Як малюють українську 3D-анімацію: репортаж з найбільшої в Україні студії

Чим живе найбільша в Україні мультстудія, або як працювати тиждень, не
виходячи з офісу Фото: Анатолiй Бойко, "Сегодня"

Веселі мультфільми робляться із серйозним виразом обличчя. І чим ближче до
формату 3D - тим обличчя серйозніші. Такий висновок я зробила, побувавши на
найбільшій в Україні студії анімації під назвою "Анімаград". Саме тут
зробили популярний мульт "Викрадена принцеса: Руслан і Людмила" і
"Ескімоска", а зараз зайняті виробництвом довгоочікуваної "Мавки".

"Якось до нас прийшла влаштовуватися на роботу панянка. Вона була впевнена,
що з ранку всі приходять, співають діснеївські пісні, а з кімнат
вистрибують зайці і Міккі Маус, - сміється арт-директор Кріс Коскінен. -
Яке ж було її здивування, коли вона зрозуміла, що насправді студія анімації
- це завод і суворе, малоромантичне виробництво! А її основа - це "п'ята
точка", посидючість. Незалежно, 2D- або 3D-мультфільм, працювати над одним
проектом доводиться цілі роки. Так це цікаво. Але сказати, що кожен день
тут свято - ні. Це кропітка праця день у день".

"Анімаград" - гігантська майстерня художників, фахівців з 3D-моделювання
тощо. Зараз на студії - близько 200 осіб.

"У 2012 році нас було не більше 30, вже через рік "доросли" до 100 осіб і
переїхали з маленького офісу на студію FILM.UA, - згадує Project manager
Марія Клаунінг. - Близько 100 осіб працюють на аутсорсі, причому не тільки
в Києві, а, наприклад, і в Харкові. У нас були підрядники з Бразилії,
Франції, Польщі і навіть Індії!".

На сайті студії багато вакансій, і створюється відчуття, що сюди досить
легко потрапити.

"Взагалі ми шукаємо людей весь час, - говорить Кріс. - Даємо тестове
завдання, дивимося, як людина справляється. Взагалі 3D-виробництво в
Україні вкрай мало розвинене. Наші люди - самоучки. Їх дуже мало, і вони на
вагу золота. Ми, як студія, зацікавлені в нових юних талантах. Щоб до нас
приходили люди не стільки з суперпортфоліо, скільки з великим бажанням
створювати мультфільми".

Життя "Анімаграда" таке ж, як і в будь-якому офісі: співробітники п'ють
каву, розмовляють, грають в настільний хокей для розрядки і відпочинку
очей. Інша справа - момент здачі проекту. В період здачі "Викраденої
принцеси" хлопці сиділи тут цілодобово, а дружини і друзі привозили їм їжу.
Зізналися по-секрету: бувало так, що частина колективу в 3D-департаменті
зайшла на роботу в понеділок, а вийшла - в суботу. Працювали в три зміни,
24 години на добу! В такому авральному режимі півроку здавали нині
знамениту "Викрадену принцесу. Руслан і Людмила".

"Анімаград" створює комерційне кіно ("мейнстрім"), яке орієнтоване на
широку аудиторію - і дітей, і дорослих.

"У мейнстрім головне слово завжди за продюсером, і це світова практика, -
каже Крістіан. - У світі всього кілька режисерів, які самі вирішують, яким
буде фільм. Наприклад, такий Хаяо Міядзакі ("Віднесені привидами", "Ходячий
замок" - Авт.), який займається "артовою" 2D-анімацією".

В "Анімаграді" були сильно здивовані, коли я спробувала порівняти їх студію
з пітерською студією "Мельница", яка зробила сагу про трьох богатирів.

"Це приємне, але не зовсім вірне порівняння, - каже арт-директор. - Вони
займаються 2D-анімацією, у них трохи інший напрямок. Швидше за "Анімаград"
можна порівняти з Wizard ("Снігова королева", "Вовки-вівці". - Авт.), яка
робить 3D-проекти. Їх продюсер і засновник виховав свою цілу плеяду
російських аніматорів і російського кінематографа. "Анімаград" за своєю
структурою і напрямком заточений під західні технології розвитку
кінематографу. Є кілька світових студій 3D-анімації. Ми всі один одного
поважаємо і підтримуємо, але доріжка у кожного з нас своя".

Мультфільми: ілюзія з нічого

Головний художник студії "Анімаград", арт-директор Крістіан Коскінен з
посмішкою говорить, що його життєвий шлях був визначений ще з дитсадка, на
заняттях з малювання.

"Я виріс в кінематографічному середовищі, хоча батьки і не думали, що в 19
років я займуся анімацією, - згадує Кріс. - Тоді, в 90-х, в Києві була
студія "Борисфен", яка співпрацювала з французькою Millimage. Для французів
ми були "виконавчим ресурсом", але це дозволило вирости в Україні новим
кадрам і створити досить яскраву школу. У 2005 все це звалилося.

Фінансування не було, аніматори роз'їхалися в Польщу, РФ, США. У
"Анімаград" в 2012 році мене запросив продюсер Єгор Олесов. Він хотів
створити фундаментальну студію, яка вийде на світовий ринок. У підсумку так
і вийшло! Зараз у нас свій цех художників (близько 20).


Анімація - колективна творчість, "якання" тут особливо не доречно. Та й
образ персонажа в процесі його створення може кардинально змінитися.
Наприклад, з 2012 і до 2018-го біля образу Людмили з "Викраденої принцеси.
Руслан і Людмила "було близько 130 ескізів і трансформацій. Розробка
кожного 3D-мультфільму займає 4-5 років. Створюються тисячі ескізів, з яких
ми дуже довго вибираємо те, що потрібно. За роки звикаєш до того, що велика
частина твоєї роботи просто йде в корзину або на полицю. Знаєте, як
затверджувався образ Мавки? Продюсери, режисери, художники збиралися разом
і місяцями затверджували варіанти її зачіски! Навіть куди який локон лягає,
обговорювали цілі фокус-групи. Затвердили зачіску - перейшли до її вінка на
волоссі. І за новою: з такими квітами або з іншими? У дівчаток-художниць
одна думка, у режисера - інше, а за сюжетом потрібно взагалі третє. Хоча
останнє слово і "стоп" - за продюсером. Взагалі моя робота - прекрасна,
вона творча. Мені цікаво з нічого формувати ілюзію. У цьому - диво. Навіть
якась магія".

"Мій шлях був визначений"

"Мавка": процес переходу з 2D у 3D

Перший проект студії "Анімаград" - дитячий розважальний 2D-мультсеріал
"Ескімоска", який розійшовся по всьому світу. Але широке коло глядачів
заговорило про студію після виходу в кінотеатрах 3D-мультфільму "Викрадена
принцеса: Руслан і Людмила". Він з великим успіхом йде в прокатах за
кордоном, а недавно виграв премію за кращий анімаційний фільм рейтингу
"Знято в Україні".

"Також ми працювали над проектами" тікі "і" Клуб всезнайок ", який в
минулому році отримав премію Держкіно за кращий освітній дитячий проект, -
розповідає Project manager Марія Клаунінг. - Зараз ми працюємо над
мультфільмом "Мавка. Лісова пісня": він уже в стадії 3D-виробництва".

"Ескімоска". Став першим успішним 2D-проектом студії. Фото: студія
"Анімаград"

На першому поверсі "Анімаграду" - 2D-виробництво: там знаходяться
художники, сторібордисти, арт-департамент і керівництво. На другому поверсі
- повністю 3D-виробництво. Створення проекту починається "з першого
поверху", де народжуються ідея, сюжет і персонажі.

"Творчі особистості - дуже тендітна субстанція, - говорить керівник 2D-
напрямки Яна Медведєва. - На етапі промальовування персонажів дуже важливо
підживлювати натхнення художників".

В "Анімаграді" важливі знання базових основ графіки і програм, а ось вік
особливого значення не має.

"У нас є фахівець, який до 40 років працював в сфері обслуговування, -
говорить Рафаель Бланко, фахівець 3D-напрямку. - А потім сам вивчив
програму Maya і зараз показує дуже високі результати. А є 17-річна дівчина,
яка за рік вивчила програми так, що тепер творить дива!"

На певному етапі 3D-аніматорам потрібна допомога акторів: вони відтворюють
потрібні рухи, міміку і емоції, що допомагає "оживити" персонаж.

"На жаль, спеціальних акторів анімації в нашій країні немає, - каже Марія. -
Сьогодні в театрі і кіно акторів навчають мікрожестам, передавати емоції
поглядом або придихом. В анімації це не працює, тут все дуже перебільшено.
Потрібно часом просто дуріти. Ми з великими труднощами знайшли акторів, які
зуміли підлаштуватися під наші вимоги. Вони для нас - на вагу золота".

"Викрадена принцеса". Став хітом нової анімації України. Фото: студія
"Анімаград"Сергій Авакян: "Ріс на фільмах Джима Керрі"

Актор і каскадер 3D-мультфільмів - про ходу Чорномора, падіння Руслана, три
операції та подарунок долі

- Сергію, як вийшло, що викладач англійської став актором-аніматором і
каскадером?

- Взагалі, я виріс на фільмах Джима Керрі. Його монологи з "Ейс Вінтури"
розповім в будь-який момент дня і ночі. Мама каже: "У кого ти - зрозуміти
не можу, в нашій родині акторів ще не було". А вийшло все випадково.
Project Mаnаger Ірина Трошкіна з Film.ua знайшла мене через знайомого, з
яким я працював на одному англомовному проекті. Потрібні були актори, які
говорять англійською, для анімації Руслана в мультику "Викрадена принцеса".
А я 7 років в Греції вчив англійську в спецшколі і потім 5 років - в
університеті в Україні. Паралельно ці 12 років викладав, тому вона для мене
рідна. Ірина вислала маленьке демо, що потрібно робити - ролик аніматора
мультфільму "Мадагаскар". Я дивився недовго, секунд 10, і вирішив
спробувати. Коли мені подзвонили, я як раз був в кінотеатрі. Посеред фільму
встав, тихо сказав героям фільму: "Скоро побачимося на екранах!" і вийшов.

- Чим запам'яталися проби?

- Відчуттям, що немов завжди цим займався. Хоча на мені був звичайний одяг,
не пристосований для різких рухів анімації. Але тим було смішніше. Спочатку
мені показують базові рухи в лейаутах - намальованих олівцем фрагментах
сюжету. А я вже намагаюся це виконати. Записуємо навіть мої проби: на них
може вийти навіть краще, ніж при самій зйомці.

- Складно, напевно, робити ці гіпертрофовані рухи, стрибки і гримаси?

- Чим складніше завдання, тим цікавіше! Вся ця біганина, стрибки і падіння
насправді виконувалися мною і потім переводилися в анімаційний формат.
Момент, коли Русланчик бігає по дахах, падає в вікна будинків, ми вирішили
знімати не статичною, а динамічною камерою, і не в студії, а на
спортмайданчику. Я бігав, гойдався на турнікетах, а оператор бігав за мною
з камерою. Пізніше, вже в студії, я запропонував прикріпити камеру собі на
голову, щоб ракурси додати. Поставили стіл, з якого я стрибав, перекидався,
чіплявся за балку на стіні. І так - знову і знову, поки не досягли
потрібного результату.

- А близькі як ставляться до вашої травмонебезпечної роботи?

- Мама спочатку задавала питання: "Ти що, насправді з даху на дах
перестрибував???" Тепер вона вже знає технологію, сміється. Це моя
фізіологія, я з дитинства був непосидючим. До того ж я змалку працюю. Якщо
побачили в закадрових сценах, що я десь з розгону б'юся об стіну, то
режисери тут ні до чого - це я так репетирую. Навпаки, хлопці часто самі
просять: "Сергію, нам вже вистачить, більше не треба". Наш керівник Олег
Маламуж - перфекціоніст. Він дуже грамотно підходить до своєї справи, чітко
знає, чого хоче. Він сильно переживає за моє здоров'я. За півтора року у
мене через травми було три операції - то коліно, то ще щось. Але лікарі
мене швидко повертають на ноги. Подумаєш, пару раз вдарився об стіну! Інша
справа - реакція оточуючих. Для мене вона безцінна!

- Яке завдання було найскладнішим?

- Грати Чорномора. Щоб придумати ходу сутулому карлику з посохом,
знадобилися вміння з танцювальної сфери. У підсумку, щоб її виконати, я
сильно скорчився, а з тіла рухалися тільки ноги нижче коліна. Ходити в позі
Чорномора кілька годин виявилося дуже непросто. На наступний день була
страшна крепатура, плечі горіли! Зіграєш роль Чорномора - і спортзал вже не
потрібен. Відігравати його емоції, крики - теж особливий досвід. Хто б повз
проходив, подумав, що когось ріжуть. Хлопці з анімаційного відділу -
неймовірно талановиті. Їхня праця і години, витрачені за моніторами, варті
особливої похвали.

Процесс. Створити рухи, які будуть потім намальовані. Фото: з архіву С.
Авакяна

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Сегодня.ua

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины