Як розвивати бізнес під час війни

Підприємці Сумщини радилися, як отримати гранти та впоратися з викликами
воєнного часу

Наприкінці жовтня, 26-го і 27-го числа, в Сумах відбулася міжрегіональна
конференція серед підприємців"крафтовиків". Команда ГО "Розвиток
бізнессектору України" при підтримці Агентства США з міжнародного розвитку
(USAID) "Зміцнення громадської довіри (UCBI)" реалізує національний проєкт,
мета якого - сприяти відновленню економіки країни в прикордонних регіонах.

Спершу "крафтовики", які приїхали з різних куточків нашої держави, мали
змогу побачити, як працюють колеги на Сумщині. Вони відвідали кілька
підприємств, зокрема з переробки конопель, виробництва батончиків на основі
сухофруктів, виробництва керамічного посуду, перероблення та консервування
фруктів та овочів.

Наступного дня, 27 жовтня, в обласному центрі відбулася конференція
"Крафтове виробництво - перспективний вектор розвитку регіональної
економіки". Підприємці, представники центральної регіональної влади та
експерти обговорили проблеми бізнесу в умовах війни, розповіли про
підтримку профільного бізнесу в постраждалих регіонах та презентували свої
можливості.

Крім того, на виставці крафтової продукції підприємці мали змогу
презентувати свої вироби, поспілкуватися та обмінятися контактами й
обговорити подальшу співпрацю з колегами по цеху.

Ми, до речі, дуже здивували організаторів заходу! Справа в тому, що
ініціатива його проведення належить ГО "Розвиток бізнессектору України" та
Прикарпатській інформаційній агенції (ПІК), голова якої - Оксана Камінська.
Пані Оксана розповіла, що в Прикарпатті навіть у великих містах закрилися
всі друковані ЗМІ, перейшовши в онлайнформат. А тут, у безпосередній
близькості до ворожого кордону, газета не лише вижила та вистояла, а й бере
участь у масштабних міжрегіональних конференціях, що тільки підтверджує
рівень видання!

Все почалося з буряка

Ми поспілкувалися з учасниками заходу. Зокрема, познайомилися з Аркадієм
Фішманом - унікальним переселенцемвинахідником, якого вже знає весь світ,
адже це саме він спроєктував знаменитий блакитний диван, на якому курсує
вулицями Тернополя!

До війни чоловік мав бізнес у Слов'янську, займався важким машинобудуванням.

- Коли почалася війна, я кинув шестирічну дитину в автівку і ми поїхали "в
нікуди", - розповідає Аркадій. - Серед поля в річці вмивалися, потім
доїхали до Тернополя, там і зупинилися. Оселилися в центрі для біженців.
Було дуже важко починати з нуля. Оглянувши місце релокації, зрозумів, що в
регіоні нема важкої промисловості, тільки фруктиовочі. Є багато фермерів,
але майже немає переробки цих продуктів. Тому я й вирішив цим зайнятися.
Одразу розпочав власну справу: завдяки освіті інженератехнолога та досвіду
добре розумів, що робити. Поки жив у притулку, спроєктував обладнання,
купив буряк і виготовив експериментальну партію бурячної пастили. Все
вийшло добре, тому вже невдовзі процес із виготовлення овочевої продукції
(закрутки, соуси, пастила) кипів. Солона та солодка пастила, яку можна
додавати до будь-якої страви, в тому числі вживати як самостійну страву,
швидко знайшла своїх прихильників. Продукція користується попитом. Та все ж
таки не в промислових масштабах, як хотілося б і які дозволяли би впевнено
триматися під час війни. Найголовніша проблема зараз - це ринок збуту
готової продукції. Я - талановита людина, винахідник, а не менеджер...

Ми поцікавилися, чи був йому корисний міжрегіональний крафтовий захід.

- Надзвичайно корисний, зокрема цінними знайомствами! Я перейняв досвід
людей і побачив декілька ідей, технологій, які можна запозичити й
вдосконалити.

"ПаТРонАт" родини Тронь

Дуже людно було біля локації з алкогольними напоями, виготовленими з меду.
Підходимо. Виявляється, медовуха зроблена в Охтирці! А перед нами - Наталія
та Анатолій Тронь. Пан Анатолій - відома в Охтирці особистість, колишній
очільник місцевого відділу освіти. Вже десять років займається родинним
бізнесом - виготовленням напоїв із натуральних інгредієнтів.

Медовуха "виношується", як і дитина - 9 місяців: стільки триває процес
виготовлення (бродіння, дображування, витримка).

- Це перший напій, відомий людству, - каже Анатолій Тронь. - Спочатку були
лише дикі бджоли, які приносили пилок і мед, туди додавали ще й воду. І
все. А зараз технологічний процес дещо змінився, але все одно залишився
натуральним. Ми використовуємо березовий сік, лимони або айву, винні
дріжджі та воду.

Попри те, що напій у Тронів виходить дуже смачним, основною проблемою в
сімейному бізнесі є реалізація готової продукції. Зі слів подружжя, їм
важко конкурувати з магазинними винами, адже покупці дивляться не на
якість, а на ціну. Та ТМ "ПаТРонАт" все одно тримається на плаву і вірить,
що з настанням миру справи підуть краще. До речі, син Анатолія та Наталії
Віталій служить у ЗСУ і наближає перемогу!

Прокинулася, як Спляча Красуня

Зі Світланою Бєлік ми познайомилися на конференції під час кавибрейк.
Історія цієї жінки сповнена віри в світле майбутнє і в усе найкраще. Адже в
людини, яка протягом майже 30 років власними руками створювала красу та
казку, виготовляючи сувенірну продукцію, інакше й бути не може! Серед
виробів творчої майстерні Світлани були лялькиобереги, вишиті сорочки,
рушники, скатертини.

Роботи майстрині зосереджені на відтворенні українських традицій та історії
нашого народу. Підприємство виготовляє ексклюзивні вироби. Одяг ляльок із
точністю відображає українські традиції різних епох та регіонів. Продукція
охтирської майстрині внесена до почесного каталогу виробів народних
художніх промислів.

Налагоджений десятиріччями бізнес вмить зруйнувала росія. На початку війни
жінка виїхала до Франції, де перебувала понад півроку. А коли повернулася
додому, замість своєї творчої майстерні побачила суцільні руїни, затоплені
водою. Зараз жінка все відновлює з нуля. Конференція ж стала додатковою
підтримкою.

- Я наче прокинулася і отримала бажання жити! - оптимістично дивиться на
перспективи розвитку власної справи пані Світлана.

Все - для відновлення ательє

Ганна Кравченко - давня знайома Світлани. Раніше, в середині 90-х, жінки
між собою конкурували, а зараз стали вірними подругами і опорою одна одній.
Ще б пак - разом легше протистояти ворогу та вижити під час війни!

Пані Ганна - не лише бізнесвумен, а й активістка та заступник голови
громадської ради Охтирського виконкому. З 1996 року займається
підприємницькою діяльністю в сфері побутових послуг. 24 роки співпрацює з
харківською хімчисткою, має стабільну клієнтську базу. Фірма Ганни
розташована в Дачному мікрорайоні, який зазнав російських бомбардувань на
самому початку війни. І все розсипалося в одну мить. Понад півроку Ганна з
собачкою сиділи в підвалі, в очікуванні спокою в місті. Що робити далі - не
було ніякого розуміння. Аж раптом почали поступати дзвінки від замовників:
життя триває, людям потрібно приводити до ладу одяг.

З чого починати відновлення бізнесу та як його розвивати на прикордонній
Сумщині? Саме за відповідями на ці питання підприємниця й приїхала на
конференцію.

- Хочу отримати грант на розвиток бізнесу та закупити обладнання для роботи
ательє, пухоробки та хімчистки, - ділиться планами співрозмовниця. - Чекаю
на спеціалістів з написання грантових заявок. Дуже багато дав даний захід:
я почула тих, хто ці гранти отримав, хто хоче отримати, а також - поради
спеціалістів банку. У мене з'явилася впевненість у власних діях і силах!

Ось такі вони, підприємці нашої Сумщини! Бажаємо їм успішного розвитку та
процвітання!

Оксана Ковальова

Газета Ваш Шанс