Бюджет-2025: на що, окрім оборони, держава витрачатиме гроші
08.12.2024
Президент Володимир Зеленський підписав державний бюджет на 2025 рік,
виконання якого знову багато в чому залежатиме від міжнародної допомоги.
Більшість видатків бюджету піде на сектор безпеки та оборони - 2,2 трлн
гривень. Ймовірно, сума неостаточна, адже у попередні роки Верховна рада
неодноразово виділяла додаткові кошти. Основні цифри бюджету та видатки - у
матеріалі "Слово і діло. Держбюджет-2025: доходи, видатки та пріоритети
Наступного року держава планує залучити до бюджету 2,3 трлн гривень доходів
(зокрема, як повідомили у Мінфіні, 140 млрд від податкових змін). Видатки
поки що закладено у розмірі 3,9 трлн гривень. Таким чином, дефіцит
держбюджету становитиме близько 1,6 млрд.
Основна стаття видатків - фінансування сил безпеки та оборони, на це
передбачено 2,23 трлн гривень або 26,3% ВВП. Зокрема, на зарплати
військовим виділили 1,16 трлн, на озброєння та військову техніку - 739
млрд, на модернізацію ОПК - 55,1 млрд, на закупівлю дронів - 46,9 млрд.
Військові витрати Україна фінансує за рахунок внутрішніх доходів та
запозичень, а решту (соціальні виплати, зарплати тощо) - завдяки підтримці
міжнародних партнерів.
На соціальний захист буде направлено 420,9 млрд гривень (у тому числі 236,9
млрд на виплату пенсій), на медицину - більше 200 млрд (175,5 млрд на
програму медичних гарантій), на освіту - більше 190 млрд (у тому числі
115,2 млрд на зарплати та доплати вчителям, 2,9 млрд - на харчування для
молодших школярів). ВВП, інфляція та курс долара у 2025 році
У бюджеті наступного року закладено зростання ВВП на рівні 2,7% (це менше,
ніж в 2024-му). Інфляція до кінця року очікується на рівні 9,5%, це теж
гірше, ніж у поточному бюджеті.
Середньорічний курс долара закладено на рівні 45 гривень, курс на кінець
року - 45,6 гривень. "Цьогорічний показник курсу - індикативне бачення
уряду, щоб сформувати проєкт бюджету, і нічого більше", - пояснив міністр
фінансів Сергій Марченко. Соціальні показники у держбюджеті-2025
Розмір мінімальної зарплати наступного року не зміниться - 8 тисяч гривень.
Прожитковий мінімум становитиме 2 920 гривень, для основних соціальних та
демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років - 2 563 гривень;
дітей віком від 6 до 18 років - 3 196 гривень;
працездатних осіб - 3 028 гривень;
працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру
посадового окладу судді, працівників інших державних органів, оплата праці
яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових та
митних органів - 2 102 гривень;
працездатних осіб, що застосовується для визначення посадового окладу
прокурора окружної прокуратури - 1 600 гривень;
осіб, які втратили працездатність, - 2 361 гривень.
У бюджетному комітеті парламенту заморожування соціальних стандартів
пояснили просто - зайвих грошей немає, витрати й так величезні.
Голова комітету Роксолана Підласа розповіла, що підвищення мінімальної
зарплати всього на 100 гривень коштуватиме бюджету додатково 5,3 млрд
гривень, а підвищення прожиткового мінімуму на 100 гривень - 11 млрд.
Рівень безробіття, який прогнозує Кабмін - 17,7%. Середня зарплата до
вирахування податків та зборів очікується на рівні 24,4 тис. гривень. На що
збільшать витрати у 2025 році
Наступного року збільшить витрати на центральні органи влади: Верховна рада
- 3,1 млрд гривень (+6,3%), Державне управління справами - 4,1 млрд гривень
(+29,6%), Секретаріат Кабміну - 13,2 млрд гривень (+16,1%).
Витрати на Міністерство оборони зростуть до 1 трлн 568,8 млрд гривень
(+2%), на РНБО - до 338,5 млн гривень (+7,9%), на СБУ - до 41,7 млрд
гривень (+7,9 %).
Фінансуватимуть правоохоронні органи таким чином: МВС - 438,3 млрд гривень
(+1,3%), Офіс генпрокурора - 16,9 млрд гривень (+16,1%), Управління
держохорони - 3,9 млрд гривень (+4,1%). Витрати на Держбюро розслідувань
залишаються на колишньому рівні - 3,8 млрд.
Більше коштів отримувати антикорупційні органи: Нацагентство з виявлення,
розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших
злочинів - 439,1 млн гривень (+132,3%), Бюро економічної безпеки - 1,9 млрд
гривень (+44,2%), НАБУ - 2,2 млрд гривень (+16,2%), НАЗК - 1,5 млрд гривень
(+16,3%).
Витрати на Вищий суд з питань інтелектуальної власності зростуть на 152,7%
(4,4 млн гривень), на Фонд державного майна - на 315,7% (2,8 млрд гривень),
на Міністерство розвитку громад та територій - на 145,1% (30,8 млрд
гривень), на Рахункову палату - на 134,9% (1,2 млрд гривень), на
Міністерство аграрної політики - на 102,2% (10 млрд гривень), на Державне
агентство відновлення та розвитку інфраструктури - на 71,4% (45,2 млрд
гривень).
Міністерство цифрової трансформації наступного року отримає з бюджету 4,2
млрд гривень (+69,2%), Міністерство енергетики - 7 млрд гривень (+38%),
Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості - 55,3 млрд
гривень (+38,1%), Міністерство фінансів - 610,9 млрд гривень (+19,6%),
Міністерство освіти - 191,1 млрд гривень (+10,7%), Міністерство культури -
11,3 млрд гривень (+7,6%), МОЗ - 219,7 млрд гривень (+8%), Міністерство
юстиції - 19,8 млрд гривень (+5,5%), Міністерство екології - 10 млрд
гривень (+12,8%).
На Міністерство національної єдності передбачили 1,5 млрд гривень.
Крім того, зростуть витрати на мовного омбудсмена, Антикорупційний суд,
Національну комісію з цінних паперів, Національну академію наук. Бюджет-
2025: на чому заощадять
Наступного року зменшать витрати на деякі міністерства: на МЗС - на 4,3%
(7,9 млрд гривень), на Мінекономіки - на 30,1% (24 млрд гривень), на
Міністерство спорту - на 18,5% (5,8 млрд гривень), на Міністерство
соціальної політики - на 8,7% (422,2 млрд гривень), на Міністерство у
справах ветеранів - на 14,7% (10,7 млрд гривень).
Також незначно зменшать витрати на Головне управління розвідки (25,1 млрд
гривень) та Службу зовнішньої розвідки (6,5 млрд гривень).
На третину уріжуть фінансування Державного космічного агентства - до 1,1
млрд гривень.
Зменшать витрати на Національні академії педагогічних, медичних, правових
наук, а також мистецтв.
Marionetki.net