Як висвітлювати реформу безпеки руху

Спецпроекти
30 грудня, 12:46

Що робиться в Україні, аби на дорогах менше людей гинуло і травмувалося.

В Україні рівень смертності та травматизму на дорогах - один із найвищих у
Європі. Щороку в дорожньо-транспортних пригодах гинуть тисячі й травмуються
десятки тисяч. За статистикою поліції, 2017 року - 3432 жертви і 34 677
травмованих, за дев'ять місяців 2018-го - 2266 загиблих і 22 394
травмованих. Реальні цифри можуть бути на 30-50 % більшими.

Велика кількість дорожньо-транспортних пригод також згубна для економіки
України. За розрахунками Світового банку, соціально-економічні втрати
України від дорожньо-транспортного травматизму оцінюються в 4,5 млрд
доларів США щороку, або 3,4 % внутрішнього валового продукту.

Урядова стратегія

Щоби зменшити втрати від ДТП, Кабінет Міністрів України в червні 2017 року
схвалив Стратегію підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на
період до 2020 року, на основі якої слід було розробити план заходів та
державну програму. Це також передбачалося Законом "Про дорожній рух",
Транспортною стратегією на період до 2020 року та Рекомендаціями
парламентських слухань на тему "Стан і перспективи забезпечення безпеки
дорожнього руху", схваленими постановою Верховної Ради від 13 квітня 2016
року.

Проект плану заходу розробляло Міністерство внутрішніх справ разом із
Міністерством інфраструктури, Міністерством охорони здоров'я, Міністерством
освіти й науки, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства, Міністерством фінансів, Міністерством
економічного розвитку й торгівлі, а також громадськими організаціями. План
затвердили в березні 2018 року.

Він передбачає перегляд нормативно-правової бази щодо дорожньої
інфраструктури, безпеки перевезень та дорожнього руху; вивчення та
залучення європейського й міжнародного досвіду; створення умов для
безпечного руху велосипедистів; підвищення відповідальності власників за
безпечність транспортних засобів; проведення національних просвітницьких
кампаній щодо використання засобів пасивної безпеки та ризику перевищення
швидкості; розроблення національної інтерактивної карти автомобільних доріг
загального користування; запровадження системи автоматичної фіксації
порушень Правил дорожнього руху тощо.

Стратегія має запровадити ефективну систему управління безпекою руху та
знизити рівень смертності від ДТП щонайменше на 30 % у порівнянні з 2016
роком.

Державну програму підвищення рівня безпеки дорожнього руху на період до
2020 року Кабінет Міністрів затвердив своєю постановою від 25 квітня 2018
року. Раніше, 11 січня 2018-го, уряд затвердив концепцію розвитку
автомобільних доріг до 2022 року.

Ініціатива підвищення штрафів для тих, хто не пристібається

18 червня 2018 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроект No
8492 "Про внесення змін до статті 121 Кодексу про адміністративні
правопорушення (щодо зниження смертності та травматизму на дорогах шляхом
збільшення рівня користування ременями безпеки та мотошоломами)". Він
передбачає підвищення штрафу для тих, хто не пристібається в автомобілі, з
51 до 850 гривень. Законопроект ініціював Центр демократії та верховенства
права в межах кампанії "За безпечні дороги".

Пристебнуті ремені безпеки можуть врятувати до 50 % людей, які потрапляють
у смертельні автокатастрофи. Тим часом результати дослідження свідчать, що
ременями безпеки в Україні користуються тільки 23 % водіїв. Це найнижчий
показник у Європі. У Франції та Чехії, приміром, цей показник наближений до
100 % (99 і 97 % відповідно). У сусідній Польщі ременями безпеки
користуються 83 % автомобілістів. У Франції штраф за ігнорування ременя
безпеки становить 135 євро, у Чехії - 77 євро, у Словенії - 120 євро.

Пропозицію щодо підвищення штрафів за порушення ПДР підтримала патрульна
поліція. "Це не підвищення штрафів, це приведення відповідальності у
відповідність до вчиненого правопорушення, - каже перший заступник
начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. - Адже від
цього залежить життя людей. Пристебнутися ременем дуже легко, й нашим
завданням є, щоби кожен, хто сів за кермо, перш за все пристебнувся".

18 вересня 2018-го законопроект No 8492 "Про внесення змін до статті 121
Кодексу про адміністративні правопорушення (щодо зниження смертності та
травматизму на дорогах шляхом збільшення рівня користування ременями
безпеки та мотошоломами)" було ухвалено в першому читанні. Розгляд у
другому читанні був призначений на 6 грудня, однак не відбувся. А 18 грудня
Верховна Рада законопроект No 8492 провалила. У майже порожній сесійній
залі він зібрав із 226 необхідних голосів 185, хоча проти не проголосував
жоден депутат. Голова Верховної Ради Андрій Парубій тричі ставив проект на
голосування. Забракло голосів і для того, щоб, за пропозицією спікера,
скерувати законопроект на повторне друге читання. Отже, його було
відхилено. Втім, на думку Тараса Шевченка, сам розголос навколо
законопроекту корисний, адже поставив на порядок денний питання ременів
безпеки.

На думку секретаря Комітету з питань законодавчого забезпечення
правоохоронної діяльності Антона Геращенка, парламент не зміг ухвалити цей
закон, бо в залі було дуже мало депутатів. "Після ухвалення бюджету чимало
депутатів не хотіли голосувати за закон, який підвищує відповідальність за
непристебнуті ремені безпеки в авто, - сказав у коментарі "Детектору медіа"
Геращенко. - Це непопулярне рішення, далеко не всім виборцям воно
подобається. По-друге, депутати усвідомлюють, що їм самим як водіям
доведеться підпадати під дію цього закону... Я таке рішення підтримую й
голосував "за". Вважаю, що громадяни тоді берегтимуть свої життя й життя
своїх пасажирів, коли розумітимуть, що за порушення платитимуть досить
великий штраф. Інакше ефективність штрафів залишатиметься низькою".

За словами пана Геращенка, в передвиборчий рік приймати подібні рішення
дуже складно, адже "багато хто хоче займатися популізмом і приймати ті
рішення, які подобаються виборцям. А посилення відповідальності виборцям
точно не подобається".

Світовий досвід

2 березня 2010 року Генеральна асамблея Організації Об'єднаних Націй
схвалила резолюцію "Підвищення безпеки дорожнього руху в усьому світі",
співавторками якої стали 69 країн-членів. До реалізації цього плану
долучилася й Україна. Документ проголосив 2011-2020 роки Десятиліттям дій
із безпеки дорожнього руху, мета якого - врятувати п'ять мільйонів життів.

У багатьох країнах працює система автоматичної фіксації порушень правил
дорожнього руху. У Польщі в 2012 році, через рік після запровадження такої
системи, аварійність зменшилася на 35 % (у країні використовується загалом
450 комплексів). Це близько тисячі врятованих життів щороку.

У Швеції двадцять років тому щороку на дорогах гинули понад 500 осіб, тобто
було майже 60 жертв на один мільйон осіб. У 2017 році в результаті ДТП у
Швеції загинули 253 людини - в середньому 25 осіб на мільйон населення. Це
найнижчі цифри в ЄС. Ще менше людей нині гине на дорогах у Норвегії, яка не
входить до Євросоюзу.

Для порівняння: в Україні в 2017 році кількість загиблих на дорогах у
перерахунку на один мільйон осіб склала приблизно 78 загиблих, у Росії -
130, у Казахстані, за офіційними даними, - 114, у Киргизстані - 146, в
Азербайджані - 74, в Білорусі - 62 жертви ДТП на мільйон жителів.

Шведи вважають, що успіхами у зниженні смертності внаслідок ДТП вони
завдячують значною мірою стратегії Vision Zero ("Нульове бачення"),
схваленій парламентом у 1997 році, і правильному плануванню дорожньої
інфраструктури, розповів телеканалові "Настоящее время" фахівець із безпеки
із Транспортної адміністрації Швеції Маттс-Оке Белін.

Vision Zero, за його словами, - це зміна підходу до дорожньої безпеки.
Наприклад, у Швеції замість звичайних двосмугових доріг - так звані дороги
"2+1": щокілька кілометрів - дві смуги в одному напрямку руху. Це дає
можливість водіям спокійно обганяти інші машини. Посередині такої дороги
встановлено бар'єри з металевих тросів, які реально дуже плавно гальмують
авто, тобто це ніби додаткові ремені безпеки, тільки поза автомобілем. "Ми
побудували вже понад три тисячі кілометрів таких доріг, і вони більш ніж на
90 % безпечніші за ті, що були раніше, - розповів Маттс-Оке Белін. - І
також у рази дешевші за автомагістралі".

Мета шведської стратегії Vision Zero - звести смертність на дорогах до
нуля. Водночас шведи вирішили, що звинувачувати людей у тому, що вони
спричиняють аварії, непродуктивно, адже люди завжди помилялись і
помилятимуться. Краще творити систему менеджменту безпеки, за якої
кількість смертей постійно знижуватиметься, доки не досягне нульової
позначки.

"лежачий поліцейський" у Швеції

У Швеції багато кругових перехресть і штучних перешкод для зниження
швидкості, побудованих за принципом "лежачого поліцейського", але досить
м'якого для автомобіля. При цьому в багатьох місцях обмеження швидкості
становить 30 кілометрів на годину.

"Якщо ви незахищений учасник дорожнього руху, наприклад, пішохід або
велосипедист, і вас збиває машина на швидкості 50 кілометрів на годину, то
ризик загинути у вас - близько 80 %, - пояснює Маттс-Оке Белін. - Але якщо
швидкість автомобіля 30 кілометрів на годину, шанси загинути менші за 10 %.
Коли в кінці 1990-х років ми почали пояснювати це інженерам-дорожникам по
всій країні, це було для них відкриттям". Дві основні стратегії для
міського середовища, за його словами, - це контроль швидкості й поділ
потоків руху.

"Для нас важливо ділитися філософією Vision Zero з іншими країнами, це
також добре для нас, - зазначив шведський фахівець, - адже коли інші країни
починають працювати в цьому напрямку, то в них можуть виникнути нові ідеї,
які ми теж можемо використовувати".

Відповідальні за впровадження реформи органи влади

Кабінет Міністрів України

Прес-центр Кабінету міністрів України:
01008, м. Київ, вул. Грушевського,12/2
Тел. (044) 256 62 48
E-mail: zmi@kmu.gov.ua

Міністерство внутрішніх справ України

01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10
Інформаційні запити засобів масової інформації
E-mail: zmi@mvs.gov.ua

Міністерство інфраструктури України

01135 Київ, проспект Перемоги, 14
E-mail: miy@mtu.gov.ua
Контакти зі ЗМІ та відповіді на журналістські запити:
Тел. (044) 351 41 43, e-mail: press@mtu.gov.ua
Загальні питання прес-служби:
Тел. (044) 351 48- 49, факс (044) 351 49 17
Електронна адреса для запитів ЗМІ: press@mtu.gov.ua

Міністерство охорони здоров'я України

01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7
Тел.(044) 253 61 94
Телефон гарячої лінії 0 800 801 333
E-mail: moz@moz.gov.ua

Прес-служба МОЗ

01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7
Тел. (044) 253 69 75
Тел. (044) 253 02 25
E-mail: psmozua@gmail.com

Прес-служба МОЗ опрацьовує лише запити представників ЗМІ.

Міністерство освіти і науки України

Фейсбук-сторінка
Прес-служба МОН:
01135, м. Київ, пр. Перемоги, 10

З питань організації інтерв'ю, надання коментарів керівництвом МОН,
проведення фото- та відеозйомок, отримання оперативної інформації про
міністерство можна звертатися за електронною адресою або телефоном:
Тел.: (044) 481 32 62
E-mail:press@mon.gov.ua

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства

03150, м. Київ, вул. Ділова, 24
Прес-служба Міністерства
Тел./ факс: (044) 590 47 96
Тел.: (044) 590 47 95
E-mail: press@minregion.gov.ua

Міністерство фінансів України

Тел.: (044) 206 58 94
E-mail: infomf@minfin.gov.ua
E-mail: presa@minfin.gov.ua

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

Контакти прес-центру:
01008, Україна, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2
Тел.: (044) 200 44 97; 200 44 67
Тел./факс (044) 226 23 17
E-mail: press@me.gov.ua

Національна поліція

Для запитів ЗМІ
Тел.: (044) 254 72 85
Факс: (044) 253 64 04
Е-mail: zmi@police.gov.ua

Патрульна поліція України

Державна служба з надзвичайних ситуацій

Відділ взаємодії із засобами масової інформації та комунікацій з
громадськістю:
01601, м. Київ, вул. Гончара, 55
Е-mail: press@mns.gov.ua
Тел.: (044) 247 31 91; (044) 247 30 28; (044) 247 30 46
Начальниця відділу - Ольга Козак
Тел.: (044) 202 32 31
Е-mail: kozak@mns.gov.ua

Державна служба з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)

http://dsbt.gov.ua/
пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135
Е-mail: contact@dsbt.gov.ua
Тел.: (044) 351 47 66; 351 44 23, 351 47 98
Факс: (044) 351 47 62

Держагентство автомобільних доріг (Укравтодор)

03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9
Прес-служба Укравтодору
Тел.: (044) 287 23 46
Е-mail: press@ukravtodor.gov.ua

Науково-дослідний інститут безпеки дорожнього руху

03113, м. Київ, пр. Перемоги, 57,
Тел.: (044) 456 34 15
Е-mail: dornauka@dorndi.org.ua

Комітет з питань транспорту Верховної Ради України

Голова - Ярослав Дубневич

Про що варто писати, якщо беретеся за тему безпеки руху

Новин про криваві наслідки жахливих автокатастроф в українських засобах
масової інформації не бракує. Цю песимістичну картину можна й варто
урізноманітнювати матеріалами про те, як громадське суспільство й держава
працюють над зменшенням шкоди від ДТП і що кожен із нас може зробити для
того, щоби ця робота була ефективнішою.

Про перспективи й напрями реформування. 2019-й мав би стати визначальним у
боротьбі за безпеку руху, але темпи змін змушують у цьому засумніватися.

1 січня 2018 року набула чинності постанова Кабміну від 10.11.2017 No 883
"Про внесення змін до Правил дорожнього руху", яка обмежила швидкість у
населених пунктах 50 кілометрами за годину (раніше було 60).

Також запрацював новий порядок видачі посвідчення водія: перше посвідчення
видається на два роки з правом обміну на постійне, якщо протягом двох років
його власник не порушує правил дорожнього руху три або більше разів.

Міністерство внутрішніх справ пропонувало також штрафувати за перевищення
дозволеної швидкості руху 50 км/год на 3400 гривень замість нинішніх 510,
за залишення місця ДТП - також на 3400 гривень плюс позбавлення права
керування машиною на строк до шести місяців. У 20 разів пропонувалося
збільшити розмір штрафу за управління транспортом без права керування - до
10 200 гривень, а за повторне порушення - 40 800 гривень.

Фото:112.ua

Проте зміна розміру штрафів неможлива без внесення Верховною Радою змін до
Кодексу України про адміністративні правопорушення. Як пояснили "Детектору
медіа" в Центрі демократії і верховенства права, збільшення штрафів
передбачені в законопроекті No 7286, зареєстрованому ще торік. Профільний
комітет рекомендував його ухвалити, однак парламент цей законопроект іще не
розглядав. Отже, попри те, що на початку року деякі ЗМІ повідомили про
впровадження нової системи штрафів як про доконаний факт, вона ще не почала
діяти. Від 27 вересня 2018 року змінився лише штраф за порушення правил
паркування, позаяк набув чинності закон No 2262 "Про внесення змін до
деяких законодавчих актів щодо реформування сфери паркування транспортних
засобів". Він упроваджує фотовідеофіксацію порушень ПДР та паркування, а
також інструментарій захисту прав водіїв та власників автомобілів.

Водночас, як свідчить досвід Швеції, успіхів у зниженні смертності від ДТП
вдається досягати не лише завдяки великим штрафам і жорстким діям поліції.
За словами голови ГО Vision Zero Віктора Загреби, державна програма
підвищення безпеки дорожнього руху до 2020 року - це "досить прогресивний
план, який спирається на міжнародні рекомендації". "Один із великих
розділів там - інфраструктура, а саме побудова безпечних пішохідних
переходів з освітленням, з острівцями безпеки, - каже він у коментарі
"Українському тижню". - По-друге, це побудова великої кількості кільцевих
перехресть. Третє - ліквідація концентрації місць ДТП, так званих чорних
точок, в Україні таких близько 110, там постійно стаються важкі аварії за
однаковим сценарієм. Раніше просто ставили знаки "Увага!", але, як показав
досвід, це не спрацьовує. Тому треба брати кожну ділянку, замовляти проект
реконструкції й перебудовувати. Чи встигне це зробити "Укравтодор" до 2020
року - питання вже до цієї агенції". На його думку, широченні проспекти,
довгі переходи - це те, від чого міста мають відмовлятися ще на стадії
проектування. Структура доріг має бути такою, щоб не давати змоги розвивати
велику швидкість. "Якщо міста продовжать, як зараз, будувати траси по
місту, спроектовані так, що вони стають злітними смугами, - це гарантовано
призводитиме до високої аварійності", - попередив пан Загреба.

"Схвалення державних стратегії і програми, безумовно, є позитивним кроком,
оскільки 5 % коштів Дорожнього фонду мають спрямовуватися на забезпечення
безпеки дорожнього руху, - йдеться в коментарі ДМ фахівців ЦЕДЕМ. -
Загальний обсяг фінансування до 2020 року має становити близько 8,7 млрд
гривень. Однак тільки нещодавно розпорядник бюджетних коштів згідно з
програмою, Укрінфрапроект, оголосив тендери на закупівлю. Зокрема, були
оголошені тендери для придбання рятувальних машин для ДСНС та послуг із
ремонту й технічного обслуговування вимірювального обладнання. Є велике
сподівання, що з 2019 року заплановані заходи почнуть реалізовувати
активніше.

Органи виконавчої влади мають докладати для реалізації cтратегії і програми
більше зусиль. У 2018 році майже нічого не було реалізовано із
запланованого. Однією з причин цього може бути відсутність відповідальної
особи чи органа, який би мав повноваження координувати впровадження цих
стратегії і програми. У лютому 2018-го в Кабінеті Міністрів була створена
спеціальна Координаційна рада з питань безпеки руху, однак відбулося лише
декілька її засідань".

Про будівництво і облаштування доріг. 11 січня 2018-го Кабмін затвердив
концепцію розвитку автомобільних доріг до 2022 року. Прем'єр-міністр
України Володимир Гройсман запевняє, що за п'ять років дорогами хорошої
якості будуть з'єднані всі обласні центри, а на ремонт і будівництво доріг
буде виділено 300 мільярдів гривень.

У кампанії "За безпечні дороги" розповідають, що з 1 вересня 2018 року
набрали чинності оновлені Державні будівельні норми "Вулиці та дороги
населених пунктів". Тепер під час реконструкції старих і проектування нових
доріг смуги руху треба робити вужчими. Європейська практика показує, що
вужчі дороги спонукають водіїв їхати обережніше й дотримуватися швидкісного
режиму. Якщо раніше ширина смуги була 3,75 метра, а тепер її звузять до
трьох, то залишаться додаткові 75 сантиметрів, а на чотирисмуговій дорозі
це вже 3 метри. Цей простір можна буде використовувати для поворотних смуг,
острівців безпеки, велосмуг тощо.

Про реформування системи державного управління автомобільними дорогами
загального користування, яке передбачає, зокрема, передачу доріг місцевого
значення в управління місцевим органам влади. Це сприятиме, в тому числі,
підвищенню рівня комфортності та безпеки руху. У складі Спеціального фонду
Державного бюджету створюється Державний дорожній фонд. Джерелами його
формування є акцизний податок із вироблених в Україні та ввезених пального
і транспортних засобів, ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби
та шини до них (у 2018 р. - 50 %, у 2019 р. - 75 %, із 2020 р. - 100 %),
плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або
габаритні параметри яких перевищують нормативні, плата за проїзд платними
автомобільними дорогами загального користування державного значення тощо.

Про впровадження в Україні системи фотофіксації порушень ПДР, насамперед
перевищення швидкості. За словами начальника Головного сервісного центру
МВС Владислава Криклія, систему автоматичного контролю потрібно запустити,
"але зробити це не так, як під час минулої спроби 2007-2010 років, коли
штрафи масово оскаржували в суді через відсутність технічного регламенту та
прогалини в законодавстві". Саме тому тепер, за словами пана Криклія,
вибудовується необхідна нормативно-законодавча база.

Планується, що кожне місто за погодженням із поліцією в місцях концентрації
ДТП та на аварійно небезпечних ділянках зможе самостійно встановлювати та
обслуговувати камери відеоспостереження. "Це все відбувається в рамках
концепції децентралізації. Вартість одного комплексу відеофіксації
варіюється від $10 до $50 тис. Міста зможуть обирати постачальників серед
великої кількості виробників на світовому ринку. А кошти від штрафів будуть
частково залишатися в місцевих бюджетах - 20 % місту, 50 % - в Дорожній
фонд, 30 % - МВС", - розповідав Владислав Криклій. Насамперед запрацюють
вимірювачі швидкості. Згодом планується впровадити контроль і за рухом на
світлофорах, перехрестях та розподільчих смугах.

Поліція хоче, аби система фіксації правопорушень почала працювати в
середині 2019 року, зазначили експерти ЦЕДЕМ. За їхніми словами, за 2018
рік було зроблено чимало важливих кроків до створення системи фіксації.
Днями, 17 грудня 2018 року, набув чинності новий державний стандарт щодо
приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху. В документі
прописані технічні та експлуатаційні вимоги до приладів контролю із
функціями фото- й відеофіксування. Держпрограма передбачає кошти для
запуску системи. Також Кабмін затвердив декілька постанов, необхідних для
узгодження нормативної бази. Однак щоби фіксація повністю запрацювала,
потрібна ще ціла низка кроків, зазначають фахівці. Слід придбати та
встановити обладнання, створити центр обробки даних і державний реєстр
правопорушень. Крім того, для ефективного функціонування системи
парламентарі мають схвалити законопроект No 9244, що дозволить виділити
потрібні гроші. Також слід розробити і схвалити законопроект, який змінить
порядок списання штрафних балів на систему їх накопичення, яка би
стимулювала водіїв уникати нарахування таких балів і бути чемними.

Про реалізацію державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху
в Україні на період до 2020 року в регіонах. На місцях подекуди
проігнорували припис Кабміну утворити координаційні ради й затвердити
регіональні програми. Деякі обласні державні адміністрації, наприклад,
Полтавська й Закарпатська, його виконали, а от Київська ОДА лише схвалила
проект Програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху на території
Київської області на 2013-2015 роки. На Вінниччині реалізується чимало
регіональних програм, але програма підвищення рівня безпеки дорожнього руху
на період до 2020 року серед них відсутня. Те ж саме й на Харківщині.

Про кампанію "За безпечні дороги" та інші тематичні інформаційні кампанії.
"За безпечні дороги" - адвокаційна кампанія, спрямована на зменшення
смертності і травматизму на дорогах. Ініційована Центром демократії та
верховенства права в партнерстві з ГО Vision Zero, Асоціацією
велосипедистів Києва, Автоакадемією водійської майстерності. Кампанія
стартувала в листопаді 2016 року. Вона займається моніторингом та оцінкою,
розробкою й адвокацією законодавчих змін, а також інформаційно-
просвітницькою кампанєю на підтримку цих змін.

"Сьогодні в Україні на дорогах щороку гине не менше ніж 3500 осіб, - каже
Тарас Шевченко. - Це 9-10 людей щодня, для наочності - це майже футбольна
команда. За місяць 300 загиблих - наче розбивається великий літак
щомісяця... Але якби з такою періодичністю розбивалися літаки, всі били би
на сполох та виправляли ситуацію, тоді як статистика про десятьох загиблих
щодня часто лишається не поміченою".

"Стратегічними фокусами роботи кампанії ми обрали ключові фактори ризику,
визнані Всесвітньою організацію охорони здоров'я - надмірна швидкість,
невикористання ременів безпеки та дитячих крісел, користування засобами
зв'язку під час керування, - розповіла "Детектору медіа" координаторка
кампанії "За безпечні дороги", заступниця директора ЦЕДЕМ Олеся Холопік. -
Тому нашими цілями є зменшення швидкості автомобільного руху, збільшення
користування ременями безпеки та безпечного перевезення дітей, зменшення
неуважного водіння (distracted driving), зокрема відволікання водіїв на
засоби зв'язку".

За словами Олесі Холопік, наступними кроками кампанії є: адвокація
ухвалення законів про збільшення штрафів за некористування ременями
безпеки; продовження адвокації запуску системи автоматичної фіксації
порушень ДТП; адвокація ухвалення законів щодо відповідальності за
перевищення швидкості; актуалізація проблеми користування телефонами за
кермом; продовження просвітницької та інформаційної кампаній, пов'язаних із
питаннями надмірної швидкості, ременів безпеки й телефонних розмов за
кермом.

Нещодавно ЦЕДЕМ також провів мультимедійну кампанію "Пом'яті, але живі".

В інформаційній кампанії беруть участь МВС, Мінінфраструктури й
Міністерство інформаційної політики. "МІП запустило дві кампанії,
спрямовані на актуалізацію проблем пасків безпеки, алкоголю за кермом та
великої швидкості. Це були ролики на телебаченні, радіо, плакати для
зовнішньої реклами", - розповідав державний секретар міністерства Артем
Біденко.

Про дослідження громадської думки щодо безпеки руху. Паском безпеки
пристібається 23 % водіїв, тобто майже кожен четвертий, - такі результати
всеукраїнського дослідження, проведеного ГО "Vision Zero" та Центром
демократії та верховенства права в рамках кампанії "За безпечні дороги".
Дослідження проводилось у жовтні 2018 року в 24 містах. Спостерігачі
працювали на дорогах у 22 обласних центрах, а також у Сєвєродонецьку та
Маріуполі. Дослідження охопило понад 32 тисячі водіїв, що дозволило
одержати статистично надійні показники користування ременями безпеки.

Дослідники хотіли виявити, яка частина водіїв користується пасками безпеки
й наскільки цей показник змінився за 18 місяців після проведення першого
аналогічного дослідження. Обидва дослідження проводилися за однаковою
методологією, відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони
здоров'я, - методом спостереження.

У 2017 році середній показник рівня користування пасками безпеки водіями в
обласних центрах становив 15 %. У 2018-му шість міст подвоїли в порівнянні
з 2017 роком свої показники - Івано-Франківськ, Чернігів, Рівне, Тернопіль,
Херсон і Чернівці.

На думку Олесі Холопік, бажано, щоб у ЗМІ було більше роз'яснень щодо
головних факторів ризику, визнаних ВООЗ такими, що призводять до найбільшої
кількості ДТП із загиблими та потерпілими. Зокрема, невикористання пасків
безпеки й дитячих крісел, перевищення швидкості, водіння у стані
алкогольного сп'яніння, відволікання на розмови по мобільному тощо.

Про те, чого слід прагнути. За оптимістичного сценарію довгоочікувані
новації 2019 року, серед яких автоматичний контроль швидкості та поширення
звички користуватися пасками безпеки, можуть значно підвищити рівень
безпеки на українських дорогах.

Водії та пасажири в автомобілях як на передніх, так і на задніх сидіннях
пристебнуті пасками безпеки, під час керування транспортним засобом водії
не розмовляють по мобільному телефону тощо. За всім цим уважно стежить
патрульна поліція, а тисячі камер автоматично фіксують порушення правил
дорожнього руху. В місцях, де відбувалася найбільша кількість смертельних
ДТП, упроваджені запобіжні інженерні заходи. Це може стати реальністю для
українців вже на початку 2019 року, наголошують експерти.

Корисні матеріали та посилання

Про схвалення Стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні
на період до 2020 року
Про затвердження Державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього
руху в Україні на період до 2020 року
Правила дорожнього руху
Закон України "Про дорожній рух"
Транспортна стратегія України на період до 2020 року
Рекомендації парламентських слухань на тему "Стан і перспективи
забезпечення в Україні безпеки дорожнього руху"
Міфи про ремені безпеки
Пом'яті, але живі: Полякова, Дорофєєва та Астаф'єва закликали українців
пристібатись в авто
Шведські дороги - найбезпечніші в ЄС. Як вдалося знизити смертність у два
рази?
Дорожно-транспортные травмы

Експерти з питань безпеки дорожнього руху

Тарас Шевченко, директор ЦЕДЕМ, ініціатор кампанії "За безпечні дороги"
Олеся Холопік, заступниця директора ЦЕДЕМ, координаторка кампанії "За
безпечні дороги"
Андрій Климчук, аналітик кампанії "Безпека на дорогах"
Петро Король, юрист ЦЕДЕМ
Віктор Загреба, співзасновник ГО "Vision Zero"

Громадські ініціативи, організації, які переймаються безпекою дорожнього
руху

Центр демократії і верховенства права (ЦЕДЕМ)
Адреса: вул. Заньковецької, 3/1, оф. 12, м. Київ, 01001
Tел: (044) 496 05 80
Факс: (044) 496 05 80
Email: info [at] cedem.org.ua
Фейсбук-сторінка

Реанімаційний пакет реформ

Київ, вул.Ольгинська, 6, 2 поверх, оф. 21
Тел.: 067 401 20 48
Email: platforma.reform@gmail.com

Громадська організація "Vision Zero"

Асоціація велосипедистів Києва

Видеотека

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины