Гектар на Печерську - пролом у захисті інтелектуальної власності
Ілона Заєць "Дзеркало тижня. Україна" No47,
За даними ДП "Український інститут промислової власності" "Укрпатент",
усього за 1992-2010 рр. і дев'ять місяців поточного року подано близько 250
тис. заявок на винаходи. Щорічно в Україні реєструється кілька тисяч
патентів і торгових марок. За 19 років безперебійної роботи "Укрпатент"
зробив великий крок уперед. Виконується низка дво- і багатосторонніх
міжнародних договорів. Ліквідовано завал нерозглянутих заявок, що утворися
в перші роки незалежності через недосконалість тодішніх правових норм.
Створено понад 20 національних баз даних і пошукових систем для винаходів,
торгових марок та інших об'єктів, які зараз безплатно відкриті для
користувачів. Експерти "Укрпатента" працюють за сучасними прогресивними IT-
методиками, діє система керування якістю, в найближчих планах - перехід на
електронну подачу заявок.
Недавно "Укрпатент" складав своєрідний іспит на якість: Всесвітня
організація інтелектуальної власності (штаб-квартира в Женеві) розглядає
питання надання йому статусу міжнародного пошукового органу. На території
СНД таким є тільки "Роспатент". Крім очевидної престижності, статус
міжнародного пошукового органу додасть ваги українському патенту, посилить
його інвестиційну привабливість. Рішення про акредитацію "Укрпатента" мають
прийняти уже 2012 р.
Однак в "Укрпатенті" сумніваються, що питання буде розглянуто. Причому не з
їхньої вини. У серпні Держслужба інтелектуальної власності (у сфері відання
міністра освіти, науки, молоді та спорту Д.Табачника) затвердила план дій з
реформування системи інтелектуальної власності, який передбачає, зокрема,
створення нової установи експертизи. Голова держслужби Микола Паладій
доручив директорові "Укрпатента" "здійснити організаційні заходи зі
створення нової установи з експертизи і початку її роботи".
Стурбований колектив підприємства звернувся з листом до прем'єр-міністра, в
якому, зокрема, зазначив, що такої практики дублювання повноважень з
державної експертизи заявок на винаходи та інші об'єкти немає в жодній
країні світу.
Резолюція Азарова, адресована Табачнику, була категорична й недвозначна:
"Прошу вжити вичерпних заходів з урегулювання трудового конфлікту й
недопущення дублювання функцій з експертизи об'єктів права промислової
власності" (див. копію резолюції на сайті DT.UA).
У відповідь Дмитро Володимирович заявляє, що створення нового органу
експертизи відбувається "у світлі нових перспектив пріоритетних напрямів
розвитку системи інтелектуальної власності, зокрема надання
держпідприємству "Український інститут промислової власності" статусу
міжнародного пошукового органу".
При цьому, згідно з листом Д.Табачника до Кабінету міністрів від 19 жовтня
2011 року, дії М.Паладія як керівника Держслужби інтелектуальної власності
"не передбачали створення дублюючого органу експертизи". Про що, як обіцяє
міністр, незабаром буде проінформовано колектив "Укрпатента". І - на
порушення Закону України "Про звернення громадян" - переадресовує лист
працівників "Укрпатента" безпосередньо Паладію, чиї дії й було оскаржено.
Оскільки всі функції експертизи заявок на об'єкти інтелектуальної власності
виконує "Укрпатент", а делегування цих функцій двом структурам одночасно у
світовій практиці виключене, можна припустити, що йдеться про розподіл сфер
відповідальності. Але це теж суперечить аргументам Д.Табачника, оскільки
мотивацією для клонування держпідприємства було надання ДП "Український
інститут промислової власності" статусу міжнародного пошукового органу.
Можливо, міністр мав на увазі, що на новий орган буде покладено нові
функції у сфері експертизи заявок на винаходи, торгові марки та авторські
права, не охоплені "Укрпатентом"?
Автор звернулася по коментар до людини, котра стояла біля витоків створення
"Укрпатента", голови Державного патентного відомства України у 1992-2000
рр., голови Генеральної асамблеї ВОІВ (1994-1995), голови Міждержавної ради
(країн СНД) з питань охорони промислової власності (1993-2000) Валерія
Петрова.
- Валерію Леонідовичу, наскільки, на ваш погляд, доцільне створення нового
органу експертизи? У чому може полягати оптимізація підприємства?
- Мені невідомі якісь проекти створення паралельних експертних органів. Що
стосується оптимізації підприємства, то, на мою думку, в Україні потрібно
мати один-єдиний орган у цій сфері - відомство з патентів і товарних знаків
європейського типу. На жаль, 2000 р. уряд пішов іншим шляхом і натомість
створив триланкову структуру - МОН, Державний департамент інтелектуальної
власності і ДП "Інститут промислової власності", яка фактично залишається
досі. Практично ж для створення єдиного органу на базі ДП "Інститут
промислової власності" потрібно тільки внести деякі зміни у відповідні
закони. Така оптимізація, мені здається, була б
доцільною. Недавній візит із
перевіркою делегації Міжнародного бюро ВОІВ підтвердив дуже високий рівень
роботи "Укрпатента".
- Нам стало відомо, що є проект створення спільного органу з торгових марок
України, Росії, Білорусі та Казахстану зі штаб-квартирою в Києві.
- Справді, такий проект обговорювали ще на початку 2000-х. Тоді проти цього
проекту виступила Міждержавна рада (країн СНД) з питань охорони промислової
власності, в якій представлені всі держави, котрі могли б стати її
потенційними учасниками. Решта ж держав - сусіди України, як члени ЄС,
стали учасниками OHIM - регіональної організації, котра реєструє торгові
марки для європейського спільного ринку. Крім того, створення
наднаціонального органу, якому передається частина суверенних прав України,
суперечить Конституції України, цього теж не можна не брати до уваги.
- Що зміниться, коли буде створено новий регіональний орган?
- Тепер в "Укрпатенті" можна отримати національну й міжнародну реєстрацію
торгової марки. Це повністю задовольняє правовласників. При цьому
функціонування системи охорони інтелектуальної власності загалом значною
мірою забезпечується саме за рахунок зборів за такі реєстрації. У разі
створення наднаціонального органу СНД з торгових марок це джерело висохне,
й відповідні витрати ляжуть на держбюджет.
- Ми знаємо, що Міністерство освіти і науки спільно з МЗС розглядають таку
можливість. Україні це вигідно?
- Між розглядом питання і створенням міжнародної організації величезна
різниця. Регіональна торгова марка доречна там, де для неї є економічна
основа, загальний ринковий простір і схожі правові норми, як у ЄС. Коли ж
спроби об'єднання мотивуються лише політичною волею сторін, то наслідки
цілком передбачувані. Європейська регіональна організація OHIM виникла з
ініціативи самих промисловців, зацікавлених у захисті прав на об'єднаному
товарному ринку. Та навіть в умовах такого високого рівня інтеграції ЄС
виникло стільки проблем, що OHIM знадобилися роки й роки, перш ніж
зазначена система почала працювати. Мені не відомі ініціативи промисловців
і підприємців України або інших країн СНД щодо створення євразійського
аналога OHIM. Я впевнений, що й якихось економічних передумов для цього
немає.
- А що можна сказати про ситуацію з авторським правом?
- Головна проблема тут - як ввести в цивілізоване русло відносини
правовласників та користувачів і знизити рівень порушення авторського
права, через які Україна багато років у тому чи іншому статусі перебуває в
горезвісному "списку 301" Держдепу США як одна з країн, котрі заохочують
піратство. Але ця проблема не має прямого стосунку до діяльності
"Укрпатента". Вважаю, що боротьба з піратством взагалі має бути
компетенцією виключно правоохоронних і фіскальних органів, а не патентного
відомства. В "цифрову епоху" вирішення проблем авторського права, можливо,
потребує нових підходів. Головне, щоб у цій сфері Україна перебувала в
загальному, як тепер кажуть, "тренді" передових країн.
* * *
Цікаво, що суєта навколо "Укрпатента" розпочалася в серпні нинішнього року.
А навесні голова Держслужби інтелектуальної власності зустрічався з
представником ізраїльської компанії LR-Group LTD (за інформацією сайта
Bloomberg.com, ця компанія спеціалізується на промисловому та цивільному
будівництві), який запропонував створити в Києві технопарк. Причому не де-
небудь, а в центрі столиці - на Печерську. Саме в тому будинку, в якому
міститься "Укрпатент".
Директор зазначеної фірми Марк Амзель 25 березня звернувся до п. Паладія,
голови Держслужби інтелектуальної власності: "Спираючись на недавню зустріч
із вами нашого представника, Бориса Тодоровського, вважаємо, що такий
технопарк може бути розміщений на базі кварталу, який утворюється вулицями
Івана Кудрі, Глазунова та Чигоріна в Печерському районі міста Києва, де вже
розміщується Державне підприємство "Український інститут промислової
власності" (належить до сфери управління Державної служби інтелектуальної
власності)".
Цю пропозицію підтримав Дмитро Табачник уже 6 квітня (див. копію листа на
сайті DT.UA).
Концепція зазначеного технопарку (є в редакції) передбачає створення нового
Сколково. Його творців не хвилює, що українсько-ізраїльське "Сколково"
розміщуватиметься на одному гектарі - це якщо Дмитру Володимировичу
вдасться переселити (або закрити?) Київський державний технікум легкої
промисловості (розміщений на вул. Івана Кудрі, 29).
Тим часом у Києві вже говорять про як мінімум два нових технопарки. Обидва
орієнтовані на інформаційні технології. Про один заявив віце-прем'єр Сергій
Тігіпко. Він задекларував виділення під об'єкт 140 га в Київській області.
За словами губернатора Київської області Анатолія Присяжнюка, вже
підбирають ділянку для проекту. Наразі є варіанти під Ірпенем або Фастовом.
Ще один технопарк Київська міська державна адміністрація планує створити на
території вагонного депо "Київ-Пасажирський". Міська влада підтримала ідею
винесення з центру промислової зони і будівництво на її місці сучасного
технопарку - поруч із Національним університетом ім. Т.Шевченка та
Національним технічним університетом "КПІ". Неподалік розміщується також
Київський національний університет будівництва та архітектури.
Втім, за створення й функціонування технопарків у країні відповідає
Державний комітет України з питань науки, інновацій та інформатизації на
чолі з Володимиром Семиноженком. Там про нове Сколково на Печерських
пагорбах нічого не чули...
Дзеркало тижня. Україна
