Супрун назвала золотий стандарт боротьби з коронавірусом

04:10, сьогодні

Уляна Супрун / 24 канал

Колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун вважає, що карантинні заходи - це
другорядне. На її переконання, передусім хворих слід відправляти у суворий
режим ізоляції. Крім того, варто проводити не швидкі тести, а ПЛР -
полімеразну ланцюгову реакцію.

Досвід країн, що побороли коронавірус

Як підкреслила Супрун у коментарів виданню "Лівий берег", у боротьбі з
коронавірусом треба дивитися на досвід тих країн, що мали найбільш
ефективний спосіб реагування, мали менше людей, які захворіли, та менше
смертей від цієї хвороби. Мовиться про Південну Корею, Тайвань і Німеччину.

Вони робили дуже багато тестувань. Маються на увазі не швидкі тести, а ПЛР -
полімеразна ланцюгова реакція. Це, насправді, золотий стандарт. В цих
країнах людей, які мали симптоми захворювання або контакт з хворими чи
тими, хто приїхав з країн, де розповсюджений вірус, тестували саме на ПЛР.
А потім тестували їхні контакти та відправляли в ізоляцію,
- зауважила колишня виконувачка обов'язків міністра охорони здоров'я.

За її словами, там, це відбувалося не так, як в Україні - "Сидіть вдома та
не спілкуйтеся з іншими". У вищезазначених країнах інфікованих осіб
відокремлювали, навіть від їхньої сімей та розміщували в місцях
туристичного відпочинку, в готелях.

"І це найкращий спосіб зменшити кількість інфікованих. Бо ніяка система
охорони здоров'я в світі не зможе бути готовою до великої кількості хворих,
якщо не зробити ті перші кроки. Тепер ми це розуміємо", - зауважила Супрун.
Чого не зробила Україна в боротьбі з коронавірусом

Вона додала, карантинні заходи, щоб люди не ходили на роботу чи не виходили
в місця скупчення людей, аби не інфікувати себе чи своїх родичів, - це
другорядне. На третьому місці - підготовка українських лікарень до
серйозних випадків, які потребуватимуть реанімації та госпіталізації. Але
щоб зменшити третій варіант, потрібно робити перше - тестувати багато
людей. В Україні ж цього не зробили.

"Коли у січні Всесвітня організація охорони здоров'я повідомила про новий
вірус, який спровокував хворобу СОVID-19 і епідемію в Китаї, коли ми
евакуювали з Уханю українців, було розуміння та велика вірогідність, що
вірус дійде до нас. Вже тоді ми мали закупити досить засобів
індивідуального захисту, а не продавати їх. Ані в січні, ані в лютому
продаж за кордон не зупинили. Потрібно було готувати лікарні, розробити
маршрут пацієнта, купувати "швидкі", закупати тести або робити свої", -
каже ексчиновниця.

До прикладу, в Південній Кореї дуже швидко налаштували чотирьох виробників,
які почали виробляти свої тести. Так само у Німеччині. Україна ж мала
досить часу до того, як з'явився перший хворий на коронавірус. А тепер вона
- позаду багатьох інших європейських і азійських країн. Намагається діяти
швидко, але це відбуваєтьсія несистемно та нескординовано. Ідеальний
варіант карантинних заходів

Щодо карантинних заходів, на переконання Супрун, ідеальний варіант -
південнокорейський, де інфікованих шукають через тестування усіх контактних
осіб. А хворих відправляють у суворий режим ізоляції.

"Але в нашому випадку вже запізно це робити. Потрібно було починати в
січні. Два місяці ми не мали тестів. А наразі тестуємо лише тих, хто вже
захворів, та, можливо, їхні контактні особи", - продовжує вона.

Самоізоляція в Україні не працює

Колишня очільниця МОЗ нагадала, що 50 тисяч українців повернулися з-за
кордону, зокрема з тих місць, де коронавірус лютує. Але у цих випадках
самоізоляція не працює.

Річ у тім, що заробітчанин, який приїхав з Італії, повертається до своєї
сім'ї - бачиться з дружиною, дітьми, онуками, батьками. Має контакт з 15
людьми. Через тиждень він хворіє, а всі ці люди вийшли з дому та
контактували ще з людьми. Так все і починається.

Ми не ізолюємо людей з великим ризиком інфікування. Кажемо їм
самоізолюватися, не пояснюючи, що це означає. А це означає сидіти вдома, в
окремій кімнаті, ні з ким не контактувати, не торкатися того, чого
торкається ваша сім'я. Окремо харчуватися. А не сидіти вдома і приймати
гостей. Більшість людей в Китаї було інфіковано своєю сім'єю,
- констатувала Супрун. Як ще слід боротися з коронавірусом

Також вона наголосила на ще одному важливому моменті - обмежити контакт з
людьми, які мають більший ризик інфікування та ймовірність більш складного
перебігу хвороби. Це літні люди, люди, які мають хронічні захворювання -
діабет другого типу, серцево-судинні захворювання або ті, хто хворів колись
на рак.

"Щоб мати високу ймовірність інфікування, треба бути в контакті з людиною
більше ніж 15 хвилин і ближче ніж 2 метри", - підсумувала Супрун. Ситуація
з коронавірусом в Україні: головне
Станом на вечір 25 березня в Україні підтвердили 145 випадків зараження
коронавірусом.

На жаль, вже 5 людей (4 жінки та 1 чоловік) від цієї хвороби померли: по
одній на Житомирщині, Буковині та Тернопільщині та два на Прикарпатті.

Найбільше інфікованих - у Чернівецькій області (42 людини), на другому
місці йде Київ (34).

12 березня Україна ввела карантин, аби зупинити поширення коронавірусу. Він
мав тривати до 3 квітня, але 25 березня уряд продовжив обмеження.

У межах карантину Україна закрила свої кордони для іноземців від 16 березня
та припинила міжнародне авіа- та залізничне сполучення з 17 березня.
Закрили й усі культурні, розважальні, спортивні заклади, ресторани, кафе
тощо. Працюватимуть лише аптеки та продуктові магазини, АЗС, банки та
страхові компанії.

З 18 березня повністю припинили міжміське пасажирське залізничне
сполучення. Також закрили метро у Києві, Харкові та Дніпрі.

З 24 березня українцям заборонили здійснювати будь-які туристичні
мандрівки, передусім літаками.

З 27 березня Україна планує повністю зупинити будь-який пасажирський рух
через кордони України в обидва боки.





Які обмеження діють в Україні під час карантину / Інфографіка 24 каналу

24 канал

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины