Удар владою: Порошенко передає естафету Зеленському

Удар владою: Порошенко передає естафету Зеленському
Антон ФЕДОРЦІВ, ПОСТУП

У другому турі президентських виборів дива не сталося. Шоумен Володимир
Зеленський набрав понад 73 % голосів виборців і стане шостим президентом
України. Його опонент - чинний глава держави Петро Порошенко - здобув
підтримку майже 24,5 % громадян, переміг на закордонних виборчих дільницях,
але програв у всіх макрорегіонах країни. Лише у Львівській області
президенту вдалося здобути перемогу (майже 63 % голосів), ще в двох
галицьких областях його підтримали понад 40 %, а на Вінниччині, Волині та в
столиці - понад 30 %. Поразка стала такою нищівною, що вже після оголошення
результатів екзит-полів Порошенко з'явився у своєму штабі, привітав
опонента з перемогою, запропонував допомогу в перехідний період і оголосив
про перехід в опозицію після відставки.

Програш глави держави був прогнозованим. Однак, його результат під час
повторного голосування став неприємним сюрпризом і для команди, і для
прихильників президента. Звісно, після першого туру великого простору для
маневру Банкова не мала. Антирейтинг президента фактично позбавив його
шансів на переобрання, та локальні успіхи все ще були можливі. Зокрема,
Порошенко міг поборотися за перемогу в 5-6 областях і зробити заявку на
лідерство в опозиційному до нового президента таборі вагомішою. До цього
був готовим сам глава держави. Він став ближчим до народу, почав активно
з'являтися на телерадіоефірах і навіть прийняв виклик суперника щодо
публічних дебатів на головній спортивній арені країни.

Однак, імовірний поступ президента до підтримки 35-40 % виборців
перекреслила його команда. Саме радники та технологи Порошенка програли
вибори-2019. Поки він переконував українців, що зрозумів їхнє послання у
першому турі, змінював риторику й обіцяв змінити акценти у внутрішній
політиці, палії рейтингу глави держави в ефірі підконтрольних
президентській канцелярії телеканалів і в соціальних мережах цькували не
лише прихильників Зеленського, а й всіх тих, хто в першому турі підтримав
Тимошенко, Гриценка, Смешка чи інших кандидатів. Власне завдяки такій
титанічній праці цих "помічників" Порошенко в другому турі не набрав
додатково й 10 %, програв у всіх областях, окрім Львівщини, й може починати
пакувати валізи з першого кабінету країни.

Ці прорахунки стали лебединою піснею цілого серіалу з помилок команди
Порошенка. Варто згадати, що вперше внести прізвище коміка Зеленського в
перелік потенційних кандидатів у президенти в рамках соціологічних
опитувань придумав центр "Социс". Його співзасновником є головний технолог
наразі чинного президента Ігор Гринів. У такий спосіб Банкова намагалася
понизити рейтинги Юлії Тимошенко, щоб на противагу їй вивести до другого
туру з Порошенком зручного спаринг-партнера - проросійського нардепа Юрія
Бойка. Натомість це призвело не тільки до розвалу "Опозиційного блоку", а й
появи ще одного несистемного потенційного кандидата з олігархічним
запліччям - Святослава Вакарчука. Останнього, зрештою, переконали не
балотуватися, думаючи, що голоси виборців лідера "Океану Ельзи" дістануться
Порошенку. Та дослідження яскраво демонструють, що ті, хто збирався
голосувати за музиканта Вакарчука, під час виборів підтримали шоумена
Зеленського.

Не зіграла й ставка на місцевих "вельмож". Міському голові Харкова Геннадію
Кернесу, одеському градоначальнику Геннадію Труханову та очільнику Дніпра
Борису Філатову правоохоронні органи за відмашкою влади пробачили все. Та
особливих дивідендів така форма співпраці президента та голів міст-
мільйонників кандидату Порошенку не принесла. Дніпропетровська, Одеська та
Харківська області йдуть у п'ятірці регіонів із найменшою підтримкою глави
держави. Гірші справи в президента лише у втомлених від бойових дій
Донецькій і Луганській областях.

Тепер Петро Порошенко збирається бути в опозиції до новообраного президента
Володимира Зеленського. Вміння і засоби в нього для цього є. Проте,
політичні перспективи нового опозиціонера викликають запитання. Наразі
фракція "Блоку Петра Порошенка" є найбільшою у Верховній Раді (135
депутатів). Але вже невдовзі в парламентських стінах може початися дрейф у
бік підтримки ініціатив нового президента. Цей процес зачепить фактично всі
фракції, а в групі ризику БПП передусім мажоритарники, бізнесмени та члени
партії УДАР.

Віталій Кличко ще раніше запевнив, що його політична сила братиме участь у
виборах до Ради восени окремо, тому партії Порошенка доведеться конкурувати
ще й з ним на електоральному полі. Тут же "Народний фронт", із яким планує
повернутися до великої політики екс-прем'єр-міністр Арсеній Яценюк,
досвідчена "Батьківщина" Юлії Тимошенко, "Громадянська позиція" Анатолія
Гриценка, "Сила і честь" Ігора Смешка, "Самопоміч" Андрія Садового та ледь
не з десяток дрібніших партій. І не забути б про особисті амбіції прем'єра
Володимира Гройсмана. Це означає, що парламентські вибори-2019 так
захоплять проєвропейські сили взаємопоборюванням, що в підсумку вони
"просплять" успіх пропрезидентської "Слуги народу" та "Опозиційної
платформи - За Життя" чи якогось нового проекту колишніх "регіоналів".
Останні соціологічні опитування вже демонструють, що "Громадянська позиція"
та "Сила і честь" набирають сумарно 10 %, але ризикують удвох пролетіти
повз Раду. Така ж доля, вочевидь, спіткає "Свободу" та "Самопоміч".
Упевнено наразі долають виборчий бар'єр у цьому сегменті БПП і
"Батьківщина" (майже 14 % та 12 % відповідно), але можуть опинитися в
опозиції через розпорошування голосів.

Утім, результати всіх згаданих партій тепер залежатимуть від Володимира
Зеленського. Комік, якого обрали президентом, повинен швидко перейти від
жартів до реальних дій, аби виправдати отриманий кредит довіри. Уже перші
його кроки на посаді стануть показовими. Прізвища нових глави адміністрації
президента, представників глави держави у Верховній Раді та Кабінеті
міністрів, нарешті очільників Міністерства закордонних справ і Міноборони,
секретаря Ради національної безпеки і оборони, голови Служби безпеки,
генерального прокурора та глави Національного банку продемонструють, якими
є справжні наміри нового президента.

Якщо ці посади займуть люди із сумнівною репутацією, то падіння рейтингу
Зеленського вже в перші тижні перебування у президентському кріслі буде
неминучим. За чутками, представником нового глави держави в парламенті,
наприклад, може стати Валерій Писаренко. Зараз він є членом депутатської
групи "Відродження", сформованої екс-"регіоналами", які були не проти
співпрацювати з Банковою у каденцію Порошенка. У попередніх скликаннях
нардеп встиг побувати в "Блоці Юлії Тимошенко" та Партії регіонів, а також
входив до неформальної "групи Портнова". Саме останній був головним
архітектором повернення розширених повноважень президента втікачу Януковичу
та негласним автором "диктаторських законів", ухвалених у розпал
Євромайдану. Писаренко, до речі, під час скандального голосування 16 січня
2014-го віддав свій голос "за". Звання постпреда глави держави для такої
контроверсійної особистості, вочевидь, розчарує проєвропейський пласт
виборців Зеленського.

Схожа ситуація і з іншими посадами з квоти президента. Для прикладу,
портфель міністра закордонних справ пророкують раднику переможця виборів-
2019 Олександру Данилюку. Він вже консультував президента-втікача
Януковича, був представником президента Порошенка в Кабміні, а потім -
міністром фінансів в уряді Гройсмана, але пішов у відставку через
непорозуміння з прем'єром і депутатським корпусом. Данилюк не має
профільної дипломатичної освіти, ніколи не працював у сфері міжнародної
політики, а під час недавньої зустрічі Зеленського з президентом Франції
отримав порцію критики за непритаманну для дипломата поведінку. Щоправда,
на крісло глави МЗС є й інші претенденти. Це і колишній посол України в ЄС
Андрій Веселовський, який нещодавно долучився до консультування, і,
ймовірно, член політради близької до Коломойського партії УКРОП Богдан
Яременко, екс-консул у Стамбулі та керівник "Майдану закордонних справ". А
от для інших посад довгої лави запасних у нового президента, вочевидь,
немає...

Та головна дилема для Зеленського в перші тижні після інавгурації -
Верховна Рада. Новообраний президент має неабияку спокусу розпустити
парламент, щоб отримати лояльніший склад Ради з великою фракцією "Слуга
народу". Такий крок матиме два ефекти. По-перше, в команді поки що шоумена
максимально використають наявний рівень підтримки Зеленського, який
обов'язково обвалиться до осінніх виборів. По-друге, новий парламент не
вставлятиме палиці в колеса ініціативам глави держави та дозволить тому
реалізувати власну програму (якщо така реально існує). Та подібний розвиток
подій можливий лише до 27 травня, а поки вступ Зеленського на посаду чинна
влада може максимально відтягнути, щоб залишити уряд Гройсмана та зберегти
мандати нинішнім народним обранцям.


Вирішення цієї та сотні інших більших і дрібніших проблем невдовзі стане
реальністю для команди Володимира Зеленського. Уже незабаром на зміну
ейфорії від розгромної перемоги в другому турі прийде важке похмілля.
Виявиться, що зламати систему наскоком фактично неможливо, доведеться іти
на компроміси та хитрі угоди, аби реалізувати хоча б частину своїх
обіцянок, просити допомоги в тих, кого таврував учора, а також невтомно
працювати, працювати та ще раз працювати. Удар владою може перетворитися у
нокаут Зеленського, від якого він не зможе оговтатися. Та хтозна, чи вся
виборча кампанія "слуги народу" не стала великою ширмою для того, щоб на
зміну одному суперолігарху прийшов інший, але вже в ролі ляльковода та
"сірого" кардинала...

Поступ

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины