Виктор Шидлюх: "В зоне боевых действий мы сдерживаем вторую по численности армию мира"

Опора линии электропередач, которая в ураган упала на газопровод возле
Алушты ипривела к аварии, стала настоящим подарком и для спецслужб РФ, и их
приспешников, которые слепили очередную легенду об украинской ДРГ и
теракте. Оккупанты воспользовались выдумкой для оправдания облав на дорогах
и очередной волны обысков у крымских татар. Коллаборационисты списали на
мифических "приезжих из соседней страны" свою бесхозяйственность. Призрак
вымышленного врага в тотальной информационной войне бродит не только
оккупированными территориями, он возникает и на свободных, там, где
срабатывают манипуляции спецслужб или даже своих политиков, а эмоции берут
верх над здравым смыслом.

Что означают недавние учения ВСУ на админгранице с Крымом, кто посчитает
всех предателей в Крыму, как противодействовать информационным спец-
операциям и как "замерить" достижение стандартов НАТО в украинской армии?
Ответы на эти и другие вопросы в программе "Вопрос национальной
безопасности" в беседе Валентины САМАР с полковником Виктором Шидлюхом,
офицером Генерального штаба ВС Украины.

Виктор Шидлюх, представитель Генштаба ВС Украины Фото: investigator.org.ua

Валентина Самар: Нещодавно в Херсонській області, на прикордонні з Кримом,
біля села Олександрівка відбулися контрольні льотні випробування зенітних
керованих ракет середньої дальності. І вони мали резонанс, як і взагалі
будь-які маневри українських військових, які відбуваються ближче до Криму.
Розкажіть, що ж це були за навчання і що означають?

Віктор Шидлюх: Звичайні тренування і звичайні планові випробування.
Розповідати, які досягнення, а досягнення є, мабуть, завчасно. Тому що
Російській Федерації це знати необов'язково, нехай це краще це залишиться
сюрпризом для них. Всі навчання і випробування пройшли успішно, з
дотриманням заходів безпеки, і командування задоволене цими навчаннями.

Валентина Самар: Наскільки частіше тепер будуть проводитися навчання в
Херсонській області, і чи можна їх співставити з активністю окупаційних
військ в Криму, оскільки там, мені здається, вже кожного тижня відбуваються
якісь маневри?

Віктор Шидлюх: Раніше в нас проводилися навчання на мисі Чауда в Криму.
Тепер, коли територія окупована, ми змінили місце проведення навчань. Вони
проводяться відповідно до всіх домовленостей, які існують в плані
проведення навчань: перекриття повітряного простору, оголошення про це
тощо. Інше питання - коли плануються ці навчання, вони завжди зараз мають
мету тренування конкретних підрозділів і виконання конкретних завдань,
тобто виконання всього того, що необхідно на війні. Російська Федерація
добряче знає, що всі сили протиповітряної оборони, інші сили, за винятком
деяких радіолокаційних підрозділів і за винятком тих, які залишилися в
Криму, є цілими і неушкодженими. Тому РФ не може застосовувати свої
повітряні сили, оскільки отримають гарну відповідь. Але наші підрозділи
поки що зараз не застосовуються, вони знаходяться в стані бойового
чергування і постійно готуються. В тому числі, на озброєння поступають нові
комплекси, які потребують випробування. Тому ці випробування проводяться, і
крок за кроком ми посилюємо свою могутність та боєздатність. Фото: Facebook
Командування Повітряних Сил ЗСУ

Валентина Самар: Коли ми перераховуємо те, що в нас вкрали в Криму, ми
ніколи не згадуємо, що позбулися двох полігонів, як на суходолі, так і в
акваторії. Ще був полігон НИТКа. У нас же немає подібних полігонів?

Віктор Шидлюх: Критичного нічого не сталося. А полігон "НИТКа" був
призначений для того, щоб тренувати зліт і посадку на авіаносні крейсери.
Оскільки в Україні авіаносців ніколи не було, тому ми на цьому полігоні
просто заробляли гроші, коли здавали його в оренду Російській Федерації,
так званим "друзям", які до нас повернулися своїм справжнім лицем.

Валентина Самар: Владні політики свої непрофесійні дії із оборони країни
від агресії РФ в 2014-му році пояснюють тим, що армії не було, що на всю
Україну тоді можна було "нашкребти" якихось 5 000 тисяч вірного війська.
Хоча тільки із Криму вийшло 4000 військових. Говорять про те, що в Криму
була 100% зрада, тому вони нічого в Києві зробити не могли, бо не було,
кому боронити. Люди з Криму точно знають, що це - брехня. Але цей міф
засідає в головах у людей, час від часу виникають гострі дискусії. І цього
тижня теж таке сталося. Ільми Умеров - наш великий друг, справжній патріот
і політичний в'язень, який вже звільнений, теж згадав про те, що було
багато зрадників, навіть назвав цифри. Що в СБУ і ВМС Криму було майже 100%
зрадників, в Збройних силах - десь 80%, в прокуратурі - 70%. Наш колега,
тепер народний депутат Дмитро Тимчук дав офіційні дані Генерального Штабу,
з якими я теж не згодна, бо він ділить надвоє, а мені здається, що потрібно
ділити на три, бо багато військових вийшли у відставку, і не пішли ані до
ЗСУ, ані до армії РФ. віце-адмірал Сергій Гайдук, колишній командувач
Військово-Морськими силами України також сказав своє слово: він зауважив,
що ці цифри немає сенсу повторювати, вони відомі, головне - чи зроблені
правильні висновки? Як ви гадаєте, зроблені висновки з тих подій, які були
в 2014-му році в Криму? Українські військові охороняють свою частину в
с.Перевальне, заблоковану військовими РФ. Крим, 3 березня 2014 року Фото:
EPA

Віктор Шидлюх: Почнімо з того питання, що ж насправді відбувалося. Збройні
сили все ж таки мали бойовий потенціал, але значно знижений, оскільки
близько 10 років, а в активній фазі - декілька років, перед самою агресією
Російської Федерації була фаза ослаблення Збройних сил України. Тих
офіцерів, які не погоджувалися (з такою політикою - ред.), шукали привід
звільнити, переставляти на посади, безкінечно скорочували, розпродували
"зайве" озброєння. Перед самою війною російські міністри оборони України
вчиняли перевірку нашої техніки, яка була законсервована: її
розконсервовували, заводили, доповідали в Російську Федерацію, скільки
заводиться техніки і що з нею можна зробити.

Основна причина того, що сталося, - це потужна, спеціальна, інформаційно-
психологічна операція, яка була проведена руками агентів, що були в
українському середовищі, і які потім присягнули на вірність Російській
Федерації. Був серйозний обман, і ніхто в Україні, навіть найбільш
далекоглядні експерти не могли передбачити такої потужної кампанії,
оскільки недооцінювали Російську Федерацію в цьому плані, і досі
недооцінюють.

До речі, аналогічна психологічно-інформаційна операція триває і далі. Зараз
всі вкиди, які відбуваються в бік ЗСУ, - це продукт інформаційної операції
Російської Федерації. Вони готують певні тези, а потім вкидають.

Валентина Самар: Наприклад?

Віктор Шидлюх: "Генерали-зрадники", "кто ответит за Иловайск", "облави, які
влаштовують військові комісаріати" - це все ті самі тези, про які ми
говоримо. В цих питаннях мало правди, в основному - маніпуляція свідомістю
людей. В тому числі, і те, що українські збройні сили нічого не могли, що
вони були повністю зруйновані.

Валентина Самар: Але ж ці тези повторюють люди, які зараз відповідають за
безпеку в нашій країні. Я не хочу провокувати вас на якісь політичні речі,
але їх треба називати: це і секретар РНБО Олександр Турчинов, про це
говорять політики першого калібру. Ви сказали, що продовжується вкидання
таких же тез, що і в 2014. Тоді російські агенти казали: "Не стріляйте в
нас, бо в Україні не введений воєнний стан, і вас будуть судити за те, що
ви застосували зброю!". Володимир Путін казав, що "попереду поставимо жінок
і дітей, і ви не посмієте в них стріляти". Правильно, не посміють. Але не
робилися висновки, не вводився воєнний стан, навіть надзвичайний стан не
вводився. І ми ці помилки продовжуємо зараз. Резонансний випадок із
Колмогоровим сьогодні з цього ряду?

Віктор Шидлюх: Ні, знову це маніпуляція. Резонанс з Сергієм Колмогоровим
полягає не в тому, що немає законодавчих актів. Він, відповідно, до закону
про боротьбу з тероризмом, виконував завдання суб'єкта антитерористичної
діяльності. Друге, він - прикордонник, він був у складі прикордонної
застави і прикордонного поста, які виконували обов'язки по охороні
державного кордону. Тобто всі законні підстави застосовувати зброю в нього
були. Інша справа, що не застосовують ці нормативно-правові акти, роблять
вигляд, що їх не існує. Адже чим можна пояснити, що справа розглядалася в
закритому режимі? Прокурор сказав, а суддя задовільнив. І людину позбавили
основоположного права, згідно з Конвенцією захисту основних прав і свобод
людини, на відкритий розгляд справи. Там ще багато процесуальних порушень,
жодного реагування на клопотання про певні процесуальні дії, вони всі не
задовольнялися. Питання не у відсутності або наявності законів, а в їх
незастосуванні. Фактично, вся законодавча база існує, і це маніпуляція, що
нібито існують якісь "закони воєнного часу". А їх не існує! Сергій
Колмогоров Фото: 5.ua

Валентина Самар: Але ми знаємо, які обмеження існують, коли вводиться
воєнний стан, надзвичайний стан тощо. Але повернемося до права на
справедливий суд. Ви сказали про закриті засідання, і це нагадує ті
потворні судилища, які ми спостерігаємо над нашими громадянами в Криму. А
якщо ми зайдемо в судовий реєстр, і почнемо аналізувати по статтям, які
стосуються диверсій, тероризму, створення чи фінансування терористичної
організації, ми побачимо, що стільки рішень судових закрито для доступу.

Віктор Шидлюх: Ви дуже правильно сказали, про те, що в РФ говорили: "Не
стріляйте, бо вас будуть притягати до кримінальної відповідальності".
Звідки це взято? Після чеченських кампаній Чечня притягувала
військовослужбовців РФ до кримінальної відповідальності. Я не знаю, з яких
проводів, але це мало дуже серйозний вплив на армію. Така ж сама калька
використовується і зараз. Але чиїми руками вона робиться?

Є аналогічний випадок, який робиться з точністю до навпаки, проти
військовослужбовця ЗСУ. Спочатку вкидається обман, що відбувалося,
проводяться аналогії з Кримом, при захопленні аеродрому "Шкільний" в місті
Одеса. Кажуть, що нібито захоплення злочинцями. Але при цьому поліція
заявляє, що ніякого захоплення не було, говорять, що нібито там був
чатовий, і ніс караульну та постову службу, хоча, насправді, це був
патрульний, і він виконував обов'язки, згідно з іншим документом. Я не
знаю, звідки взяли це, можливо, хтось подзвонив і сказав, як називається,
але в Україні інший документ! У нас - Статут гарнізонної та вартової
служби. І ніякої варти там не було, оскільки табель гарнізонної варти
затверджується старшим начальником, і це дуже серйозний документ, тобто не
так просто організувати варту на рівному місці.

Там був патруль, який виявив, що демонтується паркан, і неподалік від нього
ставиться інший паркан. Відповідно, були повідомлені правоохоронні органи.
Це те, що мав виконати внутрішній наряд військової частини. Кажуть, що був
напад на військову частину, але не було нападу, крім того, що був спір про
територію. Цей спір про територію - це цивільно-правові відносини або
господарські відносини. Вони не пов'язані із захопленням військової частини.

Найцікавіше, що та прокуратура, яка звинувачує, не домовилася з
поліцейськими, бо поліцейські кажуть, що то були робітники, прості
будівельники. А прокуратура каже - нападники. Тоді чого не порушили
кримінального провадження і не шукаєте нападників, а шукаєте крайніх серед
військових?! Завдання знайти крайніх серед військових? Посіяти зневіру в
закон серед військових? І зараз цим людям обрані запобіжні заходи. Позиція
Генерального Штабу така, що він буде захищати своїх військовослужбовців і
їхні права, оскільки так зухвало ставитися до норм законодавства нікому не
дозволено в нашій країні.

Фото: investigator.org.ua

Валентина Самар: Пане вікторе, давайте змоделюємо: а як би це все
відбувалося, якби це було в Америці або в іншій країні НАТО? Починаючи з
того, як би взагалі локалізувалася військова частина.

Віктор Шидлюх: А до речі, це питання спірне починалося за місяць до того, і
всі правоохоронні органи були повідомлені, і правоохоронні органи
зобов'язані були представляти інтереси держави. А чомусь представляти
інтереси держави кинули на військову частину з одним юристом, з тимчасово
виконуючим обов'язки командира частини, а не взяла прокуратура обов'язки
захищати інтереси держави. Хоча б внесла подання, протест чи певні дії в
інтересах держави мали б вчинятися. Цього не зроблено. До речі, той чужий
паркан і досі знаходиться на своєму місці.

Валентина Самар: Це ж тепер доказ у справі.

Віктор Шидлюх: В кого доказ? Нехай вони розберуться між собою.

Щодо того, як би ця ситуація відбувалася у країнах НАТО, то там
правоохоронні органи захищали би, в першу чергу, інтереси людей,
військовослужбовців та інтереси держави. Тому що це в них норма, яка
дозволяє ставати державі сильною, яка дозволяє державі набирати військо,
яка дозволяє захищати свою незалежність і свободу людини, тримати це на
високому рівні. Цей рівень визнають в усіх країнах світу, тому в США не так
просто навіть попасти.

Валентина Самар: Уже з тиждень в Криму стоїть істерика, запущена після
того, як Аксьонов та інші заявили, що в десь під Києвом разом із
американцями чи з іншими НАТОвцями збудований якийсь спеціальний центр,
звідкіля буде йти шалена інформаційна агресія проти проти Росії. І
готуються інформаційні диверсії, які вже виявляють російські спецслужби, і
вони вже їм протистоять, але всіх людей налякали. Заспокойте мене, скажіть,
що такий центр справді існує, що це не вигадка Аксьонова. Сергій Аксьонов.
Фото: kommersant.ru

Віктор Шидлюх: На жаль, це вигадка. Якби в нас був такий центр, було б
добре. Питання в тому, що вони чудово розуміють, що брехня колись
закінчиться, і поступово люди від отого шаленого погляду на телевізор
починають переводити погляд в свій холодильник, імпортозаміщений. В
холодильнику нічого не знаходять, і починають робити певні висновки щодо
квазі "уряду" і тих речей, які відбуваються. Вони починають порівнювати з
тим, що було за України. В мене є інформація з певних джерел, яким можна
довіряти, - більшість кримчан не задоволені тим, що зараз відбувається,
хоча частина з них колись підтримала ці зміни.

Валентина Самар: Це зрозуміло. Але, якщо серйозно - є в нас, чим протидіяти
взагалі у інформаційній війні. Має ж бути і військова контрпропаганда. Ми
бачимо, як сьогодні передивляються свої оборонні стратегії найбільші країни
світу, і всерйоз займаються саме інформаційною складовою, оскільки
гібридність посилюється. ув російських агресіях. Вже немає жодних виборів
за останні чотири роки, де б Росія не відзначилася саме в інформаційних
технологіях. Їх застосовують і військові, і військова розвідка, і
спецслужби. що є у нас?

Віктор Шидлюх: Ми пішли іншим шляхом. В нас є Сили спеціальних операцій,
які цим займаються...

Валентина Самар: Які ще досі формуються...

Віктор Шидлюх: Так, які ще досі формуються, і вони в цьому напрямку
працюють. В першу чергу, в нас побудована і розвивається система, яка
називається стратегічні комунікації. І її складова - система внутрішніх
комунікацій. Я - координатор одного з проектів високомобільних груп
внутрішніх комунікацій, тобто, безпосередньо цим займаюсь. У нас в цьому
плані дуже багато впроваджено інновацій, які не знають навіть в провідних
країнах світу. І вони дуже високо цінять те, що в нас відбулося і до чого
ми дійшли - той стан, який зараз є в армії, і яким ми можемо пишатися -
взаєморозуміння, єдності.

Валентина Самар: Яким чином нам заміряти досягнення стандартів НАТО, до
яких має наближуватися Україна? Фото: Facebook Sea Breeze exercise

Віктор Шидлюх: Стандарти - це не рівень. Наприклад, в нас є європейська
вилка та європейська розетка, і коли вставляєш вилку в розетку, вона має
підходити. Тобто стандарти - це та річ, яка дозволяє досягти
взаємосумісності між підрозділами різних армій. В нас зараз вже на підході
деятий батальйон, а це у складі майже двох бригад, якщо взяти по
численності, оскільки вони не у складі бригад тренуються, а в батальйоні
тактичного рівня. Отже, вже дев'ятий батальйон на підході, який
підготовлений за стандартами НАТО.

Другим кроком є перехід на G-структури для того, щоб ми відповідали
стандартам НАТО. Щоб у випадку взаємодії з цими підрозділами ми могли їх
налагодити, щоб ми розуміли один одного, застосовували штабні процедури і
решти речей, які допомагають досягти взаємо сумісності.

Валентина Самар: Це означає, що можна взяти оцю одиницю і застосувати її з
військами країн НАТО в будь-якій точці світу?

Віктор Шидлюх: Так. І навпаки.

Валентина Самар: Тобто, це дуже уніфікована взаємодія і застосування?

Віктор Шидлюх: Так, дуже правильно говорите.

Валентина Самар: А як це вже застосовується на практиці?

Віктор Шидлюх: Весь наш результат випробовується в зоні ведення активних
бойових дій. Там якраз цей результат ми реалізовуємо. Зараз теорія і
практика - це полігон, але перевірка досягнутого рівня відбувається в зоні
активних бойових дій.

Валентина Самар: Наведіть конкретний приклад, як це допомагає в зоні
бойових дій.

Віктор Шидлюх: В зоні бойових дій ми стримуємо другу за чисельністю армію
світу. Якщо хтось вірить, що проти нас воюють якісь повстанці, невідомі
особи чи шахтарі, то це абсолютний абсурд. Це керована армія Російської
Федерації, яка складається з двох армійських корпусів, які керовані з
Ростовської області. Вони мають певні назви, вони мають потужну систему
управління, в них постійно заміняються війська, там проходять тренування
курсанти. Ми воюємо з Російською Федерацією. І те, що ми змогли стримати
Російську Федерацію, дати їй відсіч, і зараз можемо впевнено говорити, що
ми її і надалі будемо стримувати, - це серйозне досягнення, я думаю, що це
очевидно всім. Підрозділ 36-ї окремої бригади морської піхоти на
міжнародних навчаннях, Фото: Facebook

Армія - це дуже серйозний механізм, який потребує серйозних знань. Тому
найголовніше те, що, в першу чергу, потрібно слухати фахівців військової
справи. Не самозванців-експертів, а саме фахівців військової справи, які
розкажуть, як все відбувається насправді. Не можна про все говорити,
оскільки за цим стоїть життя людей і наших військовослужбовців. Не можна
наводити конкретні дії. Ви ж бачите, що війна охопила всі сфери: космічну,
наземну, морську, інформаційну, економічну, юридичну, тобто фактично всі
сфери охопила війна проти України. Ми зараз маємо, як ніколи, об'єднатися
навколо своєї армії. А що відбувається? Люди пасивно, можливо, несвідомо
стають активними розповсюджувачами російських фейків і вкидів Російської
Федерації. Потрібно дуже уважно до цього ставитися, до речі в нашій
Конституції написано, що інформаційна безпека - це справа всього народу. І
якщо українці не зрозуміють важливість цього, якщо не зрозуміють, що всі ці
вкиди не народжуються спонтанно, а кимось генеруються, то.... Завжди легко
визначити фейк, якщо він нічого не означає, наприклад "торгівля на крові".

Валентина Самар: Проте чесно буде сказати, що приводів говорити про
негаразди в армії, на жаль, ще багато, в тому числі, й ті, що стосуються
корупції.

Віктор Шидлюх: Факти у вас є?

Валентина Самар: Аякже. Останнє резонансне журналістське розслідування,
приміром, стосується підприємств Укроборонпрому...

Віктор Шидлюх: Це до армії ніяк не стосується.

Валентина Самар: Стосується, бо ви отримуєте цю техніку...

Віктор Шидлюх: Це армії не стосується.

Валентина Самар: Армія отримує бронетехніку, яку задорого ремонтували
уживаними деталями з "контрабасу", привезеного із Російської Федерації.
Безпека - це ланцюг, який увесь має бути міцним. Бо якщо одне, навіть "не
ваше", кільце випадає, то рветься увесь ланцюг.

Віктор Шидлюх: Давайте я скажу таку річ, яку ми повинні знати. В усьому
світі не плачуть біля розбитого корита, в усьому світі не констатують
проблеми, як роблять наші політики і кидаються один в одного брудом. В
усьому світі сідають і розбираються в причинах, шукають виходи і генерують
ідеї. А в нас сидить якийсь комітет, і шукає - де знайти жертву.

"Звільнити! Давайте поговоримо про проблеми!". А коли питаєш, що робити,
відповідь - "не знаю".


Тому одна з інновацій, яку ми запроваджуємо, - це методика аналізу
проведених дій, яка передбачає аналіз і генерування ідей як пошук виходу з
ситуації. Причому головна мета - не шукати крайніх і винних, а шукати шляхи
вирішення цих проблем. Тому пропоную всім цим займатися, і саме це буде
продуктивним, а це не стояння біля розбитого корита і плачі.

Центр журналистских расследований

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины