Газета 'Народна армія'


Нещодавні зміни до деяких законів збільшили розміри виплат родинам загиблих бійців та інвалідам АТО, а ще ліквідували деякі колізії в чинному законодавстві

Президент України підписав закони "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей"та "Про внесення змін до статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту щодо надання членам сімей загиблих пільг без урахування середньомісячного сукупного доходу сім'ї". Які саме зміни законодавчо затверджено, розбиралась наша кореспондентка

Базовою цифрою для нарахування основних соціальних виплат для учасників АТО є розмір прожиткового мінімуму. Під час розрахунку одноразової грошової допомоги враховують прожитковий мінімум, визначений станом на 1 січня поточного року, у розмірі 1600 грн. Тож, за новою редакцією закону, виплати призначатимуть і виплачуватимуть у таких розмірах:

- 1 200 000 грн (750-разовий розмір прожиткового мінімуму) отримає родина, якщо військовослужбовець загинув під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби;

- 800 000 грн (500-разовий прожитковий мінімум), якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста сталася під час військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку під час військової служби.

У разі встановлення військовослужбовцю I групи інвалідності виплату здійснять у розмірі 400-разового прожиткового мінімуму (640 000 грн), у разі встановлення інвалідності II групи - у розмірі 300-разового прожиткового мінімуму (480 000 грн), у разі інвалідності III групи - у розмірі 250-разового прожиткового мінімуму (400 000 грн).

Раніше під час застосування чинної норми закону виникало чимало питань. Наприклад, у нашу редакцію звернулася дружина загиблого бійця. Жінка та її діти тривалий час не могли отримати належні виплати, тому що батьки її загиблого чоловіка не надавали згоди на отримання коштів. Адже одноразову грошову допомогу донедавна призначали й виплачували тільки за заявою кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого. Іншими словами, право однієї особи на отримання допомоги безпосередньо залежало від дій усіх повнолітніх членів сім'ї, батьків та утриманців загиблого військовослужбовця.

Нова редакція частини першої статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"усуває наведену вище умову виплати. Відтепер у разі відмови від призначення та отримання одноразової грошової допомоги або у разі, якщо одна із зазначених осіб у визначений термін не реалізувала своє право на призначення та її отримання, цю частку розподілятимуть між іншими членами родини, які мають на неї право.

Інша невідповідність, що існувала донині в чинному законодавстві, - практика встановлення різного розміру виплат родинам загиблих і пораненим. Наприклад, у разі загибелі військовослужбовця під час АТО відповідно до статті 21 Закону України "Про боротьбу з тероризмом"досі було визначено право членів його родини на одноразову допомогу в розмірі 20 прожиткових мінімумів - 32 000 грн (20х1600). Водночас у статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей"у разі загибелі військового під час виконання обов'язків військової служби було передбачено надання одноразової грошової допомоги в розмірі 500 прожиткових мінімумів - 800 000 грн (нині - 1 200 000 грн). Погодьтеся, різниця в розмірі допомоги доволі суттєва.

Такі ж суперечності виникали в чинному законодавстві й щодо призначення допомоги пораненим під час АТО бійцям силових структур, які стали інвалідами або частково втратили працездатність без установлення групи інвалідності.

Відтепер ці правові колізії між двома названими вище законами, у кожному з яких визначено свій розмір допомоги, також у минулому. У статті 21 Закону України "Про боротьбу з тероризмом"зроблено посилання на Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", визнавши таким чином чинною більшу суму виплати.

Водночас зміни до вищезгаданих законів не поширюються на тих осіб, які набули право на виплату їм одноразової грошової допомоги до набуття їх чинності. Тож перерахунки вже призначених сум не здійснюватимуть, а збільшені розміри допомоги виплачуватимуть із дня, що настає за днем публікації законодавчих змін в офіційних друкованих виданнях.

Не залишено поза увагою й зміни до ще одного закону, який стосується пільг сімей загиблих.

- 2015 року під час зустрічі з ветеранами та членами сімей загиблих учасників АТО в Мукачевому до мене звернулася вдова нашого офіцера, який загинув в АТО, з таким запитанням: "Як так сталося, що мене та мою неповнолітню доньку позбавили права на пільги, тоді як мої сусіди, у складі сім`ї яких є учасник АТО, мають пільгу на 75-відсоткове зниження плати за користування комунальними послугами?" - розповідає начальник відділу соціальної політики Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України Сергій Кучеренко. - На той час надання пільг зазначеній категорії осіб залежало від додаткової умови - середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, і дохід не мав перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. З метою врегулювання зазначеного питання Міністр оборони 2015 року двічі звертався в Кабінет Міністрів України, і питання було врегульовано, але частково. З набуттям чинності відповідних змін до закону 20 лютого 2016 року пільги особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з-поміж членів сімей загиблих учасників АТО стали надавати в повному обсязі. Але всім іншим категоріям осіб ці обмеження залишили. Тож для членів сімей осіб, які загинули або пропали безвісти, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, яких вони зазнали під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби, питання надання пільг залишилося невирішеним.

Після того, як Закон "Про внесення змін до статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"щодо надання членам сімей загиблих пільг без урахування середньомісячного сукупного доходу сім'ї"набуде чинності (цей закон, на відміну від попереднього, стане чинним із першого числа місяця, що настане через місяць із дня його опублікування), ці обмеження буде знято. Тож для родин стане можливим мати такі пільги, як безкоштовне отримання ліків, медичних послуг, 50-відсоткове зниження оплати за житло, користування комунальними послугами тощо.

Тетяна МОРОЗ

Народна армія


У міжвидовому центрі підготовки військових частин і підрозділів, що на Миколаївщині, тривають збори командирів батальйонів та їх заступників військ оперативного командування "Південь".

Головною метою зборів є обмін досвідом між командуванням підрозділів, який, зважаючи на виконання бойових завдань в районі проведення АТО, є достатньо значним і цікавим.

У ході проведення зборів розглядалися питання життєдіяльності, забезпечення і виконання завдань за призначенням, облаштування місць дислокації частин. Особливу увагу приділено було належній організації бойової роботи, морально- психологічному стану особового складу, протидії правопорушенням і корупційним діям, всебічному забезпеченню особового складу підрозділів.

Слід наголосити, що збори командирів батальйонів та їх заступників військ оперативного командування "Південь"були організовані на належному методичному і практичному рівні.

Прес-служба ОК "Південь"

Народна армія


Посадовці різних рівнів у військовому відомстві неодноразово загострювали увагу на необхідності належного фінансування безпечного функціонування баз та арсеналів. Але коштів на їхнє забезпечення завжди бракувало, тож із певною періодичністю в різні роки в нас вибухали склади в Артемівську, Новобогданівці, Лозовій, Сватовому. Хоча в окремих випадках причиною надзвичайних подій на цих об'єктах ставав людський фактор, це тема іншого матеріалу. У цьому ж я хочу акцентувати увагу на тому, що з огляду на наявні загрози та наслідки таких надзвичайних подій ми мусимо приділяти забезпеченню арсеналів значно більше уваги та фінансових ресурсів

Державною програмою забезпечення живучості арсеналів, складів та баз зберігання боєприпасів на період 1995-2015 років (дію якої продовжили до 2020 року) було передбачено фінансування в сумі 1 млрд 257 млн гривень. За рахунок цих коштів вдалося виконати першочергові заходи щодо посилення безпеки зберігання зброї на арсеналах, базах та складах. При цьому слід зазначити, що лише після вибухів у Новобогданівці в 2004-му фінансування арсеналів почало здійснюватися практично на рівні, визначеному згаданим вище документом.

А скільки ж реально коштує безпека арсеналів? Одразу зазначу, що зберігання боєприпасів не є дешевим. Особливо з огляду на те, що в попередні роки кошти на це виділялися часто за залишковим принципом.

Міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак після надзвичайної події в Балаклеї, зокрема, повідомив: "Для того, щоб забезпечити повну охорону і оборону (баз і арсеналів. - Авт.) відповідно до сучасних вимог, необхідно приблизно п'ять мільярдів гривень".

На що гроші мають бути виділені першочергово?

Ось що про це сказав заступник начальника Управління живучості арсеналів, баз та складів Озброєння Збройних Сил України полковник Вадим Зайцев: "Ми, зокрема, плануємо створити нові сховища для зберігання боєприпасів, встановити сучасні системи раннього виявлення (оповіщення) та сигналізації, а на периметрах та технічних територіях - прилади відеонагляду. Крім цього, слід придбати новий ГПМ-72 виробництва Львівського бронетанкового заводу.

З огляду на втрати, яких ми зазнали за наслідками вибухів на різних арсеналах та базах зберігання боєприпасів у різні роки, для всіх, здається, є очевидним, що витрати на будівництво спеціальних сховищ, обладнання територій баз сучасними системами оповіщення та виявлення небезпеки, в рази менші. Так, за підрахунками фахівців, вартість арочного сховища, де зберігаються, наприклад, артилерійські снаряди, становить близько 1,5-2% від ціни цих боєприпасів. Якщо ж там зберігаються, наприклад, ПТКР, цей показник становить до 0,5%".

А як убезпечити арсенали від "летючих запальничок"? Бо одна із версій причин надзвичайної події в Балаклії - атака ворожого безпілотника.

Про сучасні засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) з безпілотними літальними апаратами розповів військовий експерт Сергій Згурець: "Я вважаю, що на сьогодні ефективним засобом боротьби з БПЛА є мобільний комплекс "Анклав". Він важить лише 30 кілограмів і може працювати під час руху на будь-якій техніці. Його завдання не збивати безпілотники, а змушувати їх втрачати орієнтування в просторі. Можна заглушити кожен окремо або ж декілька відразу. Всі навігаційні системи, приміром, навігатори в автівках, після використання пристрою кілька секунд не працюють. Вони життєво важливі й для безпілотників. Без правильних координат їхня робота неефективна. Ціна такого пристрою в рази менша за вартість шкоди, завданої арсеналу атакою безпілотника".

Вітчизняні підприємства ОПК можуть нині запропонувати й інші сучасні засоби прикриття арсеналів з повітря.

У нашій розмові полковник Вадим Зайцев акцентував увагу й на необхідності суворого дотримання під час будівництва, особливо житлових будинків та об'єктів інфраструктури, безпечних відстаней від військових складів та арсеналів. Багато хто з чиновників, коли надають дозволи, ігнорують такі вимоги, наражаючи на небезпеку багатьох цивільних мешканців. Через те довкола небезпечних режимних військових об'єктів часто хаотично забудовуються території. Прикладом цинічного нехтування такими правилами стала пожежа 2015 року на нафтобазі у Василькові під Києвом, розташованій впритул до периметра військових складів з боєприпасами. Тоді лише завдяки правильним та рішучим діям військових пожежних команд, особового складу військової частини вдалося спочатку локалізувати вогонь, який наступав від палаючої нафтобази, а потім не допустити перекидання полум'я на територію складів. Для запобігання такій небезпеці відповідні фахівці військового відомства розробляють на розгляд Кабміну і Верховної Ради України пропозиції щодо ухвалення низки законодавчих актів, які б суворо забороняли будівництво в радіусі небезпечної зони не лише нафтобаз, автозаправок, а й житлових будинків та інших цивільних споруд.

Ярослав МЕЛЬНИЧУК

На відновлення живучості військових складів із резервного фонду України додатково надано 200 мільйонів гривень

Минулого тижня Міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак під час робочої поїздки в Харківську область відвідав 65-й арсенал у Балаклії. Він поінформував присутніх, що близько 99 млн грн надано на відновлення пошкоджень, завданих пожежею на складі в Балаклії, з них 9 млн спрямовано на розмінування території.

- Крім цього, з резервного фонду держави додатково призначено 200 млн грн на відновлення живучості військових складів та арсеналів, - зазначив Міністр оборони України. Він наголосив, що особливу увагу буде приділено складам з озброєнням, розташованим поблизу кордонів із Російською Федерацією.

- Ми маємо чіткий план щодо вживання невідкладних заходів, аби не допустити різного роду НП, - сказав Міністр оборони України.

Народна армія

Все публикации с упоминанием газеты "Народна армія"

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины