Плаваючи у Дніпрі, можна попектися через "цвітіння" води, - Асоціації рибалок України

"Цвітіння" води у Дніпрі. Фото: ukranews.com

Я погоджуюсь з правилами сайту та політикою приватності

Гуляючи влітку набережною Києва, неможливо не помітити, що вода в Дніпрі
неприродного зеленого кольору і від неї йде вкрай неприємний запах. Це
пов'язано з процесом аномального росту водної рослинності і, зокрема, синьо-
зелених водоростей, які виділяють альготоксини, отруюючи водойми. Викликано
це вкрай високим рівнем фосфатів у воді, які містять майже всі миючі засоби.

Про це повідомляє прес служба Асоціації рибалок України.

Азот і фосфор пригнічують імунну систему людини, викликають алергії, а при
постійному накопиченні можуть вражати мозок, нирки, печінку і легені.
Фосфати є благодатним ґрунтом для розвитку мікроорганізмів. В результаті у
воді зменшується кількість кисню, вона починає буквально гнити. Це
призводить до масового мору риби. На жаль, процес цей зупинити неможливо,
адже Дніпро нездатний сам себе очищати.

Цвітіння Дніпра відбувається щорічно в зв'язку з теплою погодою і, як
наслідок, втратою кисню в воді. Зелена плівка на поверхні води, яку і
спостерігають кияни, фактично, це - відмерлі водорості, які з'являються в
процесі цвітіння. А інтенсивність розвитку водоростей залежить від теплої
погоди. Спекотне літо призводить до буйного цвітіння вод Дніпра.

Живі водорості майже невидимі, вони лише утворюють зеленуватий колір води.
А ось відмерлі водорості, збиваючись до берегів, утворюють справжню плівку
неприємного зеленого кольору.

"Багато дискусій виникає з приводу шкідливості даного процесу. Цвітіння
Дніпра і зелена плівка на поверхні може хіба що впливати на комфорт киян,
які хочуть поплавати у воді. Але, з іншого боку, коли велика концентрація
відмерлих водоростей у воді, то можна отримати легкі опіки на шкірі, так
само високий рівень альготоксинів може призвести до алергічних реакцій.
Розкладаючись, водорості виділяють сірководень, а потім, змішуючись з
водою, утворюється кислота. Вона має слабку концентрацію, але все ж...
Просто для купання потрібно вибирати ділянку, де не накопичуються відмерлі
водорості. Там можна навіть зараз сміливо заходити у воду. Головне - не
купатися саме в цій зеленій плівці. Так само надмірний процес цвітіння
починає шкодити мешканцям водойм через те, що на мілководді при розпаді
залишків водоростей, виділяються токсини", - розповів голова Асоціації
рибалок України Олександр Чистяков

У минулому році було навіть більше зеленого кольору в водах Дніпра, адже
літо було набагато тепліше, ніж зараз. У серпні ситуація з позеленінням
Дніпра буде ще серйозніше, так як синоптики обіцяють 20 днів гарного тепла,
а це ще додасть відмерлих водоростей у воді. "Зробити" Дніпро без зеленої
плівки ніяк не можна, адже людина на температурний режим не впливає. Хіба,
що збільшити проточність води у річці.

"Після завершення будівництва ГЕС гідрологічний режим течії порушений, і
Дніпро з річки став мережею стоячих озер, що і порушило гідрологічний і
гідробіологічний режим. На мілководді швидко прогрівається вода, що і
призводить до швидкого розмноження синьо-зелених водоростей", - додав
Олександр Чистяков.

Однозначного рішення екологічної проблеми водосховищ зараз немає.

Радикальні заходи у вигляді спуску водосховищ, за словами фахівців, тільки
погіршать екологічний стан не тільки Дніпра, а й усієї країни.


"Хоч іноді й звучать ідеї про те, щоб спустити водосховища, але в світі
немає досвіду рекультивації земель, які довгий час були під водою. Ці землі
забруднені донними відкладеннями і важкими металами, а у випадку з
Київським водосховищем, то і радіоактивними опадами після аварії на ЧАЕС.
Спустіть Київське море зараз - і з випаровуванням в повітря потраплять
тонни радіоактивних речовин. Каскад водосховищ ні в якому разі на даний
момент чіпати не можна", - підсумував Олександр Чистяков.

Одним із способів очищення водойм є зариблення водойм рослиноїдними видами
риби, такими як товстолобик, білий амур.

Так само цю проблему можна почати вирішувати, обмеживши на законодавчому
рівні застосування фосфатів у миючих засобах. Як, наприклад, в країнах
Євросоюзу.

На сьогодні не існує Державної програми зі зміни ситуації з "цвітінням"
води, яка є критичним і загрозливим явищем для навколишнього середовища.

Уряд України прийняв технічний регламент ЄС про виробництво побутової хімії
без застосування фосфатів ще в 2012 році, проте влітку 2013 року постановою
КМУ впровадження даного регламенту скасували.

Наступна спроба винести проблему фосфатів на законодавчий рівень була
зроблена з ініціативи природоохоронної громадськості в березні 2018 року,
коли в парламенті зареєстрували два законопроекти про поступову відмову від
виробництва та ввезення на територію України миючих засобів, що містять
фосфатні поверхнево-активні речовини (ПАР). Втім, головне науково-експертне
управління Верховної Ради повернуло обидва законопроекти на доопрацювання.

Західна iнформаційна корпорація

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины