Полтава: Виходьте. Приїхали...

Василь НЕЇЖМАК

15 травня 2019 7

У Полтаві транспортний колапс - страйкують приватні перевізники через
низьку вартість проїзду.

Фото автора. Популізм, політиканство та корупція зупинили приватні автобуси
й маршрутки у Полтаві

Із 11 травня в обласному центрі приватні перевізники не випускають свої
автобуси та маршрутки на жоден із 66 міських маршрутів. Таку ситуацію тут
уже охрестили транспортним колапсом. Адже "безкінні" земляки та гості міста
тепер змушені ходити пішки або штурмувати переповнені комунальні тролейбуси
(на знімку) й автобуси, яких, звісно, не вистачає.

Найрадикальніше рішення, що фактично вилилося у страйк, згадані перевізники
прийняли після того, як минулої п'ятниці на засіданні профільної комісії
Полтавської міськради депутати не проголосували за погодження регуляторного
акту, згідно з яким вартість проїзду в автобусах і маршрутках збільшувалася
з чотирьох до п'яти гривень, у тролейбусах - із двох до трьох.

Після того приватники заявили, що вони далі не можуть працювати собі на
збиток, тож узагалі відмовляються від закріплених за ними маршрутів. Тим
паче, за умов, коли нинішні керманичі міста, насамперед секретар міськради
Олександр Шамота, котрий із 19 вересня минулого року виконує обов'язки
міського голови, нібито їх обдурили. Оскільки спочатку обіцяли переглянути
тарифи після президентських виборів, а тепер уже чекають парламентських...

Натомість Олександр Шамота називає такі заяви та дії власників приватного
транспорту шантажем, узгодженим із представниками тих політичних сил у
міськраді та її виконкомі, які прагнуть реваншу або нових вищих посад через
дестабілізацію в місті. Адже, за його словами, якщо сьогодні підняти
вартість проїзду в автобусах і маршрутках до взятих перевізниками "зі
стелі" 6 гривень, то завтра вони вимагатимуть 8 чи 10-12. Хоча якість їхніх
послуг від того не зміниться. Тож, мовляв, треба продовжувати перемовини та
працювати над розрахунками справді обґрунтованих тарифів. Перевізники, у
свою чергу, нагадують про те, що такі розрахунки вони надавали міській
владі вже неодноразово, а сьогодні, з тарифами 2015 року, просто не в змозі
знайти водіїв, які погоджувалися б сідати за кермо, отримуючи
"позавчорашні" зарплати. Зрештою, по 5 гривень в автобусах і маршрутках та
по 3 гривні у тролейбусах полтавці вже платили. Після того як 28 грудня
2017 року очолюваний тодішнім міським головою Олександром Мамаєм
міськвиконком прийняв відповідне рішення про підвищення тарифів. Але тоді
зниження вартості проїзду стало одним із головних козирів опозиційних до
нього політиків у боротьбі за зміщення пана Мамая з керівної посади. Тож
народний депутат і лідер Соціал-демократичної партії Сергій Каплін, який
був і залишається політичним патроном Олександра Шамоти, подав позов до
окружного адміністративного суду з проханням визнати згадане рішення
міськвиконкому незаконним. У червні минулого року суд задовольнив цей
позов, знайшовши порушення у самій процедурі прийняття рішення.

Однак, доки міським головою залишався Олександр Мамай, із його мовчазної
згоди той судовий вердикт перевізники фактично ігнорували. Та 19 вересня
більшість депутатів міськради висловила йому недовіру й змістила з посади.

Після цього вже 26 вересня, так би мовити, під аплодисменти тієї
депутатської більшості "стару" ціну на проїзд повернули у тролейбусах, а 1
жовтня - й у приватних автобусах і маршрутках.

Але тепер саме представники тієї більшості (передовсім найвпливовіші, котрі
самі ведуть боротьбу за крісло міського голови), зрозумівши, що запахло
смаленим, намагаються дистанціюватися від невдоволення земляків їхніми
політичними ігрищами, які спровокували той транспортний колапс. Усю вину за
це вони прагнуть перекласти на Олександра Шамоту, котрий, мовляв, найбільше
"упирається" проти збільшення тарифу бодай на гривню. Хоча той був обраний
секретарем міськради ситуативною більшістю тільки як головний рушій
усунення з посади попереднього керманича Полтави. Пан Шамота має у
міськраді та міськвиконкомі дуже обмежену кількість реальних прихильників.
І вже у четвер може цієї керівної посади позбутися, оскільки його теперішні
опоненти скликають позачергову сесію міськради нібито саме для розв'язання
транспортних проблем із досить прозорими натяками на ймовірний доважок
кадрових питань...

І це при тому, що практично будь-які рішення, зокрема й щодо підвищення
транспортних тарифів, нинішня більшість у міськраді й міськвиконкомі могла
б прийняти значно раніше. Та "прив'язувати" себе до таких непопулярних
рішень, звісно, нікому не хотілося. Тож краще хай свисне Стецько, який
дурніший...

Зрештою, теперішня "жабомишодраківка" між депутатами, посадовцями й
чиновниками у міськраді вкотре підтверджує лише те, що сьогоднішній
транспортний колапс у Полтаві спричинили задавнені хвороби - популізм,
політиканство й небажання усувати більш ніж традиційні корупційні схеми у
цій галузі. Останні стосуються добре налагодженої системи "тіньових"
фінансових потоків практично неконтрольованої готівки.

Адже практично всі керівники обласного центру часів Незалежності воліли
гордитися тим, що в Полтаві "найдешевший" проїзд у громадському транспорті.
При цьому "рулювали" ним виключно в ручному режимі, за окремими
"домовленостями" з провідними гравцями на ринку пасажирських перевезень.
Тож хабарі та щомісячні "відкупні" посадовцям і чиновникам за можливість
"освоювати" найприбутковіші маршрути, уникати перевірок тощо стали тут
звичним явищем, про яке говорять навіть не криючись.

При цьому про закони економіки та чесного і прозорого бізнесу всі просто
"забували". Тепер, коли кваліфіковані водії вже не хочуть працювати в
основному на "жирних котів" - власників транспортних засобів та їхніх
"кришувальників" у владі - й виїжджають на роботу за кордон, повністю
ігнорувати ті закони не вдається. Однак і сьогодні полтавські посадовці та
профільні чиновники лише говорять про необхідність змін у підходах до
транспортного обслуговування земляків.

Зокрема, про запровадження електронного квитка, вивчення реального
пасажиропотоку, налагодження дієвого контролю за якістю наданих
перевізниками послуг та їхніми справжніми прибутками, збільшення кількості
одиниць комунального транспорту тощо.

Все те, поза сумнівом, зрушило б з місця накопичений роками віз проблем,
але... Та від порожньої балаканини з цього приводу він іще глибше загрузає
у болоті проблем. Останні, зрозуміло, вилазять боком не місцевим
можновладцям, котрі їздять на роботу розкішними іномарками, а звичайним
полтавцям, змушеним, як то кажуть, брати ноги в руки...

Голос України

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины