Газета „Голос України”


Олена ГОРБУНОВА

14 грудня 2023

Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував парламенту ухвалити в другому читанні та в цілому законопроект "Про основи соціальної захищеності дітей, які постраждали внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України" (No 9042-1). Відповідне рішення було ухвалено на останньому засіданні комітету.

Підготовлений до другого читання законопроект представила голова робочої групи з його доопрацювання народний депутат Тетяна Циба. За її словами, робочій групі, а вона збиралася 17 разів, вдалося якісно доопрацювати законопроект. "Ми активно працювали з Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики, міністерствами соцполітики та охорони здоров'я. Мені здається, ми досягли істотного компромісу та покращення щодо багатьох речей", - зауважила вона, додавши, що під час останнього засідання робочої групи виникли концептуальні розбіжності між народними депутатами - представниками двох комітетів.

"З точки зору гуманітарного комітету доопрацьований законопроект значно змінився порівняно з першим читанням, а тому має пройти всю процедуру заново, у тому числі й перше читання. З моєї точки зору, законопроект справді змінився, але він є комітетським законопроектом, а тому може виноситися на друге читання", - зазначила Т. Циба.

Як зауважив заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Павло Сушко, спочатку в цьому законопроекті йшлося про соціальну допомогу для дітей. Нині ж він перетворився на документ про майбутній реєстр постраждалих дітей. "Якщо у першому читанні ми голосували за одне тіло закону, то нині воно кардинально змінилося", - сказав він, зазначивши, що законопроект може внести хаос у працюючі процедури обліку потерпілих дітей та надання їм відповідного статусу.

Своєю чергою Юлія Тимошенко ("Батьківщина"), відзначивши актуальність законопроекту, наголосила, що закон має визначати розміри допомоги, а цього в законопроекті немає. Тож запропонувала підтримати поправки, підготовлені "Батьківщиною", які, зокрема, визначають чіткі та справедливі розміри допомоги, які будуть обраховані від мінімального прожиткового рівня, а також передбачають, що ця підтримка надаватиметься безоплатно. Проте жодна з понад десяти поправок, запропонованих "Батьківщиною", не була підтримана членами комітету.

За напрацювання комплексного законопроекту робочій групі подякувала міністр соціальної політики Оксана Жолнович. "Вважаю, що нинішня редакція є повністю готовою для голосування. Ми можемо до безкінечності вдосконалювати законопроект, але межі досконалості, як відомо, немає", - сказала вона.

За словами міністра, традиційно наша соцполітика будувалася так, щоб щось комусь дати. "Вибачте, але я вважаю, що це формально відкупитися від людини. Ми повинні розуміти, що в різних дітей різні потреби. Вони такі великі та різнобарвні, що, уніфікуючи всіх під один шаблон, ми, на жаль, не закриємо їхню потребу, а породимо зрівнялівку", - наголосила вона, додавши, що виступає за мультидисциплінарний підхід, щоб було визначено індивідуальні потреби кожної дитини, і це прописано в проекті.

Цей законопроект, за словами О. Жолнович, дуже нагадує закон, який є в Англії щодо взаємодії різних органів стосовно потреб кожної окремої дитини. "Цей законопроект безпрецедентно розширює можливості різних дітей отримувати підтримку. Але через те, що ці діти різні, перебувають у різних умовах і в кожного буде своя потреба, уніфікувати її означає звузити обсяг підтримки та допомоги", - переконана очільниця соціального міністерства, закликавши підтримати законопроект.

Назвавши документ конче необхідним, голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова зауважила, що фактично він - це рамка, як мають взаємодіяти всі органи, щоб дитина була в центрі. Це також посібник для новоствореної Державної служби у справах дітей.

"Ми жодної краплини не відійшли від задекларованої на початку мети, а саме: створення системи захисту дитини. Те, що він став більш європейським, більш цивілізованим, це однозначно. Ми надали надзвичайно широку рамку використовувати різні джерела, ми не звужували програми, які нині конкретизовані в законодавстві, - наголосила депутат, додавши: - Комусь може здатися, що це про реєстр, але насправді в центрі реєстру дитина. І без врегулювання, як цей реєстр використовуватиметься різними органами влади, зрозуміти систему, яка крутитиметься навколо дитини, неможливо". Довідково Із пояснювальної записки до проекту No 9042-1:

"Законопроектом передбачається визначити систему заходів щодо соціальної підтримки дітей, які постраждали внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, що включатиме: соціальну, психологічну підтримку дітей, з числа дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; з числа дітей, які втратили годувальника; внутрішньо переміщених дітей; захист від усіх форм насильства; захист від незаконного переміщення, вивезення та неповернення дітей з-за кордону, їх викрадення, торгівлі дітьми; виплату компенсації за шкоду життю та здоров'ю у зв'язку із збройною агресією рф проти України, яка виплачуватиметься за рахунок коштів, що стягуються з держави-агресора відповідно до принципів і норм міжнародного права".

Інформація про дітей, а також про шкоду, завдану їм російською федерацією, міститиметься в Державному реєстрі дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії росії проти України. Дані реєстру використовуватимуться для організації подальшого мультидисциплінарного супроводу кожної дитини органами влади в системі Кабміну для надання допомоги на відновлення дитині відповідно до її індивідуальних потреб. Передбачається оцінка потреб та супроводу кожної конкретної дитини, яка постраждала від дій держави- агресора. Відповідно до потреб держава організує надання дитині медичних, реабілітаційних, соціальних, психологічних, освітніх, правничих, адміністративних та інших послуг.

Голос України


14 грудня 2023

На нещодавньому засіданні Комітет Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури розглянув плани своєї законопроектної роботи на наступний рік.

Після розгляду питань, винесених на порядок денний засідання, народні депутати - члени комітету одностайно підтримали пропозиції до Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2024 рік.

Також своїм рішенням народні депутати підтримали клопотання Одеської обласної ради щодо нагородження трудових колективів морських портів Грамотою Верховної Ради України.

Обговорювали на цьому засіданні і законопроект щодо впорядкування механізму передачі в державну власність приватних підводних гідротехнічних споруд, розташованих у межах акваторій морських портів (No 9573). За результатами розгляду комітет підтримав рішення підкомітету з питань морського транспорту прийняти проект за основу.

До обговорення законодавчих ініціатив та роботи комітету також долучилися заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Василь Шкураков, заступник міністра юстиції Євген Горовець, представники НАБУ, Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства, Держ- агентства водних ресурсів, АМПУ, ФДМУ, Мінфіну, Мінекономіки, Одеської облради, Американської торговельної палати, Європейської Бізнес Асоціації. Про це комітет з питань транспорту та інфраструктури повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці.

Голос України


14 грудня 2023

"Нас відправили на навчання з цивільного захисту, але я розумів, що це відрядження в Чорнобиль", - каже пенсіонер органів внутрішніх справ із Рівненщини Валентин Петрович Власюк.

Він пам'ятає проведені там дні до найменших деталей...
У ніч на перше травня він, старший інспектор дорожно-патрульної служби окремої роти ДПС в Рівненській області, з напарником несли службу. У старенькій "Волзі"увімкнули радіоприймач і впіймали хвилю "Голос Америки". Там розказували, що під посольством зібралися українські емігранти і просили спільноту вжити заходів, бо в Україні сталася ядерна катастрофа.

"У нас про це мовчали. І тоді в авто я сказав колезі: "І ми там будемо", - згадує Валентин Петрович. - Після чергування приїхав додому і пішов відпочивати. Через деякий час мене розбудив черговий: "Берете із собою форму, харчі на три дні та гроші на тиждень - навчання з цивільного захисту". Але я тоді зрозумів, що це відрядження в Чорнобиль".

Другого травня Валентин Власюк та ще 11 його колег виїхали на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС. Наступного дня почалася евакуація цивільного населення. Рівненські правоохоронці за вказівкою місцевого штабу забезпечували пропуск та проїзд транспортних засобів, адже у зв'язку із великою кількістю автівок на виїзді утворилися численні затори.

Коли за два дні місцеве населення евакуювалося, почалася "зачистка"району. "Ми огороджували тридцятикілометрову зону відчуження, - розповідає Валентин Петрович. - Бувало таке, що приїдеш у село, а там люди, хоча повинні були виїхати. Шкода було їх: виїжджали із речами та майном на три дні, усе нажите залишали вдома. Втім, додому ані через три дні, ані пізніше, вони так і не повернулися".

Ліквідатор пригадує, що і їм теж було страшно. Але попри небезпеку та ризики, вони продовжували виконувати свій службовий обов'язок.

Катерина ЗАГУРСЬКА, заступник начальника відділу комунікації поліції Рівненської області.

Фото автора.

Голос України

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины