Початок кінця? У Європі здіймається хвиля за зняття санкцій з Росії

07 липня 2019, 04:13

У Європі знову активно заговорили про скасування санкцій проти Росії.

Пожвавилися прихильники цього кроку після повернення Москви до
Парламентської асамблеї, а також з огляду на "зелене світло" будівництву
газової труби "Північний Потік-2".

Зараз про "потепління відносин" говорять на рівні урядів і парламентів
країн ЄС. Чи може Європа остаточно закрити очі на агресію РФ і як за цієї
ситуації діяти Україні - з'ясовував OBOZREVATEL.

Головне:

Політики в ЄС усе частіше говорять про нормалізацію відносин із Москвою.
Йдеться найперше про зняття економічних санкцій і повернення торгівлі;

Лише за останній місяць санкції з Росії були зняті у ПАРЄ, до того ж,
неоднозначні висловлювання пролунали з Італії та Словаччини;

Міжнародники запевняють, Європа планомірно готується до нормалізації
відносин із Росією. Прагматизм, а також кремлівське лобі беруть верх;

Україні за цієї ситуації радять об'єднати зусилля і чітко вибудувати лінію
взаємодії з партнерами із ЄС.Італія та Словаччина "зустрічають" Путіна

Після низки зустрічей на полях саміту G20 в Осаці (Японія), президент Росії
Володимир Путін полетів до Європи. У четвер, 4 липня, відбувся його візит
до Італії, де він провів низку зустрічей із місцевими політиками, також
Папою Римським Франциском.

Загалом Європа - важливий інструмент для Росії у боротьбі із США і тиском
на Україну. У червні Кремль все ж зумів прорвати ізоляцію в ПАРЄ, домігшись
відновлення прав своєї делегації. Щоправда, вже за кілька днів ЄС продовжив
на півроку антиросійські санкції, до 31 січня 2020 року.

Такі рішення в ЄС ухвалюються консенсусом, усіма членами Союзу, тому
важлива складова зовнішньої політики Кремля - активізувати підтримку
лояльних країн.

Незважаючи на те, що на вулицях Риму Путіна зустрічали гнівними мітингами,
загалом зустрічі минули досить непогано. Окрему увагу в цьому контексті
варто звернути на переговори із прем'єр-міністром Джузеппе Конте.

Зазначимо, Італія - парламентська країна, де президент має лише
представницькі функції, реальну ж владу мають парламент і кабінет міністрів.

"Ми вважаємо, що санкції не є самоціллю, ми вважаємо їх тимчасовим заходом.
І Італія працює над створенням умов для подолання цього стану відносин між
ЄС і Росією, який є поганим і для ЄС, і для Росії", - заявив Конте у рамках
пресконференції за підсумками переговорів.

Простіше кажучи - Італія дає чіткий сигнал на поступовий перехід до
політики скасування режиму санкції.

Ще один пролом у європейській обороні - Словаччина. До парламенту країни
внесуть на розгляд резолюцію про необхідність скасування антиросійських
санкцій та нормалізації відносин із Москвою. Причому це не просто чергова
ініціатива, а документ, який підтримує голова парламенту Андрій
Данко.Дивіться відео за темою:

"Ніхто не каже, що ми повинні відмовитися від співпраці із США,
Великобританією та іншими західними країнами. Але неприпустимо, щоб ми
перебували, по суті, у стані конфронтації із державою, з якою маємо щільні
як історичні, культурні, економічні, так і чисто людські зв'язки", -
прокоментував резолюцію її автор Петер Марчек.

Проблем Україні завдає і ситуація з "Північним Потоком-2". OBOZREVATEL
неодноразово писав про газову експансію Росії у Європі. Проект практично
завершено, багато в чому завдяки його головному лобісту - Німеччині.

Найбільший ситуативний союзник України у санкційній війні з Росією - це
США. Завдяки підтримці Вашингтона окремі обмеження ще діють проти Кремля.
Щоправда, як запевняє міжнародник Ілля Куса, Штати у війні з РФ думають
також і про власні інтереси.

"Якщо подивитися на санкції проти Росії з боку США, то вони спрямовані
насамперед на ізоляцію країни від ринку високих технологій. Особливо
йдеться про військові розробки, нафтогазовий сектор. Для Штатів Росія тут
конкурент. Це єдині сектори, де є серйозні обмеження, які в майбутньому
можуть вдарити по Москві. В інших сферах це чисто формальні рішення", -
пояснив Куса.Що робити Україні

Опитані експерти впевнені, що уникнути поступового зняття санкцій проти
Росії не вдасться. Зараз же проросійські сили поступово переконують
європейців змінити своє ставлення до Кремля.

І на це є відразу кілька причин:

Сильне проросійське лобі у Європі. Не секрет, що багато політичних партій у
ЄС офіційно або неофіційно спонсоруються з Росії. Наприклад, лідер
ультраправої французької партії "Національний фронт" Марін Ле Пен нещодавно
заявила, що "один російський банк" погодився кредитувати її партію;

Прагматичний погляд європейців. Багато політиків і бізнесменів думають
насамперед про фінансову і дипломатичну вигоду для своєї
партії/бізнесу/країни. З огляду на все ще сильний вплив Росії на Європу,
багато хто поступово повертається до неї обличчям;

Проблеми української дипломатії. У зовнішньої політики України було багато
перемог, зокрема і визнання Росії країною-агресором, введення санкцій. Але,
тим не менш, останнім часом форма брала гору над змістом. Окремі акції
перетворилися на шоу.

У цьому контексті варто відзначити і невиразну політику президента
Володимира Зеленського. З одного боку звинувачувати його у провалі
санкційної політики не варто. З іншого - за підсумками, наприклад,
скандального повернення Москви до ПАРЄ президент не проводив телефонні
конференції ні з лідерами країн, ні з іншими дипломатами.

На думку глави комітету у закордонних справах, позафракційного народного
депутата Ганни Гопко, зовнішня політика України має працювати безперебійно,
незалежно від виборів або ситуації всередині країни.

"Має бути координація між парламентом, МЗС і президентом. Загальне
розуміння ситуації. Не можуть бути такі публічні скандали, вони занадто
негативно впливають на зовнішню політику і грають на руку Росії...

Президент повинен не відмовлятися від підтримки навіть тих людей, які
працювали за Порошенка. Якщо вони знають свою роботу, мають певні
знайомства і контакти у дипломатії, то вони повинні допомагати в цьому
контексті. Необхідно формувати команду, яка займатиметься
зовнішньополітичним відомством", - пояснила OBOZREVATEL Гопко.


Українська зовнішня політика має бути єдиною. Можливо, вже після
позачергових парламентських виборів вдасться повноцінно сформувати
дипломатичний трикутник Президент - Верховна Рада - Міністерство
закордонних справ.

У цій ситуації важливо опрацювати єдиний підхід до санкцій проти Росії,
позиції країни щодо війни на Донбасі (Мінських угод, Нормандського формату
зокрема), а також двостороннім відносинам із США та іншими партнерами.

Обозреватель

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины