження, ще й збіжжя поцуплено майже на 1 300 000 гривень, однак
слідство чомусь тривало аж сім років поспіль! Чотири рази припинялося, та
за впертим наполяганням Гайворонського його поновлювали. Аж поки не сталось
нечуваного самоправства в.о. обласного прокурора Олега Гладких. Він
самочинно перекваліфікував злочин Пришедька та його зграї. Бандитизм і
організацію ватаги розбійників звів до... зловживання директором АПК
"Спаський" владою і службовим становищем. Таке трактування дало змогу
"винахідливому" правозахисникові закрити справу у зв'язку з... давністю
вчиненого правопорушення. Словом, ішлось про якесь зловживання
повноваженнями, а не бандитський напад. Таким чином обласна прокуратура
розв'язала руки Пришедькові у переслідуванні фермера, дозволила далі
глумитися над ним.

Дев'ять карних проваджень

ОСЬ хроніка тривалих у часі злочинних дій, розрахованих на виснаження
фермера. Березень 2013-го: у Спаському загорівся сільмаг Гайворонського.
Хоча все вказувало на зумисний підпал, слідчий головуправління Нацполіції в
області Гриб "не зміг" виявити паліїв. Незабаром магазин фермера загорівся
знову. Той же Гриб зловмисників і не шукав, бо не розгледів ознак злочину.
Наприкінці того ж року був умисне пошкоджений фермерський трактор, і знову
винних "не знайшли".

Після тривалих баталій із правоохоронцями аж у червні 2015-го суд
зобов'язав міжрайонну прокуратуру внести до Реєстру досудових розслідувань
відомості про протиправне привласнення врожаю А. Гайворонського товариством
"АПК "Спаський". Певна річ, директор останнього рішуче заперечив очевидне і
стражі правопорядку йому повірили! Своя ж бо для них людина, цей Пришедько.
А він, з огляду на безкарність, геть розперезався. Наказав потравити 400
гектарів посівів соняшнику фермера Гайворонського, спалити ще один його
трактор. Після цього на згадку про себе ще й цидулку залишив - отак
знахабнів! А кого і чого йому боятися?

За роки переслідування Гайворонського органи правопорядку відкривали проти
банди Пришедька аж дев'ять кримінальних проваджень. Але жодне досі не
дійшло до винесення судами вироків. Правоохоронці вичікували: коли дев'ять
розслідувань добігли відведеного законодавством терміну, їх... об'єднали в
одне, лишивши окремими епізодами. Такими, які начебто за випадковими
збігами виявилися вчасно не доведеними до завершень. Як відомо, такі
"невезучі" провадження закривають, позбавляючи цим правоохоронців усіх
проблем і клопотів.

Ці дев'ять "провалених" карних проваджень, породжених терором проти
фермера, порушувати не знадобилося б, якби свого часу Пришедько, як і
заслуговував за розбійницькі напади, опинився б у тюрмі. Хіба це не на
совісті зрадників інтересів держави у погонах? Псевдостражі правопорядку
могли б запобігти ще й кривавому злочину. Два роки тому коло одного з
київських будинків той самий бандит Леонід Ігнатенко разом з іще двома
посіпаками вбив військового добровольчої територіальної оборони "Свобода"
Олексія Щербину, який, бачте, заїхав у двір поперед них. Винних у загибелі
патріота Щербини не знайшли! Їх необхідно шукати також і серед
правоохоронців Дніпропетровщини, які всіляко намагалися вберегти від
справедливого покарання підступного Юрія Пришедька. Тим часом цей
самопроголошений князьок-землевласник двічі намагався обратися від різних
партій до обласної ради і двічі - до районної. Однак не вийшло: не
голосували за нього.

Проте не так давно, коли Спаське приєднали до Підгородненської міської
громади, він таки проліз у депутати міськради. І завирували баталії,
спрямовані на загарбання земель місцевих власників фермерських господарств.
Першим постраждало сімейне ФГ Миколи Соханя. У Держреєстрі речових прав на
нерухоме майно його СФГ "переписали" на не відому йому власницю. Затим
держреєстратор Підгородненського ЦНАПу Роман Горбоніс надав "послугу" ПП
"Кредо", якому і "довірив" в оренду викрадену землю. А ПП "Кредо" все одно
що в дочірній близькості з ТОВ "АПК "Спаський".

Невдовзі після цього міська рада посміла обезземелити фермерів Миколу
Самойленка, Світлану Ялову, Ксенію Козинець. Шахраїв не спинило навіть те,
що чоловік останньої Олександр Козинець уже 10 років на війні!

Серед зла, заподіяного директором аграрного комплексу "Спаський" з його
"підданими", - торішнє підбурювання депутатів ради Підгородненської ОТГ
щодо дострокового припинення повноважень голови Андрія Горба. Він бо став
на перешкоді відбирання земельних наділів у селян, домігся через суд, аби
Пришедько погасив мільйонний борг за користування землею громади, чого
останній із року в рік уперто уникав.

Пройдисвіт розраховував, що місцеві правоохоронці не заважатимуть
розправлятися з Андрієм Горбом. Так воно й було. Справедливість відновило
рішення Верховного Суду України. Та хіба для бандитів існують закони?
Позачергова сесія знову висловила недовіру Андрієві Горбу, натомість
підкуплені та залякані депутати призначили очільниками міської ОТГ
прихильників Пришедька. Навіч дії злочинного угруповання серед депутатів
міськради.

Час сплатити за все

ХТОЗНА, до яких безчинств додумався б іще Пришедько, та кінець настає
всьому. Ніхто не очікував, що до фіналу безпрецедентної сваволі банди стане
причетною стороння в цій місцевості людина. Кілька років тому в селах
тодішньої Підгородненської тергромади заснував свій бізнес Тарас Єрмаков із
Дніпра. Він монтував сонячні батареї, а отриману електроенергію збував
енергетичній компанії. Звісно, вигідною затією зацікавився Юрій Пришедько.
Два роки він умовляв дніпровського підприємця підкоритися йому, об'єднатися
з ним. Не добившись свого, вирішив стати конкурентом. Закупив обладнання,
але в нього нічого не вийшло: чесно працювати не звик. Тож нахаба змінив
тактику - став погрожувати. Ще й оголосив, буцімто з вини Єрмакова зазнав
2,5 мільйона доларів збитків, які той має йому компенсувати.

Війна, розв'язана рашистами, сплутала плани рекетира. Тарас Єрмаков,
лишивши свій бізнес на довірених осіб, пішов боронити Україну. Під час
нещодавньої відпустки він захотів відвідати села Підгородненської ОТГ зі
своїми сонячними батареями. На околиці Спаського його автомобіль зненацька
оточили три інші. З них вистрибнуло кілька чоловік, серед яких був і
Пришедько. Бандити не змінили почерку: мало не годину били "полоненого",
вимагаючи 2,5 мільйона доларів і права на бізнес. Єрмаков не здавався, тоді
його вивезли в лісопосадку. Тарас розумів, що сутички не на життя, а на
смерть не уникнути. Але ж не здаватися йому, гартованому війною,
негідникам! Непокірного відвезли до покинутої колишньої колгоспної
халабуди, де катували всю ніч. Врешті Пришедько, засліплений бажанням
одержати гроші, погодився відпустити чоловіка на пошук доларів.

...Через тиждень у дніпровському ресторані "Едбург" відбулась запланована
зустріч захисника Вітчизни з його катами. Юрій Пришедько зі своїми
"багнетами" явився по гроші. Скипів, коли почув від Єрмакова запитання, чи
він не передумав. Опам'ятатися йому не дали столичні стражі правопорядку,
які таємно прибули сюди на спецоперацію. Тарас Єрмаков не був наївним: не
звернувся до обласних правоохоронців, бо знав, що для нього це небезпечно.
Натомість зумів непомітно сісти на потяг і попрямував до столиці.

Тепер Юрій Пришедько у Лук'янівській тюрмі м. Києва, слідство ще триває.
Залишається вірити, що справедливість бодай тепер, через 17 років, візьме
гору.

Сільські Вісті