Забули вже, що обіцяли

СКІЛЬКИ в нашому колективному господарстві раніше було корів, свиней,
птиці! Від зерна комори ломилися! Ще зі шкільних років пам'ятаю, як
приїздили в село делегації зі США, Угорщини та інших країн переймати досвід
виробництва сільськогосподарської продукції. Тепер же дожилися до того, що
в селі ніде купити молока, бо де ж ті корови? А те, що в магазині, й пити
страшно, стільки всього в ньому наколочено.

Свого часу Україна годувала весь світ, а нині, з такою золотою землею,
завозимо звідусіль овочі, фрукти, борошно і стоїмо з простягнутою рукою,
просимо милостиню. Сором! Влада нас не чує, і Президент теж онімів. Чи
забув уже, що на стадіоні обіцяв?

Ольга КОЛІСНИК.

Чутівський район

Полтавської області.

Окрім непосильного комірного, мушу сплачувати ще й комісійні за кожну
квитанцію (а їх набереться близько десятка). Як на мене, то це
справжнісінький комунальний гніт, про який влада добре знає і продовжує
дурити народ. Тицьне малозабезпеченим субсидію і думає, що відкупилась. Але
це явна узаконена дурість. Людина все життя трудилась, а нині їй нарахували
таку пенсію, що й державна допомога не порятує від голодної смерті.

Кажуть, українці мудрі. А я б сказав - терплячі. І з цього користаються
можновладці. Вони граються з вогнем. Хочу їм нагадати, що терпіння має межі.

Василь ІВАЩЕНКО.

м. Суми.

"Скальпель" над Україною" - матеріал Миколи Нечипоренка ("СВ" за 10.04 ц.
р.), від якого досі не можу оговтатися. Суть його полягає в тому, що ще з
часів СРСР у Павлограді на Дніпропетровщині залишився склад надпотужних
ракет, наповнених твердим радіоактивним паливом. Термін їх зберігання давно
закінчився. Більшу частину за допомоги США утилізували, а решта як дамоклів
меч висить над головами українців. На зберігання цих ракет витрачаються
грубі гроші. Влада запевняє, що все під контролем. Однак так казали і про
склади боєприпасів поблизу Ічні (Чернігівщина), в Калинівці (Вінниччина),
Балаклії і Лозовій (Харківщина), Сватовому (Луганщина), Новобогданівці
(Запоріжжя). Не дай Боже, що страшна ситуація, як там, повториться з
балістичними ракетами "Скальпель". Певно, керівництво країни вважає, що
коли "ємності" з вибуховою речовиною надзвичайної сили так довго чекали
свого знешкодження, то можуть почекати ще. Це фатальна помилка з
непередбачуваними наслідками. Не хочеться й думати про таке. Краще
запобігти лихові вчасно, ніж чекати другого Чорнобиля. Усвідомте це,
державні мужі!

Степан ГРИСЮК.

с. Новий Корець

Корецького району

Рівненської області.

В Україні, на жаль, ще не сформувалося громадянське суспільство, країна
розколота, народ роз'єднаний, деморалізований і обманутий. Проте люди
починають помалу прозрівати і переконуватись у тому, що влада, яку ще рік
тому зустрічали оваціями і чиї слова здавались солодшими за мед, так далека
від їх утілення, як небо від землі. Коли верхи жирують, відчуваючи
вседозволеність, а низи бідують, то в країні не буде ні миру, ні добра, ні
злагоди.

Чи багато ви знайдете професіоналів серед "слуг народу"? Чи борються вони з
корупцією? На превеликий жаль, остання відкрито процвітає. Навіть по
телебаченню на увесь світ показують. То чи потрібна нам така влада?

На мою думку, політичне життя в Україні може значно поліпшити ліквідація
інституту президента. Крім того, це посприяло б скороченню надміру
роздутого управлінського бюрократичного апарату, усунуло б дублювання в
роботі державних органів, завдало б значного удару по корупції і заощадило
для держбюджету декілька мільярдів гривень. По-моєму, переконливо.

Василь МАНДРИКА.

м. Ніжин

Чернігівської області.

Сільські Вісті

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины