Арбузов завів монетну справу

Відповідно до ухваленого Верховною Радою закону "Про внесення змін до
Податкового кодексу України (щодо оподаткування операцій з дорогоцінними
металами за участю Національного банку України)", тепер будь-які
інвестиційні, пам'ятні та колекційні монети, виготовлені за кордоном,
будуть обкладатися податком на додану вартість.

Домігшись таких правок в податковому законодавстві, Нацбанк створив
серйозний запас цінової конкуренції для монет власного виробництва -
передусім інвестиційного рівня. "Монети колекційні також подорожчають, -
каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. -
Тільки це дуже маленький ринок, і жодного впливу на колекціонерів зміна
законодавства не матиме".

Тим більше, що нумізмати можуть купувати інвестиційні монети за кордоном.
Це ж стосується і пам'ятних монет, які більшою мірою відносяться до
сувенірної продукції, ніж до інструментів інвестування.

У той же час інвестиційні монети закордонної чеканки - вартість яких
максимально наближена до обсягів дорогоцінних металів, використаних для їх
виготовлення - з ринку зникнуть. "Ціни на інвестиційні монети закордонного
виробництва виростуть як мінімум на 20%, і попиту на них не буде", -
прогнозує голова правління банку "Хрещатик" Дмитро Гриджук.

Таким чином, будуть створені умови для просування на ринку інвестиційних
монет українського виробництва із золота і срібла (вага золотих монет
складе 1, 1/2, 1/4 і 1/10 унції, срібних - 1 унція), першу партію яких вже
відчеканив НБУ і збирається презентувати їх наступного тижня.

"Якщо закордонна нумізматична продукція подорожчає на 20%, то інвестиційні
монети можна продавати з маржею до 10%, - вважає керівник казначейства
одного з великих банків. - Це все одно вигідніше, ніж інвестування в золоті
злитки, маржа на операції купівлі- продажу яких перевищує ті ж 20-25%
(операції зі злитками ПДВ не обкладаються, - ред)".

Експерт вважає, що з 8 т золота, які щорічно продаються в Україні, попит
населення розділитися між монетами (як способом вкладення в невеликі обсяги
золота) і злитками на 0,5 і 1 кг, банківська маржа на які не перевищує 10%.

У свою чергу в Нацбанку обіцяють, що рівень маржі банків на операціях із
золотими монетами не буде перевищувати 5-8%. За відомостями "i", регулятор
планує домогтися такого рівня маржі, гарантувавши банкам зворотний викуп
інвестиційних монет через територіальні управління Нацбанку - такі правила
закладені в проект інструкції щодо операцій з інвестмонетами, яку готується
днями затвердити правління Нацбанку.

За словами директора гендепартаменту НБУ з грошового обігу Віктора
Нестеренка, такі гарантії необхідні, щоб банки активніше вкладали ресурси в
інвестиційні монети для подальшого перепродажу їх населенню. Очевидно, щоб
без боязні залишитися з монетами на руках, якщо ціна на золото буде
коливатися або попит з боку громадян буде не високим. Щоб стимулювати
додатковий попит на інвестмонети з боку населення, НБУ не планує вимагати
паспорт при операціях з їх купівлі (на суму до 150 тис. грн .- ред).

Однак з огляду на нещодавні цінові коливання на ринку золота банкіри радять
купувати такі інструменти тільки для довгострокових вкладень. "Попит на
золото є і, напевно, буде завжди, - говорить директор головного управління
роздрібного бізнесу Правекс-Банку Тарас Кириченко. - Звичайно, коли клієнт
бачить постійне зростання ціни на золото, йому хочеться його купити. Однак
ціна золота коливається, і тому я рекомендую своїм клієнтам купувати його
лише як довгострокову інвестицію. У короткостроковому періоді - золото в
достатній мірі спекулятивний товар".

За матеріалами Экономические Известия

Finance.ua

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины