"Доки б'ється серце, завжди є надія на порятунок людини", - вважає завідувач кардіологічного підрозділу Львівської обласної клінічної лікарні Леся ГУСАК

Згідно з офіційною статистикою МОЗ України, у понад 22 мільйонів громадян
діагностовано серцево-судинні захворювання. Показник смертності від хвороб
системи кровообігу в Україні становить 60%. Про "серцеві проблеми"
розповідає завідувач терапевтичним відділенням (кардіологічний підрозділ)
Львівської обласної клінічної лікарні Леся ГУСАК

- Лесю Іванівно, відділення, яке ви очолюєте, спеціалізується, в основному,
на лікування хворих із серцево-судинними захворюваннями та супутніми
патологіями. Розкажіть про специфіку роботи лікаря-кардіолога і про функції
відділення в цілому.

-Кардіологія виокремлюється в окрему спеціальність оскільки йдеться про
гострі хворобливі стани: інфаркт міокарда, гіпертонічну, ішемічну хвороби,
які, власне, посідають перше місце серед причин смертності населення. Хворі
ці доволі складні, і можливість врятувати людське життя іноді вирішують
хвилини. Для таких невідкладних випадків у складі нашого відділення працює
блок інтенсивної терапії, де цілодобово надається необхідна медична
допомога важким хворим із серцево-судинними захворюваннями, з комбінованою
патологією: кардіологічні захворювання і цукровий діабет чи судинна
патологія. Лікар-кардіолог відрізняється від інших тим, що у нього немає
часу на довгі роздуми. Він повинен точно знати, що робити, миттєво вибирати
потрібний спосіб дій і рятувати людське життя.

- Скажіть, чи зросла за останній час кількість кардіологічних хворих?

- Наше відділення практично ніколи не буває порожнім: хворих завжди багато:
гіпертонія, ішемічна хвороба серця, стенокардія...У нас добра діагностична
база: скажімо, блок інтенсивної терапії обладнаний моніторами безперервного
спостереження, дефібриляторами, кисневою апаратурою. Проводиться добовий
моніторинґ артеріального тиску та Холтерівське дослідження ЕКҐ. Інша справа
- люди не завжди звертаються вчасно і не завжди правильно лікуються. У
цьому плані залишається багато питань, над якими ми працюємо. На жаль, поки
що смерть унаслідок захворювань серцево-судинної системи продовжує
залишатися на першому місці в світі, але, як і саме життя, кардіологія не
стоїть на місці: наука і практика розвиваються постійно. Хоча не все буває
просто: людська психологія має певну інертність, і доводиться говорити
кожного разу, в тому числі і самому собі, що те, що ми робили вчора,
сьогодні вже неактуально. І це дуже важливо - вміти весь час вчитися. Ще
важливо, що наша робота - це спілкування з пацієнтами. Як правило, це літні
люди, які багато пережили в житті... Працювати з людьми взагалі непросто, а
з хворими ще гірше, вони можуть і вередувати, і характер показувати. Тому
важливо, аби кардіолог був і добрим психологом.

- Якось почула думку, що кардіологічні проблеми закладаються в дитинстві.
Йдеться про спадковий фактор чи не тільки?

- Хвороби серця і судин - це хвороби способу життя, в першу чергу, Вони
пов'язані з неправильним харчуванням, низькою фізичною активністю, реакцією
на події. Але ж всі ці фактори закладаються в дитинстві.

Погодьтеся, що змінити спосіб життя дорослого достатньо складно. Ті ж
смакові звички, а від них залежить дуже багато: у профілактиці артеріальної
гіпертонії, наприклад, велика увага приділяється зниженню споживання солі.
Здавалося б, дрібниця. Але саме надлишок солі в їжі збільшує ризик
захворювання в 10 разів. Якщо ж на початкових стадіях гіпертонічної хвороби
знизити споживання солі, яка притягує до себе воду, то артеріальний тиск
автоматично знизиться. Не менш важливо виховувати дітей фізично активними,
вчити їх правильно реагувати на стресову ситуацію, виховувати в них
філософське ставлення до навколишнього світу. Особливо на це мають звернути
увагу батьки, які мають проблеми зі серцево-судинною системою. Тож, якщо ви
хочете, аби ваша дитина була здоровою, не нехтуйте рекомендаціями
кардіолога. У розвитку серцево-судинних захворювань, крім відомих факторів,
мають значення і психологічний фактор, і економічний стан країни, і сімейні
стосунки, і побутові умови, і нікуди від цього не дітися.

-Про фінансові проблеми в охороні здоров'я говорять на усіх рівнях. На вашу
думку, страхова медицина могла б вирішити ці проблеми?

-Медичній галузі обов'язково потрібні додаткові джерела фінансування. А
тому вводити страхову медицину необхідно. І, можливо, люди більше б дбали
про своє здоров'я. Крім того, необхідно повернути практику профілактичної
роботи. Тоді, переконана, ми мали б значно менше хворих із задавненими
формами того чи іншого захворювання.

- Як лікар дайте пораду нашим читачам щодо збереження здоров'я серця.

-Нагадаю прописну істину: бережіть здоров'я змолоду. Стежте за серцево-
судинною системою свого організму: не переїдайте, не починайте курити, не
зловживайте алкоголем. По можливості збалансуйте свій раціон, вживайте в
їжу більше овочів, фруктів, морепродуктів. А якщо проблема зі здоров'ям усе
ж виникає, то відразу звертайтеся до лікаря і виконуйте всі його
рекомендації. Найбільша радість для лікаря - коли пацієнти йдуть щасливими
і здоровими. Наше маленьке серце насправді потужний орган і в нього
величезний резерв: поки воно б'ється, завжди є надія на порятунок людини .

ХайВэй