Чи є насправді план у Трампа і Ко

21 лютого 2025, 05:25

Ще одна важлива історія про Трампа і Ко. Про їх складні плани і те, що
Україна в них не вписується.

Ще одна важлива історія про Трампа і Ко. Про їх складні плани і те, що
Україна в них не вписується.

фото: x.com/WhiteHouse

Мені теж дуже подобається шукати глибинний сенс у якихось процесах,
особливо політичних. Що це все не набір випадкових політичних заяв, кроків,
спрямованих на вирішення електоральних, вузьких бізнесових, політичних чи
суто его-тригерних задач. Що є ПЛАН, є ПРОЄКТ. Проєкт 2025 чи якийсь інший
таємний або не дуже план.

До речі, Проєкт 2025, хто хоч трохи вивчав, зводиться до наступного:
посилити владу президента (дати йому більше виконавчих механізмів),
послабити роль бюрократії і скасувати кляту diversity. Я б це назвав планом
з встановлення диктатури, але я думаю ви і самі здогадалися :) Все, більше
нічого цінного там немає.

Але це не складний план, це класичний набір встановлювача диктатури,
відомий будь-кому хоч трохи освіченому - розмивай інституції, дискредитуй
еліти, просувай наратив про сильного харизматичного лідера, який треба
країні для боротьби з внутрішніми і зовнішніми ворогами. Механізм
встановлення диктатури дуже простий, питання завжди виключно до здатності
еліт і суспільства пручатися. От ми і перевіримо США.

А люди з амбіціями встановлення диктатур останнє про що думають -
довгострокові плани і розвиток. Їм треба тут і зараз.

Так от. Про складні плани і стратегії.

Як демонструє нам приблизно вся історія людства, політичні плани,
економічні стратегії і глибоко рівневі концепції розвитку суспільства
існують або у фантазіях візіонерів, або у голові конспірологів.

Зазвичай суспільний розвиток, формування і деградація інституцій тощо - це
складний малокерований інертний процес, де політичні і економічні рішення,
часто хаотичні, егоїстичні, несистемні, взаємодіють з великими соціальними
процесами і зсувами. І чим більша система, країна, суспільство, тим менше
можливостей системно впливати. Ну от наприклад як з демографічним
переходом, який є наслідком не пропаганди чи злого умислу, а поєднанням
індустріалізації, урбанізації, наукового прогресу тощо.

Іноді суспільствам щастить на прогресивних реформаторів чи диктаторів
розвитку, але і вони майже завжди діють або інтуїтивно, або вдало вписуючи
свої рішення у зовнішній чи внутрішній контекст. Та якщо вони діють без
сприятливого контексту, їх реформи обнуляє наступник. Як у Грузії. Якщо все
ж щастить - то виходить як у Південній Кореї. Але де б була Південна Корея
без В'єтнамської війни і демографічного вибуху, який дав їй купу дешевої
робочої сили в момент, коли вона була потібна - у 60-і і 70-і?

Тому коли ми бачимо, як хтось намагається надати діям і заявам
адміністрації Трампа (чи будь-якого іншого політика) ознаки якогось
системного довгострокового плану - це класичний синдром пошуку глибинного
сенсу. Інтелектуальна вправа, яка може надати ілюзорну ясність. І трохи
заспокоїти.

Але такий спосіб описати реальність дуже далекий від того, що насправді
відбувається і як працює політика нестримного правого популіста, яким є
Трамп. А відбувається спроба відповісти на дуже хаотичний запит свого
виборця і власної голови. Просто завжди слід пам'ятати, що відповідь
(реакція на проблему) не дорівнює рішенню проблеми. А часто і суперечить їй.

Так, я чудово розумію, що мій опис реальності Трампа і його політики робить
ситуацію ще більш невизначеною, ніж звичайні "він хоче нас злити" чи "він
хоче злити Путіна", але "заради чогось". Немає там ніякого "заради чогось",
крім власних політичних амбіцій і самозвеличення. В цьому, власне, і
проблема. Що з Трампом, що з Путіним. І саме тому вони обидва є загрозою
для світу, бо плану немає, крім влади і слави :)

.

RegioNews