Поверніть нам те, що відібрали

Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ.

НИНІ в нас не залишилось практично нічого державного, все віддано у руки
товстосумів. Виробництво розвалено як невмілим керівництвом, так і
зловмисно, позбавивши народ можливості заробляти на існування. Молодь і не
знає, що їхні діди вирощували на полях жито, просо, льон, горох, гречку,
городину, цілі плантації цукрових буряків, а в кожній області працювало
близько десятка цукрових заводів. Бо сьогодні ці культури витіснені
прибутковими ріпаком, соєю та соняшником. Гречку ми купуємо в Китаї, яблука
завозимо із Польщі, тростинний цукор - з Куби.

Систематично підвищуються ціни на продовольчі товари й комунальні послуги.
Школи, лікарні, бібліотеки ліквідовуються, а приміщення руйнуються або їх
приватизують спритні ділки під нічні клуби, ігрові центри, бари, ресторани,
магазини та пункти з ремонту автомашин. В Україні сьогодні чотири діючих
АЕС, 10 гідроелектростанцій і приблизно сотня теплових, вітряних, сонячних.
А вартість електроенергії для народу захмарна. І все це діється під опікою
осіб, наділених владою, в яких одна мета - власне збагачення.

Сьогодні, хоч як це прикро, наша країна - у списку найбідніших, в яких
людей підкошують злидні, туберкульоз, онкологія, цвітуть махровим цвітом
корупція чиновників, тіньова економіка. Чимало людей бурлакує по всьому
білому світу в пошуках заробітку, сім'ї розвалюються, діти при живих
батьках стають безпритульними, в селах залишилися самі пенсіонери.

Ми повірили в право сильного безкарно розбазарювати народне надбання, яке
залишили нам у спадщину батьки і діди. Ми мовчки визнали, що можна
безсовісно руйнувати промисловий потенціал і вкорінювати наркоманію,
алкоголізм, проституцію. Ми дозволили дурити себе байками про краще життя і
в той же час не суперечили проти того, щоб усі ці псевдореформатори
обзаводилися шикарними особняками, яхтами, літаками. Дозволили таку багату
з її природними ресурсами, родючими землями та високим промисловим
потенціалом країну перетворити на залежну від усього світу замордовану
жебрачку з простягнутою рукою. А те, що сьогодні випрошуємо в МВФ та урядів
інших держав, необхідно буде віддати. Тільки з чого? Та з того, що піде з
молотка наш чорнозем і промислові підприємства, які ще не встигли
розпродати, а українці стануть кріпаками на колись власній землі.

Панове реформатори, поверніть народу все, що "прихватизували". І тоді ми з
вами залюбки поговоримо про демократизацію, про те, що варто вже на
тридцятому році самостійності навчитися господарювати економно, раціонально
і рентабельно та як зробити ліпшим наше життя, а нашу Україну з її ще не
розпроданою родючою землею - найщасливішою і найбагатшою країною в світі.

Сільські Вісті

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины