Юлія Литвиненко

Юлія Леонідівна Литвиненко - українська телеведуча, журналіст, продюсер,
консультант у сфері масових комунікацій.

Закінчила факультет систем і засобів масової комунікації Дніпровського
Національного університету ім. О. Гончара.

Працює у медіа з 18-ти років. Розпочала як ведуча та редактор дніпровського
"Радіо-Mix" та 11 телеканалу. Була спецкором "1+1" та "СТБ" у місті Дніпро,
информируют Экономические Новости.


З 1999-го року працює в Києві на різних посадах у засобах масової
інформації. У 2016-2017 рр. Юлія буда ведучою вечірнього прайму на
телеканалі NEWS ONE, а з серпня 2017 до листопада 2018 року - вела прямий
ефір на каналі "Прямий".

Є автором медіакурсу для школярів "Сучасні засоби комунікації".

Передвиборна програма кандидата на пост Президента України Литвиненко Юлії
Леонідівни:

"Україна потребує змін!

Я відчуваю це щоранку, коли везу доньок нечищеною дорогою до школи. Коли
стою в корках хаотично забудованого міста. Коли обираю лікаря й вчителя для
дітей виключно за порадою друзів.

Україна потребує змін - це очевидно, коли я вмикаю або читаю будь-яке медіа
й бачу, як "четверта влада" розповідає про діяльність решти трьох. Я 20
років працюю з інформацією - і я не вірю жодній з них.

Вже п'ятий рік поспіль в Україні триває війна. І п'ятий рік поспіль частина
суспільства заперечує її як частину реальності. З десяток моїх друзів
просто поїхали до інших країн. Інші - планують еміграцію.

Україна потребує змін, бо вона перетворилася на антиутопію, де панує
обоюдна безвідповідальність різних соціальних верств. І саме
безвідповідальність громадян консервує беззаконня не гірше за корумпований
політикум та чиновницький апарат.

Найактивніша частина українців, мої 40-річні ровесники, абсолютно зневірені
у системах держави. Та я впевнена, що вони готові брати участь у змінах. Я
закликаю їх долучитися до модернізації країни. Бо без спільної
конструктивної мети держава приречена на стагнацію.

Я не буду говорити про Україну як утопію. Я пропоную порядок денний, що
створить основу для реальних змін у найближчі 5-10 років.

Чому я вважаю, що Україні потрібна модернізація

Основний мотив - мої діти. Моїй старшій доньці 13 років, вона -
гуманітарій. Меншій - лише 6, та вона дуже любить математику, добре грає в
шахи. Я думаю про їхнє майбутнє: чим вони займатимуться через 5-10 років? Я
хочу брати участь у реформах, що допоможуть моїм дітям реалізувати себе
саме в рідній країні.

Україні потрібне єднання навколо глобальних цілей сталого розвитку.
Інновації завжди надихають, вони прискорюють розвиток економіки - і
зрештою, розвиток усього суспільства. Активні громадяни України мають
об'єднати зусилля заради системних перетворень.

Моя пропозиція

Я пропоную консолідацію навколо таких напрямків роботи:

1. Партнерство заради безпечного розвитку
2. Відкриті та прогресивні державні інститути
3. Боротьба з корупцією
4. Розвиток міст та сіл
5. Екологізація економіки, інноваційні національні проекти
6. Якісна освіта
7. Охорона здоров'я

За таким порядком денним ми зможемо структурувати роботу всередині країни.
За такими напрямками знайдемо довіру партнерів на міжнародній арені.

Безпека та зовнішня політика

Зовнішньополітичний курс на інтеграцію до ЄС закріплено в Конституції
України. Я впевнена, що наближення законодавства і запровадження
найпрогресивніших європейських практик триватиме й найближчими роками.

Та водночас Україна має вирішувати іншу стратегічну задачу - проводити
стримування Росії, що анексувала Крим, виступає спонсором та учасником
війни на сході.

Конфлікт з Росією буде врегульований відповідно до норм міжнародного права.
Він вирішиться під час переговорів за участі міжнародних партнерів та
модераторів. Росію в такому форматі буде визнано стороною конфлікту.
Українці, які є політичними в'язнями Кремля та військовополоненими,
повернуться додому.

Загроза повномасштабного військового вторгнення з боку Росії - як на морі,
так і на суходолі - зберігається і нині. Україна має бути готовою до
оборони і захисту, насамперед, модернізуючи армію та військове виробництво.
Крім того, держава має користуватися інструментами системи колективної
безпеки, посилювати євроатлантичну інтеграцію та співпрацю з країнами-
членами НАТО.

Україні потрібно активно використовувати формат регіонального
співробітництва - формувати коло довіри й безпеки з країнами Східної Європи
(Литвою, Естонією, Латвією, Польщею, Словаччиною, Чехією) та Скандинавії
(Швецією, Фінляндією, Норвегією); відстоювати свою позицію у міжнародних
організаціях, судах та на форумах, використовуючи можливості стратегічного
партнерства.

Україні треба суттєво посилити азійський зовнішньоекономічний вектор, щоб
активніше співпрацювати в інноваційних проектах з такими
високотехнологічними країнами, як КНР, Південна Корея, Сінгапур та Малайзія.

Я вважаю, що Україна потребує конструктивного діалогу з діаспорою -
закордонні українці мають бути залучені до міжнародних проектів, до формату
культурної дипломатії - вони можуть ефективно відстоювати позицію держави.

Економічні мігранти мають отримати не обіцянки про підвищення рівня життя
на батьківщині, - а дієві реформи, що дозволять їм започатковувати й
розвивати власний бізнес в Україні.

Внутрішня політика

Найважливішою задачею внутрішнього розвитку України є консолідація
професіоналів навколо системного реформування країни.

Україні необхідно посилити реформу держслужби. Відкриті конкурси на
адміністративні посади мають стати не пілотним проектом, а буденною
практикою в державі. Кожен громадянин, що має відповідні компетенції, може
претендувати на будь-яку конкурсну посаду. Адже правила - для всіх однакові.

Інший напрямок, де планую скористатися правом законодавчої ініціативи, - це
адміністративна реформа. Громади мають стати відповідальними за фінанси та
прийняття рішень на місцях. Якщо повноваження та ресурси ефективно
акумулюються у громаді, стає можливо створювати нові підприємства,
знаходити інвесторів, реалізовувати інфраструктурні проекти - і значить,
будувати нові дороги та школи, ремонтувати будинки, відкривати заклади
культури.

Україна має позбутися надмірного регулювання бізнес-середовища. Саме
дерегуляція - одна з необхідних умов, що дозволить іноземним інвесторам
вкладати гроші та ідеї в українську економіку.

Необхідно провести приватизацію малих та великих об'єктів, що нині є
державним майном. Процедура продажу неможлива без залучення міжнародних
інвестиційних радників, вона відбуватиметься за відкритими ринковими
правилами.

Стратегічні підприємства мають залишатися у державній власності, але й
державний сектор необхідно реформувати відповідно до найпрогресивніших
практик управління. Я вважаю, такі підприємства, насамперед, потребують
фінансового аудиту за міжнародними стандартами. І результат перевірки буде
публічним.

Ринок землі в Україні має стати реальністю. Ключова умова продажу ресурсів -
доступ фермерів, представників малого та середнього агробізнесу. Саме вони
є відповідальними виробниками й носіями екологічного мислення у сільському
господарстві.

Корупція нині - основне гальмо, що уповільнює розвиток України. В Україні
формується Вищий антикорупційний суд, створено низку антикорупційних
органів слідства, утім, ці інституції й досі не працюють ефективно.
Антикорупційні реформи потребують посилення не лише на рівні законодавства,
а й на етапі впровадження практик.

Я впевнена, що запровадження електронного адміністрування та декларування,
системи державних закупівель та он-лайн аукціонів зробить роботу багатьох
державних систем прозорішою. Електронне урядування та судочинство зменшить
корупційну складову. Це - важливий крок, що зробить державні інститути
більш прогресивними та відкритими.

Українські суди й органи прокуратури і досі не користуються довірою ані
громадян країни, ані міжнародних партнерів. Треба якнайшвидше оновити
суддівський корпус, зламати застарілу структуру, посилити громадський
контроль над системою. Суди необхідно вивести з-під політичного впливу,
оптимізувати їхні функції. Прокуратура має перетворитися на службу
обвинувачення, а СБУ - на державний орган з контррозвідки та протидії
тероризму.

Екологізація економіки та розумна економія ресурсів - необхідність
найближчих років. Житловий фонд та більшість підприємств країни
катастрофічно застаріли. Їхня модернізація потребує великих витрат, але цей
процес є незворотнім. Енергоефективність - невід'ємна умова розвитку.

Реформований енергоринок має працювати на те, щоб забезпечувати
ефективність використання ресурсів, конкурентні ціни та захист прав
споживачів.

Україні потрібні інноваційні національні проекти - насамперед, у галузі
"зеленої" енергетики. Я впевнена, громадяни мають запровадити відповідальне
споживання, вони мають брати активну участь у формуванні екологічної
свідомості суспільства.

Україні вже зараз необхідна стратегія модернізації та відновлення Донбасу
та Криму. Ці регіони повернуться до життя завдяки новітнім проектам, що не
пов'язані з індустрією та технологіями минулого століття. Вже зараз
вимушені переселенці можуть стати натхненниками й капітанами таких
процесів, адже вони готові взяти на себе відповідальність за відродження
рідних регіонів.

Гуманітарна політика

Державі, бізнесу та громадянському суспільству необхідно об'єднати зусилля
у проектах гуманітарного розвитку. Громадяни мають отримати рівний доступ
до культурних ресурсів, мати рівні можливості особистісного розвитку й
самореалізації.

Україні необхідно модернізувати законодавство у галузі культури та
креативних індустрій. Держава потребує конкурентоспроможного культурного
продукту, тому має надавати підтримку креативним професіоналам та митцям, а
також розвивати креативні спільноти та інституції усіх рівнів та форм
власності.

Нині українська освіта не відповідає ані особистому запиту сучасної дитини,
ані вимогам суспільства, потребам економіки, глобальним трендам, заданим у
передових країнах світу. Водночас модернізація України неможлива без
високої якості освіти - починаючи з початкової школи й до університетів та
вишів. Молодь має бути долучена до прогресивних практик - і здатна легко
інтегруватися до освітнього й наукового простору Євросоюзу та інших держав-
лідерів.

Освіта потребує нових стандартів та нової якості педагогів - тренувати й
адаптувати до сучасних вимог необхідно, насамперед, викладачів.

Метою найближчих років є розробка утилітарної й модерної системи знань, що
відповідає потребам ринку.

Наука в Україні сьогодні не впливає на економічний та соціальний розвиток
держави. Університети й наукові заклади не мають необхідних матеріально-
технічних засобів, там використовуються застарілі й неконкурентні практики
управління й контролю якості освіти. За певними напрямками науково-
технічний потенціал України знизився до рівня, що загрожує національній
безпеці. Тому українських фахівців треба терміново залучити до програм
обміну та проектів міжнародної співпраці.

Прогресивні наукові дослідження потребують державних грантів та підтримки
приватних філантропів. Державі необхідно використовувати потенціал
приватних університетів та вишів, співпрацювати з крупним бізнесом, що
фінансує фундаментальні розробки. Масив передових знань та технологій, а
також мотивовані до розвитку освітяни й дослідники - це цінний
інтелектуальний ресурс України.

Одним з найболючіших наслідків війни на сході є стан сімей, а особливо
дітей воїнів АТО. Україна має надати їм можливості для навчання,
працевлаштування, а також допомогу в реалізації себе у майбутньому.

Я впевнена, держава має запровадити обов'язкове медичне страхування
громадян. Така система гарантує надання медичної допомоги кожному.

Громадяни мають сплачувати податок на охорону здоров'я. Держава має
гарантувати якість медичних препаратів та ліків, які отримують українці.

Україна потребує змін просто зараз - адже найближчий рік покаже, чи піде
країна шляхом прогресивних перетворень, чи залишиться на місті й існуватиме
у зоні невизначеності.

Державність - це одна з головних цінностей України, так само, як
незалежність, соборність та багатокультурна ідентичність. Бездіяльність та
роз'єднаність несуть загрозу існуванню держави.

Україна потребує консолідації та участі активних громадян у системних
реформах."

Экономические новости

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины