Пам'яті товариша

Пішов з життя Олександр Крупіца. Останні десять років його життя були
пов'язані з газетою "Вгору".

Олександр у нашому часописі вів спортивну сторінку, а перед тим працював у
газеті "Ленінський прапор" та місцевому телеканалі. Це неймовірно, але він
встигав писати про всі більш-менш примітні змагання на Херсонщині і за
рубежем, його статті публікували всеукраїнські ЗМІ, він не раз завойовував
відзнаки Національного олімпійського комітету України, а ще видавав
популярні книжки про футбол.

Попри цю просто шалену зайнятість Олександр дуже захоплювався садівництвом.
На клаптику землі околиці Херсона, біля зрошувального каналу, він з
дружиною вирощували персики, сливи, абрикоси, виноград, смородину і,
здавалося, на його городику буяло все-все, що може рости і плодоносити в
нашому південному краю. Олександр свого часу охоче ділився своїми
агрономічними знаннями з дачниками у дуже популярній телевізійній передачі
про секрети садівництва.

Ми, вгоряни, ніколи не бачили його у зажурі. Навіть маючи невтішний
діагноз, він приходив до редакції з усмішкою і просто таки випромінював
спокій та оптимізм. Можна згадувати чимало пам'ятних моментів, які ми
спізнали разом. Ось він переступає поріг, заходить у комп'ютерну і каже: "Є
розкішний виноград - болгарська "Лідія", просто неймовірний сорт...".

Ось він з порога голосно сповіщає: "До Старої Маячки приїхали футболістки з
Африки..."

Він ніколи не втрачав смак до життя. Цьому вмінню в Олександра можна було
вчитися...

Колективи редакції "Вгору" і Благодійної організації "Фонд милосердя та
здоров'я" висловлюють співчуття родині Олександра Крупіци.

Газета Вгору

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины