Юрій Вітренко: Про премії команді Нафтогазу. Моральні аспекти

29.06.201829.06.2018 newseditor ---

Премії за перемогу у Стокгольмі. Моральні аспекти, або про те, як створення
можливостей і стимулів для людей має стати моральною нормою.

У попередній записці я говорив про премії з точки зору цифр, обґрунтування,
раціональних міркувань для українців, які дбають про добробут своєї родини
і своєї країни. Прочитайте їх уважно, будь-ласка, щоб ви зрозуміли, що ми
для українців заробляємо гроші, а крали гроші у українців корумповані та
брехливі політики.

Тепер трохи про моральні аспекти, оскільки нам багато хто каже, що це
питання моралі, а не раціональних аргументів.

Почнемо з того, що премії були призначені Наглядовою радою, яка складається
з незалежних фахівців світового рівня з незаплямованою репутацією.

Тобто ті, хто отримав премію, не самі собі її призначили. Звинувачувати їх
у порушенні якихось моральних норм або у невідповідності вашим очікуванням
за те, що їм хтось інший призначив премії, погодьтесь, якось не зовсім
правильно.

Йдемо далі. Премії призначені за екстраординарні досягнення. Погодьтесь, не
кожен день ми виграємо у Газпрому 4,6 млрд. дол.

Також не кожен день міжнародний арбітраж зараховує частину цієї суми як
оплату отриманого газу, через що ми фактично вже отримали з Газпрому 2.1
млрд дол у вигляді газу. Саме за тільки вже отриману частину виграшу і була
виплачена премія. Зверніть увагу, премія була виплачена тільки після того,
як ці кошти у вигляді газу були отримані!

Наглядова рада мала можливість, на відміну від тих, хто це коментує,
детально проаналізувати, який вклад у перемогу внесла команда, яка отримала
премії. Тому підстав для сумнівів в обґрунтованості цього рішення не має
бути.

І розмір премії відносно принесеного результату не має надавати підстави
для сумнівів у обґрунтованості цього рішення. Один відсоток для всієї
команди. 38 грн у порівнянні з 3 800 грн принесеного результату у
перерахунку на кожну українську родину.

Але чи розглянула наглядова рада моральні аспекти, коли призначала такі
премії працівникам державної компанії у воюючій країні? Особливо
враховуючи, що на Нафтогаз покладені спеціальні обов'язки продавати газ за
цінами, нижче ринкових, приватним монополістам, які потім цей газ
постачають населенню, і ціна на газ є дуже болючим політичним питанням?

Голова наглядової ради - авторитетний фахівець, в минулому голова
Регулятора ринку газу Великобританії. Ви дійсно вважаєте, що краще цього
фахівця розумієтесь на тому, де є монополія, а де її немає, і на чому
газові компанії заробляють прибутки?

Інший член наглядової ради - авторитетний фахівець з Франції, в минулому
керівник великих державних компаній. Ви дійсно вважаєте, що краще за нього
знаєте, як мають працювати державні компанії?

Голова комітету Наглядової Ради з призначень і винагород - авторитетний
фахівець зі США, в минулому дипломат найвищого рівня. Ви дійсно вважаєте,
що краще за нього знаєте, що потрібно робити у воюючих країнах?

Але ж Україна - бідна країна, на відміну від США, Великобританії та
Франції, тут має бути все по-іншому, чому вони це не враховують?

Я не можу відповідати за Наглядову раду. Я лише процитую відомого
британського економіста, співавтора наукового бестселера "Чому нації
занепадають", Джеймса Робінсона:

Тому я не вважаю, що бідні країни є бідними лише тому, що не можуть
дозволити собі те, що зробило б їх багатими. Справжня причина в іншому:
бідні та багаті країни влаштовані по-різному. Завдяки цій різниці - багаті
країни створюють можливості та стимули для людей, бідні країни цим не
займаються. Кажучи по правді, більшість бідних країн влаштовані таким
чином, що вони, навпаки, вбивають будь-яке завзяття та починання людей.
Через це і виникає бідність.

Створювати рівні можливості, щоб чесно можна було добре заробляти.

Стимулювати, зокрема через премії, а не вбивати завзяття і починання людей
через суцільну корупцію та брехню.


Я знаю, якій моралі це протирічить. Це протирічить моралі, яка панувала в
Європі до Реформації, тобто до 16-го століття, майже 500 років тому.
Реформація була якраз протестом проти корумпованої та брехливої системи і
проти моралі, яка була складовою цієї системи.

Сподіваюсь, ви погодитесь, що Наглядова рада не мала керуватися моральними
нормами корумпованої та брехливої системи.

Скоріше навпаки, вона мала створити прецедент, яскравий приклад, як можна
чесним шляхом добре заробляти в Україні. Щоб Україна перестала бути бідною
країною, а для цього вона має бути влаштована як багаті країни, такі як
США, Великобританія, Франція.

Ми всі розуміємо, що зараз це ще виключення з загальних правил. Як кажуть
англійці, "exceptions prove the rule", або "виключення лише доводять
правила".

Але ми всі разом маємо змінювати ці правила. Мають бути нові моральні норми.

Аморальною є корумпована та брехлива система. З точки зору цієї системи,
краще тихенько красти мільярди і ділитися з усіма можновладцями,
домовлятися з Газпромом про половину надприбутків з поставок газу в
Україну, звісно, в особисту кишеню, скуповувати на вкрадені кошти
телеканали та журналістів, прокурорів та суддів, чиновників та політиків,
оптом та вроздріб.

Але тоді Україна ніколи не буле успішною та сильною. Тому корупційна та
брехлива система має залишитися у минулому.

Замість того, щоб з легкістю вірити у все нові недолугі пояснення псевдо
експертів, чому щось не так з преміями, піддаватися на огидні спекуляції на
війні, скруті, журбі та зневірі людей, краще чесно відповісти самому собі
на питання: "Яку країну ми хочемо побудувати, і що для цього потрібно?".

Ми маємо побачити приклади того, як українці чесним шляхом добре заробляють
в Україні, як для них створені рівні можливості та стимули. З нас досить
прикладів того, як корумповані політики нам брешуть про "безкорисливе
служіння Батьківщині", як ці політики зрощуються з олігархами, як їхні
інтереси обслуговують продажні журналісти та псевдо-експерти, як вони всі
підтримують свою корумповану систему, яка вбиває будь-яке завзяття та
починання людей, що і робить нашу країну бідною. Кому не досить таких
прикладів, перечитайте мої попередні записки.

Тому замість того, щоб з легкістю вірити у все нові недолугі пояснення
псевдо-експертів, чому щось не так з преміями, піддаватися на огидні
спекуляції на війні, скруті, журбі та зневірі людей, краще чесно відповісти
самим собі на питання: "Яку країну ми хочемо побудувати і що для цього
потрібно?".

Перемога в Стокгольмі - це історія про те, як зробити, щоб Україна не була
бідною, щоб корумповані та брехливі політики, які тільки на словах за
простих українців, не заганяли Україну у кабальні борги, а українські
родини у злидні.

Моральною нормою має стати створення можливостей і стимулів для українців
чесним шляхом добре заробити в Україні, щоб від цих заробітків
покращувалося життя українських родин. І історія про премії має бути саме
про це. А не про мораль корумпованої та брехливої системи, про злість,
заздрість та ненависть.

P.S. Крім моральних аспектів призначення премій, про які я написав, є ще
моральні аспекти їх використання. Тут я не можу розписуватися за всіх 41
члена команди, яким була призначена премія, крім того, що з усіх премій в
повному обсязі сплачені всі податки й відрахування в пенсійний фонд, що
означає соціальні виплати, фінансування армії, зарплати бюджетникам та
пенсії.

Зазначу, що працівники Нафтогазу на колективному рівні надають благодійну
допомогу українській армії.

На особистому рівні ми надаємо благодійну допомогу й на багато інших цілей.
Але така благодійна допомога і має бути особистою справою. Я вважаю, що
моральною нормою має бути, коли не тільки влада може вирішувати, кому і як
допомагати. Нормою має бути створення можливостей для українців чесним
шляхом заробити достатньо не тільки для своєї родини, і щоб українці мали
можливість особисто вирішувати кому і яку благодійницьку допомогу надавати -
від душі, без зайвого розголосу, щоб це було щиро, а не задля піару.

P.P.S. Корумповані та брехливі політики, продажні журналісти і псевдо-
експерти продовжують "розкручувати" тему премій, спекулюючи на суспільних
проблемах. Зокрема, перекручують мої слова, або просто як завжди брешуть. Я
можу дивитися людям в очі - я можу завжди пояснити, як ми заробили тисячі
гривень у перерахунку для кожної української родини, як Україну витягли з
боргового зашморгу. А от коли вже вони досягнуть якогось морального
бар'єра, щоб вони зрозуміли скільки зла вони приносять людям?

Джерело

Юрій Вітренко: Про Стокгольмський арбітраж зрозумілою мовою

Юрій Вітренко: Чи є заслуга Тимошенко у перемозі України в Стокгольмському
арбітражі?

Юрій Вітренко: Чи можна було більше отримати від Газпрому?

Юрій Вітренко: Про премії команді Нафтогазу за перемогу у Стокгольмі

Тверезий погляд

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины