Підсумки дводенного навчання для замовників на тему:

Удосконалюватися - значить мінятися,

бути досконалим - означає змінюватися часто.

Уїнстон Черчілль

Підсумки дводенного навчання для замовників на тему:

Купуємо за Законом про публічні закупівлі. Практичні та теоретичні аспекти
публічних закупівель в системі Рrozorro, модулі аналітики та державний
моніторинг закупівель. Для тих, хто вже розпочав працювати за Законом "Про
публічні закупівлі."

17-18 травня 2018 року редакція журналу "Радник в сфері державних
закупівель" у місті Києві провела дводенне навчання для замовників на тему:
"Купуємо за Законом про публічні закупівлі. Практичні та теоретичні аспекти
публічних закупівель в системі Рrozorro, модулі аналітики та державний
моніторинг закупівель. Для тих, хто вже розпочав працювати за Законом "Про
публічні закупівлі."".

З 27 січня 2018 року набрав чинності Закон від 21.12.2017 N 2265-19 "Про
внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших
законів України щодо здійснення моніторингу закупівель". Цей Закон надає
органам державного фінансового контролю (Державна аудиторська служба
України) повноваження здійснювати моніторинг закупівель з метою
попередження порушень у цій сфері та дотримання замовниками законодавства
на всіх стадіях закупівлі.

Таким чином, усі учасники закупівельного процесу перебувають під пильним
оком одне одного та громадськості, а відтепер і під потенційним
моніторингом з боку Держаудитслужби. За даних умов успішність здійснення
закупівель та уникнення порушень під час їх проведення залежить від
досвідченості замовників.

В зв'язку із цим, фахівці редакції журналу "Радник в сфері державних
закупівель" у 2018 році, продовжуючи традицію попередніх років, продовжуючи
вивчати та досліджувати простори закупівельного законодавства в частині
нормативного забезпечення публічних закупівель та практичного функціоналу
електронної системи закупівель та майданчиків та діляться своїм досвідом із
замовниками. Допомагають краще орієнтуватися в основних нововведеннях
Закону про публічні закупівлі та інших нормативно-правових актах, які
стосуються публічних закупівель, а також набувати та вдосконалювати
практичні навики їх проведення.

У ході навчання, яке відбулось за участі представників МЕРТ України та
Держаудитслужби України, було детально розглянуто та проаналізовано:

допороги і надпороги, вартісні межі та особливості;

планування закупівель;

особливості проведення допорогових закупівель;

основні нововведення Закону України "Про публічні закупівлі";

особливості складання тендерної документації;

особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16
Закону: - практичні аспекти встановлення кваліфікаційних критеріїв;

- нюанси встановлення вимог щодо документального підтвердження
відповідності учасника кваліфікаційним критеріям;

- практика АМКУ щодо розгляду скарг в частині вимог статті 16 Закону.

особливості укладення договору про закупівлю та внесення змін до істотних
умов договору:- захист інтересів за договором;

- строки укладання договорів;

- вимоги для укладання договору;

- зміна істотних умов договору про закупівлю;

- як діяти з договорами у зв'язку з постійним зростанням цін та зміною
курсу валют?;

- продовження дії договору на 20 відсотків на початку наступного року;

основні етапи та особливості проведення відкритих торгів за "українською"
та "міжнародною" процедурою;

підстави для проведення переговорної процедури;

дії замовника у разі оскарження процедури учасником до АМКУ;

проблемні питання по звітуванню в публічних закупівлях;

модулі аналітики - bi.prozorro.org, ризик-індикатори;

моніторинг публічних закупівель.Після виступів лекторів відбувалося
обговорення питань, які виникли у слухачів навчання. Найактуальніші з них
розглянемо нижче.

1. Чому звіт про укладені договори обов'язковий

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі -
Закон про публічні закупівлі, Закон) цей Закон застосовують: до замовників,
за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг)
дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання,
за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг)
дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. У
той же час законодавець також встановлює певні правила для оприлюднення
інформації в разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без
використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета
закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість,
що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники
обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних
закупівель відповідно до ст. 10 цього Закону.

Отже, Закон також регулює закупівлі, вартість предмета яких дорівнює або
перевищує 50 тисяч гривень, проте лише в частині оприлюднення звіту про
укладені договори при непроведенні допорогової закупівлі з використанням
електронної системи. Дані вимоги є обов'язковими для замовників. У випадку
неоприлюднення звіту про укладені договори замовника можуть притягнути до
відповідальності згідно зі ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні
правопорушення.

Нагадуємо замовникам, що форма звіту про укладені договори міститься в
переліку форм, затверджених наказом МЕРТУ від 22.03.2016 N 490 "Про
затвердження форм документів у сфері публічних закупівель".

Також у замовників часто виникає багато проблемних аспектів при
оприлюдненні звіту про укладені договори, одним з яких є питання щодо
оприлюднення звіту про укладені договори за договором, який не містить
суми. Одразу зазначимо, що дане питання на законодавчому рівні не
врегульоване, таким чином, аби виконати пряму вимогу Закону про публічні
закупівлі щодо розміщення звіту про укладені договори, доцільно розміщувати
такий звіт відповідно до наявного первинного документа, який міститиме суму
замовлення.

Дізнатися більше про особливості, які супроводжують укладення прямого
договору, складання та оприлюднення звіту про укладені договори Ви можете у
випуску журналу N 8 (71) за серпень 2017 року на стор. 37-40 (стаття
надається у вкладенні).

Особливості заповнення звіту про укладений договір суб'єктами,визначеними у
статтях 75, 77-79 Господарського кодексу України

Звертаємо увагу, замовникам, які є суб'єктами, визначеними у статтях 75, 77-
79 Господарського кодексу України, що форма звіту про укладені договори
затверджена Наказом МЕРТУ N 490 від 22.03.2016. В даній формі є пункти: п.
17. Ідентифікатор договору, п. 18. Одиниця виміру, п. 19. Ціна за одиницю.
Дані пункти необхідно заповнювати замовникам, які є також суб'єктами
визначеними у статтях 75, 77-79 Господарського кодексу України

3. Особливості складання річного плану і додатку до річного плану

У річному плані закупівель замовник, наприклад, визначив орієнтовним
початком для проведення процедури закупівлі січень. Відповідно до такого
річного плану і було оголошено закупівлю, яку було відмінено через
відхилення всіх пропозицій. Оскільки потреба в предметі закупівлі не
відпала, процедуру закупівлі замовник оголосив повторно, проте вже в
березні. А чи потрібно було замовникові за зазначених обставин вносити
зміни до річного плану, а саме змінювати орієнтовний початок закупівлі із
січня на березень? Наразі замовник має право як на початку року здійснити
планування всіх закупівель та обсягів та відповідно скласти і затвердити
річний план закупівель/додаток до річного плану закупівель, так і планувати
закупівлі поступово - у міру потреби. Пунктом 8 форми річного плану
закупівель/додатка до нього, затвердженої наказом МЕРТУ від 22.03.2016 N
490, передбачено зазначення орієнтовного початку проведення процедури
закупівлі.

З даного приводу є також інформативний лист МЕРТУ в якому зазначено, що
частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до
річного плану закупівель/додатка до річного плану. При цьому форма внесення
змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і
характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета
закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не
визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до
річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного
фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення
відповідної закупівлі.

Отже, прочитавши роз'яснення, можна дійти висновку, що зміни як у річний
план, так і в додаток до річного плану можливо вносити, але до початку
відповідної закупівлі. Також звертаємо увагу, що кожну закупівлю, згідно зі
статтею 4 Закону, відображають у річному плані і що така закупівля повинна
відповідати річному планові.

Детально з листом МЕРТУ N 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 ви можете
ознайомитися у випуску журналу N 10 (61) на стор. 38-41. Крім того, з
рекомендаціями по плануванню закупівель Ви можете ознайомитися у випуску
журналу N 4 (67) за квітень 2017 на стор. 34-37 та у останніх статтях по
цій темі у журналі N 1 (76) за січень 2018 року на стор. 10-16 та стор. 23-
28. (Дані статті додатково надаються у вкладенні).

4. Щодо додаткового розміщення річних планів закупівель!

Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено обов'язок розміщувати
в системі Prozorro річні плани та додатки до річних планів про закупівлю.
Разом з цим, відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної
інформації" від 13.01.2011 N 2939-VI, ряд розпорядників інформації
зобов'язані оприлюднювати і регулярно оновлювати річні плани закупівель на
Єдиному веб-порталі відкритих даних, який знаходиться за адресою в мережі
Інтернет data.gov.ua та на власних веб-сайтах.

Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних,
вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх
оновлення визначені Кабінетом Міністрів України в однойменному положенні,
затвердженому Постановою від 21.10.2015 N 835. Відповідно до додатку даного
Положення всі розпорядники публічної інформації зобов'язані були
оприлюднювати у формі відкритих даних річні плани закупівель протягом 30
календарних днів з дня їх затвердження.

Проте згідно постанови КМУ від 20.12.2017 N1100 річний план вилучено з
переліку наборів даних, які необхідно оприлюднювати на data.gov.ua та
власному веб-сайті. Ця постанова чинності з моменту публікації в Урядовому
кур'єрі (N28 від 09.02.2018) тобто з 09.02.2018 року. Таким чином, з
набранням чинності постанови КМУ N 1100 замовники не зобов'язанні
публікувати на порталі data.gov.ua та на власних веб-сайтах річні плани та
зміни до них.

Також звертаємо увагу, що постановою КМУ від 09.11.2016 N 1067 затверджено
Порядок оприлюднення інформації про діяльність державних унітарних
підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше
50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарських
товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським
товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків. Згідно цього
Порядку, підприємство, господарське товариство оприлюднює інформацію про
свою діяльність (крім випадків, установлених законом) шляхом розміщення
документів та матеріалів, що містять таку інформацію, на власній веб-
сторінці (веб-сайті) разом з іншою інформацією про підприємство,
господарське товариство, що підлягає оприлюдненню відповідно до закону. У
разі відсутності у підприємства, господарського товариства (крім
господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать
господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків)
власної веб-сторінки (веб-сайту) така інформація розміщується на офіційному
веб-сайті суб'єкта управління об'єктами державної власності, що здійснює
функції з управління підприємством або корпоративними правами держави в
господарському товаристві (далі - суб'єкт управління), у спеціальному
розділі щодо діяльності підприємства, господарського товариства разом з
іншою інформацією про підприємство, господарське товариство, що підлягає
оприлюдненню відповідно до закону. Вид інформації про діяльність
підприємства, господарського товариства, яка підлягає обов'язковому
оприлюдненню, періодичність і строки такого оприлюднення наведені в додатку
до Порядку. Зокрема, відомості про договори, учасником яких є підприємство,
господарське товариство, інформація про які підлягає оприлюдненню
відповідно до Закону України "Про відкритість використання публічних
коштів", оприлюднюються протягом 10 календарних днів з дня укладення
договорів.

5. Додатково виділені кошти, перерозподілені, зекономлені та інші випадки
непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі

Зазначено, що відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється
придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених
цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником
товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.
Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення
проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з
дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у
частині першій статті 2 Закону.

Разом з тим, частиною першою статті 4 Закону, передбачена можливість
внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При
цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного
плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості
закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі
тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може
періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного
плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах,
послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.

Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів,
робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі:

1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку
замовник не міг передбачити;

2) виділення додаткових коштів;

3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур
закупівель;

4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у
випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону;

5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової
закупівлі;

6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій,
передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до
річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними
межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи
зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням
Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних
коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у
вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.

Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель,
передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг,
вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2
Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та
Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі,
якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних
коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у
поточному році, за якими укладені відповідні договори.

При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути
обґрунтованим та документально підтвердженим.

Додатково інформація щодо даного питання надається у вкладенні (Лист
інформативного характеру Мінекономрозвитку від 14.09.2016 N 3302-06/29640-
06 детальніше у випуску журналу N 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38-
42).

6. Зміни у законодавстві про санкції

На 74 сторінці методично-практичних матеріалів, які були надані учасникам
навчання у складі видаткових матеріалів, наведено перелік нормативно-
правових актів, в яких закріплено перелік юридичних та фізичних осіб, а
також товарів/послуг/робіт щодо яких запроваджено спеціальні економічні та
інші обмежувальні заходи (санкції).

Одним з таких документів є Указ Президента України від 15.05.2017 N
133/2017 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28
квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та
інших обмежувальних заходів (санкцій)"" (далі - Указ, Указ N 133/2017),
який набув чинності 17 травня 2017 року. Цим документом запроваджено єдиний
санкційний список для фізичних та юридичних осіб.

Нагадуємо, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 28
квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та
інших обмежувальних заходів (санкцій)" встановлено застосувати персональні
спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до:

1) фізичних осіб згідно з додатком 1;

2) юридичних осіб згідно з додатком 2.

Загалом під санкції потрапили 1 228 фізичних осіб (згідно з додатком 1) та
468 юридичних осіб (згідно з додатком 2).

Однією із санкцій є заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт
і послуг в юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми
власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у
власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб'єктів
господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з
іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом України
від 14.08.2014 N 1644-VII "Про санкції".

УВАГА! 14 травня 2018 року Президент підписав Указ N 126/2018 від 14 травня
2018 року "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2
травня 2018 року "Про застосування та скасування персональних спеціальних
економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Цей Указ набирав
чинності з дня його опублікування - 19.05.2018. Ним введено нові санкції
(згідно додатків) та продовжено попередні, введені рішенням Ради
національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017.

Згідно п. 2 даного Рішення застосувати персональні спеціальні економічні та
інші обмежувальні заходи (санкції) до: 1) фізичних осіб згідно з додатком
1; 2) юридичних осіб згідно з додатком 2.

Згідно п. 3 даного Рішення у додатку 1 до рішення Ради національної безпеки
і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних
спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)",
введеного в дію Указом Президента України від 15 травня 2017 року N 133,
позиції 975 та 993 виключити.

Детальнішу інформацію щодо механізму застосування санкцій ви можете
прочитати у випуску журналу N 6 (69) за червень 2017 року на стор. 46-47
(додатково дана стаття надається у вкладенні).

З актуальною інформацією про перелік фізичних та юридичних осіб до яких
застосовано санкцію щодо заборони здійснення держаних закупівель товарів,
робіт і послуг ви можете ознайомитись на офіційному сайті редакції, який
знаходиться за інтернет-адресою: radnuk.com.ua - у рубриці "Практичні
матеріали".

7. Недійсність договору про закупівлю

Багатьох замовників, а особливо тих, хто вже засвоїв ази закупівельної
діяльності та продовжує навчатись і розвиватись далі, турбують більш
складні та дотичні речі, зокрема таке питання, як недійсність договору про
закупівлю.

Адже, договір про закупівлю є класичним двостороннім правочином, тобто
погодженою дією двох сторін (частина 3 статті 202 ЦК України), а відтак на
нього повною мірою поширюються положення ЦК України щодо недійсності
правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України (далі - Кодекс) підставою
недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною
(сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього
Кодексу, а саме:

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного
законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним
засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної
дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його
внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що
обумовлені ним.

Правочин, що вчиняють батьки (усиновлювачі), не може суперечити правам та
інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.Тут варто
зауважити, що у контексті публічних закупівель вимога, установлена частиною
6 статті 203 ЦК України, не актуальна. Також слід підкреслити, що ЦК
України не вимагає одночасного порушення всіх вказаних вимог, для визнання
договору недійсним достатньо порушення і однієї умови.

Окрім перелічених у статі 215 ЦК України, існують додаткові підстави для
недійсності договору про закупівлю, передбачені безпосередньо Законом
України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон про публічні закупівлі,
Закон), відповідно до статті 37 якого договір про закупівлю є нікчемним у
разі:

його укладення з порушенням вимог частини 4 статті 36 цього Закону;

його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті
18 цього Закону;

його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32
та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків
зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження
відповідно до статті 18 цього Закону.А відповідно до частини 3 статті 48
Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс) укладення договору без
відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень,
установлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням
про місцевий бюджет), є недійсними. За такою операцією не виникають
бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Тут зробимо застереження, що загальні підстави недійсності правочинів,
передбачені статтею 215 ЦК України, а також підстава, передбачена статтею
48 Бюджетного кодексу України (для учасників бюджетного процесу),
стосуються всіх договорів про закупівлю, незалежно від (не)проведення
процедури закупівлі. Підстави нікчемності, передбачені статтею 37 Закону
про публічні закупівлі, стосуються лише договорів, укладених за
результатами визначених цим Законом процедур.

Детальнішу інформацію щодо даного питання Ви можете прочитати в Журналі N
10 (73) за жовтень 2017 року на стор. 11 -23. (Додатково дана стаття
надається у вкладенні).

8. Як вберегти себе від недобросовісних постачальників?

Серед механізмів, які замовник може застосувати, щоб захистити себе від
недобросовісних постачальників виділяють наступні:

Внесення забезпечення тендерної пропозиції.

Відшкодування збитків.

Внесення забезпечення виконання договору про закупівлю.

Застосування штрафних санкцій.

Застосування господарсько-оперативних санкцій.Зупинимось на господарсько-
оперативних санкціях та як їх можна імплементувати замовнику.

Види оперативно-господарських санкцій, що їх сторони можуть застосовувати з
відповідною фіксацією в договорі, передбачені ч. 1 ст. 236 ГК, серед них:

- одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною
із звільненням її від відповідальності за це відбувається в разі порушення
зобов'язання другою стороною, а саме:

- відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або
достроково виконано боржником без згоди другої сторони;

- відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок
прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі
банківських позичок тощо;

- відмова управленої сторони зобов'язання від прийняття подальшого
виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в
односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з
рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну
продукцію тощо);

- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій
належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання:

- зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг);

- переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг);

- переведення платника на оплату після перевірки їх якості тощо;

- відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною,
яка порушує зобов'язання.

На практиці, замовник має змогу встановити вимогу надати інформацію в
довільній формі, що у взаємовідносинах між учасником та замовником
оперативні санкції не застосовувались. Таким чином, якщо учасник процедури
в минулому був недобросовісним контрагентом даного замовника, він не зможе
підтвердити вищезазначений факт.

Детальнішу інформацію про оперативно-господарські санкції Ви можете
прочитати у випуску журналу N 11 (62) за листопад 2016 року (додатково дана
стаття надається у вкладенні).

9. Щодо закупівлі електроенергії

Тринадцятого квітня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон України
"Про ринок електричної енергії" N 2019-VIII (далі - Закон), який набрав
чинності (окрім окремих положень) з 11 червня 2017 року.

В зв'язку з цим, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
оприлюднило лист інформативного характеру (вих. N 3304-06/40489-07) від
09.11.2017 для замовників та учасників процедур закупівель щодо закупівель
електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії. Додатком до
даного листа є лист НКРЕКП (вих. N 10835/13.1/7-17 від 17.10.2017), в якому
Уповноважений орган у сфері енергетики та комунальних послуг інформує про
ситуацію, яка склалась навколо закупівлі електричної енергії. В цих листах
зазначено про наступне.

Відповідно до норм Закону передбачено впровадження з 01.07.2019 нової
моделі ринку, яка надасть більше можливостей споживачам у виборі
постачальників та способів закупівлі електричної енергії. Унаслідок цього
основною процедурою закупівлі стануть відкриті торги, а закупівля за
переговорною процедурою стане винятком.

Слід зазначити, що навіть за чинних Правил користування електричною
енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання
електроенергетики України від 31.07.1996 N 28, споживачі (крім населення)
не обмежені в можливості проводити конкурентні закупівлі.

Так, згідно із законодавством в енергетиці, в Україні існує два види
постачальників електроенергії:

1. Постачальники за регульованим тарифом (ПРТ). Це головним чином обласні
енергопостачальні компанії (обленерго). Споживачем такого постачальника
може бути будь-яка юридична або фізична особа.

2. Постачальники за нерегульованим тарифом (ПНТ). Це суб'єкти господарської
діяльності, які мають право поставляти електроенергію споживачам за вільним
тарифом. Робота з такими постачальниками дає можливість споживачеві
отримати нижчу ціну на електроенергію порівняно з фіксованою ціною ПРТ
(обленерго) унаслідок вимушеного зниження величини власного прибутку ПНТ в
умовах конкуренції на немонополізованому ринку ПНТ. Споживачем ПНТ може
бути будь-яка юридична особа.

Проте, як свідчить аналіз проведення закупівель у системі ProZorro,
конкурентні закупівлі електричної енергії застосовують доволі рідко і
нерезультативно. Так, за кодом CPV за ДК 021:2015 - 09310000-5 "Електрична
енергія" станом на 29.03.2018 було проведено закупівель 528 процедур
відкритих торгів і тільки 4 із них відбулися. Отже наразі конкурентні
закупівлі електроенергії є малоефективними, а тому закупівля електроенергії
відбувається у більшості випадків за переговорною процедурою.

Але, у зв'язку з впровадженням Закону, у перехідний період, який складає 18
(вісімнадцять) місяців з дня набрання ним чинності, відбудеться
відокремлення видів діяльності з розподілу та постачання електричної
енергії.

Тобто розподіл електричної енергії будуть здійснювати суб'єкти природних
монополій (плату за приєднання до електричних мереж визначають на підставі
методики, затвердженої регулятором), а ось постачання електричної енергії
споживачам будуть здійснювати окремі юридичні особи за вільними (ринковими)
цінами. Закон містить пряме застереження щодо того, що операторові системи
розподілу заборонено здійснювати діяльність з виробництва та/або передачі,
та/або постачання електричної енергії, окрім певних випадків.

Фактично протягом двох років використовуватимуть наявну модель ринку, а
новий ринок впроваджуватимуть паралельно. І лише через два роки нова модель
ринку має запрацювати так, як того вимагає Закон.

Оскільки відокремлення діяльності з розподілу та постачання електричної
енергії заплановано впродовж 18 місяців з дня набрання чинності Законом про
ринок електричної енергії, можна дійти висновку, що наразі здійснити
закупівлю електричної енергії можливо лише в обленерго, які до набрання
чинності Законом про ринок електричної енергії здійснювали постачання за
регульованим тарифом. У подальшому такі енергопостачальними зобов'язані
обов'язково інформувати споживачів про ситуацію стосовно умов постачання
електричної енергії та заходів з відокремлення. Дедлайн з даного питання -
11 грудня 2018 року. З відокремленням діяльності розподілу від постачання
електричної енергії основним способом закупівлі електричної енергії стане
конкурентна процедура закупівлі.

Отже, споживачі (крім побутових та малих непобутових споживачів) повинні до
11 грудня 2018 року обрати електропостачальника та укласти з ним договір
про постачання електричної енергії.

Якщо споживач не обере електропостачальника, то постачання електричної
енергії йому впродовж не більше 90 днів буде автоматично здійснювати
постачальник "останньої надії", визначений на відповідній території.

Таким чином, виходячи з роз'яснення МЕРТУ, в 2018 році закупівлю
електроенергії можна проводити за переговорною процедурою у разі якщо
замовник має обґрунтування для проведення такої процедури.

Але, звертаємо увагу на позицію з цього приводу, представників
Держаудитслужби. Звертаємо увагу, що на сьогоднішній день ліцензії на
постачання електроенергії як товару, отримали вже більше сотні компаній.
Виходячи з цього, ринок постачання електроенергії вже є конкурентним, а
тому замовники вже зараз повинні закуповувати електроенергію за процедурою
відкритих торгів.

У будь-якому випадку вибір процедури закупівлі здійснює замовник та несе за
це відповідальність.

Додатково у вкладенні надається лист-звернення журналу "Радник в сфері
державних закупівель" до НКРЕКП та лист-відповідь НКРЕКП з даного питання,
та статтю з випуску журналу N 12 (75) за грудень 2017 року на стор. 40-43
(лист МЕРТУ від 09.11.2017 N 3304-06/40489-07 "Щодо закупівель електричної
енергії та послуг з постачання електричної енергії" з додатком (лист
НКРЕКП, а також лист МЕРТУ від 09.11.2017 N 3304-06/40489-07 додатком до
якого є лист НКРЕКП (вих. N 10835/13.1/7-17 від 17.10.2017).

10. Увага моніторинг публічних закупівель

З 27 січня 2018 року набрав чинності Закон від 21.12.2017 N 2265-19 "Про
внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших
законів України щодо здійснення моніторингу закупівель". Зі вступом у дію
цього Закону, Державна аудиторська служба України (ДАСУ) отримує
повноваження щодо моніторингу публічних закупівель на всіх стадіях
закупівлі: від оголошення до укладення договору про закупівлю, а також
виконання договору про закупівлю.

В першу чергу, слід звернути увагу на широкий перелік підстав для
проведення моніторингу: від публікацій в ЗМІ про порушення законодавства в
сфері публічних закупівель до інформації отриманої від громадських
об'єднань, які здійснюють громадський контроль закупівель відповідно до ст.
9 Закону про публічні закупівлі, публікуючи результати такого моніторингу в
т.ч. на моніторинговому порталі DOZORRO. Найбільш неоднозначною підставою
для проведення моніторингу є дані автоматичних індикаторів ризиків. З тим,
як працює система індикаторів ризиків можна ознайомитись за посиланням
http://risk.dozorro.org/ . Результати моніторингу цією системою індикаторів
закупівель конкретного замовника, необхідно зайти в закладку "Тендери" і
ввести код ЄДРПОУ замовника. Але необхідно мати на увазі - індикатори
сигналізують про потенційний ризик порушення, а не встановлюють сам факт
порушення. Проте для застосування індикаторів ризиків ДАСУ ще необхідно
затвердити відповідну методику визначення цих автоматичних індикаторів
ризиків, їх перелік та порядок застосування та погодити цю методику із
Мінекономрозвитку.

З детальною інструкцією по користуванню системою можна ознайомитись за
посиланням: https://dozorro.org/blog/yak-koristuvatisya-sistemoyu-rizik-
indikatoriv.

Серед основних його нововведень:

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі,
укладення договору про закупівлю та його виконання;

Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації
вимог частини четвертої статті 22 цього Закону;

Рішення про початок перевірки оприлюднюватиметься в ProZorro протягом двох
днів з моменту його прийняття.

Рішення ДАСУ про початок перевірки не зупинятимуть перебіг закупівлі.

Строк проведення моніторингу - до 15 робочих днів. Під час перевірки
фахівці ДАСУ зможуть вести діалог із замовником через систему ProZorro,
який буде доступний для перегляду всім відвідувачам. Замовник матиме три
робочі дні на відповідь та аргументацію і зможе надати роз'яснення щодо
своїх дій або бездіяльності.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, замовник має
право оскаржити його до суду протягом 10 робочих днів з моменту
оприлюднення висновку,

У разі усунення порушень викладених у висновку ДАСУ, відповідальна особа
змовника не притягається до адміністративної відповідальності;

Якщо замовник не усунув порушення, таке порушення матиме негативний вплив
для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, ДАСУ проводить
перевірку закупівлі. На період перевірки процедура закупівлі не зупиняється.

У разі виявлення під час моніторингу закупівлі порушень щодо
невідповідності опублікованих в електронній системі закупівель умов
договору про закупівлю від змісту тендерної пропозиції за результатами
аукціону, переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі
застосування переговорної процедури ДАСУ може проводити перевірку
закупівлі. Дія договору при цьому не зупиняється.Для реалізації положень
Закону Уповноваженому органу доручено протягом трьох місяців з дня набрання
чинності цим Законом забезпечити технічну можливість фіксації в системі
електронних закупівель результатів моніторингу закупівлі, дати початку та
завершення моніторингу закупівлі, оприлюднення висновку про результати
моніторингу закупівлі та заперечень до нього, а також можливість обміну
інформацією між замовником та органом державного фінансового контролю.

До забезпечення технічної можливості фіксації в системі електронних
закупівель, але не більше трьох місяців з дня набрання чинності цим
Законом, дата початку та завершення моніторингу закупівлі, висновок про
результати моніторингу закупівлі оприлюднюються на офіційному веб-сайті
органу державного фінансового контролю, а обмін інформацією між замовником
та органом державного фінансового контролю здійснюється в офіційному
порядку шляхом листування.

Детальніше із запровадженими змінами, процедурою проведення моніторингу
закупівель та коментарями редакції можна ознайомитись у випуску журналу N2
(77) за лютий 2018 року на стор. 36-47.

11. Сервіс пошуку товару за кодом CPV

Зверніть увагу! Після реконструкції відновив свою роботу оновлений сервіс з
пошуку CPV-кодів та постачальників в ProZorro за описом товару, розроблений
фахівцями Київської школи економіки.

За допомогою інтуїтивно зрозумілого пошуку товару, який планується
придбати, сервіс дозволяє побачити за яким CPV-кодом його вже купують інші
замовники частіше, чи є для цього товару більш глибокий код, та за яким
кодом закупівлі більшь успішні. Для полегшення роботи з оновленим і суттєво
вдосконаленим сервісом, на його сторінці розміщено методологію роботи на
ньому.

Сервіс пошуку доступний за посиланням: http://cep.kse.org.ua/cpvtool

12. Антикорупційний монітор

Свої моніторингові системи, які дозволяють виявляти і аналізувати
ризиковані тендери розробляються також і громадськими організаціями. Одна з
найбільш відомих систем - Громадська антикорупційна експертиза результатів
державних тендерів в України "Антикорупційний монітор" (http://www.acm-
ua.org/).

За своїм функціоналом Антикорупційний монітор дозволяє провести аудіт усіх
переможців державних тендерів методами кредитного скорингу. Цільова
аудиторія цієї системи - органи державної влади, журналісти-розслідувачи,
громадські активісти та інші моніторингові системи.

Для аналізу тендерів можна здійснювати пошук за замовниками (назва, код
ЄДРПОУ), за фрагментом тексту, а також провести аналіз всіх проведених
тендерів за конкретну дату.

Після введення пошукових даних система формує звіт про проведену експертизу
та оцінку якості переможця тендеру із використанням власної методики
розрахунку формалізованих ознак корупційної складової (індекс ФОКС).

З методикою формування звіту та проведення оцінки якості переможця за
індексом ФОКС можна ознайомитись за посиланням http://www.acm-
ua.org/about_project.pdf.

Крім того, на сайті розміщено модуль для пошуку та аналізу даних юридичних
осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зведені відомості про результати
громадської експертизи державних тендерів.

13. Рекомендації для проходження онлайн курсів у сфері публічних закупівель

Рекомендуємо після навчання пройти:

безкоштовний онлайн-курс "Публічні закупівлі" розробником якого є
Міністерство економічного розвитку і торгівлі спільно з Проектом ЄС
"Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС" та
який розміщено на платформі дистанційного навчання
https://courses.prometheus.org.ua Даний курс розділено на два рівні: 1)
Базовий, що присвячений вивченню основ публічних закупівель та 2)
Поглиблений, що спрямований на більш високий професійний рівень
закупівельної діяльності. У слухачів курсу буде можливість отримати
сертифікати як базового, так і поглибленого рівнів;

безкоштовний онлайн-курс "Публічні контракти та громадський моніторинг", що
розміщено на платформі дистанційного навчання
https://vumonline.ua/course/prozzoro-public-monitoring/ Відкритого
Університету Майдану https://vumonline.ua Після успішного проходження курсу
слухач зможе завантажити сертифікат про те, що успішно завершив навчання з
вказаного курсу.

Усі слухачі отримали:

Роздаткові матеріали (методично-практичні матеріали, блокнот, ручка,
календарі, папка, сертифікат);

Дві кава-перерви;

Інформаціно-лекційне обслуговування;

Доступ до сайту з методичними матеріалами;

Звіт після навчання по проблемним питанням;

Консультації з 16:00 до 17:30 (крім п'ятниці протягом 2х місяців після
навчання)

Слухачі отримали текст Закону України "Про публічні закупівлі" з
коментарями редакції журналу "Радник в сфері державних закупівель" та інші
нормативні документи, які стосуються публічних закупівель, зручні таблиці
для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури
відповідно до положень чинного законодавства.

А також учасники семінару отримали корисні подарунки від редакції журналу
"Радник в сфері державних закупівель".

Кожен учасник семінару на свою електронну пошту отримав наступну інформацію
в розрізі актуальних питань, які були озвучені на даному заході:

1. Стаття "Звіт про укладені договори: рекомендації та проблемні питання" -
випуск журналу N 8 (71) за серпень 2017 року, стор. 37-40.

2. Актуально: відображення інформації в пункту 14 звіту про укладені
договори - випуск журналу N 10 (73) за жовтень 2017 року, стор. 32.

3-1. Роз'яснення МЕРТУ про здійснення закупівель по тимчасовому кошторису
та про планування - випуск журналу N 10 (61), стор. 38-41.

3-2. Стаття "Рекомендації щодо планування. Особливості планування
закупівель замовниками" - випуск журналу N 4 (67) за квітень 2017 року,
стор. 34-37.

3-3. Стаття "Плануємо на початку та протягом року. Найголовніші нюанси
планування" - випуск журналу N 1 (76) за січень 2018 року, стор. 10-16.

3-4. Стаття "Рекомендації щодо планування. Моніторинг цін при формуванні
очікуваної вартості предмета закупівлі" - випуск журналу N 1 (76) за січень
2018 року, стор. 23-28.

4-1. Стаття "Нові санкції РНБО: заборона здійснення державних закупівель
товарів, робіт, послуг" - випуск журналу N 6 (69) за червень 2017 року,
стор. 46-47.

4-2. Лист МЕРТУ щодо застосування нових санкцій - випуск журналу N 7 (70)
за липень 2017 року, стор. 46.

5. Стаття "Встановлення в тендерній документації описів та прикладів
формальних помилок: обов'язок чи право замовника?" - випуск журналу N 1
(64) за січень 2017 року, стор. 22-23.

6. Стаття "Рухаємось вперед: Постанову НБУ N 639 оновлено. Електронні
банківські гарантії видають зі змінами - випуск журналу N 4 (79) за квітень
2018 року, стор. 28-32.

7. Стаття "Не все те золото, що блищить, або сумнівні документи в публічних
закупівлях" - випуск журналу N 2 (77) за лютий 2018 року, стор. 8-16.

8. Стаття "Встановлення вимоги щодо наявності досвіду виконання
аналогічного договору" - випуск журналу N 7 (70) за липень 2017, стор. 8-13.

9.Стаття "Застосування оперативно-господарських санкцій при здійсненні
публічних закупівель" - випуск журналу N 11 (61) за листопад 2016 року,
стор. 26-29.

10. Стаття "Недійсність договору про закупівлю" - випуск журналу N 10 (73)
за жовтень 2017, стор. 11-23.

11-1. Лист-звернення журналу "Радник в сфері державних закупівель" до
НКРЕКП та лист-відповідь НКРЕКП з даного питання - випуск журналу N 9 (72)
за вересень 2017 року, стор. 40-42.

11-2. Стаття "Мінекономрозвитку оприлюднило листа щодо закупівлі
електричної енергії" - випуск журналу N 12 (75) за грудень 2017 року, стор.
40-43.

12. Стаття "Звіт про виконання договору необхідно публікувати протягом
трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або
його розірвання?" - випуск журналу N 12 (75) за грудень 2017 року, стор. 30-
39.

13-1. Стаття "Складання протоколів про адмінправопорушення за статтею 164-
14 КУпАП за новими правилами" - випуск журналу N 2 (65) за лютий 2017 року,
стор. 24-25.

13-2. Стаття "Притягнути не можна, звільнити: уникнення відповідальності
через малозначність порушення" - випуск журналу N 3 (42) за березень 2015
року, стор. 12-17.

13-3. Стаття "Адміністративна відповідальність та державні/публічні
закупівлі. Аналіз судової практики: звертаємо увагу на особливості" -
випуск журналу N 3 (78) за березень 2018 року, стор. 34-41.

14.1-14.3. Закон про моніторинг та коментарі до нього журнал N 2(77) за
лютий 2018 року на стор. 36 - 47.

15. Стаття "Організація роботи тендерного комітету (уповновженої особи):
від А до Я" - випуск журналу N 11 (74) за листопад 2017 року, стор. 8-15.

16. Проект закону "Про внесення змін до Закону України "Про публічні
закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України".

Редакція журналу "Радник в сфері державних закупівель" пропонує послуги з
повного супроводу усіх процедур закупівель за новим Законом України "Про
публічні закупівлі". Також кваліфіковані юристи журналу "Радник в сфері
державних закупівель" допоможуть Вам підготувати пояснення на отриману
скаргу; підготувати пакет документів на вимогу Антимонопольного комітету
України; представляти Ваші інтереси в Антимонопольному комітеті України. За
більш детальною інформацією з даного питання звертайтеся за номером
телефону (044) 451-85-71.

Увага! З 2018 року редакція розпочинає акцію - "Зберіть усю колекцію
електронних журналів "Радник в сфері державних закупівель"". Оформивши
доступ до програми "Радник - Інфо" на весь 2018 рік за 1800 грн. та отримай
усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за
номером (044) 451-85-71.

Шановні колеги!

Колектив редакції "Радник в сфері державних закупівель" щиро дякує Вам за
співпрацю! До нових зустрічей!!

Радник в сфері державних закупівель

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины